Справа № 344/20862/18
Провадження № 1-кс/344/10318/18
20 грудня 2018 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12018090010001811 від 08.05.2018, за ознаками злочинів, передбачених
ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України,-
Слідчим відділом Івано-Франківського ВП ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні
№ 12018090010001811 від 08.05.2018 стосовно ОСОБА_4 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи не зняті та не погашені у встановленому законом порядку судимості, на шлях виправлення та перевиховання не став, а повторно вчинив нові корисливі кримінальні правопорушення проти власності.
03 серпня 2018 року ОСОБА_4 оголошено у розшук.
26 жовтня 2018 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
27 жовтня 2018 року ОСОБА_4 повідомлено про зміну підозри у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України.
27 жовтня 2018 року ухвалою Івано-Франківського міського суду
ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном до 24.12.2018 включно.
Окрім цього, 02 листопада 2018 року ОСОБА_4 повідомлено про зміну підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185,
ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України.
18 грудня 2018 року керівником Івано-Франківської місцевої прокуратури винесено постанову про продовження строку досудового розслідування до
24 січня 2019 року.
Як зазначено в поданому клопотанні, у даному кримінальному провадженні ще необхідно виконати низку слідчих та процесуальних дій, зокрема, - оголосити остаточну підозру ОСОБА_4 та додатково допитати його як підозрюваного; виконати вимоги ст. 290 КПК України та скласти обвинувальний акт.
Зазначені процесуальні дії мають суттєве значення для судового розгляду, оскільки спрямовані на здобуття доказів, які в подальшому дадуть змогу судді, стороні захисту, та стороні обвинувачення повно та об'єктивно дослідити обставини вчинених злочинів, правильно кваліфікувати дії підозрюваного, а відповідно прийняти законне, обґрунтоване кінцеве рішення.
При цьому, оскільки щодо підозрюваного ОСОБА_4 закінчується строк тримання під вартою, посилаючись на те, що зазначені під час обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 ризики не зменшилися. Змінивши застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід, останній буде мати можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі до восьми років та усвідомлює неминучість покарання за вчинення вказаних злочинів. Встановлено, що підозрюваний переховувався від органу досудового розслідування та 03.08.2018 був оголошений в розшук, неодноразово називав працівникам правоохоронних органів неправдиві анкетні дані, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 , будучи раніше судимим, підозрюється у вчиненні корисливих злочинів, офіційно не працює, постійного джерела доходу немає.
Враховуючи зазначене, слідчим подано клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити.
В судовому засіданні захисник підозрюваного клопотання заперечив, оскільки вважає, що наведені прокурором ризики не доведеними, просив врахувати дані щодо стану здоров'я та особи підозрюваного, його соціальних зв'язків, та застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника, просив застосувати цілодобовий домашній арешт, оскільки має доглядати за малолітньою дитиною рідного брата.
Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
В той же час згідно з ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, а ч. 2 даної статті зазначає про можливість продовження строку досудового розслідування.
Ст. 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.
Відповідно до ст. 199 КПК України, розглядаючи клопотання про продовження строків тримання під вартою слідчий суддя повинен з'ясувати конкретні причинили тривалого тримання особи під вартою, чи недопущеного безпідставного тривалого розслідування, інші обставини, що свідчать про невиправдано тривале тримання під вартою, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та застосувати альтернативний запобіжний захід.
З матеріалів клопотання вбачається, що в рамках даного кримінального провадження 02 листопада 2018 року ОСОБА_4 повідомлено про зміну підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185,
ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України.
18 грудня 2018 року керівником Івано-Франківської місцевої прокуратури винесено постанову про продовження строку досудового розслідування до
24 січня 2019 року.
Так, відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.
Відповідно до вимог п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому злочинів.
В той же час 24.12.2018р. закінчується строк дії застосованого щодо підозрюваного запобіжного заходу.
Відповідно до ст. 199 КПК України, розглядаючи клопотання про продовження строків тримання під вартою слідчий суддя повинен з'ясувати конкретні причинили тривалого тримання особи під вартою, чи недопущеного безпідставного тривалого розслідування, інші обставини, що свідчать про невиправдано тривале тримання під вартою, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та застосувати альтернативний запобіжний захід.
Стороною кримінального провадження з боку обвинувачення доведено наявність об'єктивних обставин, які, в свою чергу, перешкоджають завершенню досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
З точки зору ч. 2 ст. 177 КПК України, в якій визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, визначальними пунктами ст. 184 КПК України будуть п. 3,5,6,7 ч. 1 ст. 184 КПК України. Тобто, саме виклад обставин, які дають змогу обґрунтовано підозрювати особу у скоєнні злочину, та зробити висновок про наявність ризиків, обґрунтування неможливості запобігти ризикам при застосуванні більш м'яких запобіжних заходів та обґрунтування обов'язків.
Вважається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик же в свою чергу це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які не зменшилися та які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 вказаних вище злочинів, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров'я та майновий стан, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця проживання, наявність судимостей.
В той же час обставини, які зазначені стороною захисту, не можуть бути підставами для відмови в задоволенні даного клопотання, оскільки такі не виключають наявність обґрунтованості підозри та встановлених в судовому засіданні ризиків, а запропонований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та не буде достатнім для запобігання зазначеним вище ризикам.
Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні зокрема щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування та який спричинив загибель людини.
Отже, враховуючи вищенаведене, відсутність підстав для зміни чи скасування підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та те, що строк тримання останнього під вартою закінчується 24.12.2018р., вважаю, що клопотання слід задовольнити, продовжити строк тримання його під вартою в межах строку досудового розслідування до 24.01.2019 року включно.
Керуючись ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 205, 219, 309, 376, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в межах строку досудового розслідування до 24.01.2019 року включно.
Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення. Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора прокуратури Івано-Франківської ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали суду складено та підписано 20 грудня 2018 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1