про залишення позовної заяви без руху
28 грудня 2018 року
м. Рівне
№460/3208/18
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Друзенко Н.В., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою
Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрцемремонт Здолбунів"
про стягнення заборгованості по фактичних витрат на виплату та доставку пенсій,-
27.12.2018 Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрцемремонт Здолбунів" про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій за період січень 2018 - грудень 2018 на суму 7396,55 грн.
Проте, позовна заява не відповідає вимогам статті 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 8 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач у позовній заяві вказує перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви та зазначає щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
А відповідно до частини четвертої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
При цьому, за правилами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Всупереч наведених вимог, позивачем в позовній заяві не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів тих письмових доказів, копії яких додано до заяви.
Також за правилами ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч.5 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача, зокрема, про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору.
В позовній заяві позивачем вказано клопотання про звільнення від сплати судового збору. В обґрунтування вказаного клопотання позивач зазначає, що відповідно до ч.2 ст.72 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення", кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України. Крім того, ч.ч.1, 2 ст.73 вказаного Закону встановлено, що кошти Пенсійного фонду використовуються на: 1) виплату пенсій, передбачених цим Законом; 2) надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; 3) фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; 4) оплату послуг з виплати та доставки пенсій; 5) формування резерву коштів Пенсійного фонду. Забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом. Таким чином, позивач вказує, що не має можливості сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю коштів, призначених для таких платежів.
Розглянувши подане позивачем клопотання, суд зазначає наступне.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено в Законі України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674).
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону №3674, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з ч.2 ст.8 Закону №3674, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Частиною 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
З наведених норм слідує, що підставою для звільнення від сплати судового збору, зокрема, є майновий стан сторони, визначення якого є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується його рівень.
При цьому, клопотання про звільнення від сплати судового збору може бути викладене в позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Так, на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує клопотання про звільнення від сплати судового збору, останнім не було додано до відповідного клопотання жодних доказів.
Одночасно, суд зазначає, що ст.129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Таким чином, обставини, пов'язані з фінансуванням позивача за рахунок коштів Пенсійного фонду та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.
Крім того, задоволення заяви позивача про звільнення від сплати судових витрат з неналежних підстав або з підстав, що не підтвердженні доказами, поставить позивача у привілейоване становище перед іншими учасниками судового процесу, що, на переконання суду, з урахуванням приписів ст.129 Конституції України є неприпустимим.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судових витрат.
Із змісту позовних вимог слідує, що предметом даного позову є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсії в сумі 7396,55 грн.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №3674, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 07.12.2017 № 2246-VIII прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року установлено в розмірі 1762,00 грн.
Частиною 2 статті 4 Закону №3674 встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання позову до адміністративного суду.
Так, за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, встановлена ставка судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи, що 1,5 відсотка ціни позову становить менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання даного позову до суду позивачу належало сплати судовий збір в розмірі 1762,00грн.
Відповідно до ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що відповідно до пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення", підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, призначених на пільгових умовах, за раніше діючим порядком.
Разом з тим, будь-яких доказів на підтвердження того, що позивачем були понесені фактичні витрати на виплату і доставку пенсій у невідшкодованій сумі, останнім до позовної заяви додано не було.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху.
Позивачу недоліки позовної заяви усунути шляхом подання до суду: зазначення щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів тих письмових доказів, копії яких додано до заяви, документа про сплату судового збору в розмірі 1762,00 грн. за наступними реквізитами Отримувач коштів УК у м.Рiвному/м.Рiвне/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38012714; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача 34311206084031; Код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу "Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Рівненський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)", або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; докази понесення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у невідшкодованій сумі.
Керуючись статтями 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрцемремонт Здолбунів" про стягнення заборгованості по фактичних витрат на виплату та доставку пенсій залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя Друзенко Н.В.