і м е н е м У к р а їн и
11 грудня 2018 року м. Дніпросправа № 404/5881/18(2-а/404/701/18)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Прокопчук Т.С.,
за участю секретаря судового засідання Іотовой А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Інспектора 1-го батальйону 1-ої роти Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Клягіна Захара Олександровича на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 07 листопада 2018 року (суддя Варакіна Н.Б.) в адміністративній справі №404/5881/18(2-а/404/701/18) за позовом ОСОБА_2 до інспектора 1-го батальйону 1-ої роти Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Клягіна Захара Олександровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління патрульної поліції у м. Кропивницький, про визнання протиправними дій та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_2 звернувся до суд з позовом до інспектора 1-го батальйону 1-ої роти Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Клягіна Захара Олександровича, третя особа - Управління патрульної поліції у м. Кропивницький, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАВ №556034 від 24.08.2018.
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 07 листопада 2018 року позов задоволено. Суд визнав протиправною та скасував спірну постанову, закривши провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 3 ст. 121 КУпАП.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати, та винести нове рішення, яким притягнути ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності згідно постанови серії ЕАВ №556034 від 24.08.2018 року у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 121 КУпАП. Апелянт зазначає, що згідно з пунктом 31.3 б Правил дорожнього руху України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль. Відповідно до ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» обов'язковому технічному контролю не підлягають: легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації. Скаржник стверджує, що відповідно до Національної автоматизованої інформаційної системи Головного сервісного центру власником транспортного засобу TOYOTA LAND CRUISER 200, номерний знак НОМЕР_1, яким керував гр. ОСОБА_2, являється СФГ «Флоря Андрій Володимирович». Відповідно до ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства. Відповідач вказує, що вищевказаний транспортний засіб зареєстрований за фермерським господарством, метою якого є отримання прибутку, таким чином він підлягає обов'язковому технічному контролю.
У відзиві на апеляційну скаргу, позивач просить оскаржене рішення залишити без змін. ОСОБА_2 зазначає, що його автомобіль в якості таксі не використовується та серед видів діяльності власника автомобіля - СФГ «Флоря Андрій Володимирович» відсутні такі види діяльності як надання послуг таксі та перевезення пасажирів або вантажів.
У судове засідання сторони, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не прибули.
Відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
На підставі частини 4 статті 229 цього ж Кодексу фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв'язку із неявкою сторін.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини:
24 серпня 2018 року відповідач склав постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП та наклав адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. за те, що 24.08.2018 року о 16-10 год., ОСОБА_2 керував автомобілем Тойота д.н. НОМЕР_2, який підлягає обов'язковому технічному контролю згідно з законодавством та своєчасно не пройшов його, чим порушив п. 31.3 б ПДР України.
Не погодившись із зазначеною постановою позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючі позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що транспортний засіб позивача, вага якого, згідно свідоцтва про реєстрацію, не перевищує 3500 кг., а кількість місць для сидіння у ньому не перевищує восьми, не враховуючи місця водія, є легковим автомобілем. Цей транспортний засіб не використовується як таксі або для перевезення вантажу з метою отримання прибутку, а тому не підлягає обов'язковому технічному контролю. За таких обставин, в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини 3 статті 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 31.3.б Правил дорожнього руху України встановлено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Згідно з частинами 1 та 2 статті 35 Закону України «Про дорожній рух», транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.
Обов'язковому технічному контролю не підлягають:
1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;
2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.
3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України "Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України".
Аналогічні норми містяться у п. 1 Порядку проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 № 137.
Таким чином, легкові автомобілі підлягають обов'язковому технічному контролю лише у випадку, якщо вони використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку та мають строк експлуатації понад два роки, а вантажні автомобілі вантажопідйомністю до 3,5 тони - лише у випадку, якщо вони мають строк експлуатації понад два роки.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту використання транспортного засобу TOYOTA LAND CRUISER 200, номерний знак НОМЕР_1, яким керував гр. ОСОБА_2, як таксі або для перевезення вантажу з метою отримання прибутку.
Натомість, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що вказаний транспортний засіб, вага якого, згідно свідоцтва про реєстрацію, не перевищує 3500 кг, а кількість місць для сидіння у ньому не перевищує восьми, не враховуючи місця водія, є легковим автомобілем. Цей транспортний засіб не використовується як таксі або для перевезення вантажу з метою отримання прибутку, а тому не підлягає обов'язковому технічному контролю.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення відсутні.
Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Інспектора 1-го батальйону 1-ої роти Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Клягіна Захара Олександровича - залишити без задоволення.
Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 07 листопада 2018 року в адміністративній справі №404/5881/18(2-а/404/701/18) - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 11 грудня 2018 року і касаційному оскарженню не підлягає, відповідно до частини 3 статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Т.С. Прокопчук