26 грудня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/1057/18-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач), звернулась в суд з позовом до Управління соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації (далі - відповідач), в якому просила:
- визнати дії відповідача щодо відмови у призначенні та виплаті (наданні) державної соціальної допомоги як малозабезпеченій сім'ї відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" за період з 01.09.2018 року по 28.02.2019 року незаконними;
- зобов'язати відповідача здійснити призначення та виплату позивачу державної соціальної допомоги як малозабезпеченій сім'ї за період з 01.09.2018 року по 28.02.2019 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, з 26.01.2018 року перебуває на обліку у відповідача як одержувач державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, призначеної з 01.01.2018 року по 30.06.2018 року, а також допомоги одиноким матерям. У липні 2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою про надання державної соціальної допомоги на наступний період (з вересня 2018 року по лютий 2019 року), надавши всі необхідні документи, які передбачені ст. 4 Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям”.
18.07.2018 року відповідачем відмовлено у призначенні державної соціальної допомоги як малозабезпеченій сім'ї у зв'язку із умисним приховуванням відомостей щодо наявності у володінні земельних ділянок (паю).
На думку позивача відповідачем протиправно відмовлено у призначенні та виплаті державної соціальної допомоги, з огляду на те, що позивач навмисно не подавала недостовірні відомості, оскільки не є власником земельних ділянок, та не отримувала доходу від здачі в оренду земельної ділянки. Власником землі (паю) є покійна мати позивача, а розпоряджається фактично цією земельною ділянкою сестра позивача, яка так само, як і позивач теж не є власником паю, оскільки після смерті матері фактично прийняла спадщину, не оформивши вказаний факт юридично. По усній домовленості сестра позивача - ОСОБА_2 отримувала орендну плату за земельні ділянки (паї), яка і склала договір оренди від імені позивача.
19.11.2018 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, в обґрунтування якого зазначив, що позивач перебуває у відповідача як одержувач державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям та допомоги одиноким матерям.
Звертав увагу суду на те, що за результатами звірки списків одержувачів допомоги з порівняльними даними, наданими ДФС України виявлено, що позивач має у володінні земельний пай у розмірі 0,5342 га, який здано в оренду ТзОВ “Мрія Фармінг Буковина”.
З огляду на наведене, на думку відповідача, позивачем прихована інформація про наявність і фактичний розмір земельної ділянки, яку не внесено до декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, що є порушенням законодавства, яке регулює надання допомоги малозабезпеченим сім'ям. Даний факт став підставою для припинення виплати допомоги.
26.11.2018 року позивачем подано відповідь на відзив, в обґрунтування якої зазначено, що відповідачем при відмові у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям не з'ясовано причини, що слугували підставою для подання недостовірних відомостей чи приховування відомостей, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру. За таких обставин вважає відмову у призначенні та виплаті соціальної допомоги не вмотивованою та неправомірною.
31.10.2018 року ухвалою Чернівецького окружного адміністративного відкрито спрощене провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.
Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Позивач перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації, як одержувач державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, призначеної з 01.01.2018 року по 30.06.2018 року у розмірі 4202,50 грн. щомісячно та по зверненню від 26.01.2018 року допомоги одиноким матерям, призначеною з 01.01.2018 року по 30.06.2018 року у розмірі 1806,08 грн., щомісячно.
02.07.2018 року позивачем до відповідача подано заяву № 1319 про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсації, субсидій та пільг (допомогу на дітей одиноким матерям, державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям) (а.с.29-30), в період з вересня 2018 року по лютий 2019 року та пакет документів, які передбаченні ст.4 ЗУ " Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям". Окрім іншого, було подано декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, без зазначення перебування у власності земельної ділянки (паю), яка здана в оплатну оренду, згідно договору оренди. (а.с.31-32).
18.07.2018 року позивач отримав письмове повідомлення №206 про відмову в призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям та сім'ям з дітьми. Підставою відмови зазначено "скриття доходу від надання майна в оренду ТзОВ "Мрія Фармінг Буковина за 2016-2017 роки". (а.с.9)
08.10.2018 року на адвокатський запит відповідачем надано лист № 01-17/1486, зі змісту якого встановлено, що в управлінні соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації ОСОБА_1 перебуває на обліку як одержувач:
- по зверненню від 26.01.2018 року допомоги одиноким матерям (з урахуванням доходів), призначеної з 01.01.2018 по 30.06.2018 у розмірі 1806,08 грн. щомісячно;
- по зверненню від 26.01.2018 року державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, призначеної з 01.01.2018 по 30.06.2018 у розмірі 4202,50 грн. щомісячно.
