Ухвала від 26.12.2018 по справі 569/22651/18

Рівненський апеляційний суд

УХВАЛА

Іменем України

26 грудня 2018 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:

Суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4

прокурора - ОСОБА_5

підозрюваної - ОСОБА_6

захисника-адвоката ОСОБА_7

слідчого - ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне апеляційну скаргу прокурора, який здійснює процесуальне керівництво в кримінальному провадженні № 12018180010003555, на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 30 листопада 2018 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором, щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, раніше не судимої, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, і обрано ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням обов'язків, передбачених п. п. 1, 2, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Як вбачається з клопотання слідчого, ОСОБА_9 підозрюється у незаконному збуті в проміжок часу з 02 серпня 2018 року по 28 листопада 2018 року наркотичного засобу - бупренорфіну, вагою відповідно 0,0058 г, 0,0057 г, про що 29 листопада 2018 року їй оголошено ( а. с. 22-25).

У поданій апеляційній скарзі прокурор зазначає, що ОСОБА_6 , яка офіційно ніде не працює і не має міцних соціальних зв'язків, обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, а тому обраний судом запобіжний захід, на його думку, не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України. Доводить, що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може впливати на інших осіб, причетних до вказаного злочину, які встановлюються досудовим розслідуванням шляхом проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Просить скасувати оскаржувану ухвалу і обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора на підтримання апеляційної скарги, слідчого ОСОБА_8 , підозрювану ОСОБА_6 та захисника-адвоката ОСОБА_10 , які просять залишити ухвалу слідчого судді без зміни, перевіривши матеріали клопотання й обговоривши викладене в апеляційній скарзі прокурора, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ст. 183 КПК України та роз”яснень, що містяться в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25.04.2003 року “Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства”, взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, який обирається лише за наявності підстав вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим його процесуальних обов'язків та належної поведінки.

З клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 слідує, що слідчим на його обґрунтування вказано про тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_6 , суворість покарання, що їй загрожує, й можливість підозрюваної переховуватися від досудового розслідування і суду.

Між тим, відповідно підпункту 1(с) статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, підставами для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, крім обґрунтованої підозри у вчиненні правопорушення, є наявність відповідних і достатніх підстав для тримання особи під вартою. Ризик переховування обвинуваченого від слідства і правосуддя, враховуючи Рішення Європейського суду з прав людини у справі “W. проти Швейцарії” від 26.01.1993 року, не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового вироку.

Як під час розгляду клопотання, так і при апеляційному розгляді жодних даних, які б свідчили про тиск ОСОБА_6 , яка раніше не судима, має постійне місце проживання разом із хворим сином, на свідків або перешкоджання нею кримінальному провадженню іншим чином не встановлено, як і доказів незабезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_6 її процесуальних обов'язків, належної поведінки чи переховування від досудового розслідування.

Не навів таких доказів і прокурор в судовому засіданні.

Твердження прокурора в апеляційній скарзі про те, що підозрювана ОСОБА_6 є суспільно - небезпечною особою і повинна утримуватися під вартою, є безпідставними, оскільки в судовому засіданні як прокурор, так і слідчий зазначили, що ОСОБА_6 не чинить ніяких перешкод досудовому розслідуванню і не порушує умов цілодобового домашнього арешту та покладених на неї судом першої інстанції обов'язків.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення та обрання ОСОБА_6 найсуворішого запобіжного заходу - тримання під вартою.

Керуючись ст. ст. 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 30 листопада 2018 року щодо обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту підозрюваній ОСОБА_6 з покладенням обов'язків, передбачених п. п. 1, 2, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

З оригіналом вірно: Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
78836730
Наступний документ
78836732
Інформація про рішення:
№ рішення: 78836731
№ справи: 569/22651/18
Дата рішення: 26.12.2018
Дата публікації: 02.03.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Рівненський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення; Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (усього), з них; Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів