28 грудня 2018 року справа № 811/1179/18
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (в письмовому провадженні) адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Кіровоградській області (далі - Управління) (третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - Підприємство)) про стягнення витрат на лікування,
Позивач звернувся до суду з заявою до Управління про стягнення витрат на лікування у сумі 137287 грн.
У судовому засіданні позивач та його представник підтримали вимогу заяви.
Зазначили, що кошти витрачені на лікування захворювання, яке визнане в установленому законом порядку професійним.
На їх думку, відповідач зобов'язаний відшкодувати витрати на лікування професійного захворювання, які затрачені після встановлення діагнозу при первинному медичному обстеженні, котрий підтверджено медичним висновком лікарсько-експертної комісії.
Управління заперечило стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.84-88).
У судовому засіданні представник відповідача зазначила, що право на відшкодування витрат на лікування професійного захворювання виникає після складання акту розслідування професійного захворювання.
На її думку, відшкодуванню підлягають витрати на лікування професійного захворювання, які затрачені після надання медичного висновку лікарсько-експертної комісії.
Підприємство погодилось з правовим висновком позивача (а.с.135-136, 214).
У судовому засіданні такий висновок підтримала його представник.
Ухвалою суду від 21 грудня 2018 року прийнято рішення про завершення розгляду справи в порядку письмового провадження (а.с.222).
Суд, вислухавши пояснення сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.
Встановлені судом обставини і факти, що стали підставами звернення.
Так, позивач працював шахтарем та є пенсіонером.
19 березня 2004 року складено акт розслідування професійного захворювання №9 щодо ОСОБА_1 (а.с.18).
Згідно акту розслідування встановлено таке професійне захворювання: пиловий бронхіт І ступеня з бронхообструктивним синдромом; емфізема легень (а.с.19).
17 жовтня 2016 року у зв'язку із погіршенням стану здоров'я позивач звернувся за медичною допомогою до філії «Медичний центр «Кібер Клініка Спіженка»» ТОВ «Компанія Адоніс» (далі - Клініка) (а.с.46-47).
У період з 17 жовтня по 02 листопада 2016 року медична допомога надавалась в амбулаторно-поліклінічному закладі.
У період з 02 листопада по 30 грудня 2016 року медична допомога надавалась в умовах стаціонару.
Клініка виявила і лікувала таке захворювання: злоякісне новоутворення голосової щілини (а.с.46).
ОСОБА_1 оплатив Клініці за надання медичних послуг 137287 грн. (а.с.48-56, 191-192).
Частина понесених витрат підтверджена оглядом фіскальних чеків, а решта - довідкою Клініки, оскільки у позивача збереглись акти надання послуг з відміткою про сплату.
01 червня 2017 року Управління Держпраці в Кіровоградській області (далі - Управління 2) склало інформаційну довідку про умови праці ОСОБА_1 (а.с.23-24).
Згідно медичного висновку лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу про наявність (відсутність) професійного характеру захворювання від 30 серпня 2017 року №7 у позивача встановлено таке професійне захворювання: рак гортані (а.с.27).
Медичний висновок містить інформацію, що захворювання діагностовано в жовтні 2016 року, а відповідна медична допомога надана у листопаді-грудні того ж року.
14 вересня 2017 року Управління 2 склало акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (а.с.25-26).
Акт містить висновок, що професійне захворювання (рак гортані) виникло за обставин тривалої праці шахтарем на Підприємстві.
18 жовтня 2017 року позивача оглянула медико-соціальна експертна комісія (далі - МСЕК), яка встановила ІІ групу інвалідності у зв'язку із професійним захворюванням (а.с.28).
25 жовтня того ж року Управління відмовило позивачу у відшкодуванні витрат на лікування (а.с.57).
У рішенні відповідача зазначено, що страхові виплати проводяться з дати встановлення професійного захворювання або складання акту розслідування професійного захворювання.
Юридична оцінка, встановлених судом обставин і фактів справи.
Перш за все, спір відновиться до компетенції адміністративного судочинства відповідно до приписів пункту 2 частини 1 статті 263 КАС України.
Цією нормою права встановлено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Спірні правовідносини врегульовані приписами Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон).
Приписами частини 1 статті 36 Закону встановлено, що страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Отже, підстава виплати страхових виплат - настання страхового випадку.
