справа №1340/5790/18
18 грудня 2018 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Брильовського Р.М.
секретар судового засідання Сільник Н.Є.
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові справу за позовом Головного управління ДФС у Львівській області до товариства з обмеженою відповідальністю “Яблуневий дар” про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків,-
Головне управління ДФС у Львівській області звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Яблуневий дар” про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що при виході на адресу платника, директору ТОВ «Яблуневий дар» вручено копію наказу від 15.11.2018 №6686 та ознайомлено з направленням на перевірку від 29.11.2018 №11451, №11452, №11453, №11454, №11455, №11456, №11457, №11458, однак у допуску до проведення перевірки було відмовлено, про що складено відповідний акт. Вказує, що провести перевірку ТОВ «Яблуневий дар» немає можливості. Із врахуванням вищевикладеного, акт недопуску засвідчує факт відмови відповідача від проведення документальної планової виїзної перевірки за наявності законних підстав для її проведення. Крім цього, зазначає, що всіх необхідних для проведення перевірки документів посадовими особами ТзОВ «Яблуневий дар» не надано. Згідно з п.п.94.2.3. п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу контролюючого органу. Просить суд постановити рішення, яким застосувати адміністративний арешт у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків ТОВ «Яблуневий дар» (код ЄДРПОУ 32475074), 81500, Львівська область, Городоцький район, м. Городок, вул. Львівська, буд. 274А.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, наведених у позові. Просив позов задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Зокрема, відповідач зазначив, що між сторонами існує спір щодо оскарження наказу керівника податкового органу «Про призначення проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Яблуневий Дар»» № 6686 від 15 листопада 2018 року (справа № 1340/5757/18), що виключає можливість розгляду вимоги про застосування адміністративного арешту коштів платника податків. Верховним Судом в постановах від 15 серпня 2018 року по адміністративній справі №804/1453/17 та у справі №808/1030/17 від 22 травня 2018 року висловлена правова позиції, про те, що спір про право має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів. Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року відкрито загальне позовне провадження у адміністративній справі.
Протокольною ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Заслухавши доводи представників позивача та відповідача, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення, мотивуючи наступним.
Судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар» (далі - Відповідач) знаходиться на обліку платників податків в Городоцькій ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області. Підприємство внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій і присвоєно код ЄДРПОУ 324750741.
15 листопада 2018 року податковим органом видано наказ №6686 про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Яблуневий дар» (ЄДРПОУ 324750741) з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної фіскальної служби, за період з 1 січня 2015 по 30 вересня 2018 року.
15.11.2018 позивачем надіслано повідомлення про проведення планової перевірки від 15.11.2018 №766 та наказ від 15.11.2018 №6686.
На підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України та наказу Головного управління ДФС у Львівській області від 12.10.2015 №778 виписано направлення від 29.11.2018 №11451, №11452, №11453, №11454, №11455, №11456, №11457, №11458 щодо проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Яблуневий дар» (ЄДРПОУ 324750741) з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної фіскальної служби, за період з 1 січня 2015 по 30 вересня 2018 року.
29.11.2018 відповідачем складено Акт №907/1/13-01-14-01/32475074 «Про неможливість вручення направлень на проведення планової виїзної документальної перевірки ТзОВ «Яблуневий дар» (ЄДРПОУ 324750741)», яким встановлено, що при виході на адресу платника посадові особи ТОВ «Яблуневий дар» директор ОСОБА_3 та головний бухгалтер ОСОБА_4 відсутні на робочому місці, а тому неможливо вручити повідомлення про проведення планової виїзної документальної перевірки.
30.11.2018 позивачем складено Акт №909/13-01-14-01/32475074 про відмову в допуску до проведення/відмову від проведення документальної планової виїзної перевірки, який підписано посадовими особами позивача та представником ТОВ «Яблуневий дар» ОСОБА_2
30.11.2018 року начальником Головного управління ДФС у Львівській області прийнято рішення №41936/10/13-01-14-01-16 про застосування адміністративного арешту майна платника податків Товариства.
Податковий орган звернувся до суду з вимогою про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків, у зв'язку із відмовою платника податків від проведення документальної позапланової виїзної перевірки.
При виході на адресу платника, представнику ТОВ «Яблуневий дар» ОСОБА_2 вручено копію наказу від 15.11.2018 №6686 та ознайомлено з направленням на перевірку від 29.11.2018 №11451, №11452, №11453, №11454, №11455, №11456, №11457, №11458, однак у допуску до проведення перевірки було відмовлено, про що складено відповідний акт.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 ствердив, що він не був уповноважений на участь у проведенні перевірки ТОВ «Яблуневий дар», отримувати накази, направлення на перевірку, допускати чи не допускати посадових осіб до проведення перевірки.
