вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
28 грудня 2018 р. Справа №480/4588/18
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Павлічек В.О.,
розглянувши в приміщенні суду в м. Суми в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції в Сумській області в особі Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач, ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1Г.), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного територіального управління юстиції в Сумській області в особі Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Сумській області (далі по тексту - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Сумській області ОСОБА_2 про відмову у відкритті виконавчого провадження та повернення виконавчого листа №818/240/18 виданого 16.11.2018р. без прийняття до виконання;
- зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Сумській області прийняти до виконання виконавчого листа №818/240/18 виданого 16.11.2018р., відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа виданого Сумським окружним адміністративним судом від 16.11.2018 року № 818/240/18 та виконати всі необхідні дії відповідно до чинного законодавства.
Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що 16.11.2018 р. Сумським окружним адміністративним судом був виданий виконавчий лист №818/240/18, з яким позивач звернувся до Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Сумській області для примусового виконання. Проте 05.12.2018 року позивач отримав повідомлення старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Сумській області ОСОБА_2 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання на підставі п.9 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження». Підставами для прийняття вказаного рішення послугувало те, що 28.08.2018 року набрав чинності Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2018 року № 649, а відтак, рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.05.2018 року по справі № 818/240/18 не підлягає примусовому виконанню органами Державної виконавчої служби. Позивач не погоджується з вказаним повідомленням та вважає його протиправним.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2018 року відкрито провадження по даній справі та ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін з урахуванням особливостей розгляду даної категорії справ, передбачених ст. ст. 268, 269, 287 Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того даною ухвалою встановлено відповідачу 2-денний строк з дня отримання повідомлення про надходження позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи, для подання відзиву на позов та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
На виконання зазначеної ухвали, 28.12.2018 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні, зазначивши, що так, на виконання у відділі примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Сумській області перебувало виконавче провадження № 57817804 з примусового виконання виконавчого листа № 818/240/18, виданого 16.11.2018 року Сумським окружним адміністративним судом про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок складової пенсійної виплати - основного розміру пенсії 55% грошового забезпечення при звільненні з органів внутрішніх справ за станом здоров'я з 01.01.1996. Проте 03.12.2018 року державним виконавцем на підставі п. 9 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, у зв'язку з тим, що 22.08.2018 року Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду", якою затверджений Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду (а.с. 20-21).
Позивач в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив розгляд справи провести без його участі (а.с. 19).
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 18).
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 12.07.2018 року по справі № 818/240/18 задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області. Визнано противоправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про відмову у перерахунку ОСОБА_1 складової пенсійної виплати - основного розміру пенсії 55% грошового забезпечення при звільненні з органів внутрішніх справ за станом здоров'я з 01.01.1996 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок складової пенсійної виплати - основного розміру пенсії 55% грошового забезпечення при звільненні з органів внутрішніх справ за станом здоров'я з 01.01.1996.
На виконання вказаного рішення, 16.11.2018 року Сумським окружним адміністративним судом був виданий виконавчий лист про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок складової пенсійної виплати - основного розміру пенсії 55% грошового забезпечення при звільненні з органів внутрішніх справ за станом здоров'я з 01.01.1996 (а.с. 11).
Позивач звернувся з даним виконавчим листом до Головного територіального управління юстиції в Сумській області в особі Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Сумській області.
05.12.2018 року позивачем отримано повідомлення старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Сумській області ОСОБА_2 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 9 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 8-9).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Перелік рішень, що підлягають примусовому виконанню, та виконавчих документів наведено у статті 3 Закону.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону підлягають примусовому виконанню рішення, зокрема, на підставі виконавчих листів.
З матеріалів справи суд вбачає вбачається, що за рішенням суду у справі № 818/240/18 в частині про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок складової пенсійної виплати - основного розміру пенсії 55% грошового забезпечення при звільненні з органів внутрішніх справ за станом здоров'я з 01.01.1996. видано виконавчий лист.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 4 Закону виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
З повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 03.12.2018 року суд вбачає, що як на підставу повернення виконавчого документу без виконання зазначено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 р. N 649 (а.с. 8).
Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 649 було затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.
Відповідно до п. 1 Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі по тексту - Порядок), цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.
