20 грудня 2018 року м. Чернігів Справа № 620/3713/18
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Падій В.В.,
за участю секретаря Кондратенко О.В.,
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1В.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУ ПФУ в Чернігівській області) про: визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо зменшення ОСОБА_1 відсотку грошового забезпечення з 86% до 70% при обчисленні основного розміру пенсії, неврахування розміру додаткового грошового забезпечення під час перерахунку пенсії та відтермінування виплат пенсії у 2018 та у 2019 роках у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб»; зобов'язання ГУ ПФУ в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 новий перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018, у відповідності до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у розмірі 86% грошового забезпечення, виходячи з розміру посадового окладу 9593,78 грн., окладу за військове звання - 1480,00 грн., процентної надбавки за вислугу років - 5536,89 грн., із включенням до перерахунку усіх надбавок і доплат, встановлених при виході на пенсію, загальною сумою, без відтермінування виплат та без обмеження максимальним розміром; зобов'язання ГУ ПФУ в Чернігівській області компенсувати ОСОБА_1 різницю між перерахованою таким чином пенсією та вже проведеними виплатами з січня 2018 року по листопад 2018 року у сумі 83574,26 грн.
Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що відповідачем, при проведенні перерахунку його пенсії з 01.01.2018, протиправно до призначеної йому раніше пенсії застосовано обмеження її максимальним розміром 70% грошового забезпечення, оскільки відповідні обмеження були введені Законом України від 27.03.2014 № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», у той час, як пенсія позивачу була призначена у квітні 2009 року у розмірі 86% грошового забезпечення. Також зазначив, що неврахування при перерахунку пенсії додаткових видів грошового забезпечення призвело до протиправного звуження обсягу прав і свобод позивача. Крім того, вважає протиправним і відтермінування виплати пенсії, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», оскільки згідно з частиною 3 статті 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплата пенсії провадиться за поточний місяць загальною сумою.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 14.11.2018 прийнято позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
ГУ ПФУ в Чернігівській області, в межах встановленого судом строку, подано відзив на позов, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та зазначає, що пенсія позивачу за весь час перебування на обліку зменшена не була, а під час перерахунку основний розмір пенсії обчислений до 70% грошового забезпечення відповідно до норм чинного законодавства України на момент такого перерахунку. Також відповідачем зазначено, що позивач ніколи не отримував надбавок і доплат, які просить включити до перерахунку пенсії, а тому вимоги щодо включення таких надбавок і доплат та щодо компенсації різниці в пенсії у сумі 83574,26 грн. є необґрунтованими. Крім того, у відповідності до чинного законодавства України, максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Позивачем 25.10.2018 подано до суду відповідь на відзив, в якій останній зазначив, що при перерахунку раніше призначених пенсій не допускається звуження змісту та обсягу досягнутих прав, свобод та соціальних гарантій, а отже мають застосовуватись норми, що визначають розмір пенсії у відсотках, які діяли на момент призначення пенсії. Також позивач вважає, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям проводиться за документами, що є у пенсійній справі, а тому додаткові види грошового забезпечення мають бути складовою частиною його пенсії.
Позивач у судовому засіданні позов підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та у відповіді на відзив.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі та просив суд у їх задоволенні відмовити з підстав, викладених у відзиві на позов.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 з 15.04.2009 призначено пенсію за вислугу років, у відповідності до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», у розмірі 86 % грошового забезпечення, яку виплачує ГУ ПФУ в Чернігівській області, та у подальшому перераховано пенсію позивачу у розмірі 86% грошового забезпечення, з урахуванням: посадового окладу; окладу за військовим званням; процентної надбавки за вислугу років (40%); надбавки за службу в умовах режимних обмежень (20%); надбавки за спеціальні завдання чи державну охорону (65%); надбавки за інформаційно-аналітичне забезпечення (45%); надбавки за виконання особливо-важливих завдань (90%); доплати за роботу з агентурою на конфіденційній основі (20%); премії (10%) (а.с.40 на звороті,51,52,59).
