26 грудня 2018 року м. Чернігів Справа № 620/3838/18
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Тихоненко О.М., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Бобровицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Бобровицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області (далі - Бобровицьке ОУПФУ Чернігівської області, відповідач) про визнання дій відповідача щодо відмови у переведенні позивача на пенсію за віком відповідно до вимог Закону України “Про державну службу” (в редакції чинній на день призначення пенсії), виходячи із заробітної плати, зазначеній у довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 03.09.2018 № 04-25272 (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням на пенсію) та довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 03.09.2018 № 04-2526, виданими управлінням соціального захисту населення Козелецької районної державної адміністрації неправомірними та зобов'язання відповідача на підставі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 03.09.2018 № 04-25272 (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням на пенсію) та довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 03.09.2018 № 04-2526, виданими управлінням соціального захисту населення Козелецької районної державної адміністрації здійснити позивачу, починаючи з 01.09.2018 перерахунок та виплату пенсії, як непрацюючому державному службовцю у відповідності до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ “Про державну службу”, із змінами, (в редакції, чинній на дату призначення пенсії) у розмірі 60 відсотків суми їх посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених Законом № 3723-ХІІ, без встановлення будь-якого строку та обмеження у часі.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Бобровицьким ОУПФУ Чернігівської області протиправно відмовлено у переведенні останнього на пенсію за віком на підставі Закону України «Про державну службу», оскільки позивач має достатній стаж державної служби, що підтверджується трудовою книжкою та довідками Управління соціального захисту населення Козелецької районної державної адміністрації.
27.11.2018 ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). У відповідності до ч. 3 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України заявами по суті є позов та відзив.
06.12.2018 на адресу суду від Бобровицького ОУПФУ Чернігівської області надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог та зазначає, що оскільки на день набрання чинності Законом України від 10.12.2015 № 889-VІІІ «Про державну службу» тобто станом на 01.05.2016, позивач не працював на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 вказаного Закону та актами Кабінету Міністрів України, тому йому потрібно мати 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України. Загальний трудовий стаж позивача складає 40 років 6 місяців 15 днів, в тому числі, стаж державної служби - 11 років 5 місяців 9 днів, а тому для переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» згідно поданої заяви позивача від 03.09.2018 немає законних та правових підстав, оскільки в період з 03.08.1981 по 17.07.1990 ОСОБА_1 працював на посадах економіста кредитного відділу, старшого економіста кредитного відділу, керуючого Козелецьким відділенням Держбанку, керуючого Козелецьким відділенням Агропромбанку, які не відносяться до посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу».
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Бобровицькому ОУПФ Чернігівської області та отримує пенсію за віком, що підтверджується матеріалами справи (а.с.16).
03.09.2018 позивач звернувся до Бобровицького ОУПФУ Чернігівської області із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» (а.с.20).
Листом від 21.09.2018 № 2996/04 відповідач відмовив ОСОБА_1 у здійсненні вказаних дій мотивуючи тим, що для його переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» немає законних підстав, оскільки станом на 01.05.2016 позивач не працює на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 вказаного вище Закону та актами Кабінету Міністрів України, також у позивача відсутній необхідний стаж державної служби 20 років (а.с.21-22).
Як вбачається з копії трудової книжки позивача (запис № 7-12) у період з 03.08.1981 по 17.07.1990 останній працював на посадах економіста кредитного відділу, старшого економіста кредитного відділу, керуючого Козелецьким відділенням Держбанку, керуючого Козелецьким відділенням Агропромбанку (а.с.13-14).
В довідці Управління соціального захисту населення Козелецької районної державної адміністрації від 03.09.2018 № 04-2527 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) зазначені надбавки, премії та інші виплати ОСОБА_1 за період з 01.05.2016 по 31.08.2018 (а.с.17-18).
Також в матеріалах справи наявна довідка Управління соціального захисту населення Козелецької районної державної адміністрації від 03.09.2018 № 04-2526 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) (а.с.19).
Згідно довідки Управління соціального захисту населення Козелецької районної державної адміністрації від 04.10.2018 № 04-3702 станом на 01.06.2016 (дата звільнення) стаж державної служби позивача становить 21 рік 02 місяці 09 днів (а.с.15).
