справа № 208/3830/16-ц
№ провадження 2/208/92/18
Іменем України
26 березня 2018 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: Головуючого судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засіданні ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_5 акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 акціонерного товариства «АльфаБанк» та до ОСОБА_5 акціонерного товариства «Омега-Банк», третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_6 акціонерне товариство «ДельтаБанк» про припинення договору поруки, -
Позивач ОСОБА_6 акціонерне товариство «Альфа-банк» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
У своєму позові позивач зазначив, що між позивачем ОСОБА_7 акціонерним товариство «Сведбанк», правонаступником якого є ОСОБА_6 акціонерне товариство «Сведбанк» та ОСОБА_6 акціонерне товариство «Альфа-банк» та ОСОБА_2 13 травня 2008 року був укладений кредитний договір № 0310/0508/71-191. 25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитним договором та 15 червня 2012 року між ПАТ «ДельтаБанк» та ПАТ «Альфа Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитним договором. 13 травня 2008 року ВАТ «Сведбанк» надав відповідачу ОСОБА_2 кредит у сумі 56 500 доларів США, а відповідач ОСОБА_2 зобов'язався повернути надані грошові кошти і сплатити проценти за користування в сумі, строк та на умовах, передбачених кредитним договором. В забезпечення виконання зобов'язань 13 травня 2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3 був укладений договір поруки № 0310/0508/71-191-Р-1, відповідно до якого остання поручається за виконання відповідачем обов'язків, що виникли на підставі основного договору.
У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 01 березня 2016 року має заборгованість в розмірі: за кредитом 45 510 доларів США та по відсоткам 7 859,13 доларів США.
У зв'язку з порушенням відповідачами умов договорів представник позивача звернувся до суду та, з урахуванням уточнень до позову, просить суд стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 акціонерного товариства «Альфа-банк» заборгованість за кредитним договором № 0310/0508/71-191 від 15 травня 2008 року, за кредитом 45 510 доларів США та по відсоткам 7 859,13 доларів США та судові витрати.
В свою чергу відповідач ОСОБА_3 надала зустрічний позов до ОСОБА_5 акціонерного товариства «АльфаБанк» та до ОСОБА_5 акціонерного товариства «Омега-Банк», третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_6 акціонерне товариство «ДельтаБанк» про припинення договору поруки.
У своєму позові посилається на те, що 13 травня 2008 року між ОСОБА_2 та ВАТ "СведБанк" укладено кредитний договір, в забезпечення виконання якого із нею укладений договір поруки, відповідно до якого вона поручилась за виконання позичальником обов'язки за договором кредиту. Вважає, що позичальник припинив виконання зобов'язань за кредитним договором 17 квітня 2015 року, а тому у позивача виникло право вимоги до неї, як до поручителя, починаючи з 17 квітня 2015 року протягом шести місяців. Банк звернувся до суду лише 13 червня 2016 року, тобто через 8 місяців після спливу шестимісячного строку для стягнення боргу.
У зв'язку з чим просить суд припинити дію договору поруки від 13 травня 2008 року № 0310/0508/71-191-Р-1 укладений між ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_3.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 акціонерного товариства «Альфа-банк» ОСОБА_8 посилався на обставини викладені в позові та просив задовольнити позовні вимоги та стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 акціонерного товариства «Альфа-банк» заборгованість за кредитним договором № 0310/0508/71-191 від 15 травня 2008 року, за кредитом 45 510 доларів США та по відсоткам 7 859,13 доларів США та судові витрати. Також просив відмовити в задоволенні зустрічного позову.
Відповідачів та їх представник просили суд відмовити в задоволені позову та зустрічний позов задовольнити, а також застосувати строк позовної давності.
13 червня 2016 року ухвалою суду позовні вимоги залишені без руху.
03 серпня 2016 року відкрито провадження по справі.
09 лютого 2017 року в задоволенні клопотання відповідача про допит свідків та витребування доказів було відмолено.
27 липня 2017 року ухвалою суду засвідчена довіреність представника відповідача.
27 вересня 2017 року прийнятий зустрічний позов та прийняті заперечення щодо позову.
31 жовтня 2017 року представником позивача надані заперечення на позов відповідача.