Крім цього, в у відповіді на запит роз'яснюється, що відповідно до пп. 12, 28 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, у разі коли особами, які входять до складу сім'ї, навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на соціальну допомогу та визначення її розміру, виплата соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення. На наступний строк допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця виявлення порушення.
Якщо сім'єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинуло на встановлення права на призначення соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, органи соціального захисту населення:
- визначають обсяг надміру виплачених коштів та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану сім'ї;
- у разі врахування надміру виплачених коштів при виплаті соціальної допомоги у наступні періоди провадять щомісячні відрахування на підставі своїх рішень у розмірі не більш як 20 відсотків суми, що підлягає виплаті;
- у разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки вирішують питання про їх стягнення у судовому порядку.
За результатами звірки списків одержувачів допомоги з порівняльними даними, наданими ДФС України виявлено, що ОСОБА_1 жит. ІНФОРМАЦІЯ_1 має у володінні земельний пай у розмірі 0,5342 га, який здано в оренду ТзОВ “Мрія Фармінг Буковина”.
Так як ОСОБА_1 в декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, розділ V, відомості про земельні ділянки, що перебувають у власності або володінні (користуванні) членів сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, членів сім'ї, що проживають окремо (дружини, чоловіка, неповнолітніх дітей), по зверненнях від 25.01.2017 року, 25.07.2017 року, 26.01.2018 року не зазначала фактичний розмір земельної ділянки, даний факт є підставою для припинення виплати допомоги та прийняття вимог про повернення надміру виплачених коштів.
Управлінням проводиться перерахунок державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям та допомоги одиноким матерям (з урахуванням доходів) (за період з 01.01.2017 по 30.06.2018) та надміру виплачена сума буде утримуватися з належної допомоги по 20%.
На наступний строк ОСОБА_1 має право звернутися до управління за призначенням державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям з січня 2019 року, згідно із чинним законодавством. (а.с.8)
Судом також досліджені наступні документи: державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧВ № 041786 на ім'я ОСОБА_3; (а.с.11)
- свідоцтво про смерть ОСОБА_3; (а.с.10)
До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення нормативно-правових актів, та робить висновки по суті спору.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Конституційні гарантії прав громадян на соціальний захист - забезпечення рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму шляхом надання грошової допомоги найменш соціально захищеним сім'ям визначений Законом України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям ” №1768-ІІІ (далі - Закон №1768).
Умови призначення і виплати малозабезпеченим сім'ям державної соціальної допомоги визначено Порядком призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженого Постановою КМ України від 24.02.2003 року № 250 (далі - Порядок № 250).
Частиною 1 статті 1 Закону №1768 визначено, що державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям (далі - державна соціальна допомога) це - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім'ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї.
Відповідно до статті 4, 6 Закону № 1768, заява про надання державної соціальної допомоги подається уповноваженим представником сім'ї до місцевої державної адміністрації або до виконавчого комітету сільської, селищної ради. Виконавчий комітет сільської, селищної ради передає заяву про надання державної соціальної допомоги до місцевої державної адміністрації.
Державна соціальна допомога призначається на шість місяців.
Статтею 7 Закону № 1768 визначено вичерпний перелік підстав з яких державна соціальна допомога не призначається.
Одним із випадків не призначення державної соціальної допомоги в статті 7 цього Закону вказується те - якщо сім'єю навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру, виплата призначеної державної соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення. На наступний строк державна соціальна допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця виявлення порушення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем під час звернення до відповідача не вказано відомості щодо права власності і надання в оренду земельної ділянки (пай) площею 0,5342 га. Даний факт став підставою для прийняття спірного рішення.
Згідно пункту 9 Порядку № 250 рішення про призначення соціальної допомоги або про відмову в її наданні приймається органом соціального захисту населення протягом десяти календарних днів. У разі прийняття рішення про відмову в наданні соціальної допомоги орган соціального захисту населення письмово повідомляє про це уповноваженого представника сім'ї із зазначенням підстав відмови та порядку оскарження рішення.
Звертаючись із відзивом, відповідачем також долучено до матеріалів справи розпорядження про відмову державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям №206 від 18.07.2018 року у зв'язку з «скриттям доходу від надання майна в оренду ТзОВ «Мрія Фармінг Буковина» за 2016-2017 роки, яке як стверджувала в адміністративному позові не направлялось (не надавалось) позивачу. (а.с.27)
Пунктом 12, 28 Порядку № 250 визначено, що у разі коли особами, які входять до складу сім'ї, навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на соціальну допомогу та визначення її розміру, виплата соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення. На наступний строк допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця виявлення порушення.
