27 грудня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/964/18-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку письмового позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мамалигівський гіпсовий завод" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та скасування наказу ,-
В поданому до суду адміністративному позові, з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просить суд прийняти рішення, яким:
- визнати протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо непоновлення Товариству з обмеженою відповідальністю “Мамалигівський гіпсовий завод” спеціального дозволу на користування надрами №3484 від 29.10.2004 р., який був зупинений наказом Державної служби геологи та надр України № 5 від 11.01.2017 р.;
- зобов'язати Державну службу геології та надр України поновити Товариству з обмеженою відповідальністю “Мамалигівський гіпсовий завод” спеціальний дозвіл на користування надрами №3484 від 29.10.2004 р.;
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України № 5 від 11.01.2017 р., в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 3484 від 29.10.2004 р., виданого Приватному акціонерному товариству “Мамалигівський гіпсовий завод”.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що наказом Державної служби геології та надр України № 5 від 11.01.2017 р., в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 3484 від 29.10.2004 р., виданого Приватному акціонерному товариству “Мамалигівський гіпсовий завод”. В січні 2018 року Державна служба геології та надр України звернулась до суду із позом про анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 3484 від 29.10.2004 року. Однак, згідно рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 01.02.2018 р. по справі № 824/62/18-а, залишеним в силі постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08.05.2018 р., в задоволенні позову Державна служба геології та надр України до ПрАТ «Мамалигівський гіпсовий завод» про анулювання спеціального дозволу на користування надр № 3484 від 29.10.2004 р. було повністю відмовлено. Ухвалою Верховного Суду від 19.06.2018 р. було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Держгеонадр.
Позивач стверджує, що підстави для прийняття наказу Державної служби геології та надр України № 5 від 11.01.2017 р., в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 3484 від 29.10.2004 р. та підстави для анулювання спеціального дозволу на користування надрами були спростовані судами у судовому порядку. У зв'язку із вказаним, позивач зазначає, що у 19.07.2018 р. було направлено відповідачу відповідну заяву з проханням поновити дію спеціального дозволу на користування надрами № 3484 від 29.10.2004 р. для видобування гіпсу на Сталінештському родовищі. Однак, незважаючи на те, що пройшов тривалий час (більше двох місяців), з часу направлення відповідної заяви, позивач не отримав від відповідача відповіді на своє звернення. Вказані обставини дали підстави Товариству з обмеженою відповідальністю “Мамалигівський гіпсовий завод” для звернення до суду з даним позовом.
Державною службою геології та надр України подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просила у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити. У відзиві відповідачем зазначено, що позивач, як суб'єкт користування надрами, повинен періодично проводити геолого-економічну оцінку ділянки надр, яка є невід'ємною частиною державної експертизи природних копалин, і цей обов'язок визначений державою в особі її уповноважених органів. Оскільки, позивачем не було забезпечено вимоги законодавства щодо обов'язку проводити повторну державну експертизу та оцінки запасів корисних копалин. Відповідач стверджує, що правомірно вирішив зупинити дію спеціального дозволу на користування надрами № 3484 від 29.10.2004 року.
29.10.2018 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження по справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Крім того, судом розглянуто питання щодо дотримання строку позивачем на звернення до суду з даним позовом, визнано поважними та поновлено вказаний строк.
26.11.2018 р. представник відповідача заявив клопотання про залишення без розгляду позовної заяви, у зв'язку із пропущенням строку на звернення до суду. Однак, ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 03.12.2018 р. відмовлено у задоволені клопотання представника відповідача.
Оцінивши повідомлені позивачем обставини та обґрунтування, вказані відповідачем у відзиві на позов, суд вважає, що наявні достатні підстави для прийняття судового рішення і приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю.
Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Приватному акціонерному товариству “Мамалигівський гіпсовий завод” 29.10.2004 р. було надано Міністерством охорони навколишнього природного середовища України спеціальний дозвіл на користування надрами № 3484 для видобування гіпсу придатного для виробництва будівельного формовочного гіпсу на Сталінештському родовищі, що розташоване за 1,5 км на південний захід від с. Сталінешти (Стальнівці) Новоселицького району Чернівецької обл. Зазначений спеціальний дозвіл на користування надрами видано строком до 29 жовтня 2024 року. (а.с. 10-11).
11.01.2017 р. Державною службою геології та надр України прийнято наказ №5, зокрема, про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 3484 від 29.10.2004 р., виданого Приватному акціонерному товариству “Мамалигівський гіпсовий завод”. (а.с. 12-13).
До матеріалів справи додано лист Державної служби геології та надр України від 18.01.2017 р., адресований ПАТ “Мамалигівський гіпсовий завод”, в якому повідомлялось, що Держгеонадрами розглянуто питання щодо зупинення дії дозволу на користування надрами № 3484 від 29.10.2004 р. та надання терміну для проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин. (а.с. 73).
