27 грудня 2018 р. м. Чернівці справа № 824/524/18-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - позивачка) звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЧВ-199/18/422/АВ/П/ТД-ФС/069 від 03.05.2018 р.
В обґрунтування адміністративного позову позивачка зазначала, що оскаржувана постанова є протиправною, оскільки ґрунтується на припущеннях, без фактичного виявлення Управлінням Держпраці у Чернівецькій області вчинення нею порушень передбачених ст. 24 Кодексу Законів про працю України (далі - КЗпП України). Крім того, позивачка зазначила, що при проведенні інспекційного відвідування та при оформленні його результатів головний державний інспектор Управління Держпраці ОСОБА_29 діяв не в порядку та не у спосіб передбачений чинним законодавством, а викладені в акті інспекційного відвідування та у постанові про накладення штрафу висновки не відповідають фактичним обставинам справи.
Позивачка також вказала, що твердження посадових осіб Управління Держпраці у Чернівецькій області про те, що нею, як фізичною особою-підприємцем у період з 19.02.2018р. по 22.02.2018 р. використовувалася праця одинадцяти працівниць без оформлення трудових відносин та отримувалася заробітна плата без сплати нею, як роботодавцем податків та відрахувань не відповідає дійсності, оскільки у день інспекційного відвідування у цеху були присутні тільки троє осіб, одна з яких була клієнтом.
Позивачка також зазначила, що посадовими особами Управління Держпраці у Чернівецькій області не встановлювалося порушення трудового законодавства безпосередньо за результатами перевірки, а було зафіксовано порушення в акті виключно на підставі даних іншого акту перевірки від 03.03.2018 р. за №14/24-13-13-04/НОМЕР_1 та письмових пояснень отриманим шляхом психологічного тиску на осіб, які знаходились у цеху.
Управління Держпраці у Чернівецькій області (далі - відповідач) подало до суду відзив на адміністративний позов, в якому вказувало, що посадовими особами Управління Держпраці у Чернівецькій області проведено інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на підставі матеріалів перевірки Державної фіскальної служби, яка виявила неоформлені трудові відносини. Матеріали перевірки були передані до Управління Держпраці у Чернівецькій області 13.03.2018 р. і на основі отриманих документів та на підставі направлень та наказів посадовим особам Управління Держпраці у Чернівецькій області було доручено здійснити інспекційне відвідування позивачки з питань належного оформлення трудових відносин.
Крім того, відповідач зазначив, що 22.02.2018 р. працівниками Головного управління ДФС у Чернівецькій області в ході перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, при відвідуванні цеху з пошиття весільних суконь за адресою АДРЕСА_2 було виявлено одинадцять працівників, які виконували свої функціональні обов'язки на швейному обладнанні і в той же день надали письмові пояснення щодо своєї роботи у вищевказаному цеху позивачки.
У процесі перевірки у вказаному швейному цеху працівниками Головного управління ДФС у Чернівецькій області були виявлені громадянки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які в порядку ст. 63 Конституції України від надання пояснень відмовилися. У процесі проведення інспекційного відвідування позивачка вказувала, що всі дівчата, які були опитані працівниками державної фіскальної служби являються фізичними особами-підприємцями і самі орендують частину приміщення у власника. Однак, позивачкою не надано жодного договору оренди, які б підтверджували вказані обставини.
З огляду на вказані обставини справи, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, у зв'язку з їх необґрунтованістю та відсутністю доказів.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.06.2018 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду 17.09.2018 р. з метою повного та всебічного розгляду справи витребувано з Головного управління ДФС у Чернівецькій області додаткові докази.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.09.2018 р. за клопотанням учасників справи продовжено на 30 днів підготовче провадження.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.09.2018 р. витребувано з Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області інформацію про результати розгляду матеріалів інспекційного відвідування по відношенню до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, надісланих Управлінням Держпраці у Чернівецькій області листом від 26.04.2018 р. № 1169/0/04-2/18.
28.09.2018 р. в підготовчому засіданні учасниками справи подано заяви про перехід від підготовчого провадження до розгляду справи по суті.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.09.2018 р. занесеною до протоколу судового засідання, враховуючи те, що судом вирішено всі питання зазначені ч. 2 ст. 180 КАС України, задоволено заяви учасників справи та здійснено перехід до розгляду справи по суті.
Під час розгляду справи по суті судом здійснено допит свідків ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_29, ОСОБА_28, ОСОБА_7, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 з питань, які стосуються предмету доказування.
З метою надання учасниками додаткових доказів та неявкою свідків, судом неодноразово відкладався розгляд справи.
У судовому засіданні, яке відбулося 15.11.2018 р. позивачка та її представник підтримали позовні вимоги та просили суд, задовольнити адміністративний позов з підстав зазначених у позовній заяві.
Представники відповідача, у судовому засіданні, яке відбулося 15.11.2018 р. заперечували проти задоволення позовних вимог, просили суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Після виступу сторін із вступним словом, допиту свідків, дослідження письмових доказів та відтворення відеозапису, учасниками справи подано до суду заяви про розгляд справи без їх участі.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи приписи ст. 194 КАС України та подання учасниками справи заяв про розгляд справи у порядку письмового провадження без їх участі, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Вислухавши вступне слово учасників справи, показання свідків, дослідивши матеріали справи, відтворивши відеозапис, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1), зареєстрована, як фізична особа-підприємець 23.10.2017 р.
