Справа № 464/4263/18
пр.№ 2/464/1472/18
17.12.2018 м.Львів
Сихівський районний суд м.Львова
у складі: головуючого Мички Б.Р.
секретар судового засідання Комарницька Р.В.,
за участі:
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №464/4263/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про збільшення розміру аліментів,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просить: збільшити розмір аліментів, встановлений рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 04.03.2013 по справі №464/1141/13, згідно з яким було вирішено стягувати з відповідача у її користь аліменти на дитину - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 600 гривень щомісячно з подальшою індексацією грошової суми відповідно до закону, згідно із рішенням від 04.07.2013 Апеляційного суду Львівської області, починаючи з дня встановлення батьківства, а саме з 21.02.2013 і до досягнення дитиною повноліття, збільшивши розмір аліментів до 5000 гривень, та стягувати з ОСОБА_4 на її користь аліменти на утримання дитини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, по 5000 гривень щомісячно, яка підлягає до індексації відповідно до закону, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття. В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 12.12.2012 у справі №1319/8178/2012 було затверджено мирову угоду, укладену між ОСОБА_4 та ОСОБА_6, згідно з якою такого визнано батьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та нею було отримано нове свідоцтво про народження дочки, в якому батьком вказаний ОСОБА_4. Однак відповідач не цікавився дочкою, не приймав жодної участі у її вихованні та утриманні, відтак рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 04.03.2013 вирішено стягувати на її користь аліменти з ОСОБА_4 на утримання доньки - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 600 грн щомісячно, з дня встановлення батьківства, а саме з 01.03.2013 до досягнення дитиною повноліття. Згідно із рішенням Апеляційного суду Львівської області від 04.07.2013 рішення Сихівського районного суду м.Львова від 04.03.2013 змінено та резолютивну частину рішення в частині визначення розміру аліментів викладено в наступній редакції: «стягувати з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, 600 грн щомісячно, з дня встановлення батьківства, а саме з 21.02.2013 і до досягнення дитиною повноліття з подільшою індексацією грошової суми відповідно до закону. В решті рішення Сихівського районного суду м.Львова від 04.03.2013 залишити без змін». Вказує, що на даний час вона уклала шлюб із ОСОБА_7 та у них народився син - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 Зазначила, що матеріальне становище у неї погіршилося, оскільки на її утриманні перебуває двоє дітей, які часто хворіють, та у неї погіршився стан здоров'я, а саме страждає виразкою шлунку, сольовим діатезом та хронічним панкреатитом. Її чоловік ОСОБА_7 працює, однак розмір його заробітної плати є невисоким, становить всього 3700 грн на місяць та особисто він отримує 3300 грн після сплати необхідних обов'язкових платежів. Крім спільного малолітнього сина в ОСОБА_7 є ще двоє дітей від попередніх шлюбів, на утримання сина від другого шлюбу він сплачує аліменти у розмірі по 1000 грн щомісячно згідно з рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 05.06.2018. Спільна із відповідачем дочка - ОСОБА_5 хворіє хронічним тонзилітом, ревматизмом та на даний час проходить протягом двох років курс лікування, є тубінфікованою та навчається у Винниківській загальноосвітній школі-інтернаті І-ІІІ ступенів. З моменту визнання батьківства відповідач лише декілька разів відвідав дитину, додаткових витрат не відшкодовував, участі у вихованні дитини не приймав. З урахуванням того, що відповідач інших дітей, окрім спільної дочки не має, є особою молодого віку, працездатним, протягом двох років постійно проживає у Польщі, працює офіційно, відтак має можливість утримувати доньку, тому просить позов задовольнити.
Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 03.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, покликаються на суттєві зміни у матеріальному стані відповідача, зміну розміру прожиткового мінімуму, просять збільшити розмір аліментів визначений судом, оскільки такий є меншим, ніж встановлений чинним законодавством.