Листом від 10.10.2017 р. ПАТ “Мамалигівський гіпсовий завод” проінформував відповідача про необхідність відтермінувати проведення геолого-економічної оцінки родовища. Також позивач зазначив, що не дає згоду на припинення права користуватись надрами. (а.с. 74).
05.01.2018 р. Державна служба геології та надр України звернулась до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Приватного акціонерного товариства “Мамалигівський гіпсовий завод” про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №3484 від 29.10.2004 року. (адміністративна справа №824/62/18-а).
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду в адміністративній справі №824/62/18-а від 01.02.2018 р. у задоволені позову Державної служби геології та надр України відмовлено повністю. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08.05.2018 р. рішення Чернівецького окружного адміністративного суду в адміністративній справі №824/62/18-а від 01.02.2018 р. залишено без змін. Ухвалою Верховного Суду від 19.06.2018 р. відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою служби геології та надр України на рішення та постанову Чернівецького окружного адміністративного суду, Вінницького апеляційного адміністративного суду в адміністративній справі №824/62/18-а. (а.с. 14-20).
19.07.2018 р. позивач звернувся до Державної служби геології та надр України із заявою про поновлення дії спеціального дозволу на користування надрами №3484 від 29.10.2004 року. (а.с. 23, 24).
Не погоджуючись із бездіяльністю Державної служби геології та надр України щодо не поновлення спеціального дозволу на користування надрами №3484 від 29.10.2004 р., який був зупинений наказом Державної служби геологи та надр України № 5 від 11.01.2017 р. та, відповідно й не погоджуючись з наказом Державної служби геології та надр України № 5 від 11.01.2017 р., в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 3484 від 29.10.2004 р., позивач звернувся до суду із цим позовом.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч.1 ст. 18 Кодексу України про надра від 27.07.1994 р. N 132/94-ВР (далі - Кодекс) надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.26 Кодексу право користування надрами припиняється, зокрема, у разі використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, а також порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр.
Згідно з ч.2 ст.26 Кодексу право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку.
Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначення процедури продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін визначає Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 р. №615 (далі - Порядок №615).
Відповідно до п. 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами дія дозволу зупиняється органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням Мінприроди, центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС у разі: 1) порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр; 2) виникнення внаслідок проведення робіт, пов'язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої загрози життю чи здоров'ю працівників або населення; 3) підпункт 3 пункту 22 виключено; 4) невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища; 5) наявності підстав, передбачених Законом України "Про санкції"; 6) наявності підстав, передбачених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля"; 7) неотримання висновку з оцінки впливу на довкілля у випадках отримання дозволу на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ).
Судовим розглядом встановлено, що Приватному акціонерному товариству “Мамалигівський гіпсовий завод” 29.10.2004 р. було надано Міністерством охорони навколишнього природного середовища України спеціальний дозвіл на користування надрами №3484 для видобування гіпсу придатного для виробництва будівельного формовочного гіпсу на Сталінештському родовищі, що розташоване за 1,5 км на південний захід від с. Сталінешти (Стальнівці) Новоселицького району Чернівецької області.
Однак, 11.01.2017 р. Державною службою геології та надр України прийнято наказ №5, зокрема, про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 3484 від 29.10.2004 р., виданого Приватному акціонерному товариству “Мамалигівський гіпсовий завод”.
Так, із додатку №1 до наказу Держгеонадр від 11.01.2017 р. №5 (витягу з переліку спеціальних дозволів на користування надрами, дія яких зупинена) видно, що підставою для зупинення спеціального дозволу на користування надрами № 3484 від 29.10.2004 р. був п.п.1 п. 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, а саме порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр, а також порушення п. 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 р. №865, а саме необхідність проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин.
Дослідженням матеріалів справи, встановлено, що у зв'язку із тим, що позивачем не забезпечено усунення недоліків щодо користування надрами, відповідно до спеціального дозволу на користування надрами № 3484 від 29.10.2004 р. та прийнятого наказу №5 від 11.01.2017 р., Державна служба геології та надр України звернулась 05.01.2018 р. до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Приватного акціонерного товариства “Мамалигівський гіпсовий завод” про припинення права користування надрами.
Так, рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду в адміністративній справі №824/62/18-а від 01.02.2018 р. залишеного без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08.05.2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Крім того, як видно з матеріалів справи, ухвалою Верховного Суду від 19.06.2018 р. відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою служби геології та надр України на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 01.02. 2018 р. та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08.05.2018 р. в адміністративній справі №824/62/18-а.