Згідно відомостей, які містяться в Єдиному державномму реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формцувань, позивачка здійснює наступні види діяльності: код КВЕД 14.13 - виробництво іншого верхнього одягу (основний); код КВЕД 14.14 - виробництво спіднього одягу; код КВЕД 14.19 - виробництво іншого одягу й аксесуарів; код КВЕД 46.16 - діяльність посередників у торгівлі текстильними виробами, одягом, хутром, взуттям і шкіряними виробами; код КВЕД 46.42 - оптова торгівля одягом і взуттям; код КВЕД 82.92 - пакування; код КВЕД 47.71 - роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах; код КВЕД 47.82 - роздрібна торгівля з лотків і на ринках текстильними виробами, одягом і взуттям; код КВЕД 52.10 - складське господарство; код КВЕД 74.10 - спеціалізована діяльність із дизайну (Т. 1 а.с. 18-19, 20, 37-40).
На підставі інформації Головного управління ДФС у Чернівецькій області від 12.03.2018 р. №1206/9/24-13-13-04, 04.04.2018 р. начальником Управлінням Держпраці в Чернівецькій області видано наказ №155, яким наказано начальнику відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці в Чернівецькій області Пурічу Ю.С. та головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці в Чернівецькій області ОСОБА_29 в межах наданих повноважень здійснити інспекційне відвідування на предмет дотримання вимог законодавства про працю в частині укладення трудових договорів та оформлення трудових відносин фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 тривалістю 2 робочих дні у період з 05.04.2018 р. по 06.04.2018 р. (Т.1 а.с. 87, 109).
Головним державним інспектором Управлінням Держпраці у Чернівецькій області ОСОБА_29. у період з 05.04.2018 р. по 06.04.2018 р. проведено інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за результатами, якого складено акт інспекційного відвідування №ЧВ-199/18/422/АВ від 06.04.2018 р. (Т. 1 а.с. 96-99).
06.04.2018 р. головним державним інспектором Управлінням Держапраці в Чернівецькій області ОСОБА_29. видано припис про усунення виявлених порушень №ЧВ-199/18/422/В/П (Т. 1 а.с. 100).
13.04.2018 р. Управлінням Держпраці в Чернівецькій області направлено на адресу позивачки повідомлення №1020/0/04-2/18 про розгляд справи за ст. 265 КЗпП України за результатами проведення перевірки дотримання законодавства про працю та зайнятість населення (акт №ЧВ-199/18/422/АВ від 06.04.2018 р.), яке відбудеться 25.04.2018 р. (Т. 1 а.с. 156).
Дослідженням змісту витягу з протоколу №11 від 03.05.2018 р. встановлено, що на засіданні Управління Держпраці в Чернівецькій області у присутності представника позивачки ОСОБА_14 розглянуто справу на підставі акта інспекційного відвідування від 06.04.2018 р. №ЧВ-199/18/442/АВ (Т. 1 а.с. 59-60).
За результатами розгляду справи, на підставі акта інспекційного відвідування від 06.04.2018 р. №ЧВ-199/18/422/АВ, керуючись п.п. 54 п. 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. №96 та ч. 2 п. 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 р. №509, відповідачем постановою №ЧВ-199/18/422/АВ/П/ТД-ФС/069 від 03.05.2018 р. накладено на позивачку штраф у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, що становить 558450,00 грн, передбачений абз. 2 ч. 2 ст. КЗпП України (Т. 1 а.с. 61-64).
Вважаючи постанову про накладення штрафу протиправною, позивачка звернулася до суду з вказаним позовом.
Крім того, судом встановлено, що на підставі висновків акту інспекційного відвідування, 26.04.2018 р. Управління Держпраці в Чернівецькій області повідомило Чернівецький відділ поліції ГУНП в Чернівецькій області з приводу незаконного зайняття підприємницькою діяльністю гр. ОСОБА_1 (Т.2 а.с. 5).
За результатами розгляду вказаного звернення, 18.05.2018 р. старшим ДОП Садгірського ВП ЧВП ГУНП в Чернівецькій області старшим лейтенантом поліції Корнійчуком В.І. складено висновок, який затверджений начальником Садгірського ВП ЧВП ГУНП в Чернівецькій області підполковником поліції Барбакаром В.М. (Т. 2 а.с. 2).
Згідно вказаного висновку, вирішено перевірку за зверненням Управління Держпраці в Чернівецькій області припинити. Матеріали списати до справи Садгірського ВП та повідомити про прийняте рішення начальника Управління Держпраці в Чернівецькій області Луцака І.Г.
Дослідженням вищевказаного висновку встановлено, що при опитуванні громадянки ОСОБА_1, остання повідомила, що 22.02.2018 р. перебуваючи на робочому місці в цеху по АДРЕСА_2, яке орендує у гр. ОСОБА_12, відповідно до договору оренди від 02.02.2018 р., близько 12:30 год. увійшли шість невідомих осіб, один із яких пред'явив посвідчення працівника Головного управління ДФС на прізвище ОСОБА_18, та не реагуючи на її прохання, здійснити запис в журналі перевірок, останній категорично відмовився, натомість зателефонував до поліції та повідомив про конфліктну ситуацію, якої взагалі не було, оскільки останній нічого не пояснив та жодних дозвільних документів на перевірку не просив. По прибуттю до приміщення працівників УПП в Чернівецькій області письмово опитавши працівниць покинули приміщення.
В подальшому до приміщення цеху прийшов інспектор Управління Держпраці в Чернівецькій області гр. ОСОБА_29, без будь-яких направлень на перевірку господарської діяльності, також відмовився від здійснення запису у книзі перевірок, після чого покинув приміщення.
