Вирок від 26.12.2018 по справі 173/1115/16-к

Справа № 173/1115/16-к

п/с № 1-кп/174/5/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2018 року м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинувачених - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

захисників - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Вільногірськ, кримінальне провадження № 42016040000000269 по обвинуваченню:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, українець, громадянин України, освіта вища, військовозобов'язаний, не працює, в шлюбі не перебуває, на утриманні неповнолітніх дітей немає, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,-

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в с. Правобережне Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, українець, громадянин України, освіта вища, перебуває в шлюбі, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_8 , згідно з наказом № 1 о/с від 07.11.2015 року, призначений на посаду слідчого слідчого відділення Верхньодніпровського відділення поліції Дніпродзержинського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області та йому присвоєно спеціальне звання - лейтенант поліції.

Відповідно до п. а ч.1 ст.38 Кримінального процесуального кодексу України, органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є слідчі підрозділи органів Національної поліції.

Відповідно до ч.1,2,5 ст.40 КПК України, слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.

Слідчий уповноважений:

1)починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених Кодексом;

2)проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках,

встановлених КПК;

3)звертатись за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про

застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій;

4)повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру;

5)за результатами розслідування складати обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та подавати їх прокурору на затвердження;

6)приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених КПК України, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених ст.284 КПК України;

7)здійснювати інші повноваження, передбачені КПК України.

Слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК, є самостійним

у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Згідно ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», до основних обов'язків поліцейського, в числі іншого, входить неухильне дотримування положень Конституції України, законів України та інших нормативно - правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійне виконання своїх службових обов'язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.

Відповідно до п.6 ч.1 Закону України «Про Національну поліцію», до завдань поліції входить здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень у межах визначеної підслідності.

Відповідно до функціональних обов'язків, слідчий ОСОБА_8 є службовою особою, яка займає відповідальне становище в системі правоохоронних органів і наділена спеціальними, лише їй притаманними повноваженнями в кримінальному провадженні; процесуальна діяльність слідчого визначається Конституцією України, КПК, іншими законами та нормативно-правовими актами України, міжнародними договорами, які регулюють діяльність органів досудового розслідування.

При виконанні своїх службових обов'язків слідчий зобов'язаний: дотримуватися вимог Конституції та законів України під час досудового розслідування; забезпечувати повне, усебічне та неупереджене розслідування кримінальних правопорушень у межах установлених КПК строків; забезпечувати реалізацію в повному обсязі прав та законних інтересів усіх учасників кримінального провадження; не вчиняти будь-яких дій, що ганьблять звання слідчого і можуть викликати сумнів у його об'єктивності та неупередженості; при досудовому розслідуванні всі рішення про його спрямування і провадження слідчих дій слідчий приймає самостійно, за винятком випадків, коли законом передбачено одержання вмотивованого рішення слідчого суді, суду або згоди прокурора і несе повну відповідальність за законне і своєчасне виконання цих рішень.

Несе відповідальність за порушення законності та службової дисципліни, правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності - в межах, визначених Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України.

Відповідно до примітки 2 до ст. 368 КК України слідчий є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Хибно розуміючи інтереси служби та використовуючи надану йому владу у власних корисливих інтересах, ОСОБА_8 , будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, представником влади і працівником правоохоронного органу, вчинив службовий злочин, з ознаками корупції за наступних обставин.

Так, 19.03.2016 року СВ Верхньодніпровського ВП Дніпродзержинського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201604043000366 за фактом скоєння ОСОБА_13 18.03.2016 ДТП, поблизу буд.142 по вулиці Леніна в м. Верхівцеве на власному автомобілі ВАЗ 2106 д/н НОМЕР_1 наїзду на нетверезого громадянина, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

Проведення досудового розслідування керівником органу досудового розслідування ОСОБА_9 у той же день доручено слідчому СВ Верхньодніпровського ВП Дніпродзержинського ВП ГУНП у Дніпропетровській області ОСОБА_8 .

Проте, у ОСОБА_8 , який займав посаду слідчого СВ Верхньодніпровського ВП Дніпродзержинського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, та в провадженні якого знаходилось кримінальне провадження № 12016040430000366, в якому він, відповідно до вимог Кримінально процесуального закону України наділений владними повноваженнями щодо прийняття процесуальних рішень і в зв'язку з чим, був службовою особою, яка займає відповідальне становище, працівником правоохоронного органу і представником влади, 19.03.2016 року, в період робочого часу, на робочому місці, виник злочинний намір на використання своїх владних повноважень у власних корисливих інтересах, з метою отримання неправомірної вигоди для себе, для реалізації якого, в той же день, в період робочого часу, більш точного часу органом досудового слідства не встановлено, у невстановленому місці, він вступив у попередню змову з начальником СВ Верхньодніпровського ВП Дніпродзержинського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 , котрий погодився на вчинення корисливого кримінального правопорушення у сфері службової діяльності.

Так під час допиту 19.03.2016 року, у приміщенні Верхньодніпровського ВП як свідка учасника ДТП ОСОБА_13 , в період часу з 11-55 до 12-30 години, після встановлення факту, що ОСОБА_13 раніше судимий, та в його діях ймовірно відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, для реалізації свого злочинного наміру, за попередньою змовою з начальником СВ Верхньодніпровського ВП ОСОБА_9 , діючи умисно, всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів, розуміючи протиправність своїх дій, ОСОБА_8 будучи службовою, яка займає відповідальне становище, знаходячись в своєму робочому кабінеті, розташованому в приміщенні Верхньодніпровського ВП Дніпродзержинського ВП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: Дніпропетровська область м. Верхньодніпровськ, вул. К. Лібкнехта, 21, висунув ОСОБА_13 , незаконну вимогу про надання йому неправомірної вигоди у сумі 7000 грн. за не притягнення останнього до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України та закриття кримінального провадження № 12016040430000366. У разі незгоди на його умови, ОСОБА_8 погрожував ОСОБА_13 , настанням негативних наслідків у вигляді притягнення його до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України та реальним строком покарання за скоєний злочин.

ОСОБА_13 , з метою уникнення для себе негативних наслідків, вимушений був погодитись на незаконні вимоги ОСОБА_8 , про передачу останньому неправомірної вигоди.

З метою реалізації свого злочинного умислу на одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе, за попередньою змовою групою осіб, з використанням наданої їй влади, в період часу з 19.02.2016 до 23.03.2016 слідчий ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_13 про необхідність зустрічі з ОСОБА_9

25.03.2016 року, приблизно о 10 годині 30 хвилин ОСОБА_13 , прибув до Верхньодніпровського ВП Дніпродзержинського ВП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: Дніпропетровська область, м. Верхньодніпровськ, вул. К. Лібкнехта, 21, де зустрівся із начальником вказаного відділу ОСОБА_9 , у його службовому кабінеті № 1.

Під час зустрічі 25.03.2016 року, приблизно о 10-30 годині ОСОБА_9 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою зі слідчим СВ Верхньодніпровського ВП Дніпродзержинського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 , який являвся службовою особою, що займає відповідальне становище, і в провадженні якого знаходилось кримінальне провадження № 12016040430000366, висловив незаконну вимогу ОСОБА_13 , про негайну передачу йому у якості частини неправомірної вигоди грошових коштів у сумі 2000грн., за видачу ОСОБА_13 його підлеглим, слідчим СВ ОСОБА_8 , довідки щодо реєстрації кримінального провадження за фактом ДТП та дозволу на повернення ОСОБА_13 автомобіля ВАЗ2106 д/н НОМЕР_1 , з метою його подальшого продажу та передачі решти із визначеної суми у 7000 грн., за прийняття слідчим рішення щодо непритягнення ОСОБА_13 , до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України та закриття кримінального провадження № 12016040430000366, на що Макухін погодився.

Надалі, 25.03.2016 року, приблизно о 10-30 годині, ОСОБА_9 будучи службовою особою, працівником правоохоронного органу, знаходячись в своєму робочому кабінеті № 1, що розташований в приміщенні Верхньодніпровського ВП Дніпродзержинського відділу поліції ГУНП України в Дніпропетровській області за адресою: Дніпропетровська область, м. Верхньодніпровськ, вул. К. Лібкнехта, 21, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою із службовою особою, яка займає відповідальне становище - слідчим СВ Верхньодніпровського відділення поліції Дніпродзержинського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 , в провадження якого знаходилось кримінальне провадження № 12016040430000366 одержав від ОСОБА_13 неправомірну вигоду для себе у сумі 2 000 грн., за надання слідчим дозволу на повернення ОСОБА_13 автомобіля ВАЗ 2106 д/н НОМЕР_1 , та видачу довідки щодо реєстрації кримінального провадження за фактом ДТП, з метою подальшого продажу автомобіля та передачі решти визначеної суми у 7 000 грн. за прийняття слідчим рішення щодо не притягнення ОСОБА_13 до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України та закриття кримінального провадження № 12016040430000366.

Зазначеною сумою грошових коштів ОСОБА_9 , розпорядився на власний розсуд, та надав вказівку слідчому ОСОБА_8 , повернути ОСОБА_13 автомобіль ВАЗ 2106 д/н НОМЕР_1 та видати довідку щодо реєстрації кримінального провадження за фактом ДТП.

29.03.2016 року, приблизно о 10 годині 30 хвилин слідчий Верхньодніпровського ВП Дніпродзержинського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 , будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, та відповідно до вимог Кримінального процесуального закону України наділеним владними повноваженнями щодо прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні № 12016040430000366, запросив ОСОБА_13 , до робочого кабінету №1 начальника СВ Верхньодніпровського ВП ОСОБА_9 , що розташований в приміщенні Верхньодніпровського ВП Дніпродзержинського ВП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: Дніпропетровська обл., м. Верхньодніпровськ, вул. К. Лібкнехта, 21, де діючи умисно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби за попередньою змовою із начальником СВ Верхньодніпровського ВП Дніпродзержинського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 , одержав від ОСОБА_13 частину неправомірної вигоди в сумі 5000 гривень, за вчинення дій в інтересах ОСОБА_13 , з використанням наданої йому влади, шляхом вимагання, а саме за закриття кримінального провадження №12016040430000366 та не притягнення останнього до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України, які ОСОБА_13 за вказівкою ОСОБА_8 поклав у верхню шухляду робочого столу в кабінеті № 1 начальника СВ Верхньодніпровського ВП ОСОБА_9 , які було виявлено та вилучено 29.03.2016 року.

У свою чергу, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно з наказом № 1 о/с від 07.11.2015 року, призначений на посаду начальника слідчого відділення Верхньодніпровського відділення поліції Дніпродзержинського відділу поліції ГУНП України в Дніпропетровській області та йому присвоєно спеціальне звання - підполковник поліції.

Відповідно до п. а ч. 1 ст. 38 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є слідчі підрозділи органів Національної поліції.

