іменем України
Справа № 210/1390/18
Провадження № 1-кп/210/402/18
"21" грудня 2018 р. м. Кривий Ріг
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
представника потерпілого ОСОБА_5 ,
обвинуваченої ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кривого Рогу кримінальне провадження за обвинувальним актомщодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянки України, українки, незаміжньої, із вищою освітою, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово раніше судимої, останній раз: 19.10.2004 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст.309 ч.2, ст.185 ч.3, ст.70 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки. Звільнена 11.01.2008 року за відбуттям строку покарання; 15.07.2008 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст.307 ч.2 КК України до позбавлення волі строком на 5 років із конфіскацією майна. Звільнена 15.04.2013 року за відбуттям строку покарання,
яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.185КК України, -
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи не зняту та непогашену у встановлено Законом порядку судимість, знову вчинила корисливий злочин, при наступних обставинах.
23.01.2018 року, ОСОБА_6 перебуваючи у квартирі АДРЕСА_3 , де доглядала за особою похилого віку - ОСОБА_8 , маючи вільний доступ до предметів і речей у вказаній квартирі, діючи з корисливого мотиву, маючи умисел направлений на таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, скориставшись відсутністю очевидців, шляхом вільного доступу, повторно таємно викрала майно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: холодильник «Смоленськ», вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №1165 від 14.03.2018 року складає 533 (п'ятсот тридцять три) гривні, двокамерний холодильник NORD ДХ 274-010, вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №1165 від 14.03.2018 року складає 2125 (дві тисячі сто двадцять п'ять) гривень, телевізор Thomson RP-46, вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №1165 від 14.03.2018 року складає 3774 (три тисячі сімсот сімдесят чотири) гривні, мобільний телефон Nokia 105 CYAN, вартість якого, згідно висновку судово - товарознавчої експертизи №1165 від 14.03.2018 року складає 325 (триста двадцять п'ять) гривень, праску Zelmer 28Z025, вартість якої, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №1165 від 14.03.2018 року складає 450 (чотириста п'ятдесят) гривень після чого, утримуючи викрадене з місця вчинення злочину зникла, розпорядившись викраденим на власний розсуд. Так, діями ОСОБА_6 було задано матеріальний збиток потерпілому ОСОБА_4 на загальну суму у 7 208 (сім тисяч двісті вісім) гривень.
21.12.2018 року з боку адвоката ОСОБА_9 , який дії в інтересах потерпілого ОСОБА_4 подано до суду позов до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальних збитків, заподіяних злочином на суму 7 208 гривень.
ОСОБА_6 винною себе в пред'явленому їй обвинуваченні визнала повністю, щиро розкаюється, просила суд суворо її не карати. Позов ОСОБА_4 визнала частково, оскільки частину матеріальних збитків нею було відшкодовано останньому 21.12.2018 року в сумі 3 608 гривень.
Прокурор заявив суду клопотання, яке підтримали потерпілий, його представник, обвинувачена та її захисник, про розгляд справи в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, так як обвинувачена вину в скоєнні злочину визнала повністю, вважає недоцільним дослідження доказів по справі відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Враховуючи те, що сторони кримінального провадження, не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, при цьому, судом обвинуваченій було роз'яснено, що в цьому випадку вона буде позбавлена права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, які не досліджувались під час судового розгляду даного кримінального провадження.
Роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 КПК України, суд провів судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин, із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом потерпілого, допитом обвинуваченої та дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченої.
Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 повідомив, що 23 січня 2018 року приїхав провідати свого батька ОСОБА_10 (за яким доглядала ОСОБА_11 ), який проживає за адресою: АДРЕСА_4 . Приїхавши до батька, виявив відсутність ряду речей в квартирі, а саме: двох холодильників, телевізора, мобільного телефону та праски. Одразу запідозрив ОСОБА_12 , так як йому було відомо, що остання була раніше неодноразово судимою, у тому числі за крадіжки. Зателефонувавши їй, остання не брала слухавку. Після чого, написавши заяву про злочин до поліції, у його вчиненні було викрито ОСОБА_6 , яка не заперечувала цього. Що стосується покарання, яке слід призначити обвинуваченій, ОСОБА_4 у вирішенні цього питання поклався на розсуд суду. Факт отримання від обвинуваченої ОСОБА_6 грошових коштів в сумі 3 608 гривень в рахунок відшкодування завданих збитків, ОСОБА_13 підтвердив та долучив до матеріалів обвинувального акту оригінал розписки, про отримання відповідних коштів. Що стосується позовних вимог, просив суд задовольнити їх в частині не відшкодованої частини, а саме, в розмірі 3 600 гривень.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 свою вину у скоєному злочині визнала повністю, щиро розкаялась, підтвердила обставини вчинення злочину, зазначені в обвинувальному акті та пояснила суду, що дійсно 23.01.2018 року перебуваючи у квартирі АДРЕСА_3 , де доглядала за батьком ОСОБА_14 , так як їй потрібні були кошти на лікування, вирішила викрасти майно останнього та закласти його до ломбарду. Так, того ж дня, викрала майно ОСОБА_14 , а саме: холодильник «Смоленськ», холодильник NORD, телевізор Thomson та мобільний телефон Nokia. Також ОСОБА_6 просила її суворо не карати. Оскільки усвідомила, що вчинила злочин по відношенню до потерпілого ОСОБА_4 та станом на 21.12.2018 часткового відшкодувала завдані збитки останньому, а саме, в сумі 3 608 гривень. Також після надання показів, ОСОБА_6 у судовому засіданні просила пробачення у ОСОБА_4 за скоєне та обіцяла найблищим часом повністю відшкодувати завдані збитки.