Позивач ОСОБА_1, будучи за її згодою допитаною у якості свідка, надала суду показання, що відповідач перебуває у Польщі, відтак у нього покращилось матеріальне становище, натомість у неї погіршилось, оскільки в неї на утриманні перебуває двоє дітей, які хворіють, та на даний час не працює, отримувала доходи від вирощування та реалізації квітів у сумі 5 000 - 10000 грн, але зараз цим не займається через хворобу дитини. Відповідач сплачує аліменти на утримання спільної доньки нерегулярно, востаннє сплатив такі у вересні 2018 року, іншої допомоги не надає, не спілкується з дитиною. Стан здоров'я ОСОБА_5 погіршився, така відвідує школу-інтернат.
Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_3 у судовому засіданні щодо задоволення позову заперечив у повному обсязі, зазначив, що відповідач сплачує аліменти на користь позивача на утримання доньки - ОСОБА_5, розмір яких встановлений рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 04 березня 2013 року з урахуванням Рішення Апеляційного суду Львівської області від 04 липня 2013 року, та з урахуванням індексації розмір таких станом на вересень 2018 року становить 1393,80 грн. Зазначив, що предметом спору у даній справі є збільшення розміру аліментів, а не стягнення додаткових витрат на дитину, покликання позивача на збільшення розміру витрат на утримання дитини є голослівними та не підтверджені жодними доказами. Разом із тим зазначив, що позивачу на праві власності належить квартира №3, яка знаходиться у м.Львів-Винники, вул.Галицька, 101, площею 47,1 кв.м. Вказав, що відповідач насправді перебуває у Польщі, однак офіційно там не працевлаштований, не має постійного доходу. На даний час відповідач уклав шлюб із іншою особою. Ствердив, що Відповідач спілкується із дитиною та піклується про неї.
З'ясувавши обставини, на які посилаються учасники справи як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд дійшов до наступного висновку з огляду на таке.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Як вбачається із матеріалів справи, сторони є батьками дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_7 І-СГ №361819 від 21.02.2013.
Судом встановлено, що на даний час шлюб між сторонами розірвано.
Малолітня донька ОСОБА_9 проживає разом із ОСОБА_1, що підтверджується довідкою з місця проживання про склад сім'ї та прописку від 26.07.2018.
Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 04.03.2013 ухвалено стягувати з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 600 грн щомісячно, з дня встановлення батьківства, а саме 01.03.2013 і до досягнення дитиною повноліття. В решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо судових витрат.
Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 04.07.2013 рішення Сихівського районного суду м.Львова від 04.03.2013 змінено та резолютивну частину рішення в частині визначення розміру алімнтів та дати стягнення аліментів на дитину викладено в наступній редакції: «стягувати з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 на утримання дитини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, 600 грн щомісячно, з дня встановлення батьківства, а саме 21.02.2013 і до досягнення дитиною повноліття з подальшою індексацією грошової суми відповідно до закону. В решті рішення Сихівського районного суду м.Львова від 04.03.2013 залишено без змін».
На даний час позивач ОСОБА_6 перебуває у шлюбі з ОСОБА_7, що стверджується відповідним свідоцтвом про шлюб серії І-СГ №224309 від 10.02.2014, та у шлюбі у них народився син ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, що стверджується свідоцтвом про народження серії І-СГ №431031 від 26.09.2014.
Згідно з розрахунком заборгованості по аліментах у ВП №48648221 від 30.11.2018 вбачається, що станом на листопад 2018 року з відповідача ОСОБА_4 стягуються аліменти на користь ОСОБА_6 на утримання дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, з урахуванням подальшої індексації відповідно до закону у розмірі 1449,60 грн. Розмір заборгованості боржника становить 2423,65 грн.
Як вбачається із довідки Комунального закладу Львівської обласної ради «Винниківська загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів» №612 від 13.12.2018 ОСОБА_5 знаходиться на оздоровленні у КЗ ЛОР «Винниківська загальноосвітня санаторна школа-інтернат» з приводу «Тубінфікування категорії 5.4». Два рази у рік (весна, осінь) проходить курси загальнозміцнюючої терапії в умовах школи». Так, зокрема згідно з витягом з медичної карти дитини від 30.07.2018 ОСОБА_5 пройшла весняний курс загальнозміцнюючої терапії.
Згідно з Довідкою Комунального закладу Львівської обласної ради «Винниківська загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів» №613 від 14.12.2018 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, навчається і оздоровлюється в 4-А класі даного навчального закладу і перебуває на неповному державному забезпеченні.
Згідно із ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України (надалі - СК України) батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Вказаний обов'язок щодо утримання дитини покладений на обох батьків та є однаковим для них.
Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою . Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
З приписів зазначених правових норм вбачається, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини, отже і витрати на утримання дитини (забезпечення умов життя) також мають бути однаковими.
Згідно ст.181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов'язкуутримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків, разом з яким проживає дитина (ч. 3 ст. 181 СК України).
Підстави визначення розміру аліментів у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст. 184 СК України. Зокрема, до підстав визначення розміру аліментів в твердій грошовій сумі ст. 184 СК України відносить: нерегулярний, мінливий дохід платника аліментів, одержання частини доходу в натурі та інші обставини, що мають істотне значення.
Ст. 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Згідно з роз'яснень, викладених у п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Верховний Суд України під час розгляду цивільної справи № 6-143цс13 на основі аналізу ст.ст. 181, 192 СК України зазначив, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. У зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів.
З наведених законодавчих приписів та матеріалів судової практики вбачається, що у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів.
Як на підставу вимоги про зміну розміру аліментів позивач покликається на суттєві зміни матеріального стану відповідача.
Згідно зі ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Разом із тим, суду не надано жодних доказів, які б свідчили про те, що відповідач за своїм станом здоров'я чи матеріальним становищем не може виконувати своїх обов'язків із утримання малолітньої доньки. Натомість судом встановлено, що відповідач є працездатною особою, має нерегулярний та мінливий дохід. Тому позовну вимогу щодо збільшення розміру аліментів суд вважає підставною. Разом з тим, суд враховує, що обов'язок утримувати дитину в рівній мірі покладається на обох батьків, у тому числі на позивача.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Вказане свідчить про те, що суть аліментних зобов'язань полягає не в покладенні обов'язку на одного з батьків брати участь в утриманні дитини, а в забезпеченні дитини мінімально необхідними благами, що необхідні для її розвитку та виховання.
Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. При цьому ч. 2 зазначеної норми регламентовано, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» від 03.07.2018 внесено зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема ч. 2 ст. 182 СК викладено в новій редакції: «Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів».
З правової позиції Верховного Суду, закріпленої у Постанові від 03.05.2018 по справі № 581/638/17-ц, вбачається, що розмір стягнутих за рішенням суду аліментів не є незмінним та у випадку виникнення відповідних підстав може змінюватись. До таких підстав суд касаційної інстанції відносить прийняття Закону України «Про внесення змін щодо мінімального розміру аліментів», який спрямований на посилення захисту права дитини на належне утримання, а тому є підставою для зміни розміру стягнутих з відповідача аліментів.
При визначенні розміру аліментів суд виходить з розумності та достатності розміру стягуваних аліментів, необхідних для задоволення потреб позивача на утримання малолітньої дитини, встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, стану здоров'я сторін, зокрема незадовільного стану здоров'я позивача, в якої згідно із ультразвуковим обстеженням органів черевної порожнини від 03.05.2018 встановлено діагноз сольовий діатез, хронічний панкреатит, задовільний стан здоров'я відповідача /наявність хворіб жодним чином не підтверджена/, матеріального становища сторін, зокрема наявність стабільного доходу у сторін не доведена, реальної можливості відповідача сплачувати вказаний розмір аліментів щомісячно, відсутності у відповідача на утриманні інших осіб, наявність на утриманні позивача ще однієї дитини, та те, що згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №139821760 від 02.10.2018 вбачається, що позивачу належить на праві власності квартира №3, яка знаходиться у м.Львів-Винники, вул.Галицька, 101, площею 47,1 кв.м., а також з урахуванням тієї обставини, що обов'язок утримувати дітей лежить на обох батьках. Крім того, суд виходить також із захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, збереження того рівня життя, який вона б мала тоді, коли утримувалася обома батьками.
