Ухвала від 24.12.2018 по справі 640/21372/18

1/107

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

24 грудня 2018 року м. Київ № 640/21372/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Клочкова Н.В., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами

ОСОБА_1

до Державної міграційної служби України

про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі - позивач), адреса: АДРЕСА_1, із позовною заявою до Державної міграційної служби України (надалі - відповідач), адреса: 01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 10, у якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної міграційної служби України від 30.08.2016 №218 в частині визнання недійсним (анулювання) бланку паспорта громадянина України НОМЕР_1;

- зобов'язати Державну міграційну службу України проінформувати Адміністрацію Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, Міністерство внутрішніх справ України та Національний банк України про визнання протиправним та скасування наказу Державної прикордонної служби України від 30.08.2016 №218 в частині визнання недійсним (анулювання) бланку паспорта громадянина України НОМЕР_1.

Згідно з п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Згідно до п. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з п. 24 ч. 1 ст. 4 КАС України, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», з 1 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1762,00 грн.

В цій справі позивачем (фізичною особою) заявлено дві вимоги немайнового характеру. Так, одна вимога про визнання протиправним та скасування наказу, а друга вимога про зобов'язання вчинити певні дії.

Разом з тим, системний аналіз чинного КАС України дає підстави для висновку, що вимоги про визнання протиправними акту, дії чи бездіяльності, як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права, таких як зобов'язання прийняти рішення, вчинити дії, що випливають як наслідки з протиправності оскаржуваного акту, дії чи бездіяльності є по суті однією вимогою.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду України від 14.03.2017 у справі № п/800/559/16.

Таким чином, позивачу при зверненні з даним адміністративним позовом необхідно сплатити судовий збір за одну вимогу немайнового характеру у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме: 704,80 грн.

При цьому, підстав для звільнення від сплати судового збору або наявності будь-яких пільг позивачем у позовній заяві не вказано. Іншого з матеріалів справи не вбачається.

Відтак, суд вказує, що позивачу необхідно сплати судовий збір у розмірі 704,80 грн за заявлені у прохальній частині позовної заяви дві вимоги немайнового характеру.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що адвокатом позивача до Державної міграційної служби України було направлено запит від 12.07.2018 про надання відомостей щодо паспорту серії НОМЕР_1. Листом №6-1-5332/1-18 від 27.07.2018 Державна міграційна служба України надала відповідь на запит позивача.

Разом з тим, позивачем не надано запит адвоката до Державної міграційної служби України від 12.07.2018, що позбавляє суд можливості встановити дотримання позивачем строків звернення з даним адміністративним позовом. Іншої інформації щодо моменту з якого саме позивачу, а не адвокату стало відомо про порушення його прав та інтересів у матеріалах справи немає.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що надана копія листа №6-1-5332/1-18 від 27.07.2018 Державної міграційної служби України є неналежної якості, що унеможливлює встановити зміст вказаного листа.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про неможливість відкриття провадження у справі на цій стадії та наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.

Для усунення недоліків позовної заяви, позивачу необхідно подати до суду:

- заяву на усунення недоліків позовної заяви із зазначенням номера справи, до якої долучити пояснення позивача щодо моменту, коли він дізнався про оскаржуваний наказ;

- оригінал документа про сплату судового збору в сумі 704,80 грн за наступними реквізитами (отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача 34310206084021, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "Судовий збір, за позовом __ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Окружний адміністративний суд м. Києва");

- запит до Державної міграційної служби України від 12.07.2018;

- належну копію листа №6-1-5332/1-18 від 27.07.2018 Державної міграційної служби України.

Згідно ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки позовної заяви позивачу необхідно усунути протягом десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись положеннями статей 122, 133, 169, 241 - 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.

2. Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

3. Попередити позивача, що у разі, якщо недоліки, зазначені в ухвалі, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде залишена без розгляду на підставі частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала, відповідно до змісту ч. 2 ст. 256 та п. 5 ч. 1 ст. 294 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена лише у випадку порушення правил підсудності

Суддя Н.В. Клочкова

Попередній документ
78850804
Наступний документ
78850806
Інформація про рішення:
№ рішення: 78850805
№ справи: 640/21372/18
Дата рішення: 24.12.2018
Дата публікації: 02.01.2019
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; правового статусу фізичної особи, у тому числі:; реалізації владних управлінських функцій у сфері громадянства