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Чернігівській області від 10.04.2018 № 9/435 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, виданої на ім'я ОСОБА_1, ГУ ПФУ в Чернігівській області 12.04.2018 проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 з урахуванням 70% грошового забезпечення (а.с.40).
Відповідно до вказаної довідки розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами, чинними на 01.03.2018, за посадою заступник начальника ГУ СБУ в АР Крим - начальник управління контррозвідки становить 16610,67 грн., з них: посадовий оклад - 9593,78грн., оклад за військовим (спеціальним) званням (полковник) - 1480,00 грн. та надбавка за вислугу років (50%) - 5536,89 грн. (а.с.40).
18.10.2018 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Чернігівській області із заявою про перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018 у розмірі 86% грошового забезпечення із включенням до перерахунку усіх надбавок і доплат, встановлених при виході на пенсію, загальною сумою - без відтермінування виплат. Також просив компенсувати різницю між перерахованою таким чином пенсією та вже проведеними виплатами з січня 2018 року по серпень 2018 року у сумі 75976,60 грн. (а.с.20-25).
Листом від 31.10.2018 № 4443/03/К-12 ГУ ПФУ в Чернігівській області повідомлено позивача, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 у розмірі 70% грошового забезпечення (а.с.26-27).
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Так, у відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 8, частина друга статті 19 Основного Закону України).
В рішенні від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень статті 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист» (справа про ветеранів органів внутрішніх справ) Конституційний Суд України прямо зазначив, що служба в органах внутрішніх справ має ряд специфічних властивостей (служба в правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей), що повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексом організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби в органах внутрішніх справ, так і після звільнення у запас або у відставку.
Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано.
Тобто набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в таких рішеннях: від 22.09.2005 № 5-рп/2005, від 29.06.2010 № 17-рп/2010, від 22.12.2010 № 23-рп/2010, від 11.10.2011 № 10-рп/2011).
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ, у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу).
Статтею 12 Закону № 2262-XII визначені умови призначення пенсій за вислугу років.
Згідно з пунктом «а» частини 1 статті 13 Закону № 2262-XII пенсії за вислугу років особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12) призначаються у таких розмірах: за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
При цьому максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів (частина 2 статті 13 Закону № 2262-XII).
Законом України від 08.07.2011 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону № 2262-XII, якими встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
У подальшому Законом України від 27.03.2014 № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» внесено зміни у частину другу статті 13 Закону № 2262-XII, згідно з якими цифри « 80» замінено цифрами « 70».
Водночас суд вважає за необхідне зазначити, що призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, а тому внесені зміни до частини 2 статті 13 Закону № 2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80 відсотків, а у подальшому 70 відсотків грошового забезпечення, не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії.
Тобто відсотковий розмір грошового забезпечення визначається з урахуванням вислуги років, при цьому при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Отже суд дійшов висновку, що пенсія позивача, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», має бути перерахована з 86% грошового забезпечення.
При цьому суд відхиляє посилання відповідача у відзиві на проведення позивачу перерахунку пенсії, виходячи з 70 % грошового забезпечення, відповідно до Закону України від 27.03.2014 № 1166 «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», яким було внесено зміни до статті 13 Закону № 2262-XII та яким визначено, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення, з огляду на наступне.
Так, у відповідності до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Імперативність даної норми, з метою застосування до даних спірних правовідносин, полягає в тому, що зміна розміру хоча б одного чи кількох видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, та інших осіб, згідно з положеннями Закону №2262-XII, не може мати наслідком скасування вже призначеного пенсіонеру (позивачу) грошового забезпечення у розмірі 86%, які встановлені йому раніше.
Оскільки ОСОБА_1 з 15.04.2009 пенсія була призначена у розмірі 86% його грошового забезпечення, то і перерахунок останньої повинен відбуватись, виходячи з вищевказаного розміру.
За приписами статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Враховуючи зміст вищевказаної норми, положення Закону України від 27.03.2014 № 1166 «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», яким були внесені зміни до Закону № 2262-XII в частині визначення максимального розміру пенсії не більше 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення, не розповсюджуються на порядок перерахунку пенсії позивачу, оскільки призведуть до зворотної дії у часі (дія нового нормативно-правового акта на відносини і факти, що мали місце до набуття ним чинності) та обмеження змісту і обсягу існуючих прав і свобод позивача.
