ЄУН 174/854/18
н/п 2/174/490/2018
26 грудня 2018 року м.Вільногірськ
Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі: головуючого- судді Борцової А.А.,
за участю секретаря- Килинчук Л.Л.,
розглянувши у судовому засіданні в місті Вільногірську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу вказуючи, що перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 27.10.1990 року. Мають спільних повнолітніх дітей Олену, ІНФОРМАЦІЯ_1, та Євгенія, ІНФОРМАЦІЯ_2 З 2013 року з відповідачем фактично не проживають однією сім'єю в розумінні цього поняття і спільного господарства не ведуть. Підставою розпаду сім'ї стало те, що відповідач під час сумісного проживання мало приділяв їй уваги як дружині, усі сімейні питання він вирішував на свій розсуд, при цьому не цікавлячись її думкою. Під час спільного проживання з відповідачем у неї постійно виникають з ним сварки, викликані тим, що на думку відповідача вона заробляє недостатньо коштів та що його взагалі не влаштовує як дружина. При цьому вона є інвалідом 3 групи (інвалідність отримала під час шлюбу з відповідачем), у зв'язку з чим їй протипоказано багато видів роботи і вона не може з цієї поважної причини заробляти кошти у більшому розмірі, чім заробляє. Однак відповідач, який працює та заробляє багато більше коштів чим вона, відмовляється надавати кошти на придбання нею ліків для лікування її хронічного захворювання, а коли вона кожний рік знаходиться на стаціонарному обстеженні в лікарні в м. Дніпро (проходження МСЕК для підтвердження інвалідності), він її в лікарні не відвідує, тобто відповідач не поважає її як свою дружину. На підставі стосунків, які склалися з відповідачем, втратила до відповідача почуття любові та поваги, яке було у неї на час укладення шлюбу. Вважає, що відповідач порушив ч.1 ст.55 СК України, відповідно до якої чоловік зобов'язаний піклуватися про побудову сімейних відносин з дружиною на почуттях взаємної любов, та поваги. Також вважає, що шлюб з відповідачем фактично розпався та формальне збереження шлюбу суперечить її інтересам, оскільки вона не має наміру бути в зареєстрованому шлюбі з особою, з якою не має наміру проживати спільно у подальшому. Збереження шлюбу між ними не можливе. На її прохання до відповідача щодо розірвання шлюбу в позасудовому порядку в органах державної реєстрації актів цивільного стану, відповідач відповідає, що згодний на це, однак в реальності для розірвання шлюбу нічого не робить, тільки постійно «погрожує», що звернеться до суду з позовом про розірвання шлюбу, при цьому з таким позовом до суду не звертається. Спір про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю з відповідачем на цей час існує, однак спір буде вирішувати окремо. Вона є інвалідом 3 групи, однак не потребує майнової допомоги від відповідача на її утримання після розірвання шлюбу. Фізично відповідач здоровий та майнової допомоги з її боку після розірвання шлюбу не потребує. При подачі цього позову нею сплачений судовий збір у розмірі 704,80 грн., інших витрат по справі на цей час не очікує. Підтверджує, що іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, нею не подано. Просить шлюб розірвати.
В судове засідання сторони не з'явилися, про місце і час розгляду справи повідомлені належним чином, надали заяви про розгляд справи у їх відсутність, згідно з якими позивач позов підтримала та просила задовольнити, після розірвання шлюбу просить залишити прізвище ОСОБА_2, відповідач позов визнав у повному обсязі.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню по наступним підставам.
Так, факт знаходження сторін у зареєстрованому шлюбі з 27.10.1990 р. підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с.4), згідно з яким ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали шлюб 27.10.1990 р., дружині після реєстрації шлюбу присвоєно прізвище ОСОБА_2.
Відповідно до ст.112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно з ч.1 ст.113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно ч. 2 ст.114 Сімейного Кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 27.10.1990 року, не підтримують шлюбно-сімейні стосунки з 2013 р., неповнолітніх дітей не мають, спільне господарство не ведуть, спір про поділ спільного майна будуть вирішувати окремо , відповідач позов визнав, що не суперечить обставинам справи та закону, що дає суду підстави для розірвання шлюбу, так як подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стало неможливим і буде суперечити інтересам сторін, тому позов підлягає задоволенню.
Після розірвання шлюбу позивачці слід залишити шлюбне прізвище ОСОБА_1, згідно її заяви.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп. слід стягнути з відповідача на користь позивачки.
На підставі ст. ст.104, 110, 112, 113, 114 Сімейного кодексу України і керуючись ст.ст. 12, 81, 133, 141, 189, 197,198, 206, 223, 247, 263- 265, 268 ЦПК України, суд ,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 27 жовтня 1990 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вільногірського міського управління юстиції у Дніпропетровської області, актовий запис № 227 - розірвати.
Після розірвання шлюбу позивачці залишити прізвище ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 704 грн. 80 коп. сплаченого судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Вільногірський міський суд Дніпропетровської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ч.7 ст.15 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» копію рішення, яке набрало законної сили, направити Вільногірському міському відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану.
Суддя: підпис ОСОБА_4