вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
26 грудня 2018 р. Справа №1840/3407/18
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Павлічек В.О.,
розглянувши в приміщенні суду в м. Суми в порядку загального позовного адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач, ОСОБА_1 (далы по тексту - позивач, ОСОБА_1.), звернувся до Краснопільського районного суду Сумської області з позовною заявою до Департаменту соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації (далы по тексту - выдповыдач), в якій просить визнати бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації як суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язати встановити строк експлуатації пільгового автомобіля марки ЗАЗ -11027 державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , 2004 року випуску, колір -білий, № кузова НОМЕР_3, об'єм двигуна 1098 виділеного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 виданий Краснопільським РВ УМВС України в Сумській області 13.11.1996, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2, адреса місця реєстрації та фактичного проживання (перебування): АДРЕСА_1, як особі з інвалідністю з дитинства 2-ої групи за Наказом Департаменту соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації від 02.08.2013 № 34-ОД «Про видачу інвалідам автомобілів, повернутих Департаменту соціального захисту населення» - з дати його випуску, тобто з 2004 року.
Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що у квітні 2018 року позивач звернувся до Департаменту з заявою про заміну автомобіля, враховуючи те, що строк його експлуатації з моменту випуску автомобіля (2004 року) становив понад 10 років та просив поновити його на обліку по забезпеченню спецавтотранспортом як особу з інвалідністю з дитинства 2-ої групи. В кінці травня - на початку червня 2018 року позивач отримав відповідь Департаменту від 22.05.2018 № 03.2/1851 про те, що для постановки на облік та по обміну із забезпеченням спецавтотранспортом немає підстав, оскільки строк експлуатації автомобіля на момент звернення становив 6 років 10 місяців.
Ухвалою Краснопільського районного суду Сумської області від 28.08.2018 року відкрито провадження по справі № 578/765/18.
Ухвалою Краснопільського районного суду Сумської області від 05.09.2018 року адміністративну справу № 578/765/18 передано за підсудністю до Сумського окружного адміністративного суду.
10.09.2018 року справа надійшла до Сумського окружного адміністративного суду.
Програмою "Діловодство спеціалізованого суду" дану справу було розподілено судді Павлічек В.О. та присвоєно єдиний унікальний номер судової справи № 1840/3407/18.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду прийнято дану справу до провадження, ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання. Крім того даною ухвалою суду встановлено строк відповідачу для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача, а також встановлено строк позивачу для подання відповіді на відзив, а відповідачу заперечення.
На виконання зазначеної ухвали представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якій проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні, зазначивши, що наказом Департаменту від 02.08.2013 № 34-ОД «Про видачу інвалідам автомобілів, повернутих Департаменту соціального захисту населення» прийнято рішення про видачу ОСОБА_1 автомобіля марки ЗАЗ-11027, 2004 року випуску. Згідно з актом прийняття-передачі основних засобів, автомобіль марки ЗАЗ-11027, 2004 року випуску було видано 02.08.2013. Автомобіль марки ЗАЗ-11027, 2004 року випуску, яким був забезпечений ОСОБА_1 02.08.2013, перебував в експлуатації два роки у періоди з 07.12.2004 по 04.03.2005, з 29.09.2005 по 02.04.2007. Строк користування ОСОБА_1 автомобілем на 01.09.2018 становить 5 років 1 місяць. Враховуючи вищевказане, загальний строк експлуатації автомобіля на 01.09.2018 становить 7 років 1 місяць. А отже звернутись з заявою про заміну автомобіля, відповідно до вимог пункту 14 Порядку, ОСОБА_1 матимете право після закінчення десятирічного строку експлуатації автомобіля (а.с. 56).
26.11.2018 року представником позивача подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить:
- визнати діяльність Департаменту соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації як суб'єкта владних повноважень, що виразилось у відмові у постановці ОСОБА_1, як особи з інвалідністю другої групи на забезпечення автомобілем на пільгових умовах відповідно до Порядку забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 №999 - протиправною в зв'язку з тим, що строк експлуатації пільгового автомобіля марки ЗАЗ - 11027 державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , 2004 року випуску, колір -білий, № кузова НОМЕР_5, об'єм двигуна 1098 виділеного ОСОБА_1, на момент звернення до суду складає понад 10 років;
- зобов'язати Департамент соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації поновити на обліку ОСОБА_1, як особу з інвалідністю 2-ої групи, для забезпечення іншим спецавтотранспортом, строк експлуатації якого становить менше 10-ти років з наданням права користування вказаним вище автомобілем до отримання нового.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 26.11.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судове засідання позивач та представник позивача не з'явилися, надали суду заяву про розгляд справи без їх участі (а.с. 97).
Представник відповідача в судове засідання не з'явився надав суду клопотання про розгляд справи без його участі ( а.с. 104-105).
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю з дитинства 2-ої групи, що підтверджується довідкою МСЕК серії НОМЕР_7 та пенсійним посвідченням серії НОМЕР_6, виданого Сумським управлінням Пенсійного фонду України 07.05.2003 ( а.с. 6-7).
