г Інгулецький районний суд міста ОСОБА_1 Дніпропетровської області
Справа № 213/3661/18
Номер провадження 2-а/213/33/18
26 грудня 2018 року м. Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі
головуючого судді - Алексєєва О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Цапенко О.С.
за відсутності учасників справи,
розглянув позовну заяву ОСОБА_2 до інспектора батальйону ТОР батальйону патрульної поліції у м. Кременчуці Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП ОСОБА_3, треті особи Управління патрульної поліції в Полтавській області, Батальйон патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській областіпро скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач звернувся до суду з позовом до інспектора батальйону ТОР батальйону патрульної поліції у м. Кременчуці Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП ОСОБА_3 проскасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності. В обґрунтування позову зазначає, що 25 жовтня 2018 року відповідач притягнув його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та виніс відповідну постанову про накладення адміністративного стягнення. Вважає, що відповідач виніс постанову з порушенням норм законодавства.
Зазначає, що він 25 жовтня 2018 приблизно о 14 годині 15 хвилин керував транспортним засобом ОСОБА_4, державний номерний знак НОМЕР_1, у м. Кременчук. У цей час на вулиці Миколаївській його автомобіль було зупинено працівниками патрульної поліції з тих підстав, що він порушив вимоги дорожнього знаку 3.15 «Рух транспортних засобів, маса яких перевищує 13 т, заборонено», тим самим порушив розділ 33 ПДР України. У подальшому поліцейським була винесена постанова та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 грн за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконним, не обґрунтованим, а постанова про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАВ №690442 від 25 жовтня 2018 року підлягає скасуванню з таких підстав.
Інспектор в порушення вимог п. 9 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року №1395, не роз'яснив йому його права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст.ст. 268, 287-289, 307, 308 КУпАП, відмовив у розгляді його клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю скоритися юридичною допомогою та не повідомив про причини неможливості залучення захисника, порушивши таким чином його право на захист.
Зазначає, що пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» визначено неприпустимість ігнорування прав осіб, яких притягають до адміністративної відповідальності тощо.
Також в порушення вимог ст. 283 КпАП України постанова не містить відомостей щодо здійснення фіксації правопорушення. Зазначає, що працівник патрульної поліції не мав права притягнути його до адміністративної відповідальності без доказів та з'ясування обставин справи, тобто відповідачем фактично не зафіксовано порушення позивачем вимог дорожнього знаку та не були дослідженні інші докази по справі, а відповідно до ст. 62 Конституції України всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Посилається на рішення Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року
№1-11/2015, згідно з яким положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення "за місцем його вчинення" визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення. Тому, виходячи з системного аналізу вищезазначеного рішення Конституційного Суду України, а також ст. 258 КпАП України станом на дату винесення рішення Конституційним Судом України та дату розгляду поліцейським справи про адміністративне правопорушення, вважає, що в разі заперечень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, справа не може бути розглянута без певного часового інтервалу, достатнього для підготовки особи до захисту, тобто не може бути розглянута безпосередньо на місці правопорушення. Зазначає, що аналогічна правова позиція висловлена Вищим адміністративним судом України у справі
№379/758/15-а.
Також позивач посилається на те, що в Додатку № 4 до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, передбачено форму запрошення до підрозділу патрульної поліції для розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Поліцейський не взяв до уваги пояснення позивача, що він не вчинив адміністративне правопорушення та не погоджується із викладеними в постанові фактами. Тому твердження поліцейського про вчинення позивачем правопорушення є його суб'єктивною думкою та припущенням.
Зазначає, що при розгляді справи поліцейський не повідомив причини зупинки, не роз'яснив позивачу його права та обов'язки, не повідомив його про можливість відкладення справи для того, щоб скористатися правовою допомогою, не виявив обставини, які виключають адміністративну відповідальність, пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також не з'ясовано інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок чого при винесенні постанови поліцейським не враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст. 33 КпАП України.