Водночас, у відповідності до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод як джерело права.
Згідно з частиною 1 статті 1 Першого протоколу до цієї Конвенції кожній фізичній або юридичній особі забезпечується право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У свою чергу, як встановлено судом, ОСОБА_1 мав обґрунтовані та розумні сподівання на перерахунок пенсії за вислугу років у правильному розмірі.
При цьому, ухиляючись від здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1, виходячи з 86% грошового забезпечення, відповідач невиправдано втручається у право позивача на мирне володіння належними йому грошовими коштами.
Такі дії свідчать про порушення ГУ ПФУ в Чернігівській області частини 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Отже дії відповідача, при перерахунку пенсії позивача, у частині зміни відсоткової складової грошового забезпечення, що враховується при перерахунку, з 86% на 70% є протиправними.
Аналогічна правова позиція була викладена і Верховним Судом у постановах від 31.01.2018 (справа № 523/4930/15-а К/9901/1120/18) та від 24.04.2018 (справа № 686/12623/17 К/9901/849/17).
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо зменшення ОСОБА_1 відсотку грошового забезпечення з 86% до 70% при здійсненні перерахунку розміру пенсії.
Також підлягає задоволенню і позовна вимога ОСОБА_1 у частині зобов'язання ГУ ПФУ в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018, у відповідності до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у розмірі 86% грошового забезпечення, виходячи з розміру посадового окладу 9593,78 грн., окладу за військове звання - 1480,00 грн., процентної надбавки за вислугу років - 5536,89 грн., з урахуванням раніше виплачених сум, оскільки є похідною від основної позовної вимоги, яку судом було задоволено.
Водночас підлягає задоволенню і вимога про зобов'язання ГУ ПФУ в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 вищевказані перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018 без обмеження максимальним розміром з огляду на наступне.
Відповідно до частини 7 статті 43 Закону № 2262-ХІІ максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
При цьому, як вбачається з рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, оспорюваними положеннями Закону № 2262 тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, обмежено максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) сумою, що не може перевищувати 10740 гривень (друге речення частини сьомої статті 43).
Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Виходячи з наведеного, Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення другого речення частини сьомої статті 43 Закону № 2262 суперечать статті 17 Конституції України та визнав їх такими, що не відповідають Конституції України.
У свою чергу, згідно з частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Враховуючи вищевикладене та керуючись принципом верховенства права, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 у частині зобов'язання ГУ ПФУ в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018 без обмеження максимальним розміром.
Разом з тим, суд вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 у частині визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо неврахування розміру додаткового грошового забезпечення під час перерахунку пенсії та зобов'язання ГУ ПФУ в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018, із включенням до перерахунку усіх надбавок і доплат, встановлених при виході на пенсію, з огляду на наступне.
Соціальні гарантії, визначені Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України від 23.12.2015 № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», означають право пенсіонера на осучаснення розміру його пенсійного забезпечення в бік наближення до розмірів пенсій осіб, які отримують такі пенсії, виходячи з нових розмірів грошового забезпечення.
Частиною 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45), пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Як вбачається з адміністративного позову, позивач вважає, що його грошове забезпечення для перерахунку пенсії має включати: надбавку за службу в умовах режимних обмежень (20%); надбавку за спеціальні завдання чи державну охорону (65%); надбавку за інформаційно-аналітичне забезпечення (45%); надбавку за виконання особливо-важливих завдань (90%); доплату за роботу з агентурою на конфіденційній основі (20%); премію (10%).
Водночас суд зазначає, що вищевказані надбавки і доплати, про врахування яких при новому перерахунку просить позивач та які були включені при обрахунку його пенсії в попередньому періоді, до довідки Управління Служби безпеки України в Чернігівській області від 10.04.2018 № 9/435 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, виданої на ім'я ОСОБА_1, не включені, отже відповідач правомірно не врахував їх під час перерахунку, за їх відсутності у вказаній довідці.
