26 грудня 2018 р.м. ХерсонСправа № 540/2389/18
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хом'якової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Мир" до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 12.11.2018 р. № UA 508070/2018/000105/2,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Строй Мир" (позивач) звернулось до суду з вказаним позовом до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі (відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі № UA 508070/2018/000105/2 від 12.11.2018 року про коригування митної вартості товарів.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що під час декларування товарів (електричні прилади на основі світодіодів), в порядку встановленому Митним кодексом України, позивачем була заявлена митна вартість товарів, визначена ним самостійно у розмірі 10234,35 дол. США. Митна вартість визначалась за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються у відповідності до ст.ст. 57, 58 МК України. На підтвердження митної вартості товару та для митного оформлення позивачем надано відповідачу пакет документів, передбачений ст. 53 Митного кодексу України. Так, для митного оформлення товарів декларантом надано митному органу пакувальний лист (0271); рахунок-фактуру (0380); коносамент (0705); автотранспортну накладну (0730); декларацію про походження товару (0862); зовнішньоекономічний договір (4104); доповнення до контракту (4103); договір про надання послуг митного брокера (4207). На думку позивача, ним було подано повний пакет документів, необхідний для митного оформлення вказаного в декларації товару. На електронний запит митного органу декларантом було додатково подано прайс-лист від постачальника (продавця) та комерційну пропозицію. Однак, відповідачем 12.11.2018 було прийнято рішення про коригування митної вартості за резервним методом, яким визначено вартість електричних приладівна основі світодіодів на суму 7,51 дол. США/кг, а всього на суму 61536,94 дол. США. У зв'язку з таким рішенням відповідача, позивач був змушений додатково надмірно сплатити суму ПДВ у розмірі 286306,80 грн. Позивач вважає таке рішення протиправним, а тому звернувся до суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав.
Ухвалою суду від 28.11.2018 відкрито спрощене провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
11.12.2018 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, згідно якому вказує, що 12.11.2018 декларантом підприємства ТОВ "Строй Мир" (код за ЄДРПОУ 0041688915) за договором про надання послуг митного брокера ФОП ОСОБА_1 до сектору митного оформлення митного поста "Херсон-центральний" Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі було подано митну декларацію для здійснення митного оформлення товару "Лампи світлодіодні", країна походження Китай, якій присвоєно номер UA508070/2018/0001695. Товар ввезено на виконання умов договору від 31.05.2018 № CH-UA-18/05/31, укладеного між ТОВ "Строй Мир" та JIANGSU SHENGHUI IMPORT&EXPORT CO., LTD. (Китай). Відповідач зазначає, що для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості декларантом, надано наступні документи: пакувальний лист б/н від 04.09.2018; рахунок-фактуру №SТ-04-09-18 від 04.09.2018; коносамент № D0118090532В від 18.09.2018; товаро-транспортну накладну № 27507Ю/1 від 11.11.2018; доповнення до контракту №2 від 04.09.2018; зовнішньоекономічний договір від 31.05.2018 № СН-UА-18/05/31. Перевірка правильності визначення митної вартості вищезазначених товарів здійснювалась згідно з вимогами розділу III Митного Кодексу України, затвердженого законом України від 13.03.12 № 4495-VІ, наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України". По результатам аналізу рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних та подібних товарів, інформація про які наявна в ПІК "ЄАІС ДФС" було виявлено не відповідність заявленого рівня митної вартості до інформації, яка є в розпорядженні митниці. За результатами оцінки ризику щодо МД № №UA508070/2018/001695 спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками (АСАУР) із формою контролю стосовно перевірки правильності визначення митної вартості задекларованих товарів. Під час проведення контролю правильності визначення митної вартості товару було детально вивчено договір купівлі-продажу та інші документи подані декларантом для здійснення митного оформлення. Перевіркою поданих документів було встановлено наявність у них розбіжностей та невідповідностей, а саме: в поданому до митного оформлення контракті від 31.05.2018 № CH-UA-18/05/31 згідно 4.2 не вказано, що витрати на транспортування та страхування включені до вартості товару. Вказане також підтверджується відповідною відміткою "Freigft Collect" у коносаменті D0118090532В від 18.09.2018, яка, відповідно до Конвенції ООН про морське перевезення вантажів 1978 року, вказує на те, що фрахт сплачується