Тобто даний Порядок прийнято з метою визначення порядку виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов'язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, відповідно, Порядок не регулює правовідносини у виконавчому провадженні в частині визначення органів та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень. Такі органи та посадові особи визначені в Законі України "Про виконавче провадження" як спеціальному акті законодавства, що регулює умови і порядок виконання рішень судів.
Отже у даному випадку, Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області є боржником у виконавчому провадженні, а не органом, який здійснює примусове виконання рішення. У свою чергу, орган державної виконавчої служби (державний виконавець) є єдиним органом, уповноваженим здійснювати примусове виконання рішення у справі про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок пенсії позивачу як пенсіонеру органів внутрішніх справ.
Крім того суд зазначає, що Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду регулює механізм погашення заборгованості, яка виникла внаслідок здійснення перерахунку пенсії, тоді як у виконавчому листі, виданому Сумським окружним адміністративним судом 16.11.2018 року по справі № 818/240/18 Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області було зобов'язано здійснити перерахунок пенсії. Отже мова йде саме про вчинення відповідних дій щодо перерахунку пенсій, а не виплату заборгованості, що є наступним етапом після здійснення перерахунку.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування. (ч.ч. 4, 7 ста. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах "Іммобільяре Саффі" проти Італії" (Case of Immobiliare Saffi v. Italy, Заява № 22774/93, п.п. 63, 66), Горнсбі проти Греції від 19.09.1997 (п.п. 40, 41), "Жовнер проти України", "Бурдов проти Росії", "Ясіун'єне проти Литви" (Jasiuniene c. Lituanie), "Руйану проти Румунії" (Ruianu c. Roumanie) наголошує на тому, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6.
При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 стороні на судовому етапі, втрачають свою мету.
У контексті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова "судового розгляду".
Конституційний Суд України у рішенні від 30 січня 2003 року N 3-рп/2003 у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора вказав, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. 10 п. 9 мотивувальної частини).
Отже, механізм ефективного судового захисту обумовлює у необхідних випадках застосування процедури виконання рішень суду.
У рішенні від 30 червня 2009 року N 16-рп/2009 Конституційний Суд України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин сьомої, дев'ятої, пункту 2 частини шістнадцятої статті 236-8 Кримінально-процесуального кодексу України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
З огляду на це, примусове виконання рішення суду як завершальна стадія судового процесу є складовою та невід'ємною частиною гарантованого державою права на захист.
Таким чином, примусове виконання рішення суду у справі про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок пенсії позивачу як пенсіонеру органів внутрішніх справ покладається на органи державної виконавчої служби та здійснюється на підставі Закону України "Про виконавче провадження".
Враховуючи викладене суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Сумській області ОСОБА_2 про відмову у відкритті виконавчого провадження та повернення виконавчого листа №818/240/18 виданого 16.11.2018р. без прийняття до виконання, та зобов'язання прийняти до виконання виконавчого листа № 818/240/18 виданого 16.11.2018р. і відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа виданого Сумським окружним адміністративним судом від 16.11.2018 року № 818/240/18, є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Сумській області виконати всі необхідні дії відповідно до чинного законодавства, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 7 ст. 246 КАС України, висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення).
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим. Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявник вважає начебто певні положення норм законодавства впливають на його правове становище.
З огляду на фактичні обставини справи та зумовленого ними нормативного регулювання спірних правовідносин, суд виходить з того, що зазначені вимоги є передчасними, а тому задоволенню не підлягає.
В даному випадку, право позивача вже відновлено судом шляхом зобов'язання Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Сумській області прийняти до виконання виконавчий лист № 818/240/18 виданий 16.11.2018 р. та відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа виданого Сумським окружним адміністративним судом від 16.11.2018 року № 818/240/18, позовні вимоги в цій частині визнані судом обґрунтованими, а посилання позивача про можливе виконання судового рішення відповідачем у спосіб, не передбачений законом, є припущеннями позивача, предметом даного спору не є дослідження судом виконання судового рішення відповідачем, суд не може під час прийняття судового рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції в Сумській області в особі Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Сумській області ОСОБА_2 про відмову у відкритті виконавчого провадження та повернення виконавчого листа № 818/240/18 виданого 16.11.2018р. без прийняття до виконання.
Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Сумській області прийняти до виконання виконавчого листа № 818/240/18 виданого 16.11.2018 р. та відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа виданого Сумським окружним адміністративним судом від 16.11.2018 року № 818/240/18.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.О. Павлічек