27 грудня 2018 р. Справа № 480/4375/18
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Опімах Л.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за вислугу років з 86% до 70% грошового забезпечення з 01 січня 2018 року та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 із розрахунку 86% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2018 року. Позовні вимоги мотивує тим, що перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Після звільнення в запас у 2004 році відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" йому була призначена пенсія за вислугу років, основний розмір якої склав 86% грошового забезпечення за 32 роки вислуги.
На підставі постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 р. та постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. N 103 відповідачем проведено перерахунок пенсії виходячи із розміру 70% грошового забезпечення, внаслідок чого розмір пенсійного забезпечення позивача зменшився на 16%.
Позивач вказує, що на його звернення про перерахунок раніше нарахованої пенсії отримав відмову, мотивовану тим, що перерахунок пенсії ОСОБА_1 проведений з урахуванням чинної на момент його проведення статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", відповідно до якої максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Зазначає, що відповідач протиправно застосував норми статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" для перерахунку його раніше нарахованої пенсії, оскільки дана норма застосовується виключно при призначенні пенсії та не підлягає застосуванню під час перерахунку пенсії, призначеної за нормами, чинними в 2004 році на момент звільнення позивача.
Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним та таким, що порушує його права та законні інтереси. Просив позов задовольнити.
Відповідач позов не визнав, у наданому суду відзиві на позовну заяву зазначив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області як отримувач пенсії за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Позивачу проведено перерахунок пенсії на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. N 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення. Перерахунок проведено з урахуванням чинної на момент його проведення редакції статті 13 "Розміри пенсій за вислугу років" Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якою передбачено, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Дане положення стосується розміру пенсії як при її призначенні, так і при проведенні перерахунку.
Отже, на час проведення перерахунку пенсії була чинною норма статті Закону № 2262-XII, редакція якої передбачала обчислення максимально можливого розміру пенсії - 70% відповідних сум грошового забезпечення. Просив у задоволенні позову відмовити.
Вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області як отримувач пенсії за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Після звільнення в запас у 2004 році відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" йому була призначена пенсія за вислугу років, основний розмір якої склав 86% грошового забезпечення за 32 роки вислуги.
На підставі ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" позивачу було здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2018 р., виходячи із розміру 70% грошового забезпечення.
У листопаді 2018 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Сумській області з заявою про перерахунок раніше нарахованої пенсії.
Листом від 13.11.2018 р. позивача було повідомлено, що перерахунок пенсії ОСОБА_1 проведений з урахуванням чинної на момент його проведення статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", відповідно до якої максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення, відповідно, підстави для проведення перерахунку пенсії позивача відсутні (а.с.14-15,16).
Суд вважає, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести перерахунок пенсії позивачу є необґрунтованою та суперечить вимогам чинного законодавства з огляду на таке.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначені в Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Відповідно до п. "а" ч. 1, ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на час звільнення позивача зі служби та призначення йому пенсії) пенсії за вислугу років призначаються особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення. Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звільнений зі служби у 2004 році, пенсія йому призначена з 21.04.2004 р. у розмірі 86% грошового забезпечення за 32 роки вислуги. З 01.01.2018 р. відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача виходячи із розміру 70% грошового забезпечення на підставі ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", внаслідок чого розмір пенсійного забезпечення позивача зменшився на 16%.
Відповідно до ч. 2 ст. 19, ст. 22 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Отже, зменшення максимального обсягу пенсії у відсотках при її перерахунку не може застосовуватися для зменшення встановленого законом на момент первісного її призначення чи досягнутого пізніше максимального обсягу пенсії.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів (ч. 2 ст. 55 Закону).
Так, зі змісту листа ГУ ПФУ у Сумській області від 13.11.2018 р. № 2456/Б-11 вбачається, що основний розмір пенсії позивача після перерахунку складає 70%, а повинен складати 86% (а.с.16). При цьому при проведенні перерахунку відповідач керувався нормою, яка застосовується виключно при призначенні пенсії, та не підлягає застосуванню при проведенні перерахунку раніше призначених пенсій в силу чинності норми про незворотність дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ст. 58 Конституції України).
Таким чином, з вини органу Пенсійного фонду України позивачем не отримано 16% розміру пенсії, які підлягають стягненню з відповідача на підставі ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Враховуючи, що відповідач, здійснюючи виплату пенсії позивачу з вилученням з неї 16% грошового забезпечення, не дотримався вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", такі дії не можуть відповідати приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги про визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо зменшення розміру грошового забезпечення з 86% до 70% при проведенні перерахунку раніше нарахованої пенсії ОСОБА_1 протиправними та зобов'язання провести з 01.01.2018 р. перерахунок пенсії за 32 роки вислуги в розмірі 86% відповідних сум грошового забезпечення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області 704,80 грн в рахунок відшкодування судового збору (а.с.3).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (40004, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, ідентифікаційний код 21108013) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за вислугу років з 86% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку з 01 січня 2018 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області перерахувати та виплатити пенсію за вислугу років ОСОБА_1 у розмірі 86% відповідних сум грошового забезпечення з 01 січня 2018 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 704,80 грн в рахунок відшкодування судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.М. Опімах