про залишення позовної заяви без руху
26 грудня 2018 року справа № 2340/4977/18
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гарань С.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Придніпровського ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області, третя особа - ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення арешту,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Придніпровського ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області, в якому просить скасувати арешт, що накладений постановою відповідача від 11.11.2016 у ВП № 52875041, в частині нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1, що в м. Черкаси та яка належить ОСОБА_2
Ознайомившись із позовною заявою, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам ст.ст.160-161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому повинна бути залишена без руху з наступних підстав.
Суддя зазначає, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб (ч.1 ст.287 КАС України).
В таких випадках позовну заяву може бути подано у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів (п.1 ч.2 ст.287 КАС України).
В даному випадку матеріалами справи не встановлено, що ОСОБА_1 був стороною ВП № 52875041, а тому для звернення останнього до суду з вказаним позовом слід застосовувати загальний строк звернення.
Строк звернення до адміністративного суду закріплено в ст.122 КАС України.
Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (ч.1 ст.122 КАС України).
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду субєкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають субєкту владних повноважень право на предявлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду субєкта владних повноважень. (ч.2 ст.122 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали, особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з положеннями ч.6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду, позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Так, суддя встановив, що позивач, як власник іпотечного майна, оскаржує постанову Придніпровського ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області від 11.11.2016 у ВП № 52875041 про арешт майна ОСОБА_2, а саме: квартири АДРЕСА_1, що в м. Черкаси.
Проте, зважаючи на те, що оскаржувана позивачем постанова прийнята, як зазначив останній 11.11.2016 то шестимісячний термін на її оскарження минув 11.05.2017, натомість ОСОБА_1 не надано жодного доказу коли йому стало відомо про порушення своїх законних прав та інтересів (у позові позивач постався на інформаційну довідку № 117966420 від 22.03.2018, як на доказ встановлення факту накладення арешту на спірне майно, натомість в матеріалах справи наявна довідка від 31.03.2017 № 83967750), а також окремо не заявив клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним позовом.
Так, відповідно до п.2 ч.5 ст.160 цього Кодексу в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Так, дослідивши подану ОСОБА_1 позовну заяву суддя встановив, що останнім не зазначено: свою електронну пошту (не вказано про відсутність останньої) та номер засобу зв'язку, а також не вказано ідентифікаційного коду юридичної особи - відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч.2 ст.132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI (надалі - Закон № 3674).
Частиною 2 ст. 4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою розмір ставки судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” від 07.12.2017, №2246-19 встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну особу для працездатних осіб на 2018 рік, а саме у місячному розмірі з 1 січня 2018 року - 1 762,00 гривень.
Таким чином, при зверненні до суду фізичної особи з адміністративним позовом немайнового характеру (1 вимога) розмір судового збору має становити 704,80 грн. (1 762,00 х 04 розміру).
Відповідно до ч.ч.1-2 стю169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, оскільки зазначений позов подано фізичною особою, він є позовом немайнового характеру, то розмір судового збору, який повинен бути сплачений позивачем має становити 704,80грн.
При дослідженні позовної заяви суддя встановив, що позивачем не додано до матеріалів останньої оригінал документу про сплату судового у визначеному розмір або належних доказів про звільнення його від сплати судового збору.
Суддя також зазначає, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів), що прямо передбачено ч.4 ст.161 КАС України.
В порушення вказаної вимоги ОСОБА_1 не надано оскаржуваної постанови від 11.11.2016 у ВП № 52875041, вироку Соснівського районного суду м. Черкаси від 14.07.2016, яким визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України та не зазначено на обставини та причини неможливості їх надання.
У зв'язку з недотриманням позивачем у позовній заяві вищезазначених вимог ст.160 КАС України, суд звертає увагу позивача на необхідність приведення позовної заяви у відповідність до норм чинного законодавства шляхом усунення вищевказаних недоліків.
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України, що має наслідком, на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 132, 160-161, 169 КАС України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Придніпровського ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області, третя особа - ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення арешту - залишити без руху.
Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю десять днів з моменту отримання копії даної ухвали суду.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали суду заява підлягає поверненню.
Копію ухвали направити позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С.М. Гарань