Відповідно до ст. 39 Кримінального процесуального кодексу України, керівник органу досудового розслідування уповноважений:

1)визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих;

2)відсторонювати слідчого від проведення досудового розслідування вмотивованою постановою за ініціативою прокурора або з власної ініціативи з наступним повідомленням прокурора та призначати іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу або у разі неефективного досудового розслідування;

3)ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування, давати слідчому письмові вказівки, які не можуть суперечити рішенням та вказівкам прокурора;

4)вживати заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх допущення слідчим;

5)погоджувати проведення слідчих (розшукових) дій та продовжувати строк їх проведення у випадках, передбачених цим Кодексом;

6)здійснювати досудове розслідування, користуючись при цьому повноваженнями слідчого;

7)здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Згідно ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», до основних обов'язків поліцейського, в числі іншого, входить неухильне дотримування положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійне виконання своїх службових обов'язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.

Згідно функціональних обов'язків першого заступника начальника - начальника слідчого відділення, ОСОБА_9 - визначає і затверджує функціональні обов'язки особового складу слідчого відділу та установлює спеціалізацію слідчих в розслідуванні окремих категорій кримінальних правопорушень; надає слідчому письмові вказівки, контролює їх виконання; щомісяця формує перспективний план розслідування кримінальних правопорушень та забезпечує його дотримання.

Здійснює контроль за своєчасністю та повнотою внесення відомостей до ЄРДР, відповідністю даних про попередню правову кваліфікацію кримінальних правопорушень матеріалам кримінального провадження; станом розслідування кримінальних правопорушень в розумні строки, вживає заходів щодо завершення в них досудового розслідування в максимально стислі строки; заслуховує слідчих, інших службових осіб, уповноважених на проведення досудового розслідування, з питань розслідування кримінальних правопорушень; аналізує оперативну обстановку, стан роботи з розслідування кримінальних правопорушень; веде облік роботи слідчого відділу та кожного слідчого окремо, за якими визначає результати їх діяльності; надає письмові вказівки в кримінальних провадження у порядку, передбаченому КПК.

Хибно розуміючи інтереси служби та використовуючи своє службове становище у власних корисливих інтересах, ОСОБА_9 , будучи службовою особою, представником влади і працівником правоохоронного органу, вчинив службовий злочин, з ознаками корупції за наступних обставин.

Так, 19.03.2016 року, СВ Верхньодніпровського ВП Дніпродзержинського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040430000366 за фактом скоєння ОСОБА_13 , 18.03.2016 ДТП, поблизу буд. 142 по вул. Леніна м. Верхівцеве на власному автомобілі ВАЗ 2106 д/н НОМЕР_1 наїзду на нетверезого громадянина, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Проведення досудового розслідування керівником органу досудового розслідування ОСОБА_9 , у той же день доручено слідчому СВ Верхньодніпровського ВП Дніпродзержинського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 .

Проте, у ОСОБА_8 , який займав посаду слідчого СВ Верхньодніпровського ВП Дніпродзержинського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, та в провадженні якого знаходилось кримінальне провадження № 12016040430000366, в якому він, відповідно до вимог Кримінального процесуального закону України наділений владними повноваженнями щодо прийняття процесуальних рішень і в зв'язку із чим, був службовою особою, яка займає відповідальне становище, працівником правоохоронного органу і представником влади, 19.03.2018 в період робочого часу, на робочому місці, виник злочинний намір на використання своїх владних повноважень у власних корисливих інтересах, з метою отримання неправомірної вигоди для себе, для реалізації якого, в той же день, в період робочого часу, більш точного часу органом досудового слідства не встановлено, у невстановленому місці, він вступив у попередню змову з начальником СВ Верхньодніпровського ВП Дніпродзержинського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 , котрий погодився на вчинення корисливого кримінального правопорушення у сфері службової діяльності.

Так, під час допиту у приміщенні Верхньодніпровського ВП як свідка учасника ДТП ОСОБА_13 19.03.2016 року, в період часу з 11-55 до 12-30 години, після встановлення факту, що ОСОБА_13 раніше судимий, та в його діях ймовірно відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України для реалізації свого злочинного наміру, за попередньою змовою з начальником СВ Верхньодніпровського ВП ОСОБА_9 , діючи умисно, всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів, розуміючи протиправність своїх дій, ОСОБА_8 будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, знаходячись в своєму робочому кабінеті, розташованому в приміщенні Верхньодніпровського ВП Дніпродзержинського ВП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: Дніпропетровська обл., м. Верхньодніпровськ, вул. К. Лібкнехта, 21, висунув ОСОБА_13 , незаконну вимогу про надання йому неправомірної вигоди у сумі 7 000 грн., за непритягнення останнього до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України та закриття кримінального провадження № 12016040430000366. У разі незгоди на його умови, ОСОБА_8 погрожував ОСОБА_13 , настанням негативних наслідків у вигляді притягнення його до кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 286 КК України та реальним строком покаранням за скоєний злочин.

ОСОБА_13 , з метою уникнення для себе негативних наслідків, вимушений був погодитися на незаконні вимоги ОСОБА_8 , про передачу останньому неправомірної вигоди.

З метою реалізації свого злочинного умислу на одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе, за попередньою змовою групою осіб, з використанням наданої їй влади, в період часу з 19.03.2016 до 23.03.2016 слідчий ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_13 , про необхідність зустрічі з ОСОБА_9 ..

25.03.2016 року, приблизно о 10-30 годині ОСОБА_13 , прибув до Верхньодніпровського ВП Дніпродзержинського ВП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: Дніпропетровська обл., м. Верхньодніпровськ, вул. К. Лібкнехта, 21, де зустрівся із начальником вказаного відділу - ОСОБА_9 , у його службовому кабінеті № 1. Під час зустрічі 25.03.2016 року, приблизно о 10-30 годині ОСОБА_9 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою зі слідчим СВ Верхньодніпровського ВП Дніпродзержинського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 , який являвся службовою особою, що займає відповідальне становище, і в провадженні якого знаходилось кримінальне провадження № 12016040430000366, висловив незаконну вимогу ОСОБА_13 про негайну передачу йому у якості частини неправомірної вигоди грошових коштів у сумі 2 000 грн., за видачу ОСОБА_13 його підлеглим, слідчим СВ ОСОБА_8 , довідки щодо реєстрації кримінального провадження за фактом ДТП та дозволу на повернення ОСОБА_13 автомобіля ВАЗ 2106 д/н НОМЕР_1 , з метою його подальшого продажу та передачі решти із визначеної суми у 7 000 грн. за прийняття слідчим рішення щодо не притягнення ОСОБА_13 до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України та закриття кримінального провадження № 12016040430000366, на що ОСОБА_13 погодився.

Надалі, 25.03.2016 приблизно о 10-30 годині, ОСОБА_9 , будучи службовою особою, працівником правоохоронного органу, знаходячись в своєму робочому кабінеті №1, що розташований в приміщенні Верхньодніпровського відділення Дніпродзержинського відділу поліції ГУНП України в Дніпропетровській області з адресою: м. Верхньодніпровськ, вул. К. Лібкнехта, 21 діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою із службовою особою, яка займає відповідальне становище - слідчим СВ Верхньодніпровського відділення поліції Дніпродзержинського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській ОСОБА_8 , в провадженні якого знаходилось кримінальне провадження № 12016040430000366, одержав від ОСОБА_13 , неправомірну вигоду для себе у сумі 2 000 грн., за надані слідчим дозволу на повернення ОСОБА_13 автомобіля ВАЗ 2106 д/н НОМЕР_1 , та видачу довідки щодо реєстрації кримінального провадження за фактом ДТП, з метою подальшого продажу автомобіля та передачі решти визначеної суми у 7 000 грн. за прийняття слідчим рішення щодо не притягнення ОСОБА_13 до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України та закриття кримінального провадження № 12016040430000366.

