28 грудня 2018 року м. ПолтаваСправа №440/3535/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Духова до старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Приватне акціонерне товариство "Компанія "Райз", Nibulon S.A. про визнання дій протиправними,
1. Короткий зміст позовних вимог.
Сільськогосподарське товариства з обмеженою відповідальністю імені Духова (далі - СТОВ ім. Духова, позивач) звернулось до суду з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, у якому позивач просив визнати протиправними дії службової особи відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - старшого державного виконавця Сіренка Сергія Володимировича щодо вимог надання інформації від СТОВ ім. Духова у запиті від 3.09.18 №55583162/20.1-4/23.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що державний виконавець, вчиняючи виконавчі дії щодо витребування у позивача, який не є стороною виконавчого провадження, відомостей про майно, рахунки, доходи та кошти боржника ОСОБА_2 "Компанія "Райз", діяв протиправно, поза межами наданих йому повноважень та зловживаючи ними, оскільки Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено обов'язку особи, яка не є стороною виконавчого провадження та не є особою, яка залучалася до проведення виконавчих дій, надавати таку інформацію.
2. Позиція відповідача.
Відповідач позовні вимоги не визнав, у наданому до суду відзиві на позов просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю /а.с. 54-57/. Свою позицію мотивував посиланням на те, що державний виконавець з метою захисту інтересів стягувача, у відповідності до положень статей 13, 18 Закону України "Про виконавче провадження", має право одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.
3. Позиція третіх осіб.
15.11.18 судом одержано письмові пояснення Nіbulon S.A. /а.с. 124-128/, у яких представник третьої особи просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Звертав увагу на те, що позивач не зазначив, яке саме право та законний інтерес порушено оспорюваними діями державного виконавця і в чому конкретно полягає порушення таких прав. Пояснив, що в ході виконавчого провадження стало відомо про ймовірну заборгованість СТОВ ім. Духова перед ОСОБА_2 "Компанія "Райз" за наслідками реалізації товарів позивачу, що надає державному виконавцю право запитувати відомості щодо належного боржнику майна, яке перебуває у запитуваної особи, та майна чи коштів, які вони повинні передати боржнику.
4. Інші заяви по суті справи.
16.11.18 судом одержано відповідь на відзив, у якій представник позивача, додатково до раніше повідомлених обставин, звертав увагу на те, що повноваження відповідача не поширюються на територію зареєстрованого місцезнаходження СТОВ ім. Духова /а.с. 139-142/.
5. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 5.11.18 відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників. Крім того, цією ухвалою до участі у справі залучені: в якості другого відповідача - Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору: на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство "Компанія "Райз", на стороні відповідачів - Nibulon S.A. (юридична особа, зареєстрована за законодавством Швейцарської Конфедерації).
Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
При цьому, як визначено частиною другою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
За відсутності клопотань учасників справи про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
22.01.18 постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1, на підставі виконавчого листа Святошинського районного суду м. Києва від 28.12.17 №759/16206/14-ц, відкрито виконавче провадження №55583162 /а.с. 59/.
3.09.18 у межах виконавчого провадження №55583162 державним виконавцем складено та надіслано, з-поміж інших, СТОВ ім. Духова запит №55583162/20.1-4/23, яким від адресата вимагалося протягом трьох днів з моменту отримання цього запиту подати до відділу примусового виконання рішень: відомості про належне ОСОБА_2 "Компанія "Райз" майно, що перебуває у позивача, та майно чи кошти, які він повинен передати ОСОБА_2 "Компанія "Райз", довідку про стан заборгованості СТОВ ім. Духова перед ОСОБА_2 "Компанія "Райз", письмові пояснення щодо підстав і строків її виникнення та належним чином засвідчені копії підтверджуючих документів /а.с. 82-92/.
Вважаючи протиправними дії старшого державного виконавця Сіренка С.В. щодо направлення запиту, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Умови і порядок виконання судових рішень, правовий статус учасників виконавчого провадження урегульовані Законом України "Про виконавче провадження" від 2.06.16 №1404-VІІІ (надалі - Закон №1404-VIII).
Частиною першою статті 14 Закону №1404-VIII передбачено, що учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з частиною першою статті 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
У відповідності до частини першої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 3 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.
За приписами частини четвертої статті 18 Закону №1404-VIII, вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Згідно з частиною п'ятою статті 18 Закону №1404-VIII під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.
Частиною першою статті 53 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб.
Зазначені особи зобов'язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику.
Відповідно до пункту 11 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.12 №512/5, запит виконавця є письмовим документом, який є обов'язковим для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю інформації, документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень. Отримана інформація використовується органами державної виконавчої служби (приватним виконавцем) виключно із службовою метою.
Системно проаналізувавши наведені вище положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що державний виконавець наділений достатнім обсягом прав на вжиття передбачених Законом №1404-VIII заходів з примусового виконання рішень шляхом отримання, в тому числі й від підприємств, інформації безвідносно до ознак її конфіденційності.