Будучи, опитані приватні підприємці ОСОБА_19, ОСОБА_8, ОСОБА_20, повідомили, що 22.02.2018 р. до приміщення швейного цеху, що знаходиться по АДРЕСА_2 зайшло шестеро невідомих осіб, вслід за ними зайшли працівники поліції, які не роз'яснивши вимоги ст. 63 Конституції України вимагали пояснення з приводу того, що вони працюють у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, у разі відмови їх буде затримано та доставлено до поліції.
У подальшому надані, приватними підприємцями, пояснення працівників Головного управління ДФС, як пізніше стало відомо не влаштувало, у зв'язку з чим під дією морального та психічного тиску з боку правоохоронців гр. ОСОБА_19, ОСОБА_8, ОСОБА_20, все ж таки власноручно виклали під диктовку, потрібний правоохоронний зміст пояснення. На роз'яснення правоохоронцям своєї присутності в даному приміщенні, а також перебування чи не перебування з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, у трудових відносинах брати до уваги відмовились.
Враховуючи наведене, а також виходячи із фактичних обставин справи, Садгірське відділення поліції Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області прийшло до висновку, що дане порушення не може вважатись грубим через його короткий термін тривалості та яке ніяким чином істотного не порушило та не могло порушити права громадян ОСОБА_21, ОСОБА_20, ОСОБА_8, ОСОБА_19 та ОСОБА_5 щодо права громадянина на працю.
21.05.2018 р. Садгірським відділенням поліції в Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області листом №3348/123/41/01-2018 р. повідомлено начальника Управління Держпраці в Чернівецькій області Луцака І.Г. про розгляд звернення від 12.05.2018 р. та прийняття рішення про списання матеріалів до справи відділення поліції.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, дослідивши відеозапис, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 р. №877-V (далі - Закон №877-V, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Статтею 1 Закону №877-V визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації (ст. 2 Закону №877-V).
Зазначені у ч. 4 цієї статті Закону органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог ст. 1, ст. 3, ч. 1, 4, 6 - 8, абз. 2 ч. 9, ч. 13 та 14 ст. 4, ч. 1 - 4 ст. 5, ч. 3 ст. 6, ч. 1 - 4 та 6 ст. 7, ст. 9, 10, 19, 20, 21, ч. 3 ст. 22 цього Закону.
Частиною 1 ст. 259 КЗпП України встановлено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №96 від 11.02.2015 р. затверджено Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення №96).
Пунктом 1 Положення №96 визначено, що державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Відповідно до п.п. 6 п. 6 Положення №96 Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право проводити безперешкодно перевірки в адміністративних приміщеннях робочих органів виконавчих дирекцій Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування) з питань призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення, передбачених загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, ознайомлюватися під час проведення перевірок з відповідними інформацією, документами і матеріалами та отримувати від фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування необхідні для виконання повноважень Держпраці копії або витяги з документів.
Пунктом 7 Положення №96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.
Держпраці під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими державними органами, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, тимчасовими консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами, утвореними Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, громадськими спілками, профспілками та організаціями роботодавців, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, а також підприємствами, установами та організаціями (п. 8 Положення №96).
Відповідно до ст. 6 Закону №877-V підставами для здійснення позапланових заходів є:
- подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;
- перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);
- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом;
- неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;
- доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання. Під час проведення позапланового заходу застосовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.
Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.
Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.
Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів.
Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.
Частинами 1 та 2 ст. 7 Закону №877-V встановлено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування) визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. № 295 (далі - Порядок №295).
Пунктом 2 Порядку №295 передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).
Відповідно до п. 5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за інформацією ДФС та її територіальних органів про:
- невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;
- факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень;
- факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом;
- роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника.
Про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.
Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню (п. 8 Порядку №295).
Пунктом 15 Порядку №295 передбачено, що за рішенням керівника органу контролю або його заступника, погодженим з об'єктом відвідування, інспектори праці за наявності підстав, визначених п.п. 1, 4-7 п. 5 Порядку №295, можуть проводити невиїзні інспектування у приміщенні відповідного органу контролю на підставі документів та пояснень, наданих об'єктом відвідування.
Згідно із положенням п. 16-18 Порядку №295 у разі створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об'єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.
Копія акта, зазначеного у п. 16 Порядку №295, надсилається органам, яким підпорядкований об'єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об'єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.
У разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об'єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.
За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.
Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування (а.с. 19-20 Порядку №295).
Пунктом 27 Порядку №295 передбачено, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.
Заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування. Припис або вимога інспектора праці можуть бути оскаржені у 10-денний строк з дати їх отримання до керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці (п. 29, 30 Порядку №295).
Отже, з аналізу вищенаведених норм, суд приходить до висновку, що порядок проведення органами Держпраці інспекційного відвідування суб'єкта господарювання чітко визначений.
Судом встановлено, що на підставі наказу на проведення фактичної перевірки №61/фп від 21.02.2018 р. та на підставі повідомлень №267, 268, 269, 270 від 22.02.2018 р., Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області 22.02.2018 р. проведено фактичну перевірку господарської одиниці цеху по пошиттю суконь за адресою: АДРЕСА_1 суб'єкта господарювання (платника податків) ОСОБА_1, за результатами якої складено акт фактичної перевірки №24/24/13-13-04/НОМЕР_1 від 03.03.2018 р. (Т. 1 а.с. 234-235, 239, 252, 253, 254, 255).