27 лютого 2018 року задоволено клопотання про витребування доказів та витребуваний детальний розрахунок боргу та визначено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Суд вислухавши представників сторін, відповідачів, вивчивши матеріали цивільної справи та дослідивши докази по справі, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, та зустрічні вимоги також підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 13 травня 2008 року між ОСОБА_7 акціонерним товариство «Сведбанк», правонаступником якого є ОСОБА_6 акціонерне товариство «Сведбанк» та ОСОБА_6 акціонерне товариство «Альфа-банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 0310/0508/71-191, згідно якого позивач надав відповідачу в тимчасове користування на умовах забезпеченості, зворотності, терміновості, платності кредитні ресурси шляхом надання грошових коштів у розмірі 56 500 доларів США, а відповідач зобов'язався повернути надані грошові кошти і сплатити проценти за користування в сумі, строк та на умовах, передбачених кредитним договором, строк дії договору є 13 травня 2008 року по 12 травня 2038 рік включно (а.с.4-10).
П.1.3 кредитного договору вказано, що позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 11,9 відсотків річних за весь строк фактичного користування кредитом (а.с.4).
25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитним договором та 15 червня 2012 року між ПАТ «ДельтаБанк» та ПАТ «Альфа Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитним договором № 0310/0508/71-191 від 13 травня 2008 року (а.с.17-25).
В забезпечення виконання зобов'язань 13 травня 2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3 був укладений договір поруки № 0310/0508/71-191-Р-1, відповідно до якого остання поручається за виконання відповідачем обов'язків, що виникли на підставі основного договору (а.с.18).
25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитним договором та 15 червня 2012 року між ПАТ «ДельтаБанк» та ПАТ «Альфа Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитним договором (а.с.28-35).
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно до ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 549, 550 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Як вбачається зі ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Окрім цього, відповідно до вимог 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
З урахуванням наданих розрахунків вбачається, що відповідачі мають заборгованість за кредитом № 0310/0508/71-191 від 15 травня 2008 року, у розмірі 45 510 доларів США та по відсоткам 7 859,13 доларів США (а.с.25).
Що стосується посилання відповідача на пропущений строк позовної давності суд виходить з наступного.
Згідно до матеріалів справи вбачається, що сторони визначили строк дії договору до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за кредитом та процентами за користування ним, кінцевий строк повернення кредиту до 12 травня 2038 року, так і строки виконання зобов'язань зі щомісячним погашенням платежів - щомісячно, у розмірі та строки, визначені договором.
Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у частині другій статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Сторони кредитного договору встановили як строк дії договору до моменту виконання сторонами в повному обсязі взятих на себе зобов'язань, так і строки виконання зобов'язань зі щомісячним погашенням платежів. Таким чином, погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів умовами договору визначено місяцями.
Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до складу зобов'язання, яке виникло на основі договору.
Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно із частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 ЦК України).
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Так, за зобов'язанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята статті 261 ЦК України).
Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252 та 255 ЦК України.
При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Оскільки умовами договору передбачені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже, і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.
Враховуючи, що за умовами договору погашення кредиту та процентів за його користування повинне здійснюватись позичальником щомісячно, то початок перебігу позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань.
У разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів і процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.
Проте у зв'язку з порушенням відповідачем умов кредитного договору щодо повернення кредиту банк відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України та умов кредитного договору використав право достроково вимагати стягнення з позичальника заборгованості за кредитним договором, звернувшись до суду із позовом про стягнення заборгованості, у зв'язку із виниклою заборгованістю.
Окрім цього, рішенням Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23 червня 2015 року вимоги ОСОБА_5 акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 були задоволені та в рахунок погашення за кредитним договором № 0310/0508/71-191 від 13 травня 2008 року в розмірі 45 510 доларів США, по відмоткам 3 526,58 доларів США. пеня 1088,14 доларів США звернуто стягнення на предмет іпотеки (а.с.79-85).
Період стягнення суми заборгованості за договором становить з 13 травня 2008 року по 18 травня 2015 рік, а відповідач припинив зобов'язання 17 квітня 2015 року.
Відповідно до умов кредитного договору п.3.8 кредитор має право вимагати від позичальника дострокового повернення всієї наданої суми кредиту та сплати плати за кредит, змінивши при цьому терміни повернення кредиту та плати"банк має право надіслати позичальнику повідомлення про зміну умов цього договору у будь-який час з моменту якщо позичальник порушує строки платежів, встановлених п.3.3 договору. При цьому строк виконання позичальником своїх зобов'язань за взаємною згодою сторін вважається таким, що настав, на десятий календарний день з дня направлення банком позичальнику повідомлення про зміну умов цього договору в порядку, передбаченому цим пунктом договору".
Так, позивачем на адресу відповідача були направлені повідомлення 27 грудня 2012 року та 23 травня 2016 року про дострокове повернення кредиту.