Відповідно до довідки № 49 від 26.03.2018, виданої Сумською обласною МСЕК, ОСОБА_1 придатний до керування автомобілями з ручним керуванням (дві руки, одна нога - довідка додається) (а.с. 9).
На підставі посвідчення серії НОМЕР_8, що видане ДАІ МВС-УВС м. Суми 14.06.2001 року позивач має право на керування автомобілями категорії «В», максимальна вага яких не перевищує 1500 кг і кількість сидячих місць яких, крім сидіння водія, не перевищує восьми (а.с. 8).
Наказом Департаменту соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації від 02.08.2013 № 34-ОД «Про видачу інвалідам автомобілів, повернутих Департаменту соціального захисту населення» прийнято рішення про забезпечення позивача, як особи з інвалідністю з дитинства 2-ої групи, автомобілем пільгової категорії марки ЗАЗ-11027, 2004 року випуску, колір -білий, № кузова НОМЕР_5, об'єм двигуна 1098.
Згідно з актом прийняття-передачі основних засобів, автомобіль марки ЗАЗ-11027, 2004 року випуску було видано та отримано позивачем 02.08.2013 року (а.с. 15).
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 від 09.08.2013, виданого ВРЕР ДА1 з обслуговування міста Суми, вказаний автомобіль марки ЗАЗ-11027 державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, 2004 року випуску, колір - білий, № кузова НОМЕР_5, об'єм двигуна 1098, зареєстрований на ім'я позивача без права продажу, дарування та передачі іншій особі (а.с. 11).
У березні 2016 року позивач звернувся до Департаменту соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації із заявою про встановлення терміну експлуатації автомобіля марки ЗАЗ-11027.
Листом від 24.03.2016 року № 120-16/Л Департамент соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації повідомив позивача, що згідно з актом прийняття-передачі основних засобів, автомобіль марки ЗАЗ-11027, 2004 року випуску було видано позивачу 02.08.2013. При цьому автомобіль марки ЗАЗ-11027, 2004 року випуску, перебував в експлуатації два роки у періоди з 07.12.2004 по 04.03.2005, з 29.09.2005 по 02.04.2007. Строк користування позивачем автомобілем на дату звернення (22.03.2016 року) становить 2 роки 7 місяців. Враховуючи вищевказане, загальний строк експлуатації автомобіля звернення (22.03.2016) становить 4 роки 7 місяців. Крім того в даному листі зазначено, що звернутись з заявою про заміну автомобіля, відповідно до вимог п. 14 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 за № 999, позивач матиме після закінчення десятирічного строку експлуатації автомобіля (а.с. 12).
В подальшому, позивач звернувся до Департаменту соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації із заявою від 25.04.2018 року щодо постановки на облік по забезпеченню спецавтотранспортом як особу з інвалідністю з дитинства 2 групи.
Листом від 22.05.2018 року № 03.2/1851 Департамент соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації повідомив позивача, що для постановки позивача на облік по обміну із забезпечення спецавтотрансортом на даний час немає підстав, оскільки загальний термін експлуатації автомобіля на сьогодні становить 6 років 10 місяців. При цьому право на обмін позивач набуде після завершення 10 років експлуатації автомобіля (а.с 14).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" Держава гарантує розробку, виробництво технічних та інших засобів реабілітації та закупівлю спеціального автотранспорту, виробів медичного призначення та забезпечення ними осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю для соціальної адаптації, полегшення умов праці і побуту, спілкування осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, поширює інформацію про таку продукцію.
За приписами ч. 8 ст. 26 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" перелік технічних та інших засобів реабілітації, порядок забезпечення ними осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Механізм забезпечення легковими автомобілями, зазначеними в абз. 6 ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" осіб з інвалідністю, які мають право на їх отримання безоплатно або на пільгових умовах, є громадянами України і місце проживання яких зареєстровано в Україні в установленому законодавством порядку регламентується Порядком забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 № 999.
Відповідно до п. 6 Порядку забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями, особа з інвалідністю, законний представник недієздатної особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю отримує автомобіль на десятирічний строк без права продажу, дарування, передачі (в тому числі за довіреністю) іншій особі. Після закінчення зазначеного строку особа з інвалідністю може користуватися таким автомобілем до отримання нового або повернути його структурному підрозділу з питань соціального захисту населення чи управлінню виконавчої дирекції Фонду на умовах згідно з пунктом 14 цього Порядку.
Датою забезпечення автомобілем вважається день отримання його особою з інвалідністю, законним представником недієздатної особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю на підставі акта приймання-передачі, виданого дилером підприємства-постачальника автомобілів для осіб з інвалідністю.
Пунктом 7 Порядку забезпечення осіб з інвалідністю, автомобілями встановлено, що особа з інвалідністю може мати в своєму користуванні лише один автомобіль, отриманий через структурний підрозділ з питань соціального захисту населення за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів або через управління виконавчої дирекції Фонду за рахунок коштів, передбачених у бюджеті Фонду соціального страхування.
