27 грудня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/1173/18-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 , у перерахунку та виплаті пенсії за вислугу років, обчисленої із застосуванням 77% сум грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести ОСОБА_1 , перерахунок пенсії за вислугу років та її виплату з 01 січня 2018 року із розрахунком підвищення до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" на підставі довідки про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою станом на 01 березня 2018 року виходячи із 77% грошового забезпечення.
27.11.2018 року ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що при здійснення перерахунку розміру його пенсійного забезпечення на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, яка надійшла у березні 2018 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від Чернівецького обласного військового комісаріату були застосовані норми законодавства, які діють в даний час і обмежують максимальний розмір пенсії до 70% грошового забезпечення військовослужбовців. Внаслідок чого протиправно зменшено призначене йому при виході на пенсію, пенсійне забезпечення з 77 % до 70 %.
Не погоджуючись з діями відповідача, 13.11.2018 року позивач звернувся до відповідача, однак листом №954/Ш-11 від 20.11.2018р. йому відмовлено у перерахунку пенсії у зв'язку із тим, що при розрахунку пенсії застосовано норми законодавства, чинного на момент його проведення, а тому підстав для обчислення основного розміру пенсії у більшому відсотку немає.
Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого зазначив, що на підставі довідки надісланої Чернівецьким обласним військовим комісаріатом відповідачу, та з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 р. здійснено перерахунок пенсійного забезпечення позивача.
Як зазначив відповідач, Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" внесено зміни до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відповідно до яких максимальний розмір пенсії, обчисленої відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення. Таким чином, перерахунок та виплата пенсії позивачу з 01.01.2018 р. здійснено у період дії редакції Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Тому, в діях відповідача не вбачається протиправності. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області проведено перерахунок та виплату пенсії позивачу згідно вимог законодавства, що діяли на час вчинення відповідних дій. Розмір пенсії, який отримує позивач станом на час розгляду даної судової справи не дає підстав для його перерахунку згідно позовних вимог.
27.12.2018 року позивачем подано до суду відповідь на відзив в якій наведенні аналогічні обґрунтування, які зазначені в адміністративному позові.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю виходячи з наступного.
Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області з 10.01.2004 р., як одержувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Пенсія позивачу призначена за вислугу років (29 років вислуги) у розмірі 77% від суми грошового забезпечення (а.с. 8 12,13).
З матеріалів справи вбачається, що в березні 2018 р. Чернівецьким обласним комісаріатом відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 103 направлено на адресу відповідача довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.
Вказані обставини також і не заперечувались відповідачем.
У відзиві на позовну заяву відповідач вказував та підтверджується матеріалами справи, що з урахуванням вказаної довідки та згідно з Постановами Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” № 704 від 13.08.2018 р. та “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” №103 від 21.02.2018 р., Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснено перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2018 р., розмір пенсії не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. (а.с.9)
Вважаючи дії відповідача щодо не перерахунку та виплати пенсії за вислугу років, обчисленої із застосуванням 70% відповідних сум грошового забезпечення протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення нормативно-правових актів, та робить висновки по суті спору.
Відповідно до частини 1 статті 41 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
На момент призначення позивачу пенсії відповідно до положень Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII від 09.04.1992 р. (далі - Закон № 2262-XII) діяла редакція Закону з 09.04.1992 р.
Так, згідно статті 13 Закону № 2262-XII пенсії за вислугу років призначалися в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач з 10.01.2004р. перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, пенсія йому призначена у розмірі 77% від суми грошового забезпечення за вислугу 29 років служби (КВ 27р.) (а.с.8).
21.02.2018р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших категоріям осіб” (далі - Постанова №103), якою передбачено проведення перерахунку та здійснення виплати перерахованих сум пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.
Вказаною Постановою, відповідно до частини 4 статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, постановлено перерахувати пенсії згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”.
Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" №1166-VII від 27.03.2014 р., який набув чинності 01.04.2014 р., внесено зміни до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII від 09.04.1992 р.
Так, відповідно до статті 13 Закону № 2262-XII (у редакції №1166-VII від 27.03.2014 р.) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Згідно з частини 1 статті 63 Закону №2262-ХІІ, чинного на час проведення перерахунку пенсії позивача, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Згідно з частини 2 та 3 статті 63 Закону №2262-ХІІ, чинного на час проведення перерахунку пенсії позивача передбачено, якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей пенсії перераховуються з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Отже, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом встановлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Судом встановлено, що в березні 2018 р. Чернівецьким обласним комісаріатом направлено відповідачу довідку про розмір грошового забезпечення позивача, що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України.
На підставі вказаної довідки та згідно з постановами Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” № 704 від 13.08.2018 р., “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” №103 від 21.02.2018 р., відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 р.
Перерахунок здійснено із сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 3260,00 грн.; оклад за військове звання - 1020,00 грн.; процентна надбавка за вислугу років 50 % - 2140,00 грн.; всього 6420,00 грн. Основний розмір пенсії 70% грошового забезпечення (вислуга років 29) у розмірі 4494,00 грн. Підсумок пенсії з надбавками 3219,26 грн. (з урахуванням попередньої суми пенсії 1944,51 грн. та підвищення 1274,75грн. (50 % від 2549,49грн.), з 01.05.2018 року - 3219,26 грн. (а.с. 9)
Як зазначено вище, пенсія позивачу була призначена на підставі положень Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII.
Разом з тим, на час здійснення відповідачем перерахунку пенсії позивача, діяла вже інша редакція Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII від 09.04.1992 р., а саме редакція Закону № 2262-XII від 11.10.2017 р., згідно якої максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до ст. 13 Закону № 2262-XII, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Таким чином, відповідач з урахування положень Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII від 09.04.1992 р. в редакції Закону з 11.10.2017 р. перерахував з 01.01.2018 р. позивачу пенсію виходячи із розрахунку вже 70% грошового забезпечення.