Із змісту акту фактичної перевірки видно, що на момент проведення перевірки за адресою: АДРЕСА_2 цех по пошиттю весільних суконь функціонував, працівники працювали на обладнанні. Організатором даного виробництва є самозайнята особа ОСОБА_1 У ході перевірки працівниками Головного управління ДФС у Чернівецькій області управління податків та зборів з фізичних осіб спільно з працівниками оперативного управління було пред'явлено позивачці службові посвідчення та направлення на перевірку, а також в усній формі ознайомлено з наказом. Однак, у зв'язку з неадекватною поведінкою осіб, які працювали у цеху, а саме (крик та втеча) і небажанням представлятися та аргументувати своє знаходження в цеху, працівниками Головного управління ДФС у Чернівецькій області здійснено виклик патрульної поліції за телефоном "102" та в присутності поліцейських складено акт про відмову від ознайомлення в направленнях на перевірку, що є підставою для початку перевірки.
У акті фактичної перевірки зазначено, що на момент проведення перевірки в цеху працювали наступні особи: ОСОБА_19 (РНОКПП НОМЕР_2) - проходить стажування на посаді швачки з 21.02.2018 р. у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (згідно наданого письмового пояснення); ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_3) згідно пояснення проходить стажування у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (після початку перевірки зареєстрована, як суб'єкт господарської діяльності); ОСОБА_21 проходить стажування у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з 19.02.2018 р.; ОСОБА_11 (зареєстрована у Тернопільській області) проходить стажування у фізичної особи-підприємця із 22.02.2018 р.; ОСОБА_20 проходить стажування на посаді прикрашальниці з 19.02.2018 р.; ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4) після початку перевірки зареєстрована, як суб'єкт господарської діяльності; ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_5); ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_6); ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_7); ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_8). Вказані особи працювали на швейних машинках та приймали участь у виробничому процесі.
Посадові особи Головного управління ДФС у Чернівецькій області за результатами перевірки прийшли до наступних висновків. Так, під час перевірки встановлено порушення абз. 3 ст. 24 КЗпП України, а саме працівники не можуть бути допущені до роботи без укладення, оформленого наказом чи розпорядженням власника, або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення (єдиного внеску), формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З матеріалів справи видно, що 12.03.2018 р. ГУ ДФС у Чернівецькій області направило на адресу відповідача акт фактичної перевірки від 03.03.2018 р. та копії пояснення громадян щодо можливого використання найманої праці, а саме фактичного допуску до роботи без належного оформлення документів, які отримано 13.03.2018 р. (Т. 1 а.с. 87).
На підставі інформації Головного управління ДФС у Чернівецькій області від 12.03.2018 р. №1206/9/24-13-13-04, 04.04.2018 р. начальником Управлінням Держпраці в Чернівецькій області видано наказ №155 "Про проведення інспекційних відвідувань", яким наказано начальнику відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці в Чернівецькій області Пурічу Ю.С. та головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці в Чернівецькій області ОСОБА_29 в межах наданих повноважень здійснити інспекційне відвідування на предмет дотримання вимог законодавства про працю в частині укладення трудових договорів та оформлення трудових відносин у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 тривалістю 2 робочих дні у період з 05.04.2018 р. по 06.04.2018 р. (Т. 1 а. с. 109).
З матеріалів справи видно, що 04.04.2018 р. Управлінням Держпраці в Чернівецькій області видано направлення на проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо дотримання вимог законодавства про працю в частині укладення трудових договорів та оформлення трудових відносин з працівниками (Т. 1 а.с. 58, 95).
Вказане направлення отримано позивачкою 05.04.2018 р., що підтверджується підписом позивачки на направленні.
Головним державним інспектором Управлінням Держпраці у Чернівецькій області ОСОБА_29. у період з 05.04.2018 р. по 06.04.2018 р. проведено інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, за результатами вказаного інспекційного відвідування посадовими особами Управління Держапраці в Чернівецькій області складено акт №ЧВ-199/18/422/АВ від 06.04.2018 р. (Т. 1 а.с. 96-99).
З матеріалів справи видно, що примірник акту отримав 06.04.2018 р. представник позивачки ОСОБА_14, що підтверджується його підписом на акті.
Під час судового розгляду справи позивачка стверджувала, що інспекційне відвідування її діяльності, як суб'єкта господарювання було здійснено Управлінням Держпраці в Чернівецькій області формально, не на підставі виявлених порушень трудового законодавства позивачкою, а на підставі обставин та висновків зазначених Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області в акті фактичної перевірки №24/24-13-13-04/НОМЕР_1 та пояснень відібраних від громадян ОСОБА_21, ОСОБА_20, ОСОБА_8, ОСОБА_19 та ОСОБА_5, які були відібрані під психологічним тиском представників влади.
Під час судового розгляду представники відповідача не заперечували, що висновки викладені в акті інспекційного відвідування зроблено виключно на підставі обставин та висновків зазначених Головним Управлінням ДФС у Чернівецькій області в акті фактичної перевірки №24/24-13-13-04/НОМЕР_1 від 03.03.2018 р. та пояснень відібраних працівниками Головного управлінням ДФС у Чернівецькій області від громадян ОСОБА_21, ОСОБА_20, ОСОБА_8, ОСОБА_19 та ОСОБА_5
Надаючи правову оцінку наведеним обставинам, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1-2 ст. 265 КЗпП України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства пропрацю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абз. 2 ч. 2 ст. 265 КзпП України).
