Справа № 524/3969/17 Номер провадження 11-кп/814/126/18Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
18 грудня 2018 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
обвинуваченої ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016170090004065 від 24.10.2016 року відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с Остап'є, Великобагачанського району, Полтавської області, українки, громадянки України, освіта вища, пенсіонер, інвалід 3 групи, розлучена, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима
за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_7 на вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука від 22.11.2017 року
встановила :
Цим вироком ОСОБА_7 визнано винною у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 5 100 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік
На підставі п.«г» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_7 звільнено від відбування основного і додаткового покарання у зв'язку із амністією.
Міра запобіжного заходу ОСОБА_7 не обиралась.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати на проведення судової авто-технічної експертизи - в сумі 790, 96 грн.
Позов прокурора задоволено.
Стягнуто із ОСОБА_7 на користь держави в особі фінансового управління Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради в місцевий бюджет м. Кременчука (р/р 314145447000008 в ГУДК України Полтавської області, код ЄДРПОУ 34698778, код платежу 24060300) кошти витрачені на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_9 кримінального правопорушення на суму 8235, 87 (вісім тисяч двісті тридцять п'ять, 87)грн.
Цивільний позов ОСОБА_9 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 в рахунок відшкодування моральної шкоди 8 ( вісім) тисяч гривень.
В іншій частині позову відмовлено.
Позов ОСОБА_9 в частині майнових вимог до ОСОБА_7 залишено без розгляду.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 процесуальні витрати : витрати на правову допомогу у сумі 5 000 (п «ять) грн.
Згідно вироку суду, 18 жовтня 2016 року приблизно о 19 год 40 хв, в темний час доби без опадів, при ввімкненому зовнішньому міському електроосвітленні, по сухому асфальтобетонному покриттю вул. Лікаря Богаєвського у м. Кременчуці, яка має по одній смузі руху у кожному напрямку, зі сторони вул. Сумської в напрямку вул.Гранітної м Кременчука, керуючи автомобілем «Mitsubishi ASX» державний номерний знак НОМЕР_1 водій ОСОБА_7 рухалась з увімкненим ближнім світлом фар.
У цей же час в районі буд. 40/1 по вул. Лікаря Богаєвського у м Кременчуці, попереду автомобіля «Mitsubishi ASX» державний номерний знак НОМЕР_1 з права наліво відносно напрямку руху транспортного засобу, поза межами пішохідного переходу, рухалась пішохід ОСОБА_9
Рухаючись у вказаному напряму, в заданій дорожній обстановці, ОСОБА_7 , маючи можливість своєчасно виявити пішохода, не вжила заходів щодо зменшення швидкості та своєчасного екстреного гальмування автомобіля, тим самим порушила п. 12.3 Правил дорожнього руху України, а саме: у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, чим спричинила наїзд на пішохода.
У результаті наїзду пішоход ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми: забою головного мозку легкого ступеню мезенцефально-бульбарної форми з вогнищем гемморагічної інфекції в правій субкапсулярній області; субарахноїдального крововиливу; ретробулярної гематоми лівого ока; посттравматичного артрозу правого плечового суглобу; саден у ділянці правої клубової кістки та правого колінного суглоба; ділянок рожевого кольору, слідів від загоєння саден: на тильній поверхні правої стопи, на першому пальці лівої кисті, на внутрішній поверхні лівої стопи, у основи першого пальця, на зовнішній поверхні правого передпліччя, в верхній третині, які за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров'я.
Відповідно до висновків автотехнічної експертизи за №211 від 28.04.2017 року у даній дорожній обстановці, водій автомобіля «Mitsubishi ASX» державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_7 мала технічну можливість уникнути вказаної ДТП, шляхом виконання вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України, для чого у неї не було будь-яких перешкод технічного характеру.
В поданій апеляційній скарзі обвинувачена прохає вирок суду в частині задоволення цивільного позову змінити та відмовити в задоволенні позовної заяви прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури.
Інші учасники провадження вирок суду не оскаржили.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, обвинувачену ОСОБА_7 та її захисника адвоката ОСОБА_8 , які підтримали у повному обсязі подану апеляційну скаргу, прокурора який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, приходить до висновку, що апеляційна скарга обвинуваченої ОСОБА_7 задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів провадження, досудове та судове слідство у ньому проведено з дотриманням вимог кримінально - процесуального закону, а висновки суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_7 у вчиненні злочину за який вона засуджена, ґрунтуються на зібраних у справі доказах, які відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються сукупністю досліджених у судовому засіданні та детально наведених у вироку доказів, є правильними та ніким з учасників процесу