Таким чином, рішення Чернівецького окружного адміністративного суду в адміністративній справі №824/62/18-а від 01.02.2018 р. набрало законної сили 08.05.2018 року.
Як видно із даного рішення суд прийшов до висновку, що ПрАТ "Мамалигівський гіпсовий завод" не порушував вимог п. 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 р. №865, оскільки чинною редакцією вказаного вище Положення, яке діяло до 26.03.2008 р., тобто до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 264 “Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин”, яка втратила чинність 01.01.2011 р. не визначено проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин кожних п'ять років експлуатації ділянки надр.
Тобто, постановою суду від 01.02.2018 р. у справі №824/62/18-а встановлено відсутність порушень ПрАТ "Мамалигівський гіпсовий завод" вимог, що передбачені спеціальним дозволом на користування ділянкою надр.
Відповідно до ч. 1 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Тобто, із системного аналізу вказаної норми видно, що обставини, встановлені рішенням суду у адміністративній справі, що набрало законної сили не підлягають доказуванню при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, беручи до уваги встановлені постановою суду від 01.02.2018 р. обставини та зважаючи на те, що оскаржуваний позивачем наказ Державної служби геології та надр України №5 від 11.01.2017 р. щодо зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №3484 від 29.10.2004 р. прийнято на підставі порушення позивачем п. 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, що не знайшло свого підтвердження під час розгляду судової справи №824/62/18-а, суд дійшов висновку, що спірний наказ є протиправним, а тому підлягає скасуванню.
Відтак, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в цій частині є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Разом із цим, судом встановлено, що 19.07.2018 р. позивач звертався до Державної служби геології та надр України із заявою про поновлення дії спеціального дозволу на користування надрами №3484 від 29.10.2004 р., однак відповідач не вчинив жодних дій щодо поновлення дії зазначеного спеціального дозволу.
Вказане вище свідчить про бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо не поновлення Товариству з обмеженою відповідальністю “Мамалигівський гіпсовий завод” спеціального дозволу на користування надрами №3484 від 29.10.2004 р., який був зупинений наказом Державної служби геологи та надр України № 5 від 11.01.2017 року.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Враховуючи указане положення суд приходить до висновку, що бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо не поновлення Товариству з обмеженою відповідальністю “Мамалигівський гіпсовий завод” спеціального дозволу на користування надрами №3484 від 29.10.2004 р. слід визнати протиправною.
Отже, позовні вимоги позивача в цій частині також є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Водночас, щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання Державної служби геології та надр України поновити Товариству з обмеженою відповідальністю “Мамалигівський гіпсовий завод” спеціальний дозвіл на користування надрами №3484 від 29.10.2004 р., варто зазначити наступне.
Відповідно до п.п. 13 п. 4 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 р. №391/2011 Держгеонадра України відповідно до покладених на неї завдань зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами, поновлює їх дію.
Тобто, із аналізу вказаної норми видно, що поновлення дії спеціальних дозволів є компетенцією Державної служби геології та надр України.
Суд звертає увагу на те, що завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень. Суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Звертаючись до суду з вказаною вище позовною вимогою, позивачем обрано невірний спосіб захисту порушеного права, оскільки такі повноваження вказаного органу є його дискреційними повноваженнями. Таким чином, суд вважає, що позовна вимога про зобов'язання Державної служби геології та надр України поновити Товариству з обмеженою відповідальністю “Мамалигівський гіпсовий завод” спеціальний дозвіл на користування надрами №3484 від 29.10.2004 р. задоволенню не підлягає, оскільки суд не може зобов'язувати відповідача здійснити дії, які він зобов'язаний вчинити в силу вимог Закону.
За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову частково.
Відповідно до ч.1 та ч. 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, сплачений позивачем судовий збір, в частині задоволених позовних вимог, підлягає стягненню на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо непоновлення Товариству з обмеженою відповідальністю “Мамалигівський гіпсовий завод” спеціального дозволу на користування надрами №3484 від 29.10.2004 р., який був зупинений наказом Державної служби геологи та надр України № 5 від 11.01.2017 року.
3. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України № 5 від 11.01.2017 р., в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 3484 від 29.10.2004 р., виданого Приватному акціонерному товариству “Мамалигівський гіпсовий завод”.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
5. Стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 3524,00 грн згідно платіжного доручення №128 від 10.10.2018 року.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його складання.
Найменування сторін:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Мамалигівський гіпсовий завод" (вул. Головна, 53, с.Мамалига, Новоселицький район, Чернівецька область, 60364, код ЄДРПОУ 05383276);
відповідач: Державна служба геології та надр України (вул. А. Цедіка, 16, м. Київ, 03680, код ЄДРПОУ 37536031).
Суддя Т.М. Брезіна