Частиною 4 ст. 265 КЗпП України передбачено, що штрафи, зазначені у ч. 2 цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавствапропрацю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ч. 2 ст. 265 КЗпП України та ч. 2 - 7 ст. 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначено постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення" від 17.07.2013 р. №509 (далі по тексту - Порядок №509).
Відповідно до п. 2 Порядку №509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи)
Штрафи можуть бути накладені, у тому числі, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу; акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.
Відповідно до п. 3 Порядку №509, уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу
Згідно з п. 8 Порядку №590, за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в п. 3 цього Порядку, приймає відповідне рішення.
Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається у Держпраці або її територіальному органі, другий - надсилається протягом трьох днів суб'єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.
Таким чином, право на проведення перевірок за дотриманням законодавства про працю та встановлення факту порушення трудового законодавства мають посадові особи Державної служби України з питань праці та посадові особи її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов'язків мають повноваження державного інспектора з питань праці. За результатами перевірки інспектори з питань праці складають акт про виявлені порушення законодавства про працю. Висновки акта перевірки інспекторів з питань праці є підставою для винесення постанови про накладення штрафу уповноваженими особами.
Крім того, штрафи можуть бути накладені на підставі акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.
Дослідженням акту інспекційного відвідування №ЧВ-199/18/422/АВ від 06.04.2018 р. встановлено, що в розділі ІІІ "Опис виявлених порушень" акту інспекційного відвідування міститься наступний опис виявленого порушення: 22.02.2018 р. працівниками Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області, в ході перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_22 при відвідуванні вищевказаного цеху з пошиття весільних суконь за адресою АДРЕСА_2 були виявлені працівниці, які виконували свої функціональні обов'язки на швейному обладнанні і в той-же день надали письмові пояснення, щодо своєї роботи у вищевказаному цеху у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, а саме:
ОСОБА_11 зазначила, що з 22.02.2018 р. стажується один день на посаді прикрашальниці у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2. Заробітну плату ще не отримувала.
ОСОБА_21 пояснила, що працює швеєю весільних суконь у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з 19.02.2018 р., робочий графік з 09:00 до 18:00 год., яка заробітна плата, поки що не знає, так як проходить практику з 19.02.2018 р.
ОСОБА_19 вказала, що стажується у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на посаді швачки з 21.02.2018 р., заробітну плату не отримувала, трудову угоду не укладала. Робочий день з 09:00 год. по 18:00 год.
ОСОБА_20 вказала, що стажується у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на посаді прикрашальниці з 19.02.2018 р., заробітну плату не отримувала, трудову угоду не укладала. Робочий день з 09:00 год. по 18:00 год.
ОСОБА_8 пояснила, що прийшла у цех по пошиттю весільних суконь за адресою по АДРЕСА_2, на випробувальний термін з 19.02.2018 р., заробітну плату ще не отримувала.
Також в процесі перевірки у вказаному швейному цеху працівниками Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області були виявлені громадянки: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_23, ОСОБА_7, які в порядку ст. 63 Конституції України від надання пояснень відмовилися.
Під час проведення інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, працівниками Управління Держпраці у Чернівецькій області було відвідано швейний цех за адресою АДРЕСА_2. В процесі здійснення даного контролюючого заходу у швейному цеху знаходилися фізична-особа підприємець ОСОБА_1, а також ОСОБА_24, яка пояснила, що вона також являється фізичною особою-підприємцем та орендує приміщення у гр. ОСОБА_12 Водночас ОСОБА_7 надала письмове пояснення в якому вказала, що 22.02.2018 р. прийшла у даний цех з пошиття суконь з метою обговорення питання подальшої співпраці, як приватний підприємець.
Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_7 зареєстрована фізичною особою-підприємцем з 22.02.2018 р. запис про проведення державної реєстрації №20360000000018587 (дата взяття на облік: 23.02.2018 р.)
Також, в процесі проведення інспекційного відвідування фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зазначила, що всі дівчата, які були опитані працівниками державної фіскальної служби являються фізичними особами-підприємцями і самі орендують частину приміщення власника. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, встановлено:
- ОСОБА_26 - дата та номер запису про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця зазначена 22.02.2018 р. №20380000000046166 (дата взяття на облік: 23.02.2018 р.);
- ОСОБА_21 - дата та номер запису про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця зазначена 22.02.2018 р. №20380000000046167 (дата взяття на облік: 23.02.2018 р.; дата зняття з обліку: 23.03.2018 р.);
- ОСОБА_19 - дата та номер запису про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця зазначена 22.02.2018 р. №20360000000018584 (дата взяття на облік: 23.02.2018 р.);
- ОСОБА_20 - дата та номер запису про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця зазначена 22.02.2018 р. №20360000000018582 (дата взяття на облік: 23.02.2018 р.);
- ОСОБА_8 - дата та номер запису про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця зазначена 22.02.2018 р. №20380000000046164 (дата взяття на облік: 23.02.2018 р.);
- ОСОБА_3 - дата та номер запису про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця зазначена 22.02.2018 р. №20300000000005148;
- ОСОБА_4 - дата та номер запису про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця зазначена 22.02.2018 р. №20360000000018585;
- ОСОБА_27 - дата та номер запису про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця зазначена 22.02.2018 р. №20360000000018586;
- ОСОБА_7 - дата та номер запису про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця зазначена 22.02.2018 р. №20360000000018587 (дата взяття на облік: 23.02.2018 р.);
- ОСОБА_5 - дані відсутні.
Також в акті інспекційного відвідування відповідачем зазначено, що в ході інспекційного відвідування жодного договору оренди між переліченими вище підприємцями, гр. ОСОБА_5 з власником приміщення, або іншою фізичною особою-підприємцем.