Таким чином, вважає, що жодних доказів, зокрема, пояснень свідків, показань технічних приладів чи технічних засобів тощо, на момент розгляду справи не було. А тому постанова винесена з грубим порушенням норм законодавства, необґрунтовано, упереджено, з порушенням законних прав позивача.
Позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, надав заяву з проханням розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, просив розглянути справу без його участі, надав відзив, де зазначає, що позовні вимоги не визнає, з огляду на таке.
25 жовтня 2018 року ним винесено постанову серії ЕАВ № 690442 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн за те, що водій ОСОБА_2 цього для близько 14 год. 14 хв., керуючи вантажним транспортним засобом RENAULT PREMIUM, номерний знак AE7018HI з напівпричепом SCHMITZ SO1, номерний знак AE6041XP, в м. Кременчук по вул. Миколаївська, 1 не виконав вимогу дорожнього знаку 3.15 «Рух транспортних засобів, маса яких перевищує 13 т, заборонено» та здійснив рух на Крюківський міст через річку Дніпро, чим порушив розділ 33 ПДР України.
Дорожній знак 3.15 ПДР України «Рух транспортних засобів, маса яких перевищує ... т, заборонено» забороняє рух транспортних засобів, у тому числі їх составів, загальна фактична маса яких перевищує зазначену на знакові.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої, для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками,. - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 31 Закону України «Про Національну поліцію» зазначено, що поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Згідно ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото - і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото - і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Відповідно до «Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції» затвердженої Наказом Департаменту патрульної поліції №4/1 від 05 січня 2016 року, поліцейський патрульної поліції відповідно до покладених на нього завдань під час несення служби здійснює: безперервне та цілодобове патрулювання території обслуговування з метою забезпечення публічної безпеки і порядку, контролю за дотриманням правил дорожнього руху, забезпечення його безпеки та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі; первинне реагування на повідомлення про правопорушення, а також самостійне виявлення правопорушення під час патрулювання та в інших випадках, передбачених законодавством.
Поліцейський в своїй діяльності керується «Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (надалі - Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року №1395.
Згідно з пунктом 9, 10 зазначеної Інструкції розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
25 жовтня 2018 року під час патрулювання в м. Кременчук по вул. Миколаївський, 1, було виявлено вантажний транспортний засіб RENAULT PREMIUM, номерний знак НОМЕР_1, з напівпричепом SCHMITZ SO1, номерний знак НОМЕР_2, водій якого ОСОБА_2 здійснив рух через міст р. Дніпро в м. Кременчук, чим порушив вимоги дорожнього знаку 3.15 «Рух транспортних засобів, маса яких перевищує 13 т, заборонено» ПДР України.
Відповідно до ч. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху, таким чином, вимога про зупинку транспортного засобу позивача була правомірною.
Під час спілкування з водієм та перевірки реєстраційних документів на транспортний засіб (серія САА 535330, серія CAT 517822) було встановлено, що маса автомобіля RENAULT PREMIUM, номерний знак НОМЕР_1 без навантаження становить 7174 кг, напівпричепу SCHMITZ SO1, номерний знак НОМЕР_2 - 7400, тобто маса транспортного засобу з напівпричепом перевищує 13 т, зазначену на дорожньому знаку 3.15 розділу 33 ПДР України, встановленого перед виїздом на міст через річку Дніпро в м. Кременчук.
Водій надав пояснення, що дорожнього знаку 3.15 ПДР України, перед виїздом на міст через річку Дніпро не бачив, на що йому було роз'яснено, що як перед в'їздом до
м. Кременчука (автомобільна дорога М-22 Полтава - Олександрія) встановлені інформаційні щити на фоні жовтого кольору, які інформують водіїв про заборону рухатися вантажним транспортним засобам через міст р. Дніпро в м. Кременчук так і безпосередньо перед виїздом на міст через р. Дніпро встановлений дорожній знак 3.15 «Рух ТЗ масою понад 13 т. заборонено», відповідно до п. 2.3 «б» ПДР України водій повинен бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, реагувати на її зміну.