29.03.2016 року, приблизно о 10 годині 30 хвилин, слідчий Верхньодніпровського ВП Дніпродзержинського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 , будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, та відповідно до вимог Кримінального процесуального закону України, наділений владними повноваженнями щодо прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні № 12016040430000366, запросив ОСОБА_14 до робочого кабінету №1 начальника СВ Верхньодніпровського ВП ОСОБА_9 , що розташований в приміщенні Верхньодніпровського ВП Дніпродзержинського ВП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: Дніпропетровська обл., м. Верхньодніпровськ, вул. К. Лібкнехта, 21, де діючи умисно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби за попередньою змовою із начальником СВ Верхньодніпровського ВП Дніпродзержинського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 , одержав від ОСОБА_13 частину неправомірної вигоди в сумі 5000 гривень, за вчинення дій в інтересах ОСОБА_13 , з використанням наданої йому влади, шляхом вимагання, а саме за закриття кримінального провадження №12016040430000366 та не притягнення останнього до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України, які ОСОБА_13 за вказівкою ОСОБА_8 поклав у верхню шухляду робочого столу в кабінеті № 1 начальника СВ Верхньодніпровського ВП ОСОБА_9 , які було виявлено та вилучено 29.03.2016 року.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 , свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочині не визнав та показав, що з липня 2015 року по березень 2016 року, працював на посаді слідчого Верхньодніпровського відділення поліції, був закріплений за ДТП.18.03.2016 р., в вечірній час, подзвонив ОСОБА_15 , та сказав, що у м. Верхньодніпровськ сталася ДТП та треба туди виїхати та розібратися. На місці ДТП побачив автомобіль ОСОБА_13 та його самого. На питання де велосипедист, той відповів, що його забрала «швидка». Склав процесуальні документи, авто відігнали до Верхньодніпровського райвідділу поліції. Поїхав в лікарню в м. Верхньодніпровськ для медичного освідчення ОСОБА_16 та з'ясування стану здоров'я велосипедиста. Лікар повідомив йому, що велосипедист - ОСОБА_17 відмовився від госпіталізації. По ОСОБА_16 лікар видав висновок, що він тверезий. Тоді він сказав ОСОБА_16 , щоб він приїхав на наступний день для дачі свідчень по ДТП, той погодився. Наступного дня ОСОБА_18 запитав у нього про ДТП, він розказав йому суть та обставини справи, на що той дав вказівку, щоб до кінця місця було прийняте рішення по справі. Через деякий час приїхав ОСОБА_16 , він провів його допит, однак він не привіз паспорт та водійське посвідчення, сказав що привезе наступного разу. Через деякий час, на 22.03.2016 р. він викликав ОСОБА_17 для допиту, під час якого той заявив що претензій до ОСОБА_13 немає. Доповів ОСОБА_18 про все, на що останній сказав приймати рішення. До того ж повідомив, що ОСОБА_16 хоче поспілкуватися з ним. Той погодився та сказав, щоб ОСОБА_16 приїжджав 25.03.2016 р. Тоді він передзвонив ОСОБА_16 та повідомив що той може приїжджати та він віддасть йому автомобіль та зможе поспілкуватись з ОСОБА_9 . Коли той приїхав, він завів його до кабінету ОСОБА_18 та залишив їх. Пішов по справах, а коли повернувся, хвилин через 15, то ОСОБА_16 стояв в коридорі, тоді він завів його до себе в кабінет, де той написав ряд заяв. Потім пішов до ОСОБА_18 , щоб забрати документи, однак там їх не знайшов. ОСОБА_18 сказав, що це підозріло та щоб він закривав справу. Він зателефонував ОСОБА_16 , сказав про водійське посвідчення, а той відповів, що привезе. 29.03.2016 р. подзвонив ОСОБА_13 та повідомив, що везе посвідчення та йому потрібна довідка по ДТП та спитав чи є ОСОБА_18 , він везе йому гроші. Подзвонив ОСОБА_18 , той трубку не взяв. Приїхав ОСОБА_16 , він завів його до кабінету ОСОБА_18 та сказав щоб він поклав гроші у шухляду. Він так і зробив, був присутній при цьому та вийшли з кабінету. Потім привів його до заступника начальника слідчого відділення так як той хотів поспілкуватися, а сам пішов до канцелярії реєструвати довідку по ДТП, коли виходив, двоє незнайомих чоловіків запитали в нього чи він ОСОБА_19 , наділи на нього кайданки та привели на перший поверх.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 , свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочині не визнав та пояснив, що працював на посаді начальника слідчого відділу з 2012 року. Влітку 2015 року під його підпорядкування прибув ОСОБА_8 та був закріплений за розслідуванням злочинів по ДТП. 18.03.2016 року, в вечірній час, йому зателефонували з чергової частини та повідомили, що у м. Верхньодніпровську сталась ДТП за участю велосипедиста та автомобіля. Він дав вказівку ОСОБА_8 , щоб той з'ясував обставини даної пригоди. 19.03.2016 р. той доповів, що була ДТП, водій автомобіля ВАЗ - ОСОБА_13 , зіткнувся з велосипедистом Плужником. Сказав, що складу злочину в діях ОСОБА_13 немає, тому що ОСОБА_17 відмовився від госпіталізації та ушкоджень здоров'я йому не завдано, ОСОБА_13 був тверезий, що підтверджував висновок лікаря. Дав вказівку ОСОБА_8 , розібратись до кінця місяця та доповісти. 21.03.2016 року, після оперативної наради, той доповів, що опитав ОСОБА_13 , той надав документи - посвідчення водія та документ, що засвідчує особу. Та додав, що він хоче зустрітися з ним. 25.03.2016 р., зайшов ОСОБА_8 та повідомив, що приїхав ОСОБА_13 , на що він відповів, що той може зайти до нього. Коли він зайшов до кабінету - поцікавився його відношенням до скоєної пригоди. Той в свою чергу почав говорити про якісь цифри «2», «5», половини розмови він не чув так як розмовляв по телефону і не зрозумів причини його приходу. Потім він сказав, що все йому повідомив слідчий. Запропонував йому покласти копію водійського посвідчення на приставний стіл. Через деякий час зайшов ОСОБА_8 , він запитав у нього, що від нього хотів ОСОБА_16 , бо він підозріло себе веде. На що ОСОБА_8 відповів, що не знає, тоді він попередив його щоб був з ним обережний. До 28.03.2016 р., була вказівка прийняти рішення по справі та станом на цей день була відома позиція потерпілого, який не мав до Макухіна жодних претензій. Цього ж дня з ОСОБА_8 , була розмова по цій справі, той повідомив, що 29.03.2016 р. ОСОБА_16 повинен привезти копію посвідчення водія. 29.03.2016 р., зранку, приблизно о 10.30 год. на роботу, одночасно з ним до відділку приїхало 4-5 автомобілів. Особи з цих автомобілів забігли до райвідділу, в цей же день зайшли працівники УВБ, до нього був приставлений працівник УВБ, оголосили ухвалу, провели обшук, в ході якого було виявлено у верхній шухляді 5 тисяч гривень. Потім обшук був у ОСОБА_8 і начальника райвідділу. В момент затримання пересування його було обмежено по телефону зробив один дзвінок, в подальшому дзвінки теж було обмежено. Права на захист йому не роз'яснювали. Потім його посадили до автомобіля і відвезли в м. Дніпро до слідчого відділу, протримали там до 21.00 год., вручили підозру та відпустили додому. Будь-яких грошей від ОСОБА_16 не отримував та не виявляв їх. Від його кабінету є три ключі - один у нього, другий - у заступника, а третій на зв'язці. У випадку необхідності будь-який працівник слідчого відділу міг зайти до кабінету без попереднього погодження. Будь-яких вказівок ОСОБА_8 , по кримінальному провадженню не давав, окрім прийняття законного рішення, вважає, що обшук в його кабінеті, проводився незаконно та це є посяганням на його приватне життя.

Додатково повідомив, що ОСОБА_16 у грудні 2010 року здійснив ножове поранення та в 2011 році було відкрито кримінальне провадження відносно нього, в подальшому він був засуджений Верхньодніпровським районним судом до реальної міри покарання, звільнився приблизно в 2014 році по амністії. Будь-яких слідчих дій відносно нього не проводив.

У відповідності до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться стосовно осіб, яким висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків передбачених цією статтею.

Відповідно до ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно ст.85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Не зважаючи на невизнання вини обвинувачених в інкримінованому їм діянні, на підтвердження вини обвинувачених, керуючись принципом безпосередності, в судовому засіданні були допитані свідки обвинувачення.

Так, свідок ОСОБА_13 , показав, що в березні 2016 року їхав на машині, йому під колеса попав чоловік, він зупинився, викликав швидку допомогу та поліцію, які приїхали через пару хвилин. Швидка забрала потерпілого, а поліцейські сказали почекати експерта. Через 1-1,5 год., приїхала поліція ОСОБА_20 , там був ОСОБА_8 дав пояснення, були допитані свідки, йому сказали, щоб він відвіз автомобіль на штраф майданчик. Потім поїхав в м. Верхньодніпровськ на медичне освідчення, взяли кров, видали висновок. Кім сказав, щоб на наступний день він приїхав в райвідділок, приблизно на 10.00 годину. Він приїхав, почав спілкуватися з ОСОБА_8 , який почав роз'яснювати, які правила він порушив, під час розмови він запитав ОСОБА_8 , що далі буде. На що той відповів, що буде порушена справа, але якщо він не хоче, щоб так було, він взяв шматок паперу і написав 7000 грн. Він сказав, що в нього немає такої суми, той відповів, що поговорить з керівництвом та вийшов з кабінету. Через декілька хвилин повернувся і сказав, що ні, і до п'ятниці він повинен надати цю суму та нагадав про його минуле, коли він «сидів». Він погодився, приїхав додому, до вечора подумав, а потім зайшов в Інтернет, знайшов номер телефону відділу по боротьбі з корупцією в Україні, подзвонив та розповів ситуацію, потім включили фіксацію та він ще раз все повторив під фіксацію. В цей же день передзвонили працівники СБУ Дніпра. Він з ними зустрівся, на наступний день подзвонили працівники УВБ поїхав туди та там брали покази. Йому сказали, що треба щоб він брав гроші і їхав туди, на нього поставлять прослуховуючі засоби та камери. Його забрали, вони поїхали, не доїжджаючи до м. Верхньодніпровська наділи на нього прослуховуючий засіб і куртку в яку були вмонтовані дві камери. Приїхали в м. Верхньодніпровськ, висадили на автостанції, сказали щоб він зв'язався з ОСОБА_8 , що той і зробив та повідомив його що він приїхав та йде до нього. Кім зустрів його біля райвідділу, зайшли в кабінет, поговорили, та ОСОБА_19 запитав його чи привіз він гроші, на що той відповів, що частково та спитав чи може він забрати машину з штраф майданчику, щоб дати її в заставу, щоб віддати іншу частину грошей. Кім сказав, що зараз підуть до керівника і вирішать. Кім завів його до ОСОБА_18 , розповів про його прохання, ОСОБА_18 погодився. ОСОБА_16 сказав, що гроші з ним, ОСОБА_18 сказав, щоб він цю суму поклав на стіл під документами, що він і зробив. Йому віддали документи на машину і ключі і сказали, щоб привіз іншу частину грошей.

Вийшов з райвідділу і пішов в напрямку автостанції, під'їхала машина з УВБ, зняли спецобладнання і розпитали що і як було. Поїхали додому. У автомобілі він розповів, що йому дали три дня для видачі іншої суми. Вони сказали що йому подзвонять. Потім поїхали і забрали машину з «РУВД», віддав її під заставу і взяв гроші. Через 2-3 дні зв'язався з УВБ, сказали бери іншу суму і приїжджай у м. Верхньодніпровськ, він поїхав.

Приїхав на залізничний вокзал, там його чекали працівники УВБ, одягли спецзасоби і він подзвонив ОСОБА_8 , той спитав чи все нормально, він відповів що так. Кім зустрів його, прийшли в кабінет, та спитав чи привіз гроші, на що він відповів, що так. Кім відчинив шухляду столу і сказав: «кидай сюди». Витяг їх, повільно кинув гроші. Кім пообіцяв, що справу на нього буде знищено при ньому. Чи зробив він це - не пам'ятає, однак попередив, щоб не повідомляв нікого, бо будуть проблеми. Коли він вийшов з кабінету, то одягнув шапку, що і було сигналом для працівників УВБ, вони почали працювати. Чекали на автовокзалі, сів в маршрутку і поїхав додому. Гроші передавав двома частинами: п'ять тисяч гривень,поклав у шухляду робочого столу у кабінеті ОСОБА_21 , в його присутності, а дві тисячі гривень - передав ОСОБА_18 .

В подальшому ОСОБА_13 , був додатково допитаний з приводу провокації з його боку, на що останній повідомив, що познайомився з ОСОБА_9 , коли його викликали в райвідділ після скоєння ним дорожньо-транспортної пригоди. До того моменту знайомий з ним не був. Підтвердив той факт, що дійсно у 2011 році, він притягувався до кримінальної відповідальності та був засуджений до реальної міри покарання, тому і погрози ОСОБА_8 , який сказав, що якщо він не заплатить, то його посадять, він сприйняв реально, оскільки боявся, що знову опиниться у місцях позбавлення волі. Однак ні ОСОБА_8 , а ні ОСОБА_9 , попередню справу відносно нього не розслідували та знайомим з ними не був.

Свідок ОСОБА_22 , в судовому засіданні показав, що в 2016 році, точну дату не пам'ятає, був запрошений працівником правоохоронних органів бути присутнім при процесуальних діях, на що він погодився. Прийшли в приміщення, в кабінет на другий поверх, їм пояснили, що з людини працівники поліції вимагають гроші. Працювала поліція, особа яка давала гроші і двоє понятих. Особа, у якої вимагали гроші, дістав ці гроші - це були його гроші та у їх присутності були переписані серія та номер купюр. Номера купюр співпадали. Потім він розписався. Це було не один раз, взяли в нього номер телефону. Через декілька днів, десь 3-4, така дія повторилась, йому подзвонили, перший раз були крупні гроші, другий раз по 50 грн. Будь - якими засобами гроші не оброблялися. За наслідками цих дій були складені документи, в яких вони розписались.

