27 грудня 2018 року м. ПолтаваСправа №440/4207/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
1. Короткий зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1Г.) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (надалі - відповідач, Лубенське ОУПФ), у якому просив:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 з 1.01.14 по 2.08.14 пенсії по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, призначеної відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
зобов'язати відповідача здійснити перерахунок ОСОБА_1 основної пенсії з 1.01.14 по 2.08.14 у відповідності до частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, з 1.01.14 по 2.08.14 у відповідності до статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати з урахуванням раніше сплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, йому встановлена ІІ група інвалідності, перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію, призначену відповідно статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Звертав увагу на те, що положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" не містили будь-яких обмежень щодо застосування приписів статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому з 1 січня 2014 року він мав право на отримання пенсії у розмірах, встановлених положеннями статей 50, 54 названого Закону у редакції, чинній на момент виникнення права на отримання пенсії. Однак, відповідач не виконав вимоги закону та не здійснив нарахування позивачу пенсії у визначеному законом розмірі, а звернення ОСОБА_1 від 12.11.18 про перерахунок пенсії за період з 1.01.14 по 2.08.14 пенсійним органом залишене без задоволення.
2. Позиція відповідача.
10.12.18 судом одержано відзив ОСОБА_2 ОУПФ на позов, у якому представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність /а.с. 63/. Звертав увагу на відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії позивача з огляду на зміну законодавцем порядку нарахування пенсійних виплат особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи. Крім того, стверджував про пропуск позивачем строку звернення до суду з даним позовом.
3. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.18 відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи вирішено здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні). При цьому в ухвалі суду викладено висновок про дотримання позивачем строку звернення до суду, визначеного частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, що мотивований посиланням на висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 11.09.18 у справі №522/6810/17 (провадження №К/9901/24102/18).
За приписами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Відповідно до частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії та інвалідом ІІ групи, захворювання якого пов'язаного з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджено залученими до матеріалів справи копіями посвідчення серії Є №117810, посвідчення серії А №105531, вкладки №613245 /а.с. 14, 22-24/.
Позивач з 17.08.07 одержує пенсію по інвалідності та додаткову пенсію за шкоду здоров'ю як особа з інвалідністю другої групи, захворювання пов'язане з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у зв'язку з чим перебуває на обліку у ОСОБА_2 ОУПФ /а.с. 31-32/, що сторони не заперечують.
Упродовж січня - серпня 2014 року позивачу нараховано та виплачено пенсію по інвалідності у розмірі 2594,44 грн щомісячно, що підтверджено довідкою ОСОБА_2 ОУПФ від 5.12.18 вих. №778/02-23/1 /а.с. 62/.
12.11.18 позивачем подано до ОСОБА_2 ОУПФ заяву про проведення перерахунку пенсії за період з 1.01.14 по 2.08.14 виходячи з розміру пенсії, визначеного статтями 50, 54 Закону №796-XII /а.с. 17/.
ОСОБА_2 ОУПФ від 12.11.18 вих. №441/Б-02 позивача повідомлено про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії /а.с. 15-16/.
Свою позицію відповідач мотивував посиланням на те, що з 1.01.12 розміри додаткових пенсій за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, мінімальних пенсій по інвалідності для осіб, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.11 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що була чинною у спірний період.
Не погодившись з такою відповіддю суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Статтею 49 Закону України від 28.02.91 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (надалі - Закон №796-ХІІ, у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Розмір державної пенсії особам, які віднесені до першої категорії осіб, постраждалих від Чорнобильської катастрофи, визначено статтею 54 Закону №796-ХІІ, а додаткової пенсії - статтею 50 названого Закону.
Законом України від 28.12.07 №107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік" внесено зміни до Закону №796-ХІІ, відповідно до яких викладено у новій редакції положення статей 50, 54 названого Закону.
Однак, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 №10-рп/2008 відповідні зміни визнані неконституційними, у зв'язку з чим відновила дію попередня редакція згаданих статей.
Зокрема, частиною першою статті 50 Закону №796-ХІІ передбачено, що особам, віднесеним до І категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірах: інвалідам ІІ групи - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
А відповідно до пункту 4 статті 54 Закону №796-ХІІ, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по ІІ групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
За змістом частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Водночас Законом України від 4.06.11 №3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", який набрав чинності 19.06.11, прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Відтак, Законом №3491-VI Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені статтями 50, 54 Закону №796-ХІІ, розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.11 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, яким визначені мінімальні розміри основної пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.11 №20-рп/2011 норми пункту 4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" визнано такими, що відповідають Конституції України, тобто є конституційними.
Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.
Пунктами другим та третім резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.01.12 №3-рп/2012 визначено, що положення частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України. Положення частини другої статті 95, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України та пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з положеннями статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 117 Конституції України треба розуміти так, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" визначено, що у 2013 році норми і положення, зокрема, статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.
Законом України від 31.07.14 №1622-VII "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", який набрав чинності 3 серпня 2014 року, доповнено Розділ "Прикінцеві положення" Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" пунктом 6-7, яким визначено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України на 2014 рік.
Суд звертає увагу, що предметом спору у даній справі є наявність або відсутність правових підстав для нарахування та виплати позивачу у період з 1 січня по 2 серпня 2014 року основної державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до статей 50, 54 Закону №796-XII у розмірах: основної пенсії - 8 мінімальних пенсій за віком, а додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, - 75% мінімальної пенсії за віком.
Верховний Суд у постановах від 21.02.18 у справі №619/2262/17, від 19.06.18 у справі №344/14522/17, від 11.09.18 у справі №522/6810/17 зазначив, що з 1 січня 2014 року Законом України від 16.01.14 №719-VII "Про Державний бюджет України на 2014 рік" не було передбачено жодних змін чи обмежень для застосування розмірів основної та додаткової пенсій, встановлених статтями 50, 54 Закону №796-ХІІ. Чинним залишався й Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.11 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Ураховуючи принцип пріоритетності Закону №796-ХІІ над підзаконним нормативно-правовим актом - Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.11 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 1 січня 2014 року нарахування та виплата основної та щомісячної додаткової пенсій за шкоду, заподіяну здоров'ю, мала здійснюватись у розмірі та на підставі, визначених статтями 50, 54 Закону №796-ХІІ.
Отже, у період з 1 січня по 2 серпня 2014 року пенсійні органи мали нараховувати та виплачувати пенсію особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі, визначеному статтями 50, 54 Закону №796-ХІІ, а не Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.11 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно з частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Наведені вище висновки Верховного Суду стосуються практичного застосування положень статей 50, 54 Закону №796-ХІІ та Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а тому враховуються судом під час розгляду даної справи.
З урахуванням наведеного, суд підтверджує правомірність доводів позивача про необхідність нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 за період з 1.01.14 по 2.08.14 у розмірах, визначених статтями 50, 54 Закону №796-ХІІ, а саме: основного розміру пенсії - виходячи з восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
При цьому суд враховує, що у межах даного провадження позивач оспорює правомірність дій пенсійного органу щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії, яка викладена у листі від 12.11.18 вих. №441/Б-02, а не бездіяльність відповідача щодо нездійснення пенсійних виплат за спірний період.
Суд, погоджуючись з доводами відповідача про те, що перерахунок пенсії позивача за період з 1.01.14 по 2.08.14 не може бути проведений на підставі судового рішення від 3.12.09 у справі №2-а-42/09/1618, оскільки таке рішення фактично виконане та втратило чинність у зв'язку зі зміною законодавчого регулювання спірних відносин, одночасно констатує протиправність дій ОСОБА_2 ОУПФ щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1, що мотивовані посиланнями на положення постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.11 №1210, адже норми даної постанови у спірний період суперечили приписам статей 50, 54 Закону №796-ХІІ.
З цих підстав суд вважає необґрунтованими твердження відповідача про пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду, адже, виходячи з предмета даного спору, відповідний строк має відраховуватись з дати отримання позивачем листа ОСОБА_2 ОУПФ від 12.11.18 вих. №441/Б-02. Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 11.09.18 у справі №522/6810/17 (провадження №К/9901/24102/18).
Окрім того, суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 24.04.18 у справі №646/6250/17, згідно з якими у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.
Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 повністю.
Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач від сплати судового збору звільнений на підставі пункту 10 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір". Відповідач доказів понесення судових витрат до суду не надав.
За таких обставин, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 за період з 1 січня 2014 року по 2 серпня 2014 року пенсії по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, призначеної відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язати Лубенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області (код ЄДРПОУ 37710525; вул. Шевченка, 8, м. Лубни, Полтавська область, 37500) здійснити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1; вул. Кизима, 21, м. Лубни, Полтавська область, 37506) перерахунок пенсії з 1 січня 2014 року по 2 серпня 2014 року у відповідності до частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, з 1 січня 2014 року по 2 серпня 2014 року у відповідності до статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та провести відповідні виплати з урахуванням раніше сплачених сум.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.О. Кукоба