На підставі всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, беручи до уваги повноту належність та допустимість наданих суду доказів, оцінивши показання потерпілого та обвинуваченої, суд приходить до висновку про доведеність обвинувачення, яке пред'явлене ОСОБА_6 та погоджується із кваліфікацією її дій за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
Керуючись вимогами ст.65КК України, при призначенні ОСОБА_15 суд враховує, що нею вчинено злочин проти власності, який відповідно ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, дані, що характеризують особу обвинуваченої, а саме, ОСОБА_6 раніше судима, у тому числі за вчинення аналогічного злочину, на обліку у лікаря-психіатране перебуває, у лікаря-нарколога перебувала в період з травня 2013 року по грудень 2017 року, на даний час на обліку не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, незаміжня, має постійне місце реєстрації та проживання, вину у скоєному злочині визнала повністю та кається, відшкодувала потерпілому ОСОБА_4 частину завданих нею матеріальних збитків.
Згідно доповіді Металургійного районного відділу пробації філії державної установи «Центр Пробації» у Дніпропетровській області від 18.12.2018, на підставі зібраних характеризуючих матеріалів щодо обвинуваченої ОСОБА_6 надано висновок про те, що беручи до уваги історію правопорушень обвинуваченого, а також високу ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробаці вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства. На думку органу пробації, виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень. У разі якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладання на правопорушника обов'язків, кім обов'язкових: не віджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, відповідно до ч.2 ст.76 КК України.
Обставинами, що пом'якшують покарання згідно вимогст.66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю даного злочину.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.
З урахуванням викладеного, беручи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_6 кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд приходить до висновку, що обвинуваченій необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.185 КК України.
Однак, оскільки її перевиховання і виправлення цілком можливе без ізоляції від суспільства, то ОСОБА_6 допустимо звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши випробувальний строк, з покладенням на неї обов'язків, відповідно до ст.76 КК України.
Таке покарання на переконання суду є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_6 і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Процесуальні витрати у провадженні відсутні. Арешт на майно обвинуваченої під час досудового розслідування не накладався.
У зв'язку з тим, що відносно ОСОБА_16 під час досудового розслідування запобіжний захід не застосовувався, та в судовому засіданні клопотання прокурором про це не заявлялося, суд також не вбачає підстав для застосування відносно обвинуваченої запобіжного заходу.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
З боку потерпілого ОСОБА_4 заявлено цивільний позов до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальних збитків, заподіяних злочином на суму 7 208 гривень.
Цивільний позов, поданий до суду потерпілим ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних збитків, заподіяних злочином, на підставі правил ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1190 ЦПК України. Враховуючи те, що обвинуваченою ОСОБА_6 21.12.2018 було частково відшкодовано завдані ОСОБА_4 збитки в сумі 3 608,00 гривень, суд вбачає за необхідне задовольнити вимоги позивача частково та стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , завдану матеріальну шкоду в сумі 3600 гривень, оскільки вина обвинуваченої у справі доведена, а матеріальна шкода, завдана внаслідок діяння, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.185 КК України, обвинуваченою до цього часу повністю не відшкодована. Потерпілому ОСОБА_4 дійсно була завдана матеріальна шкода неправомірними діями обвинуваченої ОСОБА_6 . При цьому суд враховує те, що ОСОБА_6 цивільний позов визнала частково, а саме, в частині невідшкодованої суми завданих збитків.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 100, 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, ст.75, п.1, 2, ч.1, п.2, 3, ч.2 ст.76КК України, суд -
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винною за пред'явленим обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити їй покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробувальним терміном на 2 (два) роки, якщо вона протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.
На підставі п.1, 2, ч.1, п.2, 3, ч.2 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_6 :
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
-працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).
У відповідності до ст.100 КПК України, речові докази по справі: оригінал Договору фінансового кредиту №ДОН3560000224 від 23.01.2018 року із чеком щодо закладу під заставу мобільного телефону Nokia 105 (RM-908) до відділення ломбарду ПТ «Ломбард Донкредит ТОВ «Інтер-Ріелті» і Компанія» (30416462) за суму у 173,9 гривень, який долучено до матеріалів кримінального провадження №12018040710000258 - залишити при матеріалах.
Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальних збитків, заподіяних злочином на суму 7 208 гривень - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матеріальну шкоду в сумі 3600 (три тисячі шістсот) гривень 00 копійок.
Матеріали кримінального провадження №12018040710000258 від 03.02.2018, залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням у справі №210/1390/18, провадження №1-кп/210/402/18.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з моменту його проголошення,
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1