Під час проведення інспекційного відвідування представником фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було надано наступні документи: виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань виданого 24.10.2017 р.; договір оренди від 02.02.2018 р.; витяг з реєстру платників єдиного податку; копія паспорта ОСОБА_1
Однак, жодного документу щодо врегулювання трудових відносин за період з 19 по 22 лютого 2018 р. (трудовий договір або наказ про прийом на роботу) між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_21 (згідно пояснення працює з 19.02.2018 р.), ОСОБА_19 (згідно пояснення працює з 21.02.2018 р.), ОСОБА_20 (згідно пояснення працює з 19.02.2018 р.), ОСОБА_8 (згідно пояснення працює з 19.02.2018 р.), ОСОБА_5 (працювала в цеху 22.02.2018 р.) до ознайомлення надано не було.
З урахуванням наведеного, відповідач в акті інспекційного відвідування прийшов до висновку, що у порушення вимог п.п. 6 ч. 1 та ч. 3 ст. 24 КЗпП України "Укладення трудового договору" працівниці ОСОБА_21, ОСОБА_8 ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_5 у лютому місяці 2018 р. були допущені позивачкою до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу (Т. 1 а.с. 21-26, 65-71, 96-99).
06.04.2018 р. головним державним інспектором Управлінням Держапраці в Чернівецькій області ОСОБА_29. видано припис про усунення виявлених порушень №ЧВ-199/18/422/В/П.
Дослідженням припису встановлено, що в порушення вимог п.п. 6 ч. 1 та ч. 3 ст. 24 Кодексу Законів про працю України "Укладення трудового договору" працівниці ОСОБА_21, ОСОБА_8, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_5, у лютому місяці були допущені до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування про прийняття працівника на роботу (Т. 1 а.с. 100).
Примірник припису отримав представник позивачки ОСОБА_14 06.04.2018 р., що підтверджується його особистим підписом на приписі.
З матеріалів справи видно, що за результатами виявленого порушення, відповідач протокол по ст. 41 КУпАП у відношенні позивачки не складав, що підтверджується довідкою наданою відповідачем (Т. 1 а.с. 154).
Причину не притягнення позивачки до адміністративної відповідальності відповідач під час судового розгляду справи не повідомив.
13.04.2018 р. Управлінням Держпраці в Чернівецькій області направлено на адресу позивачки повідомлення №1020/0/04-2/18 про розгляд справи за ст. 265 КЗпП України за результатами проведення перевірки дотримання законодавства про працю та зайнятість населення (акт №ЧВ-199/18/422/АВ від 06.04.2018 р.), яке буде проведено 25.04.2018 р. (Т. 1 а.с. 156).
26.04.2018 р. Управлінням Держпраці в Чернівецькій області направлено на адресу позивачки повідомлення №1159/0/04-2/18, в якому повідомлено позивачку про розгляд справи за ст. 265 КЗпП України за результатами проведення перевірки дотримання законодавства про працю та зайнятість населення (акт №ЧВ-199/18/422/АВ від 06.04.2018 р.) 03.05.2018 р. (Т. 1 а.с. 157).
Повідомлення №1159/0/04-2/18 від 26.04.2018 р. отримано особисто представником позивачки 27.04.2018 р., що підтверджується його підписом.
Відповідно до змісту витягу з протоколу №11 від 03.05.2018 р., на засіданні Управління Держпраці в Чернівецькій області у присутності представника позивачки ОСОБА_14 розглянуто справу на підставі акта інспекційного відвідування від 06.04.2018 р. №ЧВ-199/18/442/АВ фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
За результатами розгляду справи, на підставі акта інспекційного відвідування від 06.04.2018 р. №ЧВ-199/18/422/АВ, керуючись п.п. 54 п. 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. №96 та ч. 2 п. 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 р. №509, відповідачем накладено на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штраф у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, що становить 558450,00 грн, передбачений абз. 2 ч. 2 ст. КЗпП України (Т. 1 а.с. 155).
03.05.2018 р. постановою Управлінням Держапраці в Чернівецькій області №ЧВ-199/18/422/АВ/П/ТД-ФС/069 накладено штраф на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 558450,00 грн (Т. 1 а.с. 61-64).
Таким тином, в спірних правовідносинах оскаржувана постанова про накладення штрафу №ЧВ-199/18/422/АВ/П/ТД-ФС/069 від 03.05.2018 р. винесена Управлінням Держпраці в Чернівецькій області на підставі даних, встановлених фактичною перевіркою, яка була здійснена Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області і оформлена актом №24/24-13-13-04/НОМЕР_1 від 03.03.2018 р. та на підставі письмових пояснень отриманих посадовими особами Головного управління ДФС у Чернівецькій області під час проведення фактичної перевірки.
Наведені обставини також підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_29 - головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці в Чернівецькій області.
Будучи допитаний як свідок головний державний ревізор-інспектор відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Чернівецькій області ОСОБА_28 зазначив, що на підставі отриманої інформації про використання неоформленої належним чином праці, 22.02.2018 р. ГУ ДФС у Чернівецькій області було проведено фактичну перевірку господарської діяльності позивачки. Заздалегідь працівниками органу ДФС було здійснено перевірку інформаційного блоку бази даних та не встановлено реєстрації осіб, які були виявлені під час перевірки, тому було прийнято рішення про візуальну перевірку діяльності позивачки. За результатами якої жодних рішень інспекторами ДФС в Чернівецькій області не виносилося, оскільки порушення встановлені під час перевірки не відносяться до порушень, які встановлюються органами ДФС. Свідок стверджував, що письмові пояснення не відбирав. Уся інформація за результатами перевірки була направлена до Управління Держпраці у Чернівецькій області для прийняття відповідних рішень.