Свідок ОСОБА_23 , в судовому засіданні показав, що був свідком як в 2016 році фіксували гроші. На вокзалі, біля Слов'янського ринку, до нього підійшли працівники правоохоронних органів та попросили бути свідком, на що він погодився. Потім, зайшли до приміщення на другий поверх, там була людина, яку йому представили як особу, в якої працівники міліції вимагали гроші. При них були переписані купюри, вони їх оглянули та поставили свій підпис в протоколі. Через деякий час передзвонили, попросили ще раз провести таку процедуру. Особа від якої вимагали гроші був молодим, худорлявим чоловіком. Ще був один свідок та працівник органів. Сума приблизно 5 тисяч гривень. Гроші надавала особа, в якої вимагали гроші. При описі був присутній працівник правоохоронних органів, який його запросив, два свідка, особа в якої вимагали гроші та особа, яка писала. Чи оброблялись гроші будь-якими речовинами не пам'ятає.

Свідок ОСОБА_24 , в судовому засіданні показав, що в кінці березня 2016 року був у м. Верхньодніпровську по роботі, возив замовлення. В центрі міста підійшли чоловіки, представились і показали посвідчення та попросили приділити їм 30 хвилин його часу. Він погодився, поїхав в райвідділ, піднялись на третій поверх до начальника відділу. Там їм зачитали причину по якій вони прийшли, та записали анкетні дані. Вони пішли в кабінет останній чи передостанній зліва на другому поверсі. Була відео фіксація, почався обшук. В кабінеті зліва у столі знайшли гроші по 50 гривень - 5 тисяч гривень. Ці купюри заносились в протокол, і вони як свідки розписались. Була особа, яка сказала, що це його робочий стіл, і як там з'явились гроші він не знає, в обличчя особу не пам'ятає. Потім пішли в інший кабінет в центр приміщення, там вилучались документи, серед яких був протокол по ДТП, який був вилучений. Після цього опечатали документи та вони розписались. Кабінет відкривали ключами, ким не пам'ятає, 11-12 чоловік було всього задіяні. Номера купюр були записані, чи проводилась звірка не пам'ятає. Гроші були опечатані і вони розписались. З ним був ще один понятий, якого він не знає. Чи був присутній при всій слідчій дії ОСОБА_19 не пам'ятає, так як слідкував за купюрами.

Свідок ОСОБА_25 , в судовому засіданні показав, що весною 2016 року, в районі обіду, був у м. Верхньодніпровську по бізнесу, підійшли працівники поліції, показали посвідчення та попросили бути понятим. Зайшли в РВД, підійшли до кабінету, начальника слідства, відчинили двері та зайшли всередину. В видвижному шкафчику столу, було знайдено 5000 гривень, купюри по 50 грн. Стіл стояв прямо по центру, точне місце розташування не пам'ятає. Особа, якій належав кабінет була присутня, обличчя його не пам'ятає. Купюри працівниками поліції були перераховані, описані та опечатані. В подальшому разом з працівниками поліції пішли в інший кабінет де були вилучені документи. З ним був ще один понятий. Він був постійно в кабінеті, де проводився обшук. Що було на столі не пам'ятає, напевно папери. Все фіксувалось на відеокамеру. Особа, якій належав кабінет, пояснив, що не знає звідки взялись гроші.

Крім показів обвинувачених та свідків, які є джерелом доказів, судом досліджені інші докази передбачені ч.2 ст.84 КПК України, а саме письмові документи, висновок експертизи та речові докази:

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню за № 42016040000000269 (т.1 а.с.1, 55,56);

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 22.03.2016 р. ( т.1 а.с. 6-8,16-18);

- постанову про об'єднання кримінальних проваджень від 25.03.2016 року, якою об'єднано кримінальне провадження № 42016040000000269 від 23.03.2016 року зареєстроване за ч.3 ст.368 КК України з кримінальним провадженням № 42016040000000286 від 25.03.2016 року за ч. 3 ст.368 КК України під загальним номером № 42016040000000269 (т.1 а.с.53-54);

- протокол огляду грошових коштів від 25.03.2016 р., проведеного в присутності понятих ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , яким встановлено, що предметом огляду є грошові кошти у сумі 2000 гривень, купюрами номіналом по 100 гривень кожна, які мають наступні номера МК 6084779; КЗ 6303426; МН 8709505; ГА1388441; ЕИ 8524041;ВЄ 7567827; МК 6476793; КЙ 3901931; ЗБ 1887980; КЗ 3389319; ЕФ 2820001; ВИ 3624218; КА 3059743; КГ 2255741; ЕЯ 0866473 на суму 1500 гривень. Купюрами номіналом по 500 гривень кожна, які мають серії та номера БК 5232773, на суму 500 гривень, на загальну суму 2000 гривень. З кожної купюри зроблена копія, яка долучена до протоколу огляду (т.1 а.с.40-45);

- протокол огляду грошових коштів від 29.03.2016 р., проведеного в присутності понятих ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , яким встановлено предметом огляду є грошові кошти в сумі 5000 грн., купюрами номіналом по 50 гривень кожна, з кожної купюри зроблена копія, яка долучена до протоколу (т.1 а.с.62-89);

- ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25.03.2016 року, якою надано дозвіл слідчому в ОВС першого СВ СУ прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_26 , прокурору відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_27 на проведення обшуку зі місцем роботи ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_3 (т.1 а.с.93);

- протокол обшуку від 29.03.2016 р., проведеного за участю підозрюваних ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , у присутності понятих ОСОБА_25 , ОСОБА_24 , з якого вбачається, що під час проведення обшуку в кабінеті № 1 начальника слідчого відділу Верхньодніпровського відділення поліції Дніпродзержинського ВП ГУНП у Дніпропетровській області по вул. К.Лібкнехта, 21 в м.Верхньодніпровськ, при огляді столу у третій лівій шухляді зліва від стіни виявлені грошові кошти, номіналом 50 гривень кожна, перев'язані резинкою на загальну суму 5000 гривень (100 купюр) з перерахуванням серії та номерів купюр (т.1 а.с. 94-99);

- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 29.03.2016 року, відповідно до якого затримано ОСОБА_8 , в присутності ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , за участю понятих ОСОБА_30 , ОСОБА_23 , повідомлено про підстави затримання та роз'яснено його права та обов'язки (т.1 а.с.106-112);

- заяву від 29.03.2016 р., якою ОСОБА_8 , надав дозвіл на огляд транспортного засобу - ВАЗ 21093 НОМЕР_2 , яким він користується та який належить його батькові ОСОБА_31 (т.1 а.с. 129);

- повідомлення про підозру від 29.03.2016 року ОСОБА_8 , у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.368 КК України (т.1 а.с.144-146);

- повідомлення про підозру від 29.03.2016 року ОСОБА_9 , у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України (т.1 а.с. 158-160);

- ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31.03.2016 року, відповідно до якої до підозрюваного ОСОБА_8 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Дніпропетровської УВП № 4 (т. 1 а.с. 168);

- ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31.03.2016 року, відповідно до якої до підозрюваного ОСОБА_9 , застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту (т. 1 а.с. 185);

- ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25.03.2016 року, якою надано дозвіл слідчому в ОВС першого СВ СУ прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_26 , прокурору відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_27 на проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.116);

- протокол обшуку від 29.03.2016 р., який проведений за адресою: АДРЕСА_1 , в присутності понятих ОСОБА_30 та ОСОБА_23 , яким встановлено, що предметів або документів, які могли б зацікавити слідство в ході обшуку квартири не виявлено (т.1 а.с. 117-121);

- протокол огляду транспортного засобу від 29.03.2016 р., проведеного в присутності понятих ОСОБА_30 та ОСОБА_23 , відповідно до якого проведено обшук автомобіля марки ВАЗ 21093 д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_31 та яким фактично користується ОСОБА_8 , в ході огляду вказаного автомобіля жодних речей та документів, які б зацікавили слідство не виявлено ( т.1 а.с.127,128);

- постанову про залучення експерта для проведення судової технічної експертизи документів - платіжних засобів від 04.04.2016 року, якою призначено у кримінальному провадженні № 42016040000000269 від 23.03.2016 року, судову технічну експертизу документів, до проведення якої залучено експертів Дніпропетровського НДЕКЦ при УМВС України (т. 1 а.с.190-191).

- висновок судово-технічної експертизи документів № 13/2.3-165 від 14.04.2016 року, з якого вбачається, що експерт був попереджений про кримінальну відповідальність передбачену ст.ст. 384,385 КК України (т.1 а.с.196), яким встановлено, що сто банкнот номіналом по 50 гривень надані на експертизу, відповідають за своїми характеристиками грошовим знакам Національного банку України аналогічного номіналу, які знаходяться в офіційному обігу (т.1 а.с.196-199), довідкою про витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні № 4201604000000269 визначено витрати на проведення експертизи, які складають 1587,72 грн.(т.1 а.с.195);

- протокол огляду від 05.04.2016 року, відповідно до якого, слідчий в ОВС першого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_26 , провів огляд кримінального провадження № 4201604043000366 від 19.03.2016 року, яке вилучено в приміщені Верхньодніпровського відділення поліції Дніпродзержинського ВП ГУНП у Дніпропетровській області під час проведення обшуку 29.03.2016 р., з додатками (т.1 а.с. 200-234);

- висновок про результати службового розслідування за відомостями щодо порушення службової дисципліни поліцейськими Верхньодніпровського ВП Дніпродзержинського ВП ГУНП підполковником поліції ОСОБА_9 та лейтенантом поліції ОСОБА_8 від 15.04.2016 року, відповідно до якого, відомості про порушення службової дисципліни зазначеними службовими особами вважати такими, що знайшли своє об'єктивне підтвердження, за порушення службової дисципліни, вимог ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, ст.ст.8,18, 19 Закону України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 р., Присяги працівника поліції, що свідчить про втрату об'єктивності та неупередженості під час виконання службових обов'язків та накладено на ОСОБА_8 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби поліції, за порушення службової дисципліни, вимог ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, ст.ст.8,18, 19 Закону України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 р., Присяги працівника поліції, заслуговує притягнення до кримінальної відповідальності начальник СВ Верхньодніпровського ВП Дніпродзержинського ВП ГУНП підполковник поліції ОСОБА_9 , однак враховуючи , що наказом ГУНП від 01.04.2016 року № 78 о/с його звільнено зі служби у національній поліції України відповідно до п. 7 ч. 1 ст.77 (за власним бажанням) Закону України «Про національну поліцію» обмежились цим (т.1 а.с. 239-241)

- Наказ Головного управління НП в Дніпропетровській області № 969 від 15.04.2016 р., відповідно до якого, за порушення службової дисципліни, вимог ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, ст.ст.8,18, 19 Закону України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 р., Присяги працівника поліції, що свідчить про втрату об'єктивності та неупередженості під час виконання службових обов'язків на слідчого Верхньодніпровського ВП Дніпродзержинського ВП ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_8 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби поліції ( т.1 а.с.242);

- довідку надану КЗ «Верхньодніпровський центр ПМСД» Верхньодніпровської районної ради № 548 від 12.04.2016 р., про те, що ОСОБА_32 та ОСОБА_13 , у період від 18.03.2016 року по дату видачі довідки до їхнього медичного закладу не звертались (т.2 а.с.4);

- довідку надану КЗ «Верхньодніпровський центр ПМСД» Верхньодніпровської районної ради № 698 від 12.04.2016 р., про те, що ОСОБА_33 , 18.03.2016 р. о 22.20 год. звертався за медичною допомогою до даного закладу, був оглянутий лікарем та йому поставлений діагноз: відкрита черепно-мозкова травма волосяної частини голови. Струс головного мозку. Алкогольне сп'яніння. Від госпіталізації відмовився. 19.03.2016 р., ОСОБА_13 , за направленням слідчого Верхньодніпровського ВП поліції ОСОБА_8 звертався до лікувального закладу для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, результат: вміст алкоголю - 0 % (т.2 а.с.7,8);

- функціональні обов'язки першого заступника начальника - начальника слідчого відділення Верхньодніпровського РВ ГУМВС в Дніпропетровській області, підполковника міліції ОСОБА_9 (т.2 а.с.11-14);

- функціональні обов'язків слідчих СВ Верхньодніпровського ВР ГУМВС в Дніпропетровській області (т.2 а.с.15-17);

- постанову від 27.05.2016 року, якою продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 41016040000000269 від 23.03.2016 року за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, до трьох місяців - 29.06.2016 року ( т.2 а.с.25-29);

- постанову про визнання речовими доказами та долучення їх до матеріалів кримінального провадження від 08.06.2016 року, якою визнано речовими доказами у кримінальному провадження № 42016040000000269 від 23.03.2016 року грошові кошти, а саме сто купюр номіналом по 50 гривень кожна, з переліком їх серій та номерів (т.2 а.с.38-40);

- постанову про закриття кримінального провадження від 06.04.2016 року, якою кримінальне провадження № 12016040430000366 від 19.03.2016 р. за фактом дорожньо-транспортної пригоди з травмуванням ОСОБА_34 , закрито у зв'язку з відсутністю складу злочину - кримінального правопорушення (т.2 а.с.43);

- протокол від 23.06.2016 року, складений за результатами перегляду відеозапису слідчих дій від 29.03.2016 року, ОСОБА_9 та його захисником ОСОБА_10 , який прочитаний ними, зауважень не має (т.2 а.с. 49-50);

- повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 23.06.2016 року ОСОБА_9 (т.2 а.с.51-58);

- повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 23.06.2016 року ОСОБА_8 (т.2 а.с.63-70);

- протокол від 23.06.2016 року, складений за результатами перегляду відеозапису слідчих дій від 29.03.2016 року, ОСОБА_8 та його захисником ОСОБА_11 (т.2 а.с. 75,76);

- копії документів з особової справи ОСОБА_9 (т.2 а.с. 78-89);

- копії документів з особової справи ОСОБА_8 (т.2 а.с.90-96);

- довідку психіатра відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (т.2 а.с.97,98);

- копії витягів з наказів відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , про присвоєння спеціальних звань в органах поліції (т.2 а.с.99-100);

- характеризуючі матеріали на ОСОБА_8 : листи подяки ( т.2 а.с.101, 102), психолого-педагогічна характеристика (т.2 а.с.103), характеристика з місця проживання (т.2 а.с.104) службова характеристика на ОСОБА_8 (т.2 а.с.107);

- характеризуючі матеріали на ОСОБА_9 : характеристика з місця проживання (т.2 а.с.105), службова характеристика (т.2 а.с.106),

- вимоги про судимості відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (т.2 а.с.111-112);

- протокол ознайомлення з матеріалами, отриманими за результатами проведення негласних слідчих дій від 23.06.2016 року, відповідно до якого, ОСОБА_9 та захисник ОСОБА_10 , ознайомились з матеріалами отриманими за результатами негласних слідчих дій, про що поставили свої підписи (т.2 а.с.119,120);

- протокол ознайомлення з матеріалами, отриманими за результатами проведення негласних слідчих дій від 24.06.2016 року, відповідно до якого ОСОБА_8 та захисник ОСОБА_11 , ознайомились з матеріалами отриманими за результатами негласних слідчих дій, про що поставили свої підписи (т.2 а.с.121,122);

- протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - візуального спостереження за особою з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження від 07.04.2016 року, в якому зазначено, що вказані заходи не проводились через затримання ОСОБА_8 - 29.03.2016 року в порядку ст.208 КПК України (т.2 а.с.125);

- протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - візуального спостереження за особою з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження від 07.04.2016 року, в якому зазначено, що вказані заходи не проводились через затримання ОСОБА_9 - 29.03.2016 року в порядку ст.208 КПК України (т.2 а.с.126);

- протокол про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 21.04.2016 року, в ході оперативно-розшукового заходу відносно абонента НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_8 , відповідно до якого, будь-яка інформація відсутня (т.2 а.с. 127);

- протокол про результати здійснення негласної слідчої дії відносно ОСОБА_8 , з додатками (т.2 а.с.128,129);

- протокол про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії відносно ОСОБА_8 , з додатками (т.2 а.с.130-133);

- договір відповідального зберігання № 1 від 10.02.2017 року, укладений між прокуратурою Дніпропетровської області та ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк», відповідно до якого - Прокуратура Дніпропетровської області передає на відповідальне зберігання речові докази (т.3 а.с. 115-116);

- протокол про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування від 25.10.2017 року, відповідно до якого обвинуваченим ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та захиснику ОСОБА_10 , надано доступ до додаткових матеріалів досудового розслідування № 42016040000000268, які ознайомлені з даним протоколом під підпис (т.3 а.с.110,111);

- протокол про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування від 17.04.2018 року, відповідно до якого обвинуваченому ОСОБА_8 та його захиснику ОСОБА_35 , обвинуваченому ОСОБА_9 та захисникам ОСОБА_10 та ОСОБА_12 надано доступ до додаткових матеріалів досудового розслідування № 42016040000000268, від підпису в протоколі відмовились (т.3 а.с.216);

- рішення про скасування грифа секретності з ухвал слідчих органів Апеляційного суду Запорізької області винесене експертною комісією з питань таємниць апеляційного суду Запорізької області на підставі клопотання від 22.12.2017 року № 15-4058т, ухвалам надано реквізит «Розсекречено» (т.3 а.с.217);

- постанова прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину від 24.03.2016 року, якою вирішено провести контроль за вчиненням злочину з використанням заздалегідь ідентифікованих (помічених) грошових коштів, а за необхідності несправжніх (імітаційних) грошових коштів та технічних засобів фіксації (аудіо, відеозапис, фотографування) стосовно ОСОБА_8 (т.3 а.с.218-221);

- постанова прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину від 28.03.2016 року, якою вирішено провести контроль за вчиненням злочину з використанням заздалегідь ідентифікованих (помічених) грошових коштів, а за необхідності несправжніх (імітаційних) грошових коштів та технічних засобів фіксації (аудіо, відеозапис, фотографування) стосовно ОСОБА_9 , який працює на посаді начальника СВ Верхньодніпровського ВП Дніпродзержинського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області (т.3 а.с.222-225);

- рапорт слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області радника юстиції ОСОБА_36 , в якому він просить дозволу на передачу речових доказів - грошових коштів на загальну суму 5000 гривень, які 08.06.2016 року долучені до матеріалів кримінального провадження, які вилучені як предмет незаконної винагороди, до бухгалтерії прокуратури Дніпропетровської області з подальшим поміщенням до орендованого індивідуального сейфу у сховищі цінностей Дніпропетровської філії ПАТ «Укрексімбанк» (т.3 а.с.118);

- договір № 1088 від 01.01.2015 року укладений між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та прокуратурою Дніпропетровської області, відповідно до якого банк надає, а наймач - Прокуратура, приймає в тимчасове користування, за плату, терміном з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року індивідуальний депозитний сейф № 143, для зберігання документів, грошових коштів та цінностей (т.3 а.с.121,122);

- додаткова угода № 1 від 30.12.2015 року, якою до зазначеного договору внесені зміни в частині строків користування, а саме його дію продовжено з 01.01.2016 по 31.12.2016 р. та в частині розрахунків за користування сейфом (т.3 а.с. 120);

- розпорядження прокурора Дніпропетровської області № 20 від 26.05.2015 року, яким вирішено призначити відповідальною особою за укладання договору на користування індивідуальним сейфом у сховищі для індивідуальних сейфів ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», оплату вартості послуг за надання у користування індивідуального сейфа, отримання та зберігання ключа від нього - головного бухгалтера прокуратури області ОСОБА_37 .. Відповідальним за облік та контроль за зберіганням речових доказів в орендованому сейфі № 143, доступ до нього, розміщення речових доказів в сейфі та вилучення з нього призначено прокурора області ОСОБА_38 (т. 3 а.с.119);

- наказ прокурора Дніпропетровської області № 12ф від 10.02.2017 року, яким призначено відповідальною особою за укладання та продовження безстрокового договору відповідального зберігання речових доказів (майно) у сховищі ПАТ КБ «Приватбанк» - головного бухгалтера прокуратури Дніпропетровської області - ОСОБА_39 , а також довіреними особами для передачі майна на зберігання та вилучення майна із зберігання у сховищі призначено заступника начальника першого слідчого управління прокуратури області ОСОБА_40 та головного бухгалтера прокуратури Дніпропетровської області - ОСОБА_39 (т.3 а.с.114);

- акт прийому-передачі від 09.06.2016 року, яким підтверджується факт передачі слідчим в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області радником юстиції ОСОБА_41 , заступнику начальника слідчого відділу СУ прокуратури Дніпропетровської області старшому раднику юстиції ОСОБА_40 , опечатаного пакунку із речовими доказами у кримінальному провадженні № 42016040000000269 від 23.03.2016 року - грошовими коштами на загальну суму 5000 гривень, а саме 100 купюр по 50 гривень кожна, з перерахуванням серій та номерів, для подальшої передачі на зберігання до орендованого сейфу в сховищі цінностей Дніпропетровської філії ПАТ «Укрексімбанк» (т.3 а.с.117).

