28 грудня 2018 року м. ПолтаваСправа №1640/2321/18
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Кукоба О.О., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності, постановлення окремої ухвали та встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 9.08.18 задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов'язання вчинити певні дії. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 1.01.18 у розмірі 90 відсотків від відповідних сум грошового забезпечення (вислуга років 45), відповідно до вимог частини другої статті 13, статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції частини другої статті 13, чинній на час призначення пенсії), постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.18 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.17 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та провести відповідні виплати з 1.01.18 з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.18 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 9.08.18 у цій справі повернуто апелянту.
26.11.18 судом одержано заяву ОСОБА_1, подану у відповідності до приписів статті 383 КАС України, у якій позивач просив:
визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо нездійснення виплати ОСОБА_1 нарахованої заборгованості за період з 1.01.18 по 16.10.18 у розмірі 8978,96 грн на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 9.08.18 у справі №1640/2321/18 протиправною;
надіслати окрему ухвалу на адресу Пенсійного фонду України для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону;
встановити відповідачу строк для подання звіту про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 9.08.18 у справі №1640/2321/18 протягом одного місяця з дня набрання ухвалою суду законної сили.
Відповідно до частини п'ятої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.12.18 заяву призначено до розгляду у порядку письмового провадження.
Розглянувши подану заяву та матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Згідно з частиною першою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Суд зазначає, що бездіяльністю визнається пасивна форма поведінки особи, що полягає у невчиненні нею конкретної дії (дій), які вона повинна була і могла вчинити в даних конкретних умовах.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 9.08.18 у цій справі зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 1.01.18.
Залученою до матеріалів справи копією протоколу про перерахунок пенсії підтверджено, що відповідачем проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 1.01.18 у розмірі 90% грошового забезпечення, як те визначено рішенням суду від 9.08.18 у цій справі /а.с. 72-73/.
Таким чином, рішення суду в частині зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 фактично виконане.
Крім того, у грудні 2018 року відповідачем проведено доплату до пенсії позивача за жовтень та листопад 2018 року у розмірі 1366,54 грн, за грудень 2018 року пенсія ОСОБА_1 нарахована та виплачена у перерахованому розмірі, що підтверджено витягом з ПВП ДКГ /а.с. 75-76/.
Щодо виплати позивачу заборгованості за період з 1 січня по 16 жовтня 2018 року, суд враховує такі обставини.
Згідно зі статтею 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Таким чином, нарахована позивачу сума пенсії після її перерахунку має бути виплачена за рахунок коштів Державного бюджету України. Відтак, проведення такої виплати не може бути здійснене за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України, що надійшли від сплати єдиного соціального внеску, а проводиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань.
Суд погоджується з доводами позивача про те, що ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок. Проте, затримка виконання судового рішення на період, що є необхідним для вирішення окремих питань, пов'язаних з його виконанням, може у виняткових випадках бути виправдана.
Суд враховує, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 9.08.18 у цій справі не вирішувалось питання про його негайне виконання. А відтак, дане рішення суду має бути виконане відповідачем у розумний строк.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.18 №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду" затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.
Дана постанова набула чинності 28.08.18, тоді як рішення у цій справі набрало законної сили 17.10.18. Отже, положення згаданої постанови застосовуються до спірних відносин.
Суд враховує, що на виконання приписів зазначеного Порядку відповідачем включено до реєстру інформацію про необхідність проведення виплати ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 8978,96 грн на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 9.08.18 у справі №1640/2321/18 /а.с. 77/.
Листом від 13.11.18 Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повідомило позивача про те, що виплату заборгованості за період з 1.01.18 по 16.10.18 буде забезпечено згідно з вимогами Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.18 №649 /а.с. 59/.
За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що у спірних відносинах відсутня протиправна бездіяльність відповідача щодо виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 9.08.18 у цій справі. Судом не встановлено свідомого невжиття відповідачем залежних від нього заходів з метою виконання судового рішення та порушення у зв'язку з цим прав позивача.
Відповідно до частини шостої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
З огляду на відсутність у спірних відносинах протиправної бездіяльності відповідача щодо виконання рішення суду у цій справі, суд не знаходить підстав для постановлення окремої ухвали. Відтак, заяву позивача у цій частині належить залишити без задоволення.
Водночас суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини четвертої статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом. Таким законом є Закон України "Про виконавче провадження" від 2.06.16 №1403-VIII, відповідно до статті 1 якого примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.
Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Наведена норма процесуального закону не є імперативною та передбачає право суду на власний розсуд, виходячи з фактичних обставин справи, приймати рішення про необхідність чи недоцільність у зобов'язанні суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення. Вирішуючи питання щодо встановлення судового контролю суд враховує надані позивачем докази, особливості покладених на суб'єкта владних повноважень обов'язків згідно з судовим рішенням та його можливості ці обов'язки виконати без достатніх зволікань.
У цій справі позивачем не обґрунтовано необхідність застосування заходів судового контролю. Разом з цим, відповідачем надано належні докази вжиття адекватних заходів з метою своєчасного виконання судового рішення без достатніх зволікань.
З урахуванням наведеного, підстави для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду відсутні.
Керуючись статтями 248, 256, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності, постановлення окремої ухвали та встановлення судового контролю залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала в частині відмови у встановленні судового контролю може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Полтавський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвала в іншій частині окремо не оскаржується.
Суддя О.О. Кукоба