Крім того, свідок ОСОБА_28 зазначив, що метою фактичної перевірки діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 була перевірка трудового законодавства, а саме трудових договорів, а також перевірка наявності реєстраційних документів у позивачки.
Судом встановлено та не заперечувалося представниками відповідача, що під час інспекційного відвідування позивачки відповідачем не встановлювалося порушення трудового законодавства безпосередньо за результатами інспекційного відвідування. Висновки щодо порушення трудового законодавства зроблено відповідачем виключно на підставі даних акту фактичної перевірки від 03.03.2018 р. за №14/24-13-13-04/НОМЕР_1 та письмових пояснень відібраних працівниками ДФС.
Отже, під час прийняття оскаржуваної постанови відповідачем в порушення вимог п.2 Порядку №509 використано акт фактичної перевірки органу ДФС, а на акт документальної виїзної перевірки органу ДФС.
Статтею 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Оскільки, саме висновки інспектора з питань праці, відображені в акті інспекційного відвідування, є підставою для винесення постанови про накладення штрафу уповноваженими особами органів з питань праці, за виключенням висновків акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, тому в даних правовідносинах, не може застосовуватися штраф до суб'єкта господарської діяльності на підставі обставин, встановлених не у порядку і не у спосіб, що передбачені Законом.
Отже, факт порушення трудового законодавства під час перевірки уповноваженими особами відповідача самостійно не виявлено, а використання відомостей, отриманих з порушенням порядку встановленого законом, на думку суду, не може бути підставою для висновків про наявність будь-яких порушень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідач під час інспекційного відвідування господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 діяв не на підставах, не у спосіб, визначених Законом та нормативно-правовими актами, які регулюють спірні правовідносини, а також без урахування всіх обставин по справі
Оскільки постанова про накладення штрафу винесена на підставі висновків зроблених в акті фактичної перевірки проведеної Головним Управлінням ДФС у Чернівецькій області, а не на основі самостійно виявлених порушень законодавства про працю, суд приходить до висновку, що постанова про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 558450,00 грн є протиправною та підлягає скасуванню.
Стосовно доводів відповідача про допущення порушень позивачкою вимог п.п. 6 ч. 1 та ч. 3 ст. 24 КЗпП України, а саме допущення до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, суд зазначає наступне.
Трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню націй основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини, регламентуються Кодексом законів про працю України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КЗпП України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.
За визначенням, наведеним у ч. 1 ст. 21 КЗпП України, трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
При цьому, Верховний Суд України у п. 7 постанови Пленуму від 06.11.1992 р. №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" роз'яснив, що фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.
Частиною 1 ст. 24 КЗпП України встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 3 ст. 24 КЗпП України).
З аналізу наведених норм видно, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства.
Судом встановлено, що 19.02.2018 р. між ОСОБА_12 (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди приміщення №1. Відповідно до п. 1.1. - 1.2. Розділу "Загальні положення" в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобов'язується передати орендареві у строкове платне користування частину приміщення, а орендар зобов'язується прийняти у строкове платне користування частину приміщення, що визначене у цьому договорі та зобов'язується сплачувати орендодавцеві орендну плату. Об'єкт договору: 4 кв.м торговельного приміщення, що розміщено за адресою: АДРЕСА_2, належне орендодавцю на підставі витягу про державну реєстрацію права власності №30916678 від 10.08.2011 р. зареєстрованого в ЧКОБТІ (Т.2 а.с. 26-30).
Крім того, судом встановлено, що 19.02.2018 р. між громадянином ОСОБА_12 (орендодавець) та громадянами ОСОБА_3, ОСОБА_19, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_21, ОСОБА_7, ОСОБА_11 (орендарі) укладено договори оренди частин приміщення №2, №3, №4, №5, №6, №9, №10. Вказані договори є типовими. Відповідно п. 1.1. - 1.2. Розділу "Загальні положення" в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобов'язується передати орендарям у строкове платне користування частину приміщення, а орендарі зобов'язується прийняти у строкове платне користування частину приміщення, що визначене у договорі та зобов'язується сплачувати орендодавцеві орендну плату. Об'єкт договору: 4 кв.м торговельного приміщення (кожному орендарю), що розміщено за адресою: АДРЕСА_2, належне орендодавцю на підставі витягу про державну реєстрацію права власності №30916678 від 10.08.2011 р. зареєстрованого в ЧКОБТІ.
Відповідно до п. 2.1. "Загальні положення" договорів №2, №3, №4, №5, №6, №9, №10 від 19.02.2018 р. приміщення, що орендується надається орендарям для власних потреб" (Т. 2 а.с. 32-36, 39-42,46-50, 53-57, 60-64, 65-68, 72-76).
28.02.2018 р. до договорів оренди частин приміщенням №2, №3, №4, №5, №9, №10 від 19.02.2018 р. внесено зміни, які оформлено додатковими угодами №2, №3, №4, №5, №9, №10 від 28.02.2018 р. Відповідно до змісту, яких внесено зміни до п. 2.1 та викладено їх у наступній редакції: "Приміщення, що орендується, надається орендарям для здійснення підприємницької діяльності" (Т. 2 а.с. 37, 43, 51, 58, 70, 77).