отримувачем. Також, у наданому до митного оформлення рахунку-фактурі від 04.09.2018 №ST-04- 09-18, відсутнє посилання на контракт, на виконання якого він виданий, а також банківські реквізити продавця. Крім того, згідно п.3.1 контракту від 31.05.2018 № CH-UA-18/05/31 умовами поставки є CIF Южний (Україна), що передбачає обов'язкове здійснення страхування товару. Відповідно до пп.8 п.2 ст. 53 МК України, у разі здійснення страхування декларантом для підтвердження митної вартості надаються документи, що містять відомості про вартість страхування (страховий поліс), проте на вимогу митниці вказані документи не надано. У зв'язку з тим, що документи надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості містять розбіжності та не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості, декларанту було запропоновано надати наступні додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до статті 53 Митного кодексу України: митну декларацію країни експорту; документи, що містять відомості про вартість страхування; документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Також було повідомлено, що відповідно до п. 6 ст. 53 МКУ декларант за власним бажанням може подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості. У відповідь на звернення щодо надання додаткових документів, які підтверджують митну вартість товару, декларантом додатково було надіслано: прайс-лист фірми "JIANGSU SHENGHUI IMPORT&EXPORT CO.,LTD"; бізнес-пропозицію фірми "JIANGSU SHENGHUI IMPORT&EXPORT CO., LTD.". Декларантом не було надано документи, що містяться у вимозі митного органу, а саме: документи, що містять відомості про вартість перевезення та страхування, митну декларацію країни експорту. Здійснивши порівняння рівня заявленої митної вартості задекларованого товару (країна походження Китай) з рівнем митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких здійснювалося в Митниці ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі та інших митницях ДФС, інформація про які наявна в Митниці, було встановлено, що заявлений рівень митної вартості товарів не відповідає інформації наявній у митного органу. Заявлену декларантом митну вартість товару відповідач не визнає у зв'язку з тим, що заявлено не повні відомості про митну вартість та складові митної вартості (фактурна вартість, витрати на транспортування та страхування) достовірно документально не підтверджено. Так як митна вартість товарів не може бути визнаною органом доходів і зборів за основним методом визначення митної вартості згідно з положеннями статті 58 Митного кодексу, то, в результаті проведеної з митним брокером консультації, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом, відповідно до статті 64 Митного кодексу України, в результаті чого прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА508070/2018/000105/2 від 12.11.2018 та оформлено картку відмови № UА508070/2018/00126 від 12.11.2018 в митному оформленні декларації № UА508070/2018/001695 від 12.11.2018. З урахуванням вищезазначеного, відповідач зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості є таким, що прийнято обґрунтовано, а тому підстави для його скасування відсутні.
Відповідно до положень статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється без повдіомлення учасників справи (у письмовому провадженні), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
На підставі контракту від 31.05.2018 № CH-UA-18/05/31 JIANGSU SHENGHUI IMPORT&EXPIMP CO., LTD. (Китай) (Продавець) здійснило поставку ТОВ "Строй Мир" (Покупець) двох найменувань товарів (лампи діодні), за відповідною специфікацією товарів (а.с. 25).
Для здійснення митного оформлення товару позивач через митного брокера ФОП ОСОБА_1 позивач подав до сектору митного оформлення митного поста "Херсон-центральний" Херсонської митниці ДФС митну декларацію, якій присвоєно номер UА508070/2018/001695.
На підтвердження митної вартості товару та для митного оформлення позивач надав відповідачу пакет документів, передбачений ст. 53 Митного кодексу України, а саме: пакувальний лист (0271); рахунок-фактуру (0380); коносамент (0705); автотранспортну накладну (0730); декларацію про походження товару (0862); зовнішньоекономічний договір (4104); доповнення до контракту (4103); договір про надання послуг митного брокера (4207).
Декларантом додатково було надано відповідачу такі документи: прайс-лист фірми JIANGSU SHENGHUI IMPORT&EXPIMP CO.,LTD; бізнес-пропозицію фірми JIANGSU SHENGHUI IMPORT&EXPIMP CO., LTD.
В результаті розгляду поданих декларації та документів, відповідачем винесено оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 12.11.2018 за № UA 508070/2018/000105/2, яким зазначені відповідні підстави.
Позивач зазначає, що у зв'язку із згаданим рішенням про коригування митної вартості товарів, він був змушений додатково надмірно сплатити суму ПДВ у розмірі 286306,80 грн.