У судовому засіданні переглянуто додатки до протоколів про результати здійснення негласної слідчої дії - запис з електронного носія інформації MicroSD № 245, № 246, № 258 (т.2 а.с.124), диски DVD-R № 247,249 (т.2 а.с. 124), флеш-носій з відеозаписом слідчих дій від 29.03.2016 року, на якому зафіксовано обшук за адресою АДРЕСА_3 (т.2 а.с. 49-50).

За клопотанням сторони захисту судом було досліджено постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2017 року, якою визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 99 о/с від 25.04.2016 року про звільнення лейтенанта поліції ОСОБА_8 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) слідчого Верхньодніпровського відділення поліції Дніпродзержинського відділу поліції та поновлено на службі на посаді, яку він займав з 25.04.2016 року (т.4 а.с.27-30)

В свою чергу суд до уваги не приймає в якості доказів, через відсутність в них доказовості, надані стороною обвинувачення наступні документи:

- протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - візуального спостереження за особою з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження від 07.04.2016 року, в якому зазначено, що вказані заходи не проводились через затримання ОСОБА_9 - 29.03.2016 року в порядку ст.208 КПК України (т.2 а.с.126);

Згідно ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (ч.1 ст.87 КПК України).

За положеннями ст. 87 КПК України, суд зобов'язаний визнати істотним порушенням прав людини, зокрема, здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду без такого дозволу або порушення його суттєвих умов. Тому ці докази суд вважає недопустимим, як отримані внаслідок істотного порушення прав людини та свобод.

Враховуючи положення п. 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка регламентує: "кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку", суд визнає недопустимим доказом висновок про результати службового розслідування за відомостями щодо порушення службової дисципліни поліцейськими Верхньодніпровського ВП Дніпродзержинського ВП ГУНП підполковником поліції ОСОБА_9 та лейтенантом поліції ОСОБА_8 від 15.04.2016 року, та наказ № 969 від 15.04.2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Верхньодніпровського ВП Дніпродзержинського ВП ГУНП», які були передчасними, до того ж постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду зазначений наказ Національної поліції в Дніпропетровській області скасовано та ОСОБА_8 , поновлено на посаді слідчого Верхньодніпровського відділення поліції Кам'янського відділу поліції ГУ НП в Дніпропетровській області (т.4 а.с.27-30).

Окрім того, беручи до уваги позицію захисту та обвинуваченого ОСОБА_9 , суд визнає недопустимим доказом протокол обшуку від 29.03.2016 р., проведеного за участю підозрюваних ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , у присутності понятих ОСОБА_25 , ОСОБА_24 , з наступних підстав: як вбачається з ухвали слідчого судді від 25.03.2016 року, слідчому в ОВС першого СВ СУ прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_26 , прокурору відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_27 , надано дозвіл на проведення обшуку зі місцем роботи ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_3 .

В мотивувальній та резолютивній частині вказаної ухвали взагалі не міститься прізвище ОСОБА_9 , та жодним чином не йде мова про будь-яку причетність ОСОБА_9 до кримінального провадження, в межах якого слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про дозвіл на проведення обшуку.

Однак як вбачається з протоколу обшуку від 29.03.2016 року, обшук проводився саме в кабінеті начальника слідчого відділу № 1 - ОСОБА_9 , за адресою АДРЕСА_3 . Таким чином обшук в кабінеті ОСОБА_9 , проведений без санкціонованого дозволу суду, з порушенням норм кримінально-процесуального законодавства, а тому суд визнає його недопустимим доказом, в частині його проведення саме в робочому кабінеті ОСОБА_9 , оскільки згідно з ч. 2. ст.234 КПК, обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

В свою чергу, критично оцінюючи позицію захисника ОСОБА_10 , з приводу недопустимості, як доказу по справі - постанови прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину від 24.03.2016 та від 28.03.2016 р., так як про існування зазначених матеріалів було відомо стороні обвинувачення на час звернення до суду з обвинувальним актом, проте вони не були долучені до кримінального провадження та їх не було відкрито стороні захисту, в зв'язку з чим суд, відповідно до вимог частини дванадцятої статті 290 КПК, не має права допускати відомості, що містяться в них, як докази.

Оскільки, судом встановлено, що дані постанови на стадії досудового розслідування перебували під грифом «Таємно», який в подальшому експертною комісією з питань таємниць апеляційного суду Запорізької області на підставі клопотання від 22.12.2017 року № 15-4058т скасовано та надано реквізит - «Розсекречено». В свою чергу, в ході судового розгляду стороні захисту надавався доступ до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування, що підтверджується протоколом про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування від 17.04.2018 року, що відповідає вимогам ст. 290 КПК України.

Щодо незаконності протоколів НСРД та визнання їх недопустимим доказом, оскільки відсутнє рішення про залучення інших осіб, в даному випадку - ОСОБА_13 , їх згода на конфіденційне співробітництво та використання відносно них технічних засобів, то суд вважає за доцільне зазначити, що ст.ст. 246,275 КПК України, на які посилається захисник ОСОБА_10 , не містить імперативного посилання щодо обов'язків слідчого при використанні конфіденційного співробітництва, а тому відсутні правові підстави для визнання цих доказів недопустимими.

Крім того, посилання сторони захисту на те, що їм не відкривались матеріали кримінального провадження на стадії досудового розслідування, в тому числі речові докази по справі - грошові кошти, які визнано речовими доказами по справі відповідно до постанови від 08.06.2016 року в розмірі 5000 гривень, суд оцінює критично, оскільки стороні захисту на виконання вимог ст.290 КПК України, було надано протоколи огляду грошових коштів з фото таблицями, зокрема протоколи від 29.03.2016, в якому зафіксовано номера купюр та їх фото, висновки експерта, які містили фото грошових коштів, постанову про визнання речовими доказами від 08.06.2016 р. (т. 2 а.с.38-40), в якій зазначені об'єкти, які визнані речовими доказами, перелічені серії та номери купюр, чітко зазначено місце зберігання речових доказів із зазначенням місця зберігання грошових коштів, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у відповідності з вимогами ч.2 ст.100 КПК України.

Тобто враховуючи положення КПК України слідчий за дорученням прокурора надав стороні захисту можливість ознайомитись з фотокопіями речових доказів, зроблених у відповідності до ч.2 ст.100 КПК України, скопіювати ці документи, окрім того, повідомив в якій установі на зберіганні вони знаходяться. Питання щодо безпосереднього огляду грошових коштів сторона захисту під час завершення досудового розслідування не ставила. До того ж дане твердження спростовується протоколами про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів), які містяться в 2 томі (а.с. 145-147) та (а.с.148-150) з яких вбачається, що при відкритті матеріалів досудового розслідування, а ні обвинувачені, а ні їх захисники не заявляли клопотань про надання їм можливості ознайомитись з даними речовими доказами.

В свою чергу докази обвинувачення були відкриті прокурором у відповідності до вимог діючого КПК України. Окрім того, дані грошові кошти та зазначені письмові докази були досліджені в ході судового розгляду, при цьому будь-яких процесуальних порушень судом не встановлено.

Також, суд критично оцінює доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_9 , в частині здійснення провокування на вчинення будь-яких протиправних дій, оскільки в судовому засіданнібуло досліджено письмові матеріали та допитаний заявник ОСОБА_13 , та встановлено, що з його сторони були відсутні будь-які провокації, оскільки саме працівники поліції вимагали у нього грошові кошти за закриття кримінального провадження, до зазначених подій він не був особисто знайомий із ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , і одразу ж після висунення йому вимоги про надання неправомірної вигоди він звернувся до правоохоронних органів з заявою про вимагання неправомірної вигоди та в послідуючому під їх контролем передав грошові кошти обвинуваченим, що і було зафіксовано працівниками вказаних органів в результаті здійснення відповідних слідчих дій, проведених у встановленому законом порядку. Судом не встановлено наявності ознак провокації вимагання неправомірної вигоди і з боку працівників правоохоронних органів, оскільки відповідно до судової практики ЄСПЛ, підбурювання з боку працівників правоохоронних органів має місце тоді, коли вони не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою отримання доказів схиляють до вчинення злочину, оскільки в ході судового розгляду, таких фактів не встановлено.

Зокрема, рішеннями ЄСПЛ зазначено, що «підбурювання поліції відбувається тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються лише розслідуванням злочинної діяльності за принципом пасивного характеру, але надають такий вплив на суб'єкта, що підбурює його до вчинення правопорушення, яке в іншому випадку не було б вчинене, а також для того, щоб зробити можливим доведення правопорушення, тобто забезпечити докази та порушити кримінальне переслідування» (рішення від 2.12.2015 у справі «Таранекс проти Латвії») При цьому судом також зазначалось, що негласні операції повинні проводитися пасивним шляхом за відсутності тиску на заявника для вчинення ним злочину за рахунок таких засобів, як прийняття на себе ініціативи в контактах із заявником, наполегливе спонукання, обіцянку фінансової вигоди або звернення до почуття жалю заявника. (рішення від 30.10.2014 року у справі «Носко и Нефедов проти Росії»).

Щодо порушення права обвинувачених на захист при проведенні обшуку по АДРЕСА_3 , то як вбачається з протоколу обшуку від 29.03.2016 року проведеного за участю підозрюваних ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , їм роз'яснювались їхні права та обов'язки, передбачені ст.ст. 46,47 КПК України, а саме право на захист (т.1 а.с.94) про що вони в протоколі розписались, будь-яких пропозицій та зауважень від них не надходило, що і зафіксовано в протоколі.

Суд також не вбачає порушення права на захист ОСОБА_8 та ОСОБА_9 при врученні їм повідомлення про підозру від 29.03.2016 року, оскільки з повідомлення про підозру від 29.03.2016 року ОСОБА_8 , вбачається, що останньому повідомлено про підозру, пам'ятка про процесуальні права та обов'язки вручена, права підозрюваного оголошені та роз'яснені, що підтверджує його підпис (т.1 а.с.146). В свою чергу з повідомлення про підозру від 29.03.2016 року ОСОБА_9 , вбачається, що останньому повідомлено про підозру, пам'ятка про процесуальні права та обов'язки вручена, права підозрюваного оголошені та роз'яснені, що підтверджує його підпис (т.1 а.с.160).

Щодо порушень вимог кримінального процесуального законодавства, допущених слідчим при складанні протоколу огляду від 25.03.2016 р., предметом якого були грошові кошти в сумі 2000 гривень, за участю понятих: ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , за участю: свідка ОСОБА_13 (т.1 а.с. 40), протоколу огляду від 29.03.2016. предметом якого були грошові кошти в сумі 5000 гривень, за участю понятих: ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , за участю: свідка ОСОБА_13 ,(т.1 а.с.62), то зважаючи на незначний та технічний характер даних порушень, вони не впливають на суть пред'явленого обвинувачення та не можуть слугувати підставою для визнання даних доказів неналежними та не допустимими.

