про закриття провадження у справі
Справа № 1940/1957/18
26 грудня 2018 р.м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:
головуючої судді Дерех Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Борен А" про закриття провадження у справі №1940/1957/18 за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Тернопіль Мостобуд" до Приватного виконавця ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Борен А" про визнання протиправною та скасування постанови, стягнення коштів,
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Тернопіль Мостобуд" з позовною заявою до Приватного виконавця ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Борен А" про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 23.05.2018 року ВП 55290242, винесену приватним виконавцем ОСОБА_2, стягнення з приватного виконавця ОСОБА_2 49700,00 грн.
Представник ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Борен А" подав до суду письмове клопотання про закриття провадження у справі №1940/1957/18, в обґрунтування якого зазначив, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції із скаргою на рішення, дію або бездіяльність приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ГПК України.
Представник ТОВ "Тернопіль Мостобуд" подав до суду письмові заперечення щодо клопотання про закриття провадження у справі, в яких зазначив, що Законом України "Про виконавче провадження" встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства. Представник позивача вважає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.
Представник позивача у судове засідання не прибув, подав до суду письмове клопотання, в якому зазначив, що розгляд справи 26.12.2018 року здійснювати без їх участі.
Приватний виконавець ОСОБА_2 та представник ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Борен-А" у судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду справи, причин неприбуття суду не повідомили.
Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.9 ст.205 та ч.4 ст. 229 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду клопотання у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розглядаючи клопотання про закриття провадження в даній адміністративній справі, суд зазначає наступне.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначено у статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
За правилами частини першої статті 287 цього Кодексу учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Тобто, якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.
Відповідно до частини першої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. З наведеного вбачається, що положення Закону визначають підвідомчість спорів щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення залежно від суду, який видав виконавчий документ.
Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України ( надалі ГПК України) передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Згідно частини першої ст.340 ГПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Крім того, в абз. 6 п. 2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 (зі змінами) "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби", зазначено, що до юрисдикції адміністративних судів належать усі справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих судами всіх юрисдикцій, за винятком тих, які видано загальними та господарськими судами у разі звернення до суду сторін відповідного виконавчого провадження чи їхніх представників. Отже, у випадку оскарження сторонами виконавчого провадження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця щодо виконання рішення суду, ухваленого господарським судом, розгляд таких скарг здійснюється судом який видав виконавчий документ чи рішення якого виконується у виконавчому провадженні.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" встановлено, що Європейська Конвенція "Про захист прав людини і основоположних свобод" і практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права.
Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Аналіз зазначеної норми міжнародного права свідчить, що обов'язково суд повинен бути встановлений законом, тобто кожен має право на розгляд справи компетентним судом, компетентність якого встановлюється тільки законом.
Як вбачається з матеріалів даної адміністративної справи, 01.12.2017 року приватним виконавцем Виконавчого округу міста Києва ОСОБА_2 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП 55290242 від 01.12.2017 року на виконання наказу №921/757/16-г/7 виданого 25.10.2017 року Господарським чудом Тернопільської області.
Постановою приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва ОСОБА_2 15.08.2018 року винесено Постанову про закінчення виконавчого провадження ВП 55290242.
Тобто, оскаржувана постанова про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 23.05.2018 року ВП 55290242, винесена приватним виконавцем ОСОБА_2 в межах виконавчого провадження ВП 552902542, до закінчення виконавчого провадження і в окреме виконавче провадження не винесена.
Таким чином, розгляд даної справи належить до юрисдикції Господарського суду Тернопільської області
У відповідності до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у даній адміністративній справі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 238, 241, 243, 248, 287 КАС України, суд, -
1.Клопотання представника ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Борен А" про закриття провадження в адміністративній справі №1940/1957/18 - задовольнити.
2. Закрити провадження у справі №1940/1957/18 за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Тернопіль Мостобуд" до Приватного виконавця ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Борен А" про визнання протиправною та скасування постанови, стягнення коштів.
Роз'яснити позивачу, що дана справа віднесена до юрисдикції Господарського суду Тернопільської області.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Копію ухвали надіслати сторонам про справі.
Головуюча суддя Дерех Н.В.
копія вірна
Суддя Дерех Н.В.