Суд бере до уваги той факт, що на сьогодні законодавець закріпив мінімальний гарантований розмір аліментів на рівні 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно до приписів ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» розмір прожиткового мінімуму на дітей віком від 6 до 18 років з 01 грудня становить 2027 грн.
З огляду на те, що з моменту ухвалення рішення Сихівського районного суду м. Львова від 04.03.2009 з урахуванням рішення Апеляційного суду Львівської області від 04.07.2013 у справі № 464/1141/13-ц розмір прожиткового мінімуму суттєво змінився в бік його збільшення, зважаючи на ту обставину, що встановлений цим рішенням розмір аліментів є значно меншим, ніж 50 % розміру прожиткового мінімуму, а тому суд дійшов переконання, що присуджений розмір аліментів не може задовольнити мінімальні потреби дитини.
З урахуванням викладеного, суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов переконання, що позовну вимогу про зміну розміру аліментів у твердій грошовій сумі слід задовольнити частково, збільшивши розмір стягуваних з відповідача, та стягувати з ОСОБА_4, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 1014 грн щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання даним рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття, що на даний час становитиме половину суми необхідної для забезпечення першочергових потреб неповнолітньої доньки сторін (половина прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку). Такий розмір відповідатиме інтересам дитини, буде необхідним та достатнім для забезпечення її гармонійного розвитку і не порушуватиме права кожної із сторін. Суд вважає необгрунтованою вимогу в частині стягнення аліментів у розмірі 5000 грн, оскільки позивачем не надано суду жодних доказів, які б свідчили про щомісячні витрати на утримання дитини у зазначеному розмірі, а також не доведено можливість відповідача оплачувати такі у такому розмірі.
Разом з тим, згідно з п. 23 Постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили. Тому стягнення аліментів у новому розмірі відбуватиметься після набрання рішенням суду законної сили.
Згідно з п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Для захисту свого порушеного права та представництва інтересів в суді позивачем було укладено договір про надання правової допомоги №455 від 20.09.2018 з адвокатом ОСОБА_2, ордер серія ЛВ№097720 від 20.09.2018.
З розрахунку суми гонорару за надану правничу допомогу за вищезазначеним договором позивачу надано правничу допомогу вартістю 2400 грн. та така оплачена нею, що підтверджується квитанціями №423 від 20.09.2018, №545 від 14.11.2018 та №606 від 17.12.2018.
На підставі ст.ст. 141, 180, 181, 182, 184, 191, 192 СК України та керуючись ст.ст. 2, 12, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України,
Позов задовольнити частково.
Збільшити розмір аліментів, визначений рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 04 березня 2013 року з урахуванням Рішення Апеляційного суду Львівської області від 04 липня 2013 року та стягувати з ОСОБА_4, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 1014 грн щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання даним рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Розмір аліментів стягуваний у твердій грошовій сумі підлягає індексації відповідно до закону.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Припинити нарахування і стягнення аліментів за рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 04.03.2013 з урахуванням Рішення Апеляційного суду Львівської області від 04.07.2013 рокуу справі №464/1141/13-ц та відкликати виконавчий лист, що був виданий на виконання такого.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані із розглядом справи, на професійну правничу допомогу у розмірі 2400 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 704 грн. 80 коп. судового збору в дохід держави.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається з урахуванням Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття судом апеляційної інстанції постанови за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4.
Відповідач: ОСОБА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5 «а»/45.
Повний текст судового рішення складено 20.12.2018.
Головуючий Б.Р. Мичка