Під час розгляду справи судом допитано як свідка ОСОБА_12, який підтвердив, що між ним та громадянами ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_19, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_21, ОСОБА_7 та ОСОБА_11 19.02.2018 р. були укладені договори оренди частин приміщення та додаткові угоди до них.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що громадяни ОСОБА_3, ОСОБА_19, ОСОБА_8, ОСОБА_20, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_21, ОСОБА_11 зареєстровані фізичними особами-підприємцями 22.02.2018 р., що підтверджується відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Т. 1 а.с. 113-115, 116-118, 121-1123, 124-126, 127-129, 130 -135, 139-143, Т. 2 а.с. 38, 59, 71).
Будучи допитані як свідки ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_11 надали суду показання, в яких вказували, що під час перевірка, яка проводилася працівниками ДФС у Чернівецькій області, на них здійснювався психологічний тиск. Працівники ДФС у Чернівецькій області закрили двері, нікого не випускали, викликали поліцію та погрожували затриманням, якщо вони відмовляться від надання пояснень. І тільки після того, як приїхала поліція їх відпустили.
Крім того, свідки зазначили, що з позивачкою в трудових відносинах не перебували. На момент здійснення перевірки здійснювали підприємницьку діяльність в орендованих ними частинах приміщення, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_2.
Посилання відповідача на акт фактичної перевірки та відібрані працівниками органу ДФС пояснення у громадян ОСОБА_20, ОСОБА_19, ОСОБА_21, ОСОБА_11 та ОСОБА_8 під час фактичної перевірки, на переконання суду, по своїй суті є безпідставними та необґрунтованими, оскільки пояснення вказаних осіб відібрано невідомо ким (відсутні дані кому таке пояснення надається, та ким воно відібрано); інформація, яка міститься у вказаних поясненнях не дає змоги встановити факти, які є визначальними для прийняття спірної постанови.
Окрім того, зміст вказаних пояснень повністю спростований свідченнями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_11, допитаних в судовому засіданні в якості свідків, які попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів.
Відтак, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не підтверджено факт виникнення трудових відносин між позивачкою та громадянами ОСОБА_21, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 у лютому 2018 р., а також не доведено фактичного допущення зазначених осіб до роботи.
Стосовно доводів відповідача про працевлаштування громадянки ОСОБА_5, судом встановлено, що під час проведення фактичної перевірки Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області громадянка ОСОБА_5 від надання пояснень щодо себе в порядку ст. 63 Конституції відмовилася (Т. 2 а.с. 7).
У процесі розгляду адміністративної справи вказану особу допитано в якості свідка. Відповідно до наданих пояснень ОСОБА_5 вказувала, що являється клієнткою позивачки і під час проведення фактичної перевірки Головним управління ДФС у Чернівецькій області перебувала у приміщення за адресою АДРЕСА_2, оскільки прийшла поглянути на плаття, яке надала для пошиття фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1
Крім того, суд зазначає, що у справі відсутні будь-які документально підтверджені відомості, що громадянка ОСОБА_5 була допущена до роботи позивачкою без укладення трудового договору (на умовах стажування), оскільки, як встановлено вище інспекційне відвідування за дотриманням фізичною-особою підприємцем ОСОБА_1 законодавства про працю уповноваженими особами у встановленому законом порядку проведено не було. Під час фактичної перевірки здійсненої Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області вказана особа давати пояснення в порядку ст. 63 Конституції України надавати відмовилася.
Суд зауважує, що факт перебування громадянки ОСОБА_5 в приміщенні, яке орендує позивачка, за відсутності належних доказів виконання нею трудових обов'язків, не свідчить про виникнення трудових відносин між ними та не підтверджує фактичного допущення зазначеної особи до роботи.
Отже, матеріалами справи не доведено факт допуску позивачкою громадянки ОСОБА_5 та інших громадян ОСОБА_21, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_8 до роботи без укладення трудового договору, відтак висновки відповідача, наведені в акті інспекційного відвідування №ЧВ-199/18/422/АВ від 06.04.2018 р. щодо порушень фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 законодавства про працю, суд вважає такими, що побудовані на припущеннях та не підтверджені належними й допустимими доказами.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що обставини вказані у акті інспекційного відвідування №ЧВ-199/18/42/АВ від 06.04.2018 р. та оскаржуваній постанові щодо допуску до роботи без укладення трудового договору працівниць ОСОБА_21, ОСОБА_8, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_5 спростовуються матеріалами справи та встановленими по справі обставинами.
Інші доводи відповідача суд не бере до уваги, оскільки вони спростовується обставинами встановленими під час розгляду справи.
Згідно ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно статей 74 - 76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно ч. 1 - 3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими. Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що відповідачем в ході судового розгляду справи не доведено правомірність прийняття оскаржуваної постанови, а отже адміністративний позов є таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 5584,50 грн (1762,00 грн + 3822,50 грн), що підтверджується квитанціями №2478980 від 04.06.2018 р. на суму 1762,00 грн та №0.0.1069963126.1 від 25.06.2018 р. на суму 3822,50 грн (Т.1 а.с. 3, 45).
Оскільки, позов задоволено повністю, суд стягує з Управління Держпраці у Чернівецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивачки судові витрати (судовий збір) у сумі 5584,50 грн.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 139, 241 та 246 КАС України, суд,-
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЧВ-199/18/422/АВ/П/ТД-ФС/069 від 03.05.2018 р.
3. Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати (судовий збір) у розмірі 5584,50 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Чернівецькій області (вул. Зелена, 3, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 39888333).
Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до ст.ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання). Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.К. Левицький