Твердження позивача про те, що при виході на адресу платника, директору ТОВ «Яблуневий дар» вручено копію наказу від 15.11.2018 №6686 та ознайомлено з направленням на перевірку від 29.11.2018 №11451, №11452, №11453, №11454, №11455, №11456, №11457, №11458, однак у допуску до проведення перевірки було відмовлено, про що складено відповідний акт, не відповідає дійсності.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
При вирішенні спору суд застосовує положення Податкового кодексу України, Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 14 липня 2017 № 632, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02 серпня 2017 року за № 948/30816 (далі - Порядок № 632), є нормативно-правовим актом в розумінні статті 117 Конституції України, підлягає застосуванню судом як джерело права відповідно до статті 7 КАСУ.
Пунктом 94.1 ст. 94 ПК України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Згідно з пунктом 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Аналогічні положення передбачені пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 632.
Звертаючись до суду з позовом про застосування арешту коштів на рахунках, податковий орган підставою його застосування визначив підпункт 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.
Суд вважає, що ця підстава визначена для застосування адміністративного арешту майна платника податків, який застосовується рішенням керівника контролюючого органу.
Суд зазначає, що Положеннями підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України передбачено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Отже, на законодавчому рівні положеннями норм податкового законодавства розрізнені правові поняття щодо арешту майна та арешту на кошти, що знаходяться в банківських установах платника податків.
Незважаючи на те, що кошти є також складовою майна платника податків, що складає загальний об'єкт, в той же час має свої особливості та різницю виникнення підстав для вчинення відповідних дій пов'язаних із встановленням певного виду обмеження щодо такого майна (коштів), у вигляді арешту, а також можливим порядком його застосування. Обидва види арешту розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів). В зв'язку з чим, має місце різна правова природа виникнення та регулювання цих предметів, які не можна вважати тотожними в межах спірних правовідносинах.
На користь такого висновку також свідчать положення пункту 3 розділу VII Порядку № 632, який встановлює, що для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган доходів і зборів подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
Таким чином, системний аналіз норм Податкового кодексу України та Порядку № 632 щодо особливостей застосування арешту коштів на рахунку платника податків дає підстави для висновку, що рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків має передувати зверненню податкового органу до суду із вимогами про застосування арешту коштів, а підстави, визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, є передумовою саме для застосування адміністративного арешту майна податковим органом.
Більш того, до повноважень податкового органу законодавець відніс право цього суб'єкта владних повноважень звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу (підпункт 20.1.33 пункт 20.1 статті 20 Податкового кодексу України).
Суд зазначає, що правовий зміст та аналіз наведених норм матеріального права у їх взаємному зв'язку, свідчить про те, що законодавством чітко встановлена не тільки процесуальна можливість на звернення до суду з законодавчо визначеним предметом позову, що складає суть вимог, але ж і за наявністю підстав (умов), за яких існує правова можливість для задоволення таких вимог.
У даному випадку такими правовими підставами (умовами) є саме, або наявність податкового боргу, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Суд наголошує, що звертаючись до суду з позовом, податковий орган єдиною підставою застосування арешту коштів на рахунках платника податку визначив положення підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України (не допуск до перевірки), яка взагалі є підставою лише для застосування адміністративного арешту майна. Жодних інших підстав (наявність боргу, відсутність майна, передумови застосування арешту коштів) податковим органом не заявлено та не доводиться.
Жодних доказів наявності у TOB "Яблуневий дар" податкового боргу та відсутності майна для погашення цього податкового боргу суду не надано, таким чином суд прийшов до висновку про відсутність підстав для застосування адміністративного арешту коштів на рахунках TOB "Яблуневий дар".
Аналогічного змісту позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 813/4401/16, в якій Верховний Суду зазначив, що доказів наявності у ТОВ “Аква Маріс” податкового боргу та відсутності майна для погашення цього податкового боргу позивачем до суду не надано, у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування адміністративного арешту коштів на рахунках відповідача.
Такого ж змісту правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №813/2316/17, від 20 листопада 2018 року у справі №813/929/18.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у позивача відсутні підстави для застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків, а відтак, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення.
Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати з сторін не стягуються.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Позивач - Головне управління ДФС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 39462700).
Відповідач - товариства з обмеженою відповідальністю “Яблуневий дар” (81500, Львівська область, м. Городок, вул. Львівська, 274А, код ЄДРПОУ 32475074).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 28.12.2018.
Суддя Р.М. Брильовський