Проте, суд вважає такі дії відповідача протиправними та зазначає, що зміни, що відбулись в законодавстві, стосуються саме призначення, а не перерахунку пенсії.
У даному ж випадку повинен здійснюватися саме перерахунок пенсії, і тому розмір пенсії повинен розраховуватись відповідно до законодавства чинного на момент її призначення, тобто в розмір 77 % від суми грошового забезпечення позивача, а не 70%, як вказує відповідач.
Отже, розмір пенсії визначається у відсотках, що встановлені на момент призначення пенсії, а не на момент здійснення перерахунку.
У рішенні №3-рп/2001 від 05.04.2001 р. Конституційний Суд України зазначив, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Відповідно до статей 6 та 7 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд зазначає, що оскільки перерахунок пенсії позивачу пов'язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, при визначенні розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.
Отже, застосувавши відсоток - 70 при визначенні розміру пенсії після проведення перерахунку, відповідач порушив право позивача, оскільки при призначенні пенсії первісно встановлено для її обрахунку розмір 77 відсотки від суми грошового забезпечення позивача.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що при перерахунку пенсії військовослужбовцям має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені Законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” №1166-VII від 27.03.2014 р. зміни до ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” №2262- XII від 09.04.1992 р. щодо обмеження максимального розміру пенсії до 70 % стосувалися порядку призначення пенсії, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Відтак, застосувавши при перерахунку пенсії 70 %, а не 77 % від сум грошового забезпечення, відповідач діяв протиправно.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 08.07.2015 р. у справі № 732/48/15 та Верховним Судом у постановах від 31.01.2018 р. у справі № 523/4930/15-а, від 27.02.2018 р. у справі № 642/3284/17, від 24.04.2018 р. у справі №686/12623/17 (провадження №К/9901/849/17), від 19.06.2018 р. у справі №583/2264/17 (провадження №К/9901/1786/18).
Враховуючи зазначене, відповідач при здійсненні перерахунку пенсії позивача зобов'язаний був її перерахувати із розрахунку 77 % від суми грошового забезпечення позивача, тобто з розміру в якому така пенсія призначалася.
З огляду на вищенаведені обставини справи, суд вважає протиправними дії позивача, щодо зменшення розміру пенсійного забезпечення позивача з 77 % на 70% від суми грошового забезпечення.
Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтями 22 та 64 Конституції України гарантовано право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України, в тому числі Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Відповідно до статті 55 Закону № 2262-XII нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.
Суми пенсії, не одержані пенсіонером своєчасно з вини органу, який призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Системний аналіз даної статті дає підстави дійти висновку, що в ній містяться два строкових обмеження стосовно виплат пенсій за минулий час: три роки - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з власної вини та без обмеження строку - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з вини відповідного суб'єкта владних повноважень.
З огляду на позицію Конституційного Суду України, що міститься у рішенні від 15.10.2013 р. № 8-рп/2013 у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень частини другої ст. 233 Кодексу законів про працю України, ст. ст. 1, 12 Закону України "Про оплату праці" і у рішенні від 15.10.2013 р. № 9-рп/2013 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положення ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України, а також на підставі аналізу положення ч. 1 ст. 122 КАС України в системному зв'язку з положенням ст. 46 Закону №1058-IV суд приходить до висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Приблизний перелік способів захисту порушеного права в адміністративному судочинстві встановлено ст. 245 КАС України.
Частиною 2 статті 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення (окрім іншого) про: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. У випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (ч. 3-4 ст. 245 КАС України).
Із змісту вказаних норм видно, що адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин у випадку, якщо своїми незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкт владних повноважень порушує такі права, свободи та інтереси осіб.
Статтею 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи наведені вище висновки щодо спірних правовідносин, суд вважає, що дії відповідача, які виразились перш за все в активній поведінці по перерахунку пенсії - є протиправними в частині невірного перерахунку виходячи із 70% грошового забезпечення, а не 77%.
Вирішуючи даний спір, суд вважає за необхідне також зазначити і те, що позивач звертаючись до суду в змісті позовної вимоги, щодо визнання дій неправомірними - помилково зазначив, що неправомірність дій відповідача полягає в невірно обчисленій пенсії виходячи із 77%, в той час коли відповідачем, як зазначено вище, пенсію обчислено із розміру 70% грошового забезпечення. Виходячи із встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача слід визнати протиправними дії відповідача щодо невірно обчисленої пенсії виходячи із 70% грошового забезпечення.
З огляду на вищезазначене, а також враховуючи, що судом встановлено протиправність дій відповідача щодо перерахунку пенсії позивача, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог повністю.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Заперечуючи проти позовних вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність дій щодо перерахунку пенсії позивача з 77% на 70% від суми грошового забезпечення.
Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, а тому слід стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати - судовий збір в сумі 704,80 грн.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,
1.Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо перерахунку і виплати ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, обчисленої із застосуванням 70% відповідних сум грошового забезпечення.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу років, та її виплату відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" на підставі довідки "Про розмір грошового забезпечення", виходячи із77 % грошового забезпечення - з 01 січня 2018 року.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (адреса: м. Чернівці, 58022 вул. Оренбурзька 7-А, код ЄДРПОУ40329345) судові витрати - судовий збір в сумі 704,80 грн.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код РНОКПП: НОМЕР_2 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (вул. Оренбурзька, 7-А, м. Чернівці, 58022, код ЄДРПОУ: 40329345),
Суддя Боднарюк О.В.