Щодо зауважень сторони захисту про виправлення дати в протоколі огляду від 29.03.2016 р., то суд вважає, що так як всі учасники слідчої дії, що відбувалась 29.03.2016 року, були допитані в ході судового розгляду та підтвердили дату проведення слідчої дії та складання в їх присутності зазначеного протоколу 29.03.2016 р., то даний доказ є належний та допустимий.

Окрім того стороною захисту зауважено на відсутність в протоколах огляду від 25.03.2016 р. та 29.03.2016 р. (т.1 а.с.40,41 та 62-64) відомостей про те, ким він прочитаний та записаний, то при дослідженні даних протоколів встановлено, що дана графа передбачена для зауважень учасників огляду, та в ній проставлений прочерк, що свідчить про відсутність таких зауважень з боку учасників огляду.

Суд не приймає до уваги позицію захисника ОСОБА_10 , щодо незаконності продовження строку досудового розслідування та визнання неналежними та недопустимими доказів, які зібрані після продовження строку досудового розслідування, та вважає за доцільне зазначити, що відповідно до п.2 ч.1 ст.219 КПК України, в редакції яка діяла на час досудового розслідування кримінального провадження, досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Продовження строку досудового розслідування, регулюється ч. 2 ст. 294 КПК України, відповідно до якої, якщо досудове розслідування злочину (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у п.2 ч.1 ст.219 КПК України, він може бути продовжений в межах строків, встановлених пунктами 2 та 3 ч. 2 ст.219 КПК. Таким чином дослідивши клопотання слідчого про продовження строку досудового розслідування та постанову про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016040000000269, судом встановлено, що воно продовжено в межах строків та відповідно до вимог КПК, а тому підстав для визнання незаконним продовження строку досудового розслідування чи визнання неналежними доказів, які зібрані після продовження строку досудового розслідування суд не вбачає.

Суд не погоджується і з позицією обвинуваченого ОСОБА_9 , щодо того що він не є суб'єктом злочину у контексті ч.3 ст. 368 КК України, так як відповідно до обвинувального акту ОСОБА_8 , займав посаду слідчого слідчого відділення Верхньодніпровського відділення поліції Дніпродзержинського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області, а ОСОБА_9 - посаду начальника слідчого відділення Верхньодніпровського відділення поліції Дніпродзержинського відділу поліції ГУНП України в Дніпропетровській області, що не заперечувалося самими обвинуваченими в ході судового розгляду, а тому є службовими особами, які займають відповідальне становище, відповідно до примітки до ст.368 КК України, тобто є суб'єктами злочину передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Щодо відсутності повноважень прокурора ОСОБА_27 , в даному кримінальному провадженні, на що посилався обвинувачений ОСОБА_9 , суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню за № 42016040000000269 (т.1,а.с.55,56) визначено прокурором, у тому числі і ОСОБА_27 , в подальшому постановою про визначення групи прокурорів від 16 червня 2017 року (т.3 а.с.66-67), визначено групу прокурорів в даному кримінальному провадженні та старшим групи прокурорів призначено прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури області - ОСОБА_27 .

Решту доказів, зібраних на досудовому слідстві, досліджених в судовому засіданні та наведених вище, суд також приймає у якості належних та допустимих доказів по справі, оскільки вони отримані в законний спосіб, логічно взаємопов'язані, узгоджуються між собою та взаємно доповнюють один одного.

Відповідно ч.2 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 26.04.2002 року «Про судову практику у справах про хабарництво», відповідальність за одержання хабара настає лише за умови, що службова особа одержала його за виконання чи невиконання таких

дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або таких, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу.

Пунктом 6 даної постанови визначено, що давання хабара полягає в передачі службовій особі майна, права на майно або вчиненні на її користь дій майнового характеру за виконання чи невиконання дії, яку та повинна була або могла виконати з використанням службового становища чи наданої їй влади. Склад цього злочину наявний не тільки тоді, коли хабар дається за вчинення певних дій в інтересах того, хто його дає, а й тоді, коли це робиться в інтересах інших фізичних чи юридичних осіб.

Пункт 10 постанови визначає, що злочини, передбачені статтями 368, 369 КК вважаються закінченими з моменту, коли службова особа прийняла хоча б частину хабара.

Співвиконавцями слід вважати службових осіб, що одержали хабар за виконання чи невиконання дій, які кожна з них могла або повинна була виконати з використанням службового становища. Для кваліфікації одержання хабара як вчиненого за попередньою змовою групою осіб не має значення, як були розподілені ролі між співвиконавцями, чи всі вони повинні були виконувати або не виконувати дії, обумовлені з тим, хто дав хабар, чи усвідомлював він, що в одержанні хабара беруть участь декілька службових осіб. Злочин вважається закінченим з моменту, коли хабар прийняв хоча б один із співвиконавців (п.16 Постанови ВСУ № 5).

В свою чергу судом встановлено, що мав місце факт закінченого злочину, оскільки покази свідка ОСОБА_13 , підтверджуються протоколами про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо-відеоконтроль за особою від 22.04.2016 з додатками - електронними носіями micro-SD інв. № 245т, 246т, 258т, дослідженими в ході судового слідства, на яких наявне відео, яким підтверджуються надані ОСОБА_13 , відомості щодо обставин передачі ним грошових коштів ОСОБА_9 25.03.2016 та ОСОБА_8 29.03.2016., зокрема факт спілкування ОСОБА_9 та заявника в кабінеті ОСОБА_9 25.03.2018, та факт того, що 29.03.2016 на прохання ОСОБА_13 , ОСОБА_8 відкрив кабінет ОСОБА_9 , у зв'язку із необхідністю ОСОБА_13 передати ОСОБА_9 грошові кошти, та залишення грошових коштів в шухляді столу у кабінеті ОСОБА_9 , яку особисто відкрила особа, зафіксована на відео та за візуальними ознаками ідентифікована як ОСОБА_8 , який в ході судового слідства підтвердив, що це він.

В свою чергу, не дивлячись на те, що протокол про проведення обшуку, у приміщенні Верхньодніпровського ВП Дніпродзержинського ВП ГУНП в Дніпропетровській області від 29.03.2016 р., під час якого було виявлено та вилучено 5 000 гривень, судом визнано недопустимим доказом в частині його проведення в службовому кабінеті ОСОБА_9 , однак сам факт виявлення грошей підтверджується іншими наявними в справі доказами, які суд приймає як допустимі: протоколом огляду грошових коштів у сумі 2000 грн. від 25.03.2016, протоколом огляду грошових коштів у сумі 5000 грн. від 29.03.2016; показами свідків ОСОБА_13 ; ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , які підтвердили свідчення ОСОБА_13 щодо проведення 25.03.2016 та 29.03.2016 року, огляду грошових коштів та їх вручення ОСОБА_13 для передачі працівникам правоохоронного органу як неправомірної вигоди. Вказані слідчі дії проводились в їх присутності, про це були складені протоколи, в яких вони розписались як поняті. В свою чергу показами свідків ОСОБА_24 та ОСОБА_25 , які є окремим видом доказу, у відповідності до вимог ст. 84 КПК України, встановлено факт виявлення та вилучення грошових коштів, в сумі п'ять тисяч гривень саме 29.03.2016 року.

При цьому, в ході судового розгляді обвинувачені підтвердили факт того, що на відеозаписі, що є додатками до протоколів про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо-відеоконтроль за особою від 22.04.2016, що містяться на електронних носіях micro-SD інв. № 245т, 246т, 258т, які суд визнає допустимим доказом, оскільки будь-які істотні порушення при їх складанні та зберіганні судом не встановлено, дійсно зображені вони.

Враховуючи вищевикладене, невизнання вини обвинуваченими та позицію їх захисників, суд розцінює як спосіб захисту від обвинувачення, а доводи обвинуваченого ОСОБА_9 , про те, що він не зрозумів, що саме говорив ОСОБА_13 про якісь цифри «5» та «2» та до чого це стосувалось, суд вважає надуманими та оцінює критично.

Дослідженим в судовому засіданні протоколом огляду матеріалів кримінального провадження №12016040430000366 від 05.04.2016, вилученого 29.03.2016 в ході обшуку відповідно до ухвали слідчого судді, підтверджується факт проведення досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_8 , його статус службової особи, що займає відповідальне становище, і в провадженні якого знаходилось дане кримінальне провадження. На електронних носіях micro-SD інв. № 245т, 246т, 258т, досліджених в ході судового слідства, чітко вбачається, як ОСОБА_8 , неодноразово запевняє ОСОБА_42 про те, що кримінальне провадження стосовно нього буде закрито, а винесення в подальшому постанови про закриття кримінального провадження 06.04.2016 року, суд розцінює як підтвердження затвердженого результату - вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади.

Перевіряючи доводи обвинувачених та захисників щодо недоведеності вини обвинувачених, суд прийшов до висновку, що вони зводяться до особистої суб'єктивної оцінки окремих доказів та обставин, що на їх думку можуть свідчити про необґрунтованість обвинувачення, та ігнорування решти обставин кримінального провадження, які свідчать про винуватість обвинувачених, та сукупності доказів, що узгоджуються між собою та ці обставини підтверджують.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Судом у порядку ч.6 ст.22 КПК України, було створено належні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

З метою недопущення неповноти судового розгляду судом були досліджені всі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, оцінені всі надані стороною обвинувачення та захисту докази, можливості отримання інших доказів вичерпані.

Детально проаналізувавши вищезазначені докази, кожний окремо - з точки зору їх достовірності, належності та допустимості, а в сукупності - з точки зору їх взаємозв'язку та узгодженості між собою, суд дійшов до висновку що поза розумним сумнівом вина ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , у вчиненні інкримінованого їм злочину доведена.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що факт вчинення злочину обвинуваченими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , знайшов своє підтвердження в суді, їх дії вірно кваліфіковано за ч.3 ст.368 КК України, як одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

При призначенні покарання, суд у відповідності з вимогами ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, осіб обвинувачених, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Зокрема, суд враховує, що скоєний обвинуваченими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , злочин передбачений ч.3 ст.368 КК України, належать до категорії тяжких злочинів.

Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у відповідності до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд враховує, що обвинувачений вину не визнав, раніше не судимий, вчинив тяжкий корупційний злочин, не одружений, не працює, по місцю проживання характеризується позитивно, на обліку в лікаря нарколога - не перебуває.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_9 , суд враховує, що обвинувачений вину не визнав, раніше не судимий, вчинив тяжкий корупційний злочин, одружений, не працює, має на утримані неповнолітніх дітей - ОСОБА_43 2008 р.н. та ОСОБА_44 , 2013 р.н., по місцю проживання характеризується позитивно, на обліку в лікаря нарколога, психіатра - не перебуває.