Запит державного виконавця не є виконавчою дією, не стосується вжиття заходів примусового виконання рішення і використовується виключно із службовою метою, оскільки відповідач, складаючи та направляючи на адресу позивача вищевказаний запит, діяв виключно з метою розшуку майна недобросовісного боржника на підставі та в порядку, визначеному статтею 18 Закону №1404-VIII.
Виходячи з положень частини першої статті 53 Закону №1404-VIII, державний виконавець може звернутись до осіб, в розпорядженні яких перебуває майно чи кошти боржника, та на запит отримати від таких осіб відповідні відомості.
Стверджуючи про протиправність дій державного виконавця щодо надіслання СТОВ ім. Духова запиту від 3.09.18 позивач зазначив, що державний виконавець вправі отримати доступ до інформації про боржника, його майно, доходи та кошти з державних баз та реєстрів - самостійно, або шляхом звернення до органів Державної фіскальної служби, а не у позивача по справі, який не є учасником виконавчого провадження.
Оцінюючи наведені твердження, суд враховує, що відповідачем до відзиву на позов надано копію запиту від 23.01.18 №55583162/20.1-4/23, надісланого Офісу великих платників податків ДФС України, у якому державний виконавець просив надати інформацію про наявність і розмір дебіторської заборгованості боржника у розрізі платників податків - дебіторів /а.с. 60/.
У відповідь на даний запит Офіс великих платників податків ДФС України листом від 7.03.18 вих. №2584/9/28-10-41-08-06 повідомив відповідача про відсутність інформації про наявність і розмір дебіторської заборгованості /а.с. 71/.
Крім того, 13.07.18 за вих. №55583162/20.1-4/23 державним виконавцем надіслано Офісу великих платників податків ДФС України вимогу про надання витягу з Єдиного реєстру податкових накладних щодо виданих і отриманих боржником (ОСОБА_2 "Компанія "Райз") податкових накладних /а.с. 69/.
Листом від 20.07.18 вих. №8680/9/28-10-41-08-06, що отриманий відповідачем 31.08.18, Офіс великих платників податків ДФС України надав витяг з Єдиного реєстру податкових накладних щодо ОСОБА_2 "Компанія "Райз" /а.с. 73/.
У відзиві на позов державний виконавець зазначив, що за результатами проведеного аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що ОСОБА_2 "Компанія "Райз" реалізовано позивачу товарів (послуг) загальною вартістю 124253718,00 грн.
З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що державним виконавцем дотримано вимог статті 54 Закону №1404-VIII в частині звернення до органів доходів і зборів із запитом про дебіторську заборгованість боржника.
З метою перевірки виявленої за результатами аналізу відомостей Єдиного реєстру податкових накладних інформації та з'ясування розміру ймовірної заборгованості позивача перед ОСОБА_2 "Компанія "Райз" за поставлені товари (послуги), стягувач (Nibulon S.A.) звернувся до старшого державного виконавця Сіренка С.В. з клопотанням від 3.09.18 про необхідність надіслання позивачу запиту державного виконавця в порядку, передбаченому статтею 53 Закону №1404-VIII /а.с. 74-81/.
Суд зазначає, що незважаючи на те, що позивач не є учасником чи стороною виконавчого провадження, державний виконавець має право відповідно до вимог пункту 3 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII звернутися до нього із запитом щодо надання інформації, яка необхідна йому для подальшого здійснення виконавчих дій в межах виконавчого провадження.
Оскільки предметом запиту відповідача було витребування інформації щодо реалізації ОСОБА_2 "Компанія "Райз", яке є боржником у виконавчому провадженні №55583162, на користь СТОВ ім. Духова товарів (послуг), то державний виконавець правомірно здійснив запит від 3.09.18 №55583162/20.1-4/23 та витребував у позивача відповідні відомості, оскільки пункт 3 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII надає державному виконавцю відповідні повноваження на вчинення таких дій з метою захисту інтересів стягувача, що й мало місце у проаналізованій ситуації.
З приводу тверджень позивача про порушення відповідачем територіальної юрисдикції при надісланні останнім запиту, суд звертає увагу на таке.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону №1404-VIII виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. ОСОБА_2 вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Пунктом 4 розділу І Інструкції №512/5 передбачено, що відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підвідомчі рішення, за якими, зокрема, сума зобов'язання становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.
Крім того, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України є самостійним структурним підрозділом Міністерства юстиції України, тобто центрального органу влади, компетенція якого поширюється на всю територію України.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України наділений повноваженнями щодо надіслання запитів, пов'язаних з виконанням рішень, за якими сума зобов'язання становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті, компетенція відповідача в даному випадку не має територіальних обмежень та розповсюджується на всю територію України.
Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та ураховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог СТОВ ім. Духова.
З огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, зважаючи на відсутність доказів понесення відповідачами та третіми особами судових витрат, підстави для їх розподілу відсутні.
Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 241-246, 257-262, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
У задоволенні позовних вимог Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Духова до старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Приватне акціонерне товариство "Компанія "Райз", Nibulon S.A. про визнання дій протиправними відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.О. Кукоба