Приписами пункту 4 частини 7 цієї ж норми права визначено, що одним з видів страхових виплат є страхові витрати на медичну і соціальну допомогу.
Приписами частини 3 статті 36 Закону передбачено, що підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.
Тому, оплата потерпілому витрат на медичну допомогу проводиться не раніше складання акту розслідування професійного захворювання.
Ця норма права не визначає початок періоду, за який потерпілий має право на оплату витрат на медичну допомогу.
Сукупний аналіз приписів статті 36 Закону вказує, що початок згаданого періоду - настання страхового випадку.
Відповідно до приписів пункту 10 частини 1 статті 1 Закону страхові випадки за соціальним страхуванням від нещасних випадків - нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання (у тому числі встановлене чи виявлене в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів), що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму; нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення застрахованим нормативних актів про охорону праці.
Таким чином, початком періоду, за який ОСОБА_1 має право на оплату витрат на медичну допомогу, є час встановлення діагнозу захворювання, котре пов'язане з професійною діяльністю.
Згідно медичного висновку лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу про наявність (відсутність) професійного характеру захворювання від 30 серпня 2017 року №7 професійне захворювання позивача встановлено Клінікою у жовтні 2016 року, а у наступні два місяці йому надали належну медичну допомогу, за яку він оплатив кошти.
Відповідно до припису пункту 1 частини 1 статті 47 Закону страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання.
Отже, початком періоду виплат є встановлення захворювання, яке надалі визнається професійним відповідно до медичного висновку і акту розслідування професійного захворювання.
Варто звернути увагу і на приписи частини 6 статті 47 Закону.
Цією нормою права встановлено, що страхові виплати провадяться протягом строку, встановленого МСЕК або ЛКК. Строк проведення страхових виплат продовжується з дня їх припинення і до часу, встановленого при наступному огляді МСЕК або ЛКК, незалежно від часу звернення потерпілого або заінтересованих осіб до Фонду. При цьому сума страхових виплат за минулий час виплачується за умови підтвердження МСЕК втрати працездатності та причинного зв'язку між настанням непрацездатності та ушкодженням здоров'я.
Таким чином, законодавець встановив обов'язок сплати страхових виплат за минулий час за умови підтвердженням МСЕК втрати працездатності та причинного зв'язку між настанням непрацездатності та ушкодженням здоров'я.
У даному випадку МСЕК підтвердила зв'язок захворювання з минулою професійною діяльністю і погодилась з часом встановлення діагнозу захворювання.
Підсумовуючи, суд зробив висновок, що ОСОБА_1 поніс витрати на медичну допомогу, надання якої пов'язане з професійним захворюванням, після встановлення діагнозу медичним закладом.
Тому, Управління зобов'язане відшкодувати такі витрати.
Порушене право підлягає захисту шляхом стягнення з Управління коштів.
У даному випадку суд, керуючись приписами частини 2 статті 9 КАС України, виходить за межі позовних вимог, визнавши протиправним та скасувавши рішення, яким відмовлено у виплаті коштів, оскільки цього потребує ефективний захист прав і свобод позивача.
Правовий висновок суду не узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України у подібній справі, який міститься у постанові від 19 грудня 2011 року (а.с.216-218).
Верховний Суд України зробив висновок, що право на отримання потерпілим страхових виплат настає з дня встановлення МСЕК стійкої втрати працездатності.
Верховний Суд України не аналізував у сукупності приписів усіх частин статей 36 і 47 Закону, які на той час мали іншу нумерацію.
Верховний Суд України зробив висновок про виникнення права на отримання страхових виплат, однак не вказує про початок періоду, за який здійснюються виплати.
Водночас, Верховний Суд України жодним чином не згадав про обов'язок сплати страхових виплат за минулий час, що встановлено Законом.
Відповідно до приписів частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд переконаний, що під поняттям «суд має враховувати» треба розуміти ознайомлення та осмислення.
У разі непогодження з висновком Верховного Суду України, яке ґрунтується на аналізі норм права, котрі не враховувались ним, суд вправі прийняти інше рішення, детально пояснивши мотиви незгоди.
Цим правом суд і скористався.
Отже, позов належить задовільнити.
Сторони не понесли судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовільнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Кіровоградській області від 25 жовтня 2017 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у відшкодуванні витрат на лікування.
Стягнути з Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 витрати на лікування у сумі 137287 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду ОСОБА_2