ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1
Справа № 210/5074/18
Провадження № 2-з/210/62/18
іменем України
"21" грудня 2018 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого-судді: Вікторович Н.Ю.,
за участі секретаря судового засідання: Реви К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України, без участі сторін, та без фіксування судового засідання звукозаписувальним пристроєм, заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову, -
18 грудня 2018 року в провадження суду надійшла вищевказана заява, котра вмотивована тим, що ОСОБА_2 подано позовну заяву до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Третя Криворізька державна нотаріальна контора про встановлення факту сумісного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності в порядку спадкування. Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області 08 червня 2017 року було ухвалене заочне рішення по цивільній справі №210/1200/17 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом виселення. Зазначеним рішенням позовні вимоги задоволено та вирішено усунути перешкоди в користуванні власністю шляхом виселення ОСОБА_5 із квартири за №67 в будинку №26 по вулиці Нахімова в місті Кривому Розі, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3. 26 червня 2018 року Апеляційний суд Дніпропетровської області розглянув апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 на заочне рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 червня 2018 року, та вирішив усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом виселення ОСОБА_2 із квартири АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3. Дане рішення набрало законної сили 26 червня 2018 року. ОСОБА_2 наразі проживає у квартирі за №67 в будинку №26 по вулиці Нахімова в місті Кривому Розі з малолітніми дітьми ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, іншого місця для проживання вони не мають.
Враховуючи викладене просить суд заборонити вчиняти дії щодо виселення ОСОБА_2 з квартири за №67 в будинку №26 по вулиці Нахімова в місті Кривому Розі, з малолітніми дітьми ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, шляхом зупинення виконання рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 червня 2018 року по справі №210/1200/17 за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на заочне рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 червня 2017 року до ухвалення рішення по суті у справі №210/5074/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Третя Криворізька державна нотаріальна контора про встановлення факту сумісного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності в порядку спадкування.
Учасники процесу при розгляді справи присутніми не були, їх неявка не перешкоджає розгляду заяви по суті.
Суд, вивчивши заяву про забезпечення позову, матеріали справи, прийшов до висновку про необхідність задоволення заяви про забезпечення позову, виходячи з наступного.
Так, положеннями ч.1 ст.149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом 2 частини 1 ст.150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується: забороною вчиняти певні дії.
Згідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляд заяв про забезпечення позову» передбачено, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Відповідно до цього ж п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Також відповідно до пункту 20 постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ» від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» зазначено, що з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову (статті 151, 152 ЦПК), наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі відповідно до статті 976 ЦК (судовий секвестр).
Відповідно ч.6 ст.154 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Згідно ч.1 ст.157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Вищезазначене дає підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. Тому заяву позивача необхідно задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.149, п.1 ч.1 ст.150, ст.151, ч.10 ст.153, ст.154, ч.1 ст.157, ст.ст.260, 353 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову, - задовольнити.
Заборонити вчиняти дії щодо виселення ОСОБА_2 з квартири за №67 в будинку №26 по вулиці Нахімова в місті Кривому Розі, з малолітніми дітьми ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, шляхом зупинення виконання рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 червня 2018 року по справі №210/1200/17 за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на заочне рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 червня 2017 року до ухвалення рішення по суті у справі №210/5074/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Третя Криворізька державна нотаріальна контора про встановлення факту сумісного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності в порядку спадкування.
Копію ухвали для відома та виконання направити відповідачу, третій особі та Металургійному відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (50065, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Віталія Матусевича, буд.№41).
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвалу може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суддя: Н. Ю. Вікторович