Відповідно до картки відмови № UА508070/2018/00126 від 12.11.2018 за результатами перевірки митної декларації та відповідних документів, відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів з причин того, що надані документи не містять усіх необхідних даних та не усі відомості і розрахунки підтверджені (заявлені неповні відомості про митну вартість товару).
Не погоджуючись з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати його протиправним та скасувати.
Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Херсонський окружний адміністративний суд приходить до наступного висновку.
Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України, декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно з частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Статтями 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору. Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу (ч.3 ст. 54 Митного кодексу України).
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України).
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (ч. 7 ст. 54 Митного кодексу України).
Відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема,: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Аналіз наведених статей свідчить, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачі. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митниця зобов'язана доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.
При дослідженні оскаржуваного рішення встановлено, що відповідач вказує в ньому на те, що складові митної вартості (фактурна вартість, транспортні витрати, витрати на страхування) достовірно документально не підтверджені.
Надаючи оцінку вказаному доводу відповідача щодо заниження вартості транспортних витрат у порівнянні з наявною у митниці інформації, суд зазначає, що сторони вільні у визначенні умов контракту, цін на товари та послуги. Формально нижчий рівень ціни на транспортні послуги не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.
В процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відсутність у рахунку на транспортні витрати посилань на договір перевезення, неправильна вказівка назви судна не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Суд зазначає, що частина 2 статті 53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, що підтверджують митну вартість, а тому виявлення розбіжностей в інших документах не надає митниці право направляти декларанту вимогу про надання додаткових документів.
Та обставина, що позивач не надав митниці документів про страхування товару, також не має суттєвого значення при визначенні митної вартості товару. Поставка товарів здійснювалася на умовах GIF ODESSA/CHORNOMORSK/YUZHNIY, відповідно до ІНКОТЕРМС 2010. Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати передбачають, що продавець зобов'язанний сплатити витрати та фрахт, необхідні для поставки товару в зазначенний порт, однак ризик втрати чи ушкодження товару, а також ризик будь-якого збільшення витрат, що виникають після переходу товаром борту судна, переходить з продавця на покупця в момент переходу товару крізь поручні судна у порту відвантаження. На умовах поставки GIF продавець не повинен забезпечувати морське страхування від ризику загибелі чи ушкодження товару під час перевезення. Тобто, відповідно до Інкотермс, страхування вантажу не є обов'язком покупця (апелянта), так само як і не є обов'язком постачальника.
Перелік витрат, що одразу не включені до вартості товару, та які необхідно додати до фактурної вартості для визначення митної вартості товару зазначено у ч.10 ст. 58 МК України. Під час декларування митної вартості, відповідно до ч.2 ст. 53 МК України, декларант повинен надати документи, що підтверджують розраховану митну вартість (тобто складові митної вартості). Більш того, надання цих документів митним органам України не передбачено жодним міжнародним документом з митної справи.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 12.11.2018 року за № UA 508070/2018/000105/2, у ньому зазначені лише номера, дати митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості, та вартість за одиницю товару, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 МК України.
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору", митним органом при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Аналіз графи 33 рішення про коригування митної вартості товарів, що оскаржується, свідчить про те, що відповідач не зазначив жодних конкретних підстав щодо не підтвердження числових значень складових митної вартості імпортованого товару та які саме документи містять розбіжності.
За вказаних обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваного рішення щодо коригування митної вартості. Контролюючим органом не було наведено і жодних обґрунтованих обставин та не надано доказів на підтвердження наявності у нього законодавчо визначених підстав для витребування у позивача додаткових документів для митного оформлення заявленого товару.
Враховуючи, що позивачем у відповідності до вимог митного законодавства для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу всі необхідні для цього документи, та митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення митного органу про коригування митної вартості товарів.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що судом задоволено вимоги позивача в повному обсязі, тому сплачений судовий збір у розмірі 1762,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.
Керуючись статтями 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Мир" задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі № UA 508070/2018/000105/2 від 12.11.2018 року про коригування митної вартості товарів.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі (73000, м. Херсон, вул. Гоголя, 13, код ЄДРПОУ 39624611) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Мир" (73000, м. Херсон, вул. Миколаївське шосе, 5км, код ЄДРПОУ 41688915) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому, відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Хом'якова В.В.
кат. 5.2.2