В порядку ст. 279 КУпАП водія було повідомлено про розгляд справи, оголошено посадову особу, яка розглядає справу. Водієві на місці розгляду справи було роз'яснено вимоги ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, право знайомитися з матеріалами справи, надавати докази, клопотання, пояснення, користуватися юридичною допомогою, порядок оскарження постанови про адміністративне правопорушення, строки та порядок сплати адміністративного штрафу.
Водій письмові пояснення не надав, на клопотання водія, щодо відкладення розгляду справи, було роз'яснено, що справа про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП розглядається за місцем вчинення адміністративного правопорушення, відкладення розгляду справи за ч. 1 ст. 122 КУпАП на іншу дату за вимогами КУпАП, не передбачено.
Таким чином, було прийнято до уваги усні пояснення водія, що відповідно до ст. 251 КУпАП є належними, допустимими доказами у справі про адміністративне правопорушення, в яких водій не заперечував, що здійснив рух через міст р. Дніпро транспортним засобом з напівпричепом маса яких перевищує 13 т, чим порушив вимоги дорожнього знаку 3.15 «Рух транспортних засобів, маса яких перевищує 13 т, заборонено» ПДР України, з'ясовано фактичні обставини справи, дотримано порядок розгляду справи та прийнято правомірне рішення про накладення адміністративного стягнення на водія відповідно за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Постанову оголошено в присутності водія негайно після розгляду справи про адміністративне правопорушення та надано її копію.
Постанова про накладення адміністративного стягнення серія ЕАВ №690442 від 25 жовтня 2018 року містить відомості, встановлені ч. 3 ст. 283 КУпАП, а саме: відомості про дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; права особи яка притягується до адміністративної відповідальності.
Зазначає, що процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, що затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року №1395.
За приписами п. 5 розділу IV Інструкції, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог п.8 розділу XIII цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних, пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.
Зразок постанови про накладення адміністративного стягнення, наведений у додатку 5 до Інструкції, не передбачає внесення до нього відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення складена у відповідності до вимог cт. 283 КУпАП, а також форми та бланку, визначених «Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року
№1395 (Додатки 5, 12).
Зважаючи на те, що позивач порушив вимоги розділу 33 ПДР України, він не порушив процедуру щодо ухвалення постанови у справі про адміністративне правопорушення, діяв в межах наданих затоном повноважень, мав право розглянути вказане адміністративне правопорушення та ухвалити постанову серії ЕАВ №690442 від 25 жовтня 2018 року про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Зазначив, що позивачем по справі до адміністративного позову не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог. Між іншим, незгода позивача з його притягненням до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення правопорушника від адміністративної відповідальності.
Просить відмовити у задоволенні позову.
Представники третьої особи Управління патрульної поліції в Полтавській області та Батальйону патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській областів судове засідання не з'явилися, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.
З огляду на те, що перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, визначені статтею 205 КАС України, відсутні, але всі учасники справи не з'явилися, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд на підставі ч. 9 ст. 205 КАС України ухвалив розглянути справу у письмовому провадженні.
Дослідив матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
25 жовтня 2018 року інспектором батальйону ТОР батальйону патрульної поліції у м. Кременчуці Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП ОСОБА_3 винесена постанова серії ЕАВ №690442 від 25 жовтня 2018 року про притягнення ОСОБА_2 за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 255,00 грн.
Викладеним фактам відповідають правовідносини, що витікають із права особи оскаржити постанову по справі про адміністративне правопорушення особою, щодо якої її винесено, і регулюються нормами ст.ст. 287-289 КУпАП.
Дорожнім знаком 3.15 розділу 33 ПДР встановлено, що забороняється рух транспортних засобів, у тому числі їх составів, загальна фактична маса яких перевищує зазначену на знакові.
Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність поміж інших правопорушень за порушення правил перевезення вантажів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив такі аргументи: відповідач не роз'яснив права позивачу; відмовив у розгляді клопотання щодо відкладення розгляду для можливості скористатися правовою допомогою; не повідомив про причини незалучення адвоката; постанова не містить відомостей щодо фіксації правопорушення; відповідач притягнув позивача до адміністративної відповідальності без доказів та без з'ясування всіх обставин; не зафіксовано порушення вимоги дорожнього знаку; відповідач виніс постанову упереджено, за неіснуюче правопорушення, з порушенням вимог законодавства та відомчих нормативних актів. Позивач зазначає, що відповідачем не дотримано вимоги ст.ст. 33, 280, 283 КУпАП та п. 9 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, та п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті».
На момент ухвалення Конституційним судом України Рішення від 26 травня 2015 року у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.258 КУпАП викладалась в попередній редакції, за якою скорочене провадження у справах допускалося при вчиненні правопорушень, перелік яких передбачено частиною першою ст. 258 КУпАП та у разі, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, а розмір штрафу не перевищує передбаченого в Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 14 липня 2015 року № 596-VIII, який набрав чинності 08 серпня 2015 року, до статті 258 КУпАП внесено зміни - статті 258 після частини першої доповнена новою частиною такого змісту: "Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі" .
Отже, станом на 25 жовтня 2018 року до випадків, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, віднесено випадок, коли вчинено адміністративне правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції.
Відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
З огляду на викладене посилання ОСОБА_2 на рішення Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року та на Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 26 жовтня 2016 року є недоречним.
Безпідставним виявляється суду і звертання позивача до Постанови Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», оскільки вимоги викладені у п.24 Постанови адресовано судам, а порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення судами та органами Національної поліції на місці вчинення правопорушення (скорочене провадження) має суттєві відмінності.
Не можна вважати такими, що заслуховують на увагу, і твердження позивача про відсутність в оскаржуваній постанові відомостей про здійснення фіксації, оскільки в абзаці 4 частини 3 ст. 283 КУпАП в редакції станом на 25 жовтня 2018 року міститься посилання на зазначення технічного засобу лише за умови, якщо такий запис здійснювався.
Під час оцінки доводів позивача про те, що відповідачем не враховано обставини, що пом'якшують, обтяжують відповідальність тощо, слід враховувати, що законодавець передбачив особливий порядок накладення адміністративних стягнень за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Зокрема ст.33 КУпАП містить виключення із загального правила про обставини, що враховуються при притягненні до адміністративної відповідальності осіб, винних в порушенні правил безпеки дорожнього руху.
Отже, слушними є тільки аргументи позивача щодо не роз'яснення йому інспектором прав, відмови у відкладенні розгляду справи у зв'язку з необхідністю скористатися правовою допомогою без повідомлення причин такої відмови.
Відповідачем не надано жодного доказу щодо причин відмови у відкладенні розгляду справи у зв'язку з необхідністю скористатися правовою допомогою, як того вимагає закон.
За частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - Кодекс).
Згідно з Кодексом ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції Національної поліції, здійснюється на основі суворого додержання принципу законності (частина 1 та 2 ст.7); завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245).
Провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачає низку послідовних дій відповідного органу (посадової особи), викладених як у законі (Кодексі), та і в підзаконних нормативних актах (Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі).
Невиконання певних обов'язків посадовою особою тягне за собою порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене суд вважає позов частково обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
У порядку статті 139 КАС України судові витрати необхідно віднести на рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 8, 9, 72, 77, 90, 139, 159, 205, 241-246, 268, 271, 272, 286 КАС України, ст. 293 КУпАП, суд
Позовні вимоги ОСОБА_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_3 до інспектора батальйону ТОР батальйону патрульної поліції у м. Кременчуці Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП ОСОБА_3, Полтавська область, м. Кременчук, проїзд 40 років ДАІ, 3, третя особа Батальйон патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області, Полтавська область, м. Кременчук, проїзд 40 років ДАІ, 3, третя особа Управління патрульної поліції в Полтавській області, м. Полтава, вул. Європейська, 164 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАВ №690442 від 25 жовтня 2018 року, винесену інспектором батальйону ТОР батальйону патрульної поліції у м. Кременчуці Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП ОСОБА_3 про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 255,00 грн за вчинення правопорушення, передбаченого
ч. 1 ст. 122 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суддя О.В. Алексєєв