За таких обставин вказані позовні вимоги у цій частині відхиляються судом за необґрунтованістю.
Також суд вважає необґрунтованими та відмовляє у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо відтермінування виплат пенсії у 2018 та у 2019 роках у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зобов'язання ГУ ПФУ в Чернігівській області проводити позивачу виплату перерахованої пенсії з 01.01.2018 загальною сумою, без відтермінування виплат, з огляду на наступне.
Так, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.
Як зазначено судом вище, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
24.02.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103).
Зазначеною постановою було внесено зміни, зокрема і до пункту 1 Порядку № 45, який викладено у новій редакції: «Пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»(далі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України».
Пунктом 2 Постанови № 103 Кабінетом Міністрів України вирішено виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
При цьому, суд звертає увагу на те, що Постанова № 103 не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям на підставі Закону № 2262-XII та Постанови № 988, а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій.
Враховуючи те, що вказана постанова, що визначає порядок виплати перерахованих пенсій, станом на момент розгляду справи в суді є чинною, то суд, приймаючи рішення у справі, має застосовувати таку до спірних правовідносин.
За змістом частини першої статті 49 Закону України від 27.02.2014 № 794-VII «Про Кабінет Міністрів України» акти Кабінету Міністрів України (постанови і розпорядження) є обов'язковими для виконання.
Крім того, оскільки Кабінет Міністрів України у Постанові № 103 не відмовився від взятого Державою зобов'язання перерахунку та виплати пенсії відповідним категоріям осіб, не позбавив їх права на отримання перерахованого відповідного розміру пенсії, а лише змінив порядок виплати заборгованості, що виникла у зв'язку із таким перерахунком, відстрочивши та розстрочивши її з 2018 року, то суд вважає, що порядок виплати пенсії, встановлений цією постановою, цілком відповідає вимогам чинного законодавства та положенням статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з огляду на таке.
Суд вважає, що оскільки Кабінет Міністрів України у Постанові № 103 не скасовував (навпаки, підтвердив соціально-економічні права відповідної категорії осіб на перерахунок пенсії), а виключно змінив механізм реалізації цих прав (встановив особливий порядок виплати заборгованості перерахованої пенсії), то вказане рішення Кабінету Міністрів України підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
У зв'язку з вищевикладеним суд дійшов висновку, що також не підлягає задоволенню і позовна вимога ОСОБА_1 про зобов'язання ГУ ПФУ в Чернігівській області компенсувати ОСОБА_1 різницю між перерахованою пенсією та вже проведеними виплатами з січня 2018 року по листопад 2018 року у сумі 83574,26 грн., оскільки на момент розгляду справи у суді перерахунок пенсії позивача у розмірі 86% та без обмеження максимальним розміром не проведений, що унеможливлює встановлення судом суми різниці між перерахованою пенсією та вже проведеними виплатами з січня 2018 року по листопад 2018 року, а у частині перерахунку пенсії з урахуванням: надбавки за службу в умовах режимних обмежень (20%); надбавки за спеціальні завдання чи державну охорону (65%); надбавки за інформаційно-аналітичне забезпечення (45%); надбавки за виконання особливо-важливих завдань (90%); доплати за роботу з агентурою на конфіденційній основі (20%); премії (10%) судом відмовлено.
За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову ОСОБА_1
При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково, то суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 352,40 грн.
Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо зменшення ОСОБА_1 відсотку грошового забезпечення з 86% до 70% при здійсненні перерахунку розміру пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018, у відповідності до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у розмірі 86% грошового забезпечення, виходячи з розміру посадового окладу 9593,78 грн., окладу за військове звання - 1480,00 грн., процентної надбавки за вислугу років - 5536,89 грн., без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, через Чернігівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду у повному обсязі виготовлено 26.12.2018.
Позивач: ОСОБА_1, адреса: 2 провул. Надії, 55, м. Чернігів, 14034, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1.
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, адреса: вул. П'ятницька, 83-а, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ - 21390940.
Суддя В.В. Падій