Врахувавши обставини справи, особу обвинуваченого ОСОБА_8 , який раніше не судимий, суд прийшов до висновку, що виправлення обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства, тому йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі, з позбавленням права обіймати певні посади, з конфіскацією майна, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Врахувавши обставини справи та особу обвинуваченого ОСОБА_9 , який раніше не судимий, суд прийшов до висновку, що виправлення ОСОБА_9 , неможливе без ізоляції від суспільства, тому йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі, з позбавленням права обіймати певні посади, з конфіскацією майна, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

При цьому суд критично оцінює досудові доповіді на обвинувачених та вважає за доцільне зазначити, що положення ст.ст.69,74,75 КК України, застосовуються в передбачених законом випадках, крім випадків засудження за корупційні злочини, в даному випадку обвинуваченими вчинено злочин в сфері службової діяльності, що відноситься до корупційних, а тому правових підстав для застосування вище перелічених норм суд не вбачає.

Разом з тим, оскільки ОСОБА_8 , вчинив тяжкий злочин з використанням службового становища як працівник правоохоронного органу, і внаслідок його дій завдано істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам, то на підставі ст. 54 КК України до нього слід застосувати додаткове покарання у вигляді позбавлення спеціального звання «лейтенант поліції».

В свою чергу, оскільки ОСОБА_9 , вчинив тяжкий злочин з використанням службового становища як працівник правоохоронного органу, і внаслідок його дій завдано істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам, то на підставі ст. 54 КК України до нього слід застосувати додаткове покарання у вигляді позбавлення спеціального звання «підполковник поліції».

Так як на досудовому слідстві запобіжний захід ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , не обирався та в судовому засіданні прокурором не заявлялося клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченим, то в суду немає підстав для його обрання, а строк відбування покарання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , слід обчислювати з дня фактичного приведення вироку до виконання.

Відповідно до ст.124 КПК України, судові витрати за проведення судової технічної експертизи документів № 13/2.3-165 від 14.04.2016 року, в сумі 1587 гривні 72 копійки підлягають стягненню з обвинувачених на користь держави Україна.

У відповідності до п.п.3,5 ч.1 ст.96-2 КК України, підстав для застосування спеціальної конфіскації суд не вбачає, а грошові кошти в сумі 5000 грн., які у відповідності до ст. 100 КПК України, визнані речовими доказами, а саме сто купюр номіналом по 50 гривень кожна, яка мають наступні серії та номери: ПЗ 7455117; ТВ 4883951; КТ 1891586; ЕЦ 2627888; РБ 9279857; ПЗ 8958324; СД 1238448; ПЖ 0504716; ЕЯ 6648631; ЕХ 9891866; ПА 8450861; КР 8682714; УЖ 3507279; ТА 1289541; ПЕ 1554388; ТЕ 2681306; КЕ 1617211; КФ 3299989; ЗЕ 1956693; КЗ 5679758; ПИ 1560318; РА 3740361; ЕЄ 2826838; ВБ 5388710; СБ 5711648; РА 7495170; КУ 3187819; КС 0882078; РВ 9102150; ТД 2218512; РА 2471891; РЕ 5413471; РБ 1677342; ПЕ 1561257; ПЗ 4419595; КЯ 4836944; РЖ 2496082; ПД 2842010; РГ 7086892; ТЗ 7404622; КР 0658042; РЖ 0220421; ПЄ 5288406; КК 4338386; ГР 3384827; КМ 8401727; КХ 2216676; РГ 7054260; ЕЄ 1668716; ПГ 7251346; РЕ 6885140; СГ 6969396; РЕ 9151098; УК 7917298; ВГ 5810165; КД 8146991; ПЕ 4756815; ПВ 8045509; КГ 4040708; КА 3053805; ПЗ 5752630; ТВ 1059162; СЗ 2903847; ПИ 5753562; СА 2717324; СП 3614139; ТЄ 8993989; ПЕ 3856039; ЕХ 4471726; РЕ 8366665; КУ 1447281; КВ 5567009; КА 0882119; ПА 5743764; УВ 4191741; ПГ 6817847; СГ 0268795; ПЕ 9216780; СЖ 6560073; СГ 5394771; КТ 6354548; ФБ 2471018; КР 5246587; КФ 6412651; ПЗ 5397298; ПЄ 5818545; КН 9686622; УЕ 9294449; КЛ 4282423; КА 4621375; КА 8383255; СЗ 7699822; ЗЙ 7899439; ВГ 3863555; ПВ 5461747; РБ 6478856; РЖ 2711923; КБ 6231532; ПЄ 3302176; ПЄ 7423196 - підлягають поверненню ОСОБА_13 .

На підставі вище наведеного та керуючись ст.ст. 100, 124, 368-371, 373-376, 395 КПК України , суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати винним, ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України і призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі, з поміщенням до кримінально-виконавчої установи закритого типу на призначений строк, з позбавленням праваобіймати будь-які посади в правоохоронних органах строком на 3 (три) роки, з конфіскацією майна, що є його особистою власністю.

На підставі ст. 54 КК України, позбавити ОСОБА_8 , спеціального звання - лейтенант поліції.

Покарання ОСОБА_8 , слід обчислювати з дня фактичного приведення вироку до виконання.

Визнати винним, ОСОБА_9 , у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України і призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі, з поміщенням до кримінально-виконавчої установи закритого типу на призначений строк, з позбавленням праваобіймати будь-які посади в правоохоронних органах строком на 3 (три) роки, з конфіскацією майна, що є його особистою власністю.

На підставі ст. 54 КК України, позбавити ОСОБА_9 , спеціального звання - підполковник поліції.

Покарання ОСОБА_9 , слід обчислювати з дня фактичного приведення вироку до виконання.

Стягнути солідарно з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , судові витрати за проведення судової технічної експертизи документів № 13/2.3-165 від 14.04.2016 року, в сумі 1587 гривні 72 копійки на користь держави.

Речові докази по справі, а саме: грошові кошти, а саме сто купюр номіналом по 50 гривень кожна, яка мають наступні серії та номери: ПЗ 7455117; ТВ 4883951; КТ 1891586; ЕЦ 2627888; РБ 9279857; ПЗ 8958324; СД 1238448; ПЖ 0504716; ЕЯ 6648631; ЕХ 9891866; ПА 8450861; КР 8682714; УЖ 3507279; ТА 1289541; ПЕ 1554388; ТЕ 2681306; КЕ 1617211; КФ 3299989; ЗЕ 1956693; КЗ 5679758; ПИ 1560318; РА 3740361; ЕЄ 2826838; ВБ 5388710; СБ 5711648; РА 7495170; КУ 3187819; КС 0882078; РВ 9102150; ТД 2218512; РА 2471891; РЕ 5413471; РБ 1677342; ПЕ 1561257; ПЗ 4419595; КЯ 4836944; РЖ 2496082; ПД 2842010; РГ 7086892; ТЗ 7404622; КР 0658042; РЖ 0220421; ПЄ 5288406; КК 4338386; ГР 3384827; КМ 8401727; КХ 2216676; РГ 7054260; ЕЄ 1668716; ПГ 7251346; РЕ 6885140; СГ 6969396; РЕ 9151098; УК 7917298; ВГ 5810165; КД 8146991; ПЕ 4756815; ПВ 8045509; КГ 4040708; КА 3053805; ПЗ 5752630; ТВ 1059162; СЗ 2903847; ПИ 5753562; СА 2717324; СП 3614139; ТЄ 8993989; ПЕ 3856039; ЕХ 4471726; РЕ 8366665; КУ 1447281; КВ 5567009; КА 0882119; ПА 5743764; УВ 4191741; ПГ 6817847; СГ 0268795; ПЕ 9216780; СЖ 6560073; СГ 5394771; КТ 6354548; ФБ 2471018; КР 5246587; КФ 6412651; ПЗ 5397298; ПЄ 5818545; КН 9686622; УЕ 9294449; КЛ 4282423; КА 4621375; КА 8383255; СЗ 7699822; ЗЙ 7899439; ВГ 3863555; ПВ 5461747; РБ 6478856; РЖ 2711923; КБ 6231532; ПЄ 3302176; ПЄ 7423196 - повернути ОСОБА_13 .

На вирок протягом тридцяти діб з моменту його проголошення може бути подано апеляцію в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Вільногірський міський суд Дніпропетровської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Головуючий - суддя: ОСОБА_1

Попередній документ

78841328

Наступний документ

78841330

Інформація про рішення:

№ рішення:	78841329
№ справи:	173/1115/16-к
Дата рішення:	26.12.2018
Дата публікації:	02.03.2023
Форма документу:	Вирок
Форма судочинства:	Кримінальне
Суд:	Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
Категорія справи:	Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто: рішення набрало законної сили (10.07.2024)
Дата надходження:	12.04.2023

Розклад засідань:

Минулі засідання (62)

21.11.2025 21:02	Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
21.11.2025 21:02	Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
21.11.2025 21:02	Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
21.11.2025 21:02	Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
21.11.2025 21:02	Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
21.11.2025 21:02	Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
21.11.2025 21:02	Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
21.11.2025 21:02	Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
21.11.2025 21:02	Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
22.01.2020 10:30	Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
05.03.2020 10:00	Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
31.03.2020 15:00	Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
05.05.2020 14:30	Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
09.06.2020 11:00	Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
11.06.2020 13:00	Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
11.08.2020 15:00	Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
14.09.2020 14:30	Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
26.10.2020 10:00	Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
05.11.2020 10:00	Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
26.11.2020 10:00	Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
22.12.2020 10:00	Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
06.01.2021 10:00	Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
16.02.2021 10:00	Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
16.03.2021 10:00	Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
30.03.2021 10:00	Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
26.04.2021 10:00	Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
06.05.2021 10:00	Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
25.05.2021 10:00	Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
22.07.2021 10:00	Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
05.08.2021 10:00	Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
31.08.2021 10:00	Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
13.09.2021 15:00	Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
28.09.2021 15:00	Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
19.10.2021 15:00	Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
09.11.2021 10:00	Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
18.11.2021 10:00	Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
20.12.2021 10:00	Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
12.01.2022 13:15	Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
17.02.2022 15:00	Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
22.03.2022 10:30	Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
08.09.2022 14:00	Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
06.10.2022 15:00	Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
10.11.2022 15:00	Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
22.12.2022 15:00	Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
28.12.2022 15:30	Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
26.01.2023 15:00	Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
23.02.2023 15:30	Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
02.03.2023 15:00	Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
23.05.2023 15:00	Дніпровський апеляційний суд
29.06.2023 12:00	Дніпровський апеляційний суд
05.09.2023 15:00	Дніпровський апеляційний суд
28.09.2023 11:30	Дніпровський апеляційний суд
23.11.2023 12:00	Дніпровський апеляційний суд
28.12.2023 15:30	Дніпровський апеляційний суд
06.02.2024 12:00	Дніпровський апеляційний суд
05.03.2024 11:30	Дніпровський апеляційний суд
09.04.2024 11:00	Дніпровський апеляційний суд
30.05.2024 15:00	Дніпровський апеляційний суд
18.06.2024 09:00	Дніпровський апеляційний суд
04.07.2024 09:00	Дніпровський апеляційний суд
10.07.2024 13:40	Дніпровський апеляційний суд
27.05.2025 11:30	Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська