про відмову у забезпеченні адміністративного позову
27 грудня 2018 р. Справа № 480/4693/18
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Прилипчук О.А., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроленд Суми" про забезпечення позову у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроленд Суми"
до Сумської міської ради, Управління з питань праці Сумської міської ради
про визнання протиправною та скасування постанови,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроленд Суми" звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сумської міської ради, третя особа - Управління з питань праці Сумської міської ради, в якій просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову №ОМС-СМ2008/830/АВ/П/ТД-ФС від 23.11.2018 р. про накладення штрафу.
Ухвалою суду від 20.12.2018 р. відкрито провадження по справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 27.12.2018 р. Управління з питань праці Сумської міської ради залучено до участі у справі в якості співвідповідача.
26.12.2018 р. до канцелярії суду представником позивача подано клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови про накладення штрафу до набрання рішенням суду законної сили. Заяву мотивує тим, що штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення. У разі набрання чинності постанова буде пред'явлена відповідачем до примусового виконання до державної виконавчої служби, що унеможливить ефективний захист порушених прав позивача.
Дослідивши доводи заяви про забезпечення позову, суд приходить висновку, що зазначена заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, зі змісту адміністративного позову судом встановлено, що позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову №ОМС-СМ2008/830/АВ/П/ТД-ФС від 23.11.2018 р. про накладення штрафу.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову позивач посилається на те, що у разі набрання чинності постанова буде пред'явлена відповідачем до примусового виконання до державної виконавчої служби, що унеможливить ефективний захист порушених прав позивача і може призвести до потреби докладати значні зусилля для відновлення прав позивача.
Проте, суд не приймає до уваги зазначені доводи, виходячи з наступного.
Положеннями ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
З положень даної статті вбачається, що заходи забезпечення позову застосовуються для гарантування виконання рішення адміністративного суду, тобто недопустимості завдання позивачеві непоправної шкоди, що може призвести до неможливості виконання рішення суду в майбутньому. При цьому, саме позивач повинен навести докази для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Суд, при розгляді клопотання про забезпечення позову повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з передбачених ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти; врахувати пов'язаність заходів щодо забезпечення позову з його предметом, співмірність таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам.
Згідно статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено, шляхом зупиненням дії індивідуального акта або нормативно- правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При цьому, суд зауважує, що інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Забезпечення позову є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в адміністративному судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для особи рішення.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Проте, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому ускладнити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля для відновлення прав позивача.
Таким чином, у ході розгляду клопотання судом не виявлено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Виходячи з наведеного, суд приходить висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову по справі №480/4693/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроленд Суми" до Сумської міської ради, третя особа - Управління з питань праці Сумської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 150-154, 248 КАС України, -
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроленд Суми" - про забезпечення позову по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроленд Суми" до Сумської міської ради, Управління з питань праці Сумської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.А. Прилипчук