Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, м-н Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
27 грудня 2018 р. № 520/11480/18
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мороко А.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання відмови протиправною, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову Міністерства оборони України в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей";
- скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум - про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , оформлене пунктом 90 протоколу № 111 від 09.11.2018 року;
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу, передбачену ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" у відповідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013, у зв'язку з встановленням йому третьої групи інвалідності в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, та надіслати вказане рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 для видання наказу про виплату такої допомоги ОСОБА_1 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно направити документи ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги розпоряднику бюджетних коштів - Міністерству оборони України;
- зобов'язати Міністерство оборони України подати звіт про виконання судового рішення протягом 45 днів з дня набрання ним чинності.
Ухвалою суду від 19.12.2018 позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання відмови протиправною, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху, надано позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду оригіналу платіжного документу про сплату судового збору в сумі 704,80 грн.
Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху вручена позивачу 24.12.2018, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
26 грудня 2018 року від представника позивача надійшло клопотання про відкриття провадження у справі, у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 має статус ветерана війни - інваліда війни і згідно п.8 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", ст.7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" звільняється від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях як особа, прирівняна до інвалідів Великої Вітчизняної війни у встановленому законом порядку. Також, представника позивача зазначив, що ОСОБА_1 звільняється від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", ст. 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" як учасника бойових дій - у справах, пов'язаних з порушенням його прав.
Дослідивши вказане клопотання суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України № 302 від 12 травня 1994 затверджено положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни (далі - Положення №302)
Пунктом 1 Положення № 302 встановлено, що це Положення регулює правила видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни.
Пунктом 3 Положення №302 встановлено, що відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.
Учасникам бойових дій (стаття 6 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом "Посвідчення учасника бойових дій" та нагрудний знак "Ветеран війни - учасник бойових дій".
Інвалідам війни (стаття 7 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом "Посвідчення інваліда війни" та нагрудний знак "Ветеран війни - інвалід".
Учасникам війни (стаття 9 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом "Посвідчення учасника війни" та нагрудний знак "Ветеран війни - учасник війни".
Пунктом 4 Положення № 302 встановлено, що особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (стаття 10 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом "Посвідчення члена сім'ї загиблого".
Пунктом 7 Положення № 302 встановлено, що "Посвідчення учасника бойових дій" і нагрудний знак видаються Мін'юстом, органами Міноборони, МВС, Національної поліції, ДСНС, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Управління державної охорони, ДПС, Адміністрації Державної прикордонної служби, Держспецзв'язку, а також Держспецтрансслужбою за місцем реєстрації ветерана.
"Посвідчення інваліда війни", "Посвідчення учасника війни" і відповідні нагрудні знаки, "Посвідчення члена сім'ї загиблого" видаються органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина.
Громадянам інших держав, що перебували у складі колишнього СРСР, видаються посвідчення ветерана війни та відповідні нагрудні знаки у разі переїзду на постійне місце проживання в Україну. Особам з їх числа, яким призначена пенсія, зазначені посвідчення видаються органами праці та соціального захисту населення у разі отримання виплат в органах Пенсійного фонду України. Зазначеним особам, які не досягли пенсійного віку, посвідчення ветерана війни та особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", видається у порядку, визначеному цим пунктом.
Пунктом 10 Положення №302 встановлено, що "Посвідчення інваліда війни" видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.
Інвалідам війни, у яких групу інвалідності встановлено без терміну перегляду, видаються безтермінові посвідчення, іншим - на період встановлення групи інвалідності. У разі продовження медико-соціальною експертною комісією терміну чи зміни групи інвалідності в посвідчення (на правій внутрішній стороні) вклеюється новий бланк, до якого вносяться відповідні записи. Записи в бланку завіряються відповідно до пункту 8 цього Положення.
Пунктом 13 Положення № 302 встанолено, що посвідчення інвалідів війни, учасників війни та прирівняних до них осіб, видані відповідними органами СРСР, союзних республік, які існували на його території, України та інших незалежних держав, що утворились на його території, за зразками, які діяли на 1 січня 1992 р., залишаються на збереженні у ветеранів війни.
Поряд з цим, судом встановлено, що позивачем до матеріалів справи не надано посвідчення учасника бойових дій, ані посвідчення інваліда війни, ані посвідчення учасника війни, які б могли слугувати документальним підтвердженням права позивача на звільнення від сплати судового збору на підставі Закону України "Про судовий збір" та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Крім того суд зазначає, що відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Згідно з частиною 2 статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом питань щодо їх соціального захисту.
Отже, наявність статусу учасника бойових дій або Героя України не гарантує звільнення від сплати судового збору, така пільга для учасника бойових дій, має місце тільки у випадку коли порушення його права нерозривно пов'язане саме зі статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які встановлені Конституцією України та іншими законами.
Враховуючи викладене, приписи п. п. 8, 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на позивача.
Таким чином, оскільки у вказаний строк позивач недоліки позовної заяви не усунув, суд приходить до висновку про повернення позовної заяви.
Згідно пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, керуючись статтями 169, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання відмови протиправною, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.С. Мороко