У зв'язку з викладеним, суд приходить до висновку, що після направлення відповідачу письмового повідомлення з вимогою в 2012 році про дострокове погашення всієї суми заборгованості кредитний договір № 0310/0508/71-191 від 13 травня 2008 року припинив свою дію з січня 2013 року та втратив можливості нарахування та стягнення відсотків за кредитним договором, оскільки нарахування процентів поза строком дії кредитного договору не передбачено,у зв'язку з чим відсотки нараховані за період з 07 січня 2013 року по 01 лютого 2016 рік стягненню не підлягають,оскільки нараховані поза строком дії кредитного договору.
А також з урахуванням строку позовної давності звернення до суду, сума кредиту за період з березня 2013 року становить 33 116 доларів США, що підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2
Враховуючи викладене суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача про стягнення з відповідачів ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 акціонерного товариства «Альфа-банк» заборгованості за кредитним договором № 0310/0508/71-191 від 13 травня 2008 року, за кредитом у розмірі 33 116 доларів США та судові витрати.
Що стосується вимог ОСОБА_3 то суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 цього Кодексу).
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).
Відповідно до вимог ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).
Припинення поруки пов'язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.
За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Встановлено, що відповідно до наявних у матеріалах справи позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 та Рішенням Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23 червня 2015 року вимоги задоволені, як встановлено в судовому засіданні останній платіж за кредитним договором відповідачем було внесено ще в квітні 2015 року.
З огляду на положення другого речення частини четвертої статті 559 ЦК України можна зробити висновок про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами). У разі пред'явлення банком вимог до поручителя більш ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов'язання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов'язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.
Так, встановлено, що ОСОБА_2 останній платіж вніс ще квітні 2015 року, а до суду із позовом до поручителя ОСОБА_3 банк звернувся лише у червні 2016 року, а також рішення суду, яким стягнуто було заборгованість за кредитним договором, набрало законної сили ще у липні 2015 року, що є часом настання строку для виконання відповідної частини основного зобов'язання, отже, щодо відповідальності поручителя відсутня, оскільки припинилася порука, у зв'язку з чим вимоги позивача до ОСОБА_3 не підлягають задоволенню.
У зв'язку з викладеним вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_5 акціонерного товариства «АльфаБанк» та до ОСОБА_5 акціонерного товариства «Омега-Банк», третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_6 акціонерне товариство «ДельтаБанк», про припинення договору поруки є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Так, при зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору, яка відповідно до вимог ст.141 ЦПК України та з урахуванням задоволених вимог, підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 19 982 грн. 75 коп. на користь позивача, а також з відповідачів за зустрічним позовом з кожного по 320 грн. 00 коп. на користь позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3
Керуючись ст. ст. 16, 254, 256, 261, 267, 509, 526, 551, 553, 559, 625, 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_5 акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Зустрічні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_5 акціонерного товариства «АльфаБанк» та до ОСОБА_5 акціонерного товариства «Омега-Банк», третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_6 акціонерне товариство «ДельтаБанк», про припинення договору поруки, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (адреса: 51900, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул.Корчевського, буд.№ 4) на користь ОСОБА_5 акціонерного товариства «Альфа-Банк» (адреса: 01001, м.Київ, вул.Десятинна, 4/6):
- 33 116 (тридцять три тисячі сто шістнадцять) доларів США - основну суму боргу за договором № 0310/0508/71-091, укладеного 13 травня 2008 року між ОСОБА_7 акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_2;
- 19 982 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят дві) грн. 75 коп. - суму судового збору.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_5 акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.
Дію договору поруки № 0310/0508/71-091-Р-1, укладеного 13 травня 2008 року між ОСОБА_7 акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_3, припинити.
Стягнути з ОСОБА_5 акціонерного товариства «АльфаБанк» та ОСОБА_5 акціонерного товариства «Омега-Банк» на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі по 320 грн. з кожного.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Апеляційного суду Дніпропетровської області.
Згідно до п.п.15.5 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди, тобто через Заводський районний суд м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості сторін:
Позивач: ОСОБА_6 акціонерне товариство «Альфа-Банк», адреса: 01001, м.Київ, вул.Десятинна, 4/6, ЄДРПОУ 23494714.
Відповідач: ОСОБА_2, адреса: Дніпропетровська область, вул.Корчевського, буд.№ 4, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін НОМЕР_1.
Відповідач: ОСОБА_3, адреса: Дніпропетровська область, вул.Спортивна, буд.№ 35, кВ.№ 34, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін НОМЕР_2.
Відповідач за зустрічним позовом: ОСОБА_6 акціонерне товариство «Омега-Банк», адреса: 04080, м.Київ, вул.Новокостнтинівська, буд.№ 18-В, ЄДРПОУ 19356840.
Суддя Похваліта С. М.