Вважаючи дії Бобровицького ОУПФУ неправомірними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинста України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-XII) та Законом України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу», в редакціях, чинних станом на день виникнення спірних правовідносин.
Стаж державної служби обчислюється відповідно до ст. 46 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII) та Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Українивід 25.03.2016 № 229.
Пунктом 8 Розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Так, стаж державної служби до набрання чинності Законом № 889-VIII обчислюється відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (далі - Порядок), додатка до нього та інших нормативно-правових актів.
Зокрема, додатком до вказаного Порядку затверджено Перелік державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби, а саме: Держбанк СРСР, Зовнішекономбанк СРСР, Будбанк СРСР, Промбудбанк СРСР, Агропромбанк СРСР, Житлосоцбанк СРСР, Ощадний банк СРСР, їх республіканські банки (контори) крайові, обласні (міські) управління, а також міські і районні відділення.
Пунктом 4 Порядку встановлено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
01.05.2016 набув чинності Закон № 889-VІІІ, згідно ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень якого визнано такими, що втратили чинність, зокрема Закон № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Статтею 37 Закону № 3723-XII визначено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається з дати звернення в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України “Про державну службу” (Відомості Верховної Ради України, 1993 року, №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 року, №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно із пунктом 12 цих Положень для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 року, №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 року, №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, положеннями пункту 10 та пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» визначено право на призначення пенсій відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу» виключно осіб, які працювали на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.
Відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перерахунок призначеної пенсії проводиться у разі виникнення права на підвищення пенсії з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Як встановлено матеріалами справи в період з 03.08.1981 по 17.07.1990 позивач працював на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців та має стаж державної служби понад 20 років.
З матеріалів справи вбачається, що із заявою про переведення на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» позивач звернувся маючи стаж державної служби понад 20 років, а тому Бобровицьким ОУПФУ Чернігівської області неправомірно відмовлено позивачу у переведенні на пенсію за віком відповідно до вказаного Закону.
Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, зокрема у постанові від 03.07.2018 по справі № 569/350/17.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, шляхом визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у переведенні позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та зобов'язання відповідача перевести позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з моменту звернення з заявою від 03.09.2018.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що вимога позивача про зобов'язання відповідача на підставі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 03.09.2018 № 04-25272 (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням на пенсію) та довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 03.09.2018 № 04-2526, виданими управлінням соціального захисту населення Козелецької районної державної адміністрації здійснити позивачу, починаючи з 01.09.2018 перерахунок та виплату пенсії, як непрацюючому державному службовцю у відповідності до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ “Про державну службу”, із змінами, (в редакції, чинній на дату призначення пенсії) у розмірі 60 відсотків суми їх посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених Законом № 3723-ХІІ, без встановлення будь-якого строку та обмеження у часі є безпідставною, оскільки обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
При цьому, суд звертає увагу на те, що права позивача на час розгляду даної справи не порушені, оскільки такий перерахунок ще не проведено, а суд не може під час прийняття постанови вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому.
У відповідності до вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, враховуючи вимоги Кодексу адміністративного судочинства та наявні в матеріалах справи докази на підтвердження факту судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Бобровицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню здійснені останнім документально підтверджені судові витрати щодо сплати судового збору в розмірі 352,40 грн.
Керуючись статтями 168, 241, 243, 244-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Бобровицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Бобровицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Зобов'язати Бобровицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Чернігівської області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з моменту звернення з заявою від 03.09.2018.
В решті позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бобровицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області (вул. Незалежності, 3, смт. Козелець, 17000, код ЄДРПОУ 41249245) на користь ОСОБА_1 (вул. Івана Котляревського, буд. 13-А, смт. Козелець, Чернігівська область, 17000, РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) грн 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (вул. Івана Котляревського, буд. 13-А, смт. Козелець, Чернігівська область, 17000, РНОКПП НОМЕР_1);
Відповідач: Бобровицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Чернігівської області (вул. Незалежності, 3, смт. Козелець, 17000, код ЄДРПОУ 41249245).
Повне судове рішення складено 26.12.2018.
Суддя О.М. Тихоненко