ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1
Справа № 210/4136/18
Провадження № 2/210/1841/18
іменем України
"18" грудня 2018 р. м. Кривий Ріг
Суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -
Позивач ОСОБА_4 товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 та просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитом, який був оформлений на підставі заяви № б/н від 24.09.2010 року, отримала кредит у розмірі 400,00 гривень, у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. У зв'язку з порушенням взятих на себе зобов'язань, у відповідача станом на 31.05.2018 року виникла заборгованість в розмірі 11650,83 грн., а саме: 284,37 грн. - заборгованість за кредитом; 6883,86 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3451,61 грн. - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, 500,00 грн. - штраф (фіксована частина) та 530,99 грн. - штраф (процента складова).
Ухвалою суду від 29 серпня 2018 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за відсутності представника, не заперечує проти заочного розгляду справи.
В ухвалі про відкриття провадження від 29 серпня 2018 року відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву. Ухвала не отримана відповідачем, повернулася на адресу суду з відміткою "За закінченням строку зберігання". Відзиву на позовну заяву від ОСОБА_3 до суду не надійшло. Відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що застосовуючи положення ч.4 ст. 10 Цивільно-процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи, ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами,утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу,та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людиниу справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A.v.Spain). Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
Згідно вимог ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі доказів, що є в матеріалах справи, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання, не повідомив причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Як встановлено судом, відповідно до договору №б/н від 24.09.2010 року, отримала кредит у розмірі 400,00 гривень, у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Відповідно до письмової анкети - заяви ОСОБА_3 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 24.01.2012 року останній згоден з тим, що дана заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про дання банківських послуг. ОСОБА_3 ознайомлена і згодна з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. Даний факт відповідач засвідчила власним підписом (а.с.7-8).
Пунктами 2.1.1.2.3. та 2.1.1.2.4. Умов та Правил надання банківських послуг сторони погодили, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання цього договору являється прямою та безумовною згодою клієнта відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.
Відповідно до п. 2.1.1.5.5. Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, встановлених договором.
Згідно п. 2.1.1.5.6. Умов та правил надання банківських послуг, у разі невиконання зобов'язань за договором, позичальник зобов'язаний на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту, оплати винагороди банку.
Власник картки зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту згідно п. 1.1.2.7. Умов та правил надання банківських послуг.
Згідно п. 1.1.3.2.2. Умов, у разі порушення власником або довіреною особою вимог діючого законодавства України та/або умов даного Договору та/або у разі виникнення овердрафту банк має право призупинити здійснення розрахунків по карті (заблокувати карту та/або визнати карту недійсною до моменту усунення порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових обов'язків в цілому або у встановленою банком часткою у разі невиконання власником або довіреною особою власника своїх боргових обов'язків та інших обов'язків за цим договором.
Пунктом 1.1.7.12 Умов сторони погодили, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк (а.с. 9-32 - копія витягу з Умов та Правил).
Договір між сторонами був укладений відповідно до вимог ст. 634 ЦК України.
Відповідач не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, а також інших витрат відповідно до умов укладеного кредитного договору.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно частини 1 статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Судом встановлено факт невиконання належним чином відповідачем зобов'язань по поверненню кредитних коштів позивачу.
У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитом, який був оформлений на підставі заяви № б/н від 24.09.2010 р., яка виникла через неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, відповідач має заборгованість в розмірі 11650,83 грн., а саме: 284,37 грн. - заборгованість за кредитом; 6883,86 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3451,61 грн. - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, 500,00 грн. - штраф (фіксована частина) та 530,99 грн. - штраф (процента складова). (а.с. 5-6 розрахунок).
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Умовами надання банківських послуг передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору, внаслідок чого нарахуванні пені відбувається за кожний день прострочення.
У той самий час, згідно п. 2.1.1.7.6 Умов надання банківських послуг, - сторонами передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Вказана позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 року у справі №6-2003цс15.
Таким чином, вимоги Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення штрафу (фіксована частина) 500,00 грн., штрафу (процентна складова) 530,99 грн. задоволенню не підлягають.
Згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Положеннями ч. 1 статі 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 5 статті 81 ЦПК України). Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Оскільки належним чином повідомлена про дату слухання справи відповідач відзиву на позов та доказів на його підтвердження, суду не подала, враховуючи, що цивільне судочинство згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, так як відповідно до частини 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, беручи до уваги, що обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, частково знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню, а саме стягнувши з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 24.09.2010 в розмірі 10619,84 грн.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати по оплаті судового збору в сумі 1762,00 грн.
Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 13, 141, 263, 265, 280-284, 288 ЦПК України, суд,-
Позов Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце реєстрації: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Чавуноливарна, будинок 50 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження за адресою: 01001 м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 24.09.2010 в розмірі 10619,84 (десять тисяч шістсот дев'ятнадцять гривень вісімдесят чотири копійки) та судовий збір в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: С. В. Ступак