В силу положень п. 8 Порядку забезпечення осіб з інвалідністю, особа з інвалідністю може бути достроково взята на облік на підставі рішення структурного підрозділу з питань соціального захисту населення за погодженням з Мінсоцполітики, а особа з інвалідністю внаслідок трудового каліцтва - за рішенням правління Фонду соціального страхування у разі:
викрадення автомобіля, якщо протягом року з моменту оголошення про розшук автомобіль не знайдено, що підтверджується довідкою, виданою територіальним органом з надання сервісних послуг МВС;
неможливості відновлення автомобіля та непридатності його для подальшої експлуатації внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася не з вини особи з інвалідністю або особи, яка керувала автомобілем у присутності особи з інвалідністю, або нещасного випадку чи стихійного лиха, що підтверджуються відповідними довідками, виданими підрозділами МВС чи ДСНС.
Абз. 1-2 пункту 14 Порядку забезпечення осіб з інвалідністю визначено, що заміна автомобілів, отриманих особами з інвалідністю, законними представниками недієздатних осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю через структурні підрозділи з питань соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду, яким групу інвалідності встановлено безстроково, провадиться на підставі заяви особи з інвалідністю, законного представника недієздатної особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю після закінчення десятирічного строку експлуатації на підставі раніше виданого висновку облМСЕК (ЦМСЕК, КрМСЕК) про наявність медичних показань для забезпечення автомобілем без повторного медичного огляду з обов'язковим урахуванням висновку лікувально-профілактичного закладу про спроможність особи з інвалідністю керувати автомобілем на момент прийняття рішення про забезпечення автомобілем (крім випадків, передбачених пунктом 24-1 цього Порядку).
Для вирішення питання про заміну автомобіля особи з інвалідністю (крім тих, кому групу інвалідності встановлено безстроково) проходять повторний огляд в облМСЕК (ЦМСЕК, КрМСЕК) після закінчення встановленого строку експлуатації автомобіля.
Згідно абз. 3 п. 18 Порядку забезпечення осіб з інвалідністю автомобілі, придатні для подальшої експлуатації, за рішенням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду пропонуються у порядку черговості та без зняття з обліку особам з інвалідністю, у тому числі особам з інвалідністю унаслідок трудового каліцтва (за письмовою згодою особи з інвалідністю, законного представника недієздатної особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю), для використання до отримання нового автомобіля, забезпечення яким здійснюється після закінчення десятирічного строку користування автомобілем, придатним для подальшої експлуатації. Строк користування автомобілем, придатним для подальшої експлуатації, визначається починаючи з дати отримання автомобіля попереднім користувачем з урахуванням строку експлуатації.
Разом з тим абз. 1 п. 35 Порядку забезпечення осіб з інвалідністю автомобілі встановлено, що структурний підрозділ з питань соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду реєструє заяви разом з іншими необхідними документами у журналі, форма якого затверджується Мінсоцполітики, приймає відповідне рішення і надсилає його у письмовій формі відповідно до органів соціального захисту населення або відділень виконавчої дирекції Фонду, які видали направлення, та особам з інвалідністю, законним представникам недієздатних осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю.
Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що зокрема структурний підрозділ з питань соціального захисту населення реєструє заяви щодо забезпечення автомобілем особи з інвалідністю разом з іншими необхідними документами у журналі, та приймає відповідне рішення і надсилає його особам з інвалідністю.
З матеріалів справи суд вбачає, що позивач звернувся до Департаменту соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації із заявою про взяття на облік по забезпеченню спецавтотранспортом.
Проте, Департаментом соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації не було винесено рішення щодо розгляду заяви позивача, а лише листом від 22.05.2018 року № 03.2/1851 повідомлено позивача про відсутність підстав для постановки ОСОБА_1 на облік по обміну із забезпечення спецавтотранспортом (а.с. 14). А отже фактично відповідач в порушення зазначеної норми не прийняв відповідне рішення про задоволення чи відмову у задоволенні заяви позивача про взяття на облік по забезпеченню спецавтотранспортом.
Враховуючи викладене та те, що відповідачем не було прийнято рішення щодо розгляду заяви позивача про взяття на облік по забезпеченню спецавтотранспортом, як того вимагає п. 35 Порядку забезпечення осіб з інвалідністю автомобілі, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.
Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, вихід за межі позовних вимог можливий, але повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, на захист яких поданий позов.
Вказане підтверджується роз'ясненням поняття "виходу за межі позовних вимог", наведеним у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року "Про судове рішення". Так, відповідно до пункту 3 цієї Постанови виходом за межі позовних вимог є вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить та зобов'язати Департамент соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.04.2018 року щодо питання постановки на облік по забезпеченню спецавтотранспортом як особу з інвалідністю з дитинства 2 групи та прийняти відповідне рішення.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Зобов'язати Департамент соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.04.2018 року щодо питання постановки на облік по забезпеченню спецавтотранспортом як особу з інвалідністю з дитинства 2 групи та прийняти відповідне рішення.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.О. Павлічек