Якщо сім'єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинуло на встановлення права на призначення соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, органи соціального захисту населення: визначають обсяг надміру виплачених коштів та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану сім'ї; повідомляють уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення; у разі врахування надміру виплачених коштів при виплаті соціальної допомоги у наступні періоди провадять щомісячні відрахування на підставі своїх рішень у розмірі не більш як 20 відсотків суми, що підлягає виплаті; у разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки вирішують питання про їх стягнення у судовому порядку.
Оцінюючи спірні правовідносини, суд також застосовує положення Конституції України, згідно яких в Україні як соціальній, правовій державі людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (статті 1, 3 Конституції України). Право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел (частина друга статті 46 Основного Закону України) і забезпечується частиною другою статті 22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Одержання соціальної державної допомоги і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання такої допомоги.
Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Відповідно до частин 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства перш за все є справедливе вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на день звернення до суду позивачу орендна плата за 2018 рік не виплачувалась.
Суд погоджується з запереченнями відповідача, які наведені у відзиві в частині того, що в діях позивача є порушення наведених вище норм Закону №1768, в частині отримання доходу (за зданий в оренду пай) ОСОБА_1 за 2016 рік та 2017 рік в сумі виплачених коштів в розмірі 1005,01 грн та 390, 51 грн. відповідно. Однак такі порушення на думку суду є неспівмірними з фактом позбавлення права на соціальну допомогу позивача.
Зміст ст.7 Закону №1768 дослівно визначає склад порушення в діях особи за наявності навмисного неподання або приховування відомостей. При цьому, таке порушення є підставою для встановлення права на державну соціальну допомогу.
З огляду на встановлені обставини справи, суд вважає, що позивач не може бути позбавлений такого права, в той час коли це право йому гарантоване Державою.
Слід зауважити, що відповідач у спірних правовідносинах наділений владними -управлінськими функціями, які дають останньому змогу, без буд-якої шкоди утримати суму переплачених позивачу коштів при наступних виплатах соціальної допомоги. Зокрема таку можливість останньому законодавець визначив у нормах Порядку №250, однак як зазначалось вище, позивач не може бути позбавлений взагалі соціальної допомоги, яка є гарантією існування і утримання сім'ї.
З огляду на викладене, та з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача, оскільки відповідачем при відмові у призначені соціальної допомоги, не з'ясовано причин, що слугували підставою для подання недостовірних відомостей чи приховування відомостей, та не встановлено факту умисних дій спрямованих на подання недостовірних відомостей, в тому числі про доходи і майновий стан особи, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру. Разом з тим, вимога позивача про призначення соціальної допомоги з 01.09.2018 року по конкретну дату - 28.02.2109 року не може бути задоволеною з огляду на те, що визначення періоду і дати призначення допомоги є виключними повноваженнями відповідача за результатами розгляду відповідної заяви. Крім цього, на думку суду, будь-яка вимога на майбутнє, в тому числі і про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчиняти виплати в майбутньому є неналежною по своїй суті. Відтак, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є - визнання дій протиправними та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення соціальної допомоги від 02.07.2018 року.
Вирішуючи даний спір, суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог з огляну на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як зазначалось вище, за результатами розгляду заяви позивача про призначення державної соціальної допомоги, відповідачем прийнято рішення у формі розпорядження №206 від 18.07.2018 року, яке позивачу не направлялось (не надавалось), що також і не заперечувалось відповідачем.
За змістом статті 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
З огляду на те, що розпорядження №206 від 18.07.2018 року підпадає під визначення - акт індивідуальної дії, суд дійшов висновку, що вказаний розпорядчий документ безпосередньо стосується прав та інтересів позивача, а відтак такий акт виходячи із викладених вище висновків суду є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, судові витрати по сплаті судового збору, здійснені позивачем, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, з огляду на фактичні межі заявлених і задоволених позовних вимог за результатами розгляду цього спору.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації задовольнити повністю.
2. Визнати дії Управління соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації, щодо відмови у призначенні та виплати ОСОБА_1 державної соціальної допомоги як малозабезпеченій сім'ї протиправними.
3. Визнати протиправним та скасувати розпорядження про відмову державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям №206 від 18.07.2018 року Управління соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації.
4. Зобов'язати Управління соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації повторно повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення державної соціальної допомоги як малозабезпеченій сім'ї від 02.07.2018 року.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вижницької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 судові витрати - судовий збір в сумі 704,80 грн.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 (вул. Гагаріна, 121, с. Іспас, Вижницький район, Чернівецька область, 59222 РНОКПП: НОМЕР_1).
Відповідач - Управління соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації (вул. Українська, 86, м.Вижниця, Чернівецька область, 59200, код ЄДРПОУ: 03196274).
Суддя Боднарюк О.В.