27 грудня 2018 р. справа № 480/4392/18
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Бондар С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення від 03.09.2018 № 57 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років; зобов'язання призначити пенсію за вислугу років з моменту звернення до Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції із заявою про призначення пенсії за вислугу років, а саме з 05.07.2018. Свої вимоги мотивує тим, що в період з 17.06.1997 по 04.12.1998 проходив службу в Збройних силах України, а в період з 04.10.1999 по 31.05.2018 проходив службу на різних посадах в органах Державної кримінально-виконавчої служби. Наказом від 30.05.2018 №106/ОС-18 його звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України за власним бажанням відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням). На момент звільнення, вислуга років склала у календарному обчисленні 20 років 01 місяць 14 днів, у пільговому обчисленні - 26 років 11 місяців 28 днів. Рішенням від 03.09.2018 відповідач відмовив у призначенні пенсії за вислугу років, оскільки на день звільнення зі служби відсутня календарна вислуга 23 роки 6 місяців і більше, необхідна для призначення пенсії за вислугу років. На думку позивача, вказане рішення є протиправним, оскільки відповідачем не враховані положення ст. 17-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі по тексту - Закон №2262-ХІІ), згідно якого порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. На виконання зазначеної норми Закону, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 17.07.1992 №393, яка передбачає пільгове обрахування вислуги років. Однак відповідачем не враховані положення вказаної постанови та не взято до уваги, що позивач має вислугу років на службі у пільговому обчисленні - 26 років 11 місяців 28 днів.
Ухвалою суду від 27.11.2018 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Відповідач подав до суду відзив на позов, в якому вказує, що відповідно до п. "а" ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсія за вислугу років призначається незалежно від віку особам, якщо вони звільнені зі служби з 01 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки 6 місяців і більше. Оскільки відповідно до наданих документів вислуга років на день звільнення зі служби у календарному обчисленні позивача складає 20 років 01 місяць 14 днів, було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії.
Суд, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що наказом начальника державної установи "Сумський слідчий ізолятор" від 30.05.2018 №106/ОС-18 ОСОБА_1 звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України за власним бажанням відповідно до пп. 7 п. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію". На день звільнення, вислуга років склала у календарному обчисленні - 20 років 01 місяць 14 днів, у пільговому обчисленні - 26 років 11 місяців 28 днів (а.с.12).
ОСОБА_1 звернувся до Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробацїї Міністерства юстиції України із заявою щодо підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України відповідних документів для призначення йому пенсії за вислугу років.
Вказані документи були підготовлені та надіслані до головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області.
Рішенням головного управління ПФУ в Сумській області від 03.09.2018 №57 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років у зв'язку з відсутністю необхідної для призначення пенсії календарної вислуги 23 роки та 6 місяців і більше, передбаченої п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», для осіб начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби, які звільнені у період з 01 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року (а.с.21).
Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту "а" статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше.
З матеріалів справи вбачається, що позивач на момент звільнення зі служби мав 20років 01 місяць 14 днів календарної вислуги років.
Тобто, ОСОБА_1 на момент звільнення не мав достатньої вислуги в календарному обчисленні.
Одночасно, стаття 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначає вичерпний перелік видів служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначенні пенсії.
Згідно з ч. 2 ст. 17 вказаного Закону до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Виходячи з наведеного, в Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не вказано, що пенсію за вислугу років можна призначати особам при наявності 23 років вислуги, обчисленої на пільгових умовах; вказаним Законом чітко передбачено, що пенсія за вислугу років призначається при наявності 23 років, та міститься виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 295/6301/17 та від 19 вересня 2018 року №725/1959/17.
Посилання позивача на постанову Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" від 17 липня 1992 року №393, як на підставу призначення пенсії, є необґрунтованим, виходячи з наступного.
Так, відповідно до п. 3 Порядку № 393, до вислуги років для призначення пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, зараховується на пільгових умовах:
в) один місяць служби за півтора місяця:
- час проходження служби особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби в установах виконання покарань, призначених для тримання засуджених до довічного позбавлення волі, за переліком посад і в порядку, затверджуваних Міністерством юстиції;
г) один місяць служби за сорок днів:
- час проходження служби особами рядового і начальницького складу Державної кримінально - виконавчої служби.
Згідно з п.4 вказаного Порядку, строкова військова служба зараховується до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, у календарному обчисленні, а в разі її проходження в умовах, визначених у пункті 3 цієї постанови, у віддалених і високогірних місцевостях або в інших умовах, які згідно із законодавством колишнього СРСР були підставою для зарахування до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах, - у відповідному пільговому обчисленні.
Проте, пунктом "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено, що пенсія за вислугу років призначається: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше.
Тобто, Законом передбачено, що право на пенсію за вислугу років визначається виходячи з тривалості вислуги років у календарному обчисленні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо відсутності у позивача права на призначення пенсії за вислугою років з урахуванням пільгової вислуги років, оскільки позивач не має встановленої пунктом "а" частини першої статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" календарної вислуги років.
Таким чином, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення від 03.09.2018 №57 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років та зобов'язання призначити пенсію за вислугу років з моменту звернення до Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції із заявою про призначення пенсії за вислугу років, а саме з 05.07.2018.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.О. Бондар