29 серпня 2018 року Справа №804/11325/15
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., розглянувши у м.Дніпрі питання про поновлення провадження в адміністративній справі №804/11325/15 за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство «Банк Камбіо», про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа №804/11325/15 за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство «Банк Камбіо», про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду суду від 16.09.2015 року зупинено провадження у справі до розгляду Конституційним судом України конституційного подання Верховного суду України щодо відповідності (конституційності) Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» положенням статті 6, частини першої статті 8, частини четвертої статті 13, статей 21, 22, частин першої, четвертої, п'ятої статті 41 Конституції України.
Частиною 1 ст.237 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується. Провадження у справі продовжується зі стадії, на якій його було зупинено.
Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції» зазначено, що розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі.
В постановах від 20 лютого 2018 року у справі №826/17738/15 та 23 січня 2018 року у справі №826/24755/15 Верховний Суд дійшов висновку, що прийняття рішення Конституційним Судом України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо конституційності положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на спірні правовідносини не вплине. У зв'язку з викладеним колегія суддів вважає помилковим висновок апеляційного суду про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі».
Крім того, в постанові від 04 липня 2018 року у справі 826/1476/15 ОСОБА_3 Верховного Суду дійшла висновку, що спір стосовно формування переліку вкладників, які мають право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та затвердження реєстру вкладників для здійснення гарантованих виплат, є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів з урахуванням встановленого частиною першою статті 26 Закону №452-VI граничного розміру відшкодування за вкладами. Аналогічні правові позиції висловлені в постановах ОСОБА_3 Верховного Суду від 12 квітня 2018 року у справі № 820/11591/15.
Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частинами 1 та 2 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Таким чином, враховуючи тривалість розгляду Конституційним Судом України подання Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року №4452-VІ, висновки Верховного Суду, що викладені в постановах від 20 лютого 2018 року у справі №826/17738/15 та від 23 січня 2018 року у справі №826/24755/15, висновки ОСОБА_3 Верховного Суду в постанові від 04 липня 2018 року у справі 826/1476/15 та практику Європейського суду з прав людини, суд вважає за необхідне поновити провадження у справі №804/11325/15.
Керуючись статтями 237, 241, 242, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Поновити провадження в адміністративній справі №804/11325/15 за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство «Банк Камбіо», про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не може бути оскаржена.
Суддя В.С. Віхрова