Справа № 453/1238/18
№ провадження 3/453/511/18
іменем України
20 грудня 2018 року суддя Сколівського районного суду Львівської області Микитин В.Я., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, розглянувши матеріали, які надійшли від Сколівського відділення поліції Стрийського відділу поліції Головного управління національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, не працюючого, раніше до адміністративної відповідальності не притягався,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 373541/22 від 23.09.2018 року ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України, а саме те, що він 23.09.2018 року об 01 год. 50 хв. у с. Уличне Дрогобицького району Львівської області по вул. Центральна, керував транспортним засобом марки ВАЗ 210994-20 державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя), від проходження у встановленому порядку огляду на стан сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, у судовому засіданні заявлено клопотання про закриття провадження у справі через відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення з посиланням на складення протоколу про адміністративне правопорушення щодо нього з порушенням вимог КУпАП. Відтак, ОСОБА_1 вважає складений протокол про адміністративне правопорушення неналежним доказом по справі.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов наступного висновку.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).
Тобто адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.
У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В той же час, санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП регламентує відповідальність за керування транспортними засобами особами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як вбачається з даних, що містяться у матеріалах адміністративної справи, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Однак, направлені до суду Сколівським відділенням поліції Стрийського відділу поліції Головного управління національної поліції у Львівській областіматеріали, всупереч ст. 251 КУпАП, містять докази з приводу відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, зібрані з порушеннями, виходячи з наступного.
В силу ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським на місці у присутності двох свідків. І лише у разі незгоди водія на проведення такого огляду, або ж незгоди з його результатами, огляд проводиться у закладах охорони здоров'я. Про це ж йдеться і у п. п. 6, 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року за № 1452/735.
З пояснень ОСОБА_1 (допитувався як свідок), показань свідка ОСОБА_2, а також з матеріалів справи вбачається, що поліцейським на місці зупинки огляд водія ОСОБА_1 у встановленому порядку не проводився, оскільки у поліцейського був відсутній відповідний прилад для проходження такого огляду. У свою чергу, ОСОБА_1 від проходження такого огляду не відмовлявся, у зв'язку з чим поліцейським останньому запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я, на що останній також погодився. Разом з тим, поліцейський обмежився відібранням у ОСОБА_1 пояснень з приводу вживання напередодні пива, так і не доставивши останнього за його згодою у заклад охорони здоров'я для встановлення та належної фіксації наведеної обставини.
При цьому, суд звертає увагу, що два свідки, як це вимагається законом, поліцейським не залучались, у протоколі про адміністративне правопорушення не вказані, що є порушенням встановленої чинним КУпАП процедури відмови від огляду на стан сп'яніння. Крім того, у випадку неможливості залучення поліцейським свідків для фіксації відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, останньому слід було зафіксувати таку відмову на технічний носій інформації, чого поліцейським також не зроблено з невідомих суду причин.
Відтак, навіть у випадку встановлення судом тієї обставини, що дійсно мало місце керування ОСОБА_1 автомобілем у стані сп'яніння, суд не має достатніх підстав притягнути його до адміністративної відповідальності, враховуючи незалучення поліцейським свідків при складенні протоколу про адміністративне правопорушення та при відмові від огляду на стан сп'яніння на місці й у медичній установі, як і виходячи з відсутності відеофіксації правопорушення.
У свою чергу, підтвердження вживання ОСОБА_1 напередодні пива без фіксації його стану сп'яніння внаслідок вживання алкоголю або ж фіксації відмови від проходження у встановленому порядку огляду на стан такого сп'яніння, тобто без належних та допустимих доказів, робить надані ним на місці зупинки пояснення такими, що не можуть братися судом до уваги і не можуть служити тією єдиною підставою, котра свідчить про наявність у ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. При цьому, поліцейський, який складав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також його напарник, двічі належним чином повідомлялися та запрошувалися у судове засідання у справі, для дачі пояснень, як і витребовувалась судом відеофіксація правопорушення, однак такі запрошення та вимога суду залишилися поза увагою поліцейських.
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
За таких умов направлені до суду матеріали та їх аргументація являються сумнівними, однак наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини») тож, суд, враховуючи вищезазначене, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, з урахуванням положень ст. 251 КУпАП вважає, що у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, а за оформленим з порушенням протоколом про адміністративне правопорушення особа не може бути притягнена до відповідальності.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
У свою чергу, суд враховує, що п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, не вбачає підстав для стягнення судового збору.
Керуючись ст. ст. 247, 280, 283-284 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.Я. Микитин