Рішення від 26.12.2018 по справі 194/1784/18

Справа № 194/1784/18

Номер провадження № 2/194/631/18

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2018 року м.Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Корягіна В.О.

за участю секретаря судового засідання Шеймухової А.В.,

єдиний унікальний номер справи 194/1784/18, номер провадження №2/194/631/18,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тернівка Дніпропетровської області в спрощеному провадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

1.1 Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики. Просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором позики від 15 травня 2018 року в розмірі 36559,52 грн., що еквівалентно по курсу НБУ станом на 04 червня 2018 року 1400 доларів США, судові витрати покласти на відповідача.

1.2 В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 15 травня 2018 року між ним та відповідачем був укладений договір позики грошових коштів, відповідно до умов якого він надав у борг відповідачу грошові кошти у сумі 700 доларів США, що на той час складало в еквіваленті на національну валюту 18410 грн. За умовами договору боржник зобов'язався повернути грошові кошти та відсотки за користування ними загалом у сумі 1400 доларів США у строк до 04 червня 2018 року. На підтвердження правочину боржником у той же день було складено відповідну розписку. Натомість до цього часу відповідач жодної копійки не повернув.

1.3 Представник позивача надав суду письмову заяву, в якій позовні вимоги позивача підтримує, просить їх задовольнити, та розглядати справу за відсутності позивача та його представника.

1.4 Відповідач надав суду письмову заяву, в якій позовні вимоги визнає в повному обсязі, не заперечує проти задоволення позову, просить розглядати справу за його відсутності, та зазначив, що він дійсно брав в борг у ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 700 доларів США та зобов'язався повернути 1400 доларів США.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заяви, клопотання.

2.1 Сторонами по справі та представником позивача жодних заяв та клопотань не заявлялося.

Інші процесуальні дії у справі.

3.1 Ухвалою судді від 05 грудня 2018 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 08-10 год. 26 грудня 2018 року.

Фактичні обставини, встановлені судом.

4.1 Суд, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

4.2 Так, в судовому засіданні встановлено, що 15 травня 2018 року ОСОБА_2 взяв у борг у ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 700 доларів США, що відповідно курсу на 15 травня 2018 року складало 18410 грн. Гроші отримав до 04 червня 2018 року під 100 відсотків від суми в доларах США. Зобов'язався повернути до 04 червня 2018 року 1400 доларів США, що підтверджується розпискою ОСОБА_2 від 15 травня 2018 року (а.с.9).

4.3 Відповідач ОСОБА_2 в своїй заяві від 26 грудня 2018 року зазначив, що він дійсно брав в борг у ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 700 доларів США та зобов'язався повернути 1400 доларів США.

Мотивована оцінка кожних аргументів, наведених учасниками справи.

5.1 Отже, в судовому засіданні підтвердилась обставина, на яку посилається позивач, а саме що ОСОБА_2 брав в борг у нього грошові кошти в сумі 700 доларів США та зобов'язався повернути 1400 доларів США до 04 червня 2018 року.

5.2. Відповідач не заперечує той факт, що брав в борг у ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 700 доларів США та зобов'язався повернути 1400 доларів США до 04 червня 2018 року.

Норми права, які застосував суд.

6.1 У відповідності до ст.2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною 1 ст. 82 ЦПК України, передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

6.2 Cтаттею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України (у редакції, чинній на час укладення договору позики) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.2 ст.524 ЦК України, сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання повинно виконуватися в гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно - правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Згідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом (ст.614 ЦК України). Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ст.1166 ЦК України).

Згідно ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із частиною першої статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Договір позики є двостороннім правочином, а також одностороннім договором, адже після його укладення всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або відповідної кількості речей того ж роду й такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

Отже, за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видає боржник кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.

6.3 Згідно до п. 58 Рішення ЄСПЛ у справі «Серявін та інші проти України» (Заява № 4909/04) Страсбург, 10 лютого 2010 року, остаточне 10/05/2011), з усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Висновок суду.

7.1 Таким чином, на підставі викладеного, та враховуючи, що суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог, та з урахуванням того, що відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі, суд вважає за необхідне позов задовольнити повністю та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики від 15 травня 2018 року в розмірі 36559,52 грн., що еквівалентно по курсу НБУ станом на 04 червня 2018 року 1400 доларів США.

Судові витрати.

8.1 Згідно ч. 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача, а тому суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Керуючись ст. ст. 530, 524, 526, 533, 610, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76, 77, 81, 142, 258, 265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, заборгованість за договором позики від 15 травня 2018 року в розмірі 36559 (тридцять шість тисяч п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 52 коп. (що відповідно до курсу НБУ станом на 04 червня 2018 року складає 1400 доларів США).

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, судовий збір у сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду або через Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Сторони по справі: позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, зареєстрований та проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6; відповідач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрований та проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Повне рішення складено 26 грудня 2018 року.

Головуючий суддя В.О. Корягін

Попередній документ
78848769
Наступний документ
78848771
Інформація про рішення:
№ рішення: 78848770
№ справи: 194/1784/18
Дата рішення: 26.12.2018
Дата публікації: 02.01.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Тернівський міський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів