26 грудня 2018 р. Справа №480/4579/18
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Гелета С.М.,
за участю секретаря судового засідання Мороз Т.М.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області , Головного територіального управління юстиції у Сумській області про визнання дій неправомірними, скасування відмови та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_2П.) звернулась до суду з позовом до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області, Головного територіального управління юстиції у Сумській області у якому просить визнати неправомірними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_3 щодо повернення виконавчого листа без прийняття до виконання; скасувати повідомлення від 27.11.2018 старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_3 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання; зобов'язати відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області про відкриття виконавчого провадження і виконати всі виконавчі дії відповідно до Закону.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання рішення Білопільського районного суду Сумської області позивач отримала виконавчий документ, який у подальшому пред'явила для примусового виконання до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області. Однак, не відкриваючи виконавчого провадження, державний виконавець повернув виконавчий документ керуючись п. 9 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", про що склав повідомлення від 27.11.2018. Позивач не погоджується із такими діями відповідача, у зв'язку із чим звернулась до суду за захистом своїх прав.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, справу просить розглядати без його участі.
Від відповідача до суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що підставою прийняття оскаржуваного повідомлення стало те, що відповідно до п. 2 Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою КМУ № 649 від 22.08.2018, вказаний виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби.
Ухвалою суду від 17.12.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін, залучено до участі у справі другим відповідачем ОСОБА_4 територіальне управління юстиції у Сумській області, враховуючи те, що відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області та Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області є лише структурними підрозділами Головного територіального управління юстиції у Сумській області.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 20.12.2017 по справі № 573/2333/17, яке набрало законної сили 23.02.2018, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задоволено. Зазначеним рішенням, крім іншого, зобов'язано ОСОБА_4 управління Пенсійного фонду України в Сумській області перерахувати ОСОБА_1 пенсію з урахуванням грошового забезпечення відповідно до довідки ліквідаційної комісії УМВС України в Сумській області від 26.05.2017, починаючи з 01.01.2016, про що видано відповідний виконавчий лист.
На звернення позивача з питання виконання рішення суду, державним виконавцем було надіслано на адресу стягувача повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання б/н від 27.11.2018.
В даному повідомленні зазначено, що 28.08.2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649, якою визначено механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету. Також державний виконавець послався у зазначеному повідомленні на п. 9 ч. 4 Закону України «Про виконавче провадження» у відповідності до якого виконавчий документ підлягає поверненню якщо виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем. Таким чином керуючись п. 9 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець повернув виконавчий документ без прийняття до виконання.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Матеріалами справи підтверджується, що підставою прийняття оскаржуваної постанови та направлення повідомлення про повернення виконавчого документа стало те, що вказаний виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби.
Пунктом 9 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем.
Згідно із пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду" для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов'язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою.
Відповідно до п. 5 Порядку № 649 для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.
Згідно із п. 6 Порядку № 649 перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - комісія).
Пунктом 8 Порядку № 649 передбачено, що комісія приймає одне з таких рішень:
- про наявність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку;
- про відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку.
У разі відсутності підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку, у п'ятиденний строк комісія повідомляє боржнику про прийняте рішення, зазначивши при цьому причини відмови. У разі потреби комісія може прийняти рішення про повернення матеріалів боржнику на доопрацювання.
Отже, Порядок № 649 визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету, проте цей Порядок не виключає можливості примусового виконання вказаних судових рішень органами державної виконавчої служби в порядку Закону України "Про виконавче провадження".
Порядок № 649 не містить жодних норм, якими на органи пенсійного фонду покладено обов'язок з примусового виконання виконавчих документів, виданих на підставі рішень суду про нарахування (перерахунок) пенсійних виплат. В даному випадку, орган, який здійснює примусове виконання рішення суду є виключено державна виконавча служба, і питання застосування Порядку при здійснення перерахунку по судовому рішенню жодним чином не звільняє від обов'язку відповідача вчинити відповідні виконавчі дії в разі звернення стягувачів до виконавчої служби.
Повертаючи виконавчий лист без виконання відповідач необґрунтовано та безпідставно порушує право стягувачів щодо своєчасного виконання рішення суду, яке є обов'язковим для боржника. Питання застосування Порядку № 649 є виключною діяльністю та організацією виконання рішення суду боржником. Даний Порядок в будь-якому випадку не має права на звуження прав стягувачів щодо примусового виконання судового рішення, і не звільняє від обов'язку відповідача вчиняти виконавчі дії, він регулює діє між органами Пенсійного фонду по визначенню сум заборгованості, і не повинен порушувати право стягувачів на своєчасне виконання судового рішення, яке повинно контролюватися саме державною виконавчою службою.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що виконавчий лист №573/2333/17 від 23.11.2018 підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, державний виконавець зобов'язаний відкрити виконавче провадження та контролювати своєчасність виконання судового рішення, а тому винесення повідомлення про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання на підставі п. 9 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» є протиправним.
Таким чином враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо визнання дії державного виконавця щодо повернення виконавчого листа без прийняття до виконання неправомірними та скасування повідомлення державного виконавця від 27.11.2018 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання визнаються судом правомірними та обґрунтованими, такими, що підлягають задоволенню.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання відповідача відкрити виконавче провадження та виконати всі виконавчі дії відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», суд відмовляє в їх задоволенні в такі редакції, враховуючи те, що відкриття виконавчого провадження є дискреційними повноваженнями державного виконавця, заявлені на майбутнє, що не відповідає приписами КАС України, оскільки судовому захисту підлягають виключно порушені суб'єктом владних повноважень права осіб.
В даному випадку відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Адміністративні суди згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень наділені правом перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Права та обов'язки державного виконавця, в тому числі при відкритті виконавчого провадження, визначені Законом України «Про виконавче провадження». При цьому суб'єкт владних повноважень враховує ряд факторів необхідних для прийняття відповідного рішення, тому суд може лише зобов'язати відповідача вчинити певні дії по прийняттю виконавчого листа до виконання та винесення рішення відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Таким чином, з метою належного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог у відповідності до ч. 2 ст.9 КАС України та зобов'язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області відповідно до Закону України “Про виконавче провадження” вирішити питання про прийняття рішення щодо відкриття виконавчого провадження з виконання рішення Білопільського районного суду Сумської області від 20.12.2017 згідно виконавчого листа, виданого судом 23.11.2018, на виконання даного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 287, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області , Головного територіального управління юстиції у Сумській області про визнання неправомірними дій, скасування повідомлення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати дії державного виконавця щодо повернення виконавчого листа, виданого 23.11.2018 на виконання судового рішення від 20.12.2017 по справі № 573/2333/17 без прийняття до виконання неправомірними.
Скасувати повідомлення державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області від 27.11.2018 про повернення виконавчого документу, виданого судом 23.11.2018 на виконання судового рішення від 20.12.2017 по справі № 573/2333/17 без прийняття до виконання.
Зобов'язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області відповідно до Закону України “Про виконавче провадження” вирішити питання про прийняття рішення щодо відкриття виконавчого провадження з виконання рішення Білопільського районного суду Сумської області від 20.12.2017 по справі №573/2333/17 згідно виконавчого листа, виданого судом 23.11.2018, з урахуванням висновків суду в даному рішенні.
В задоволенні інших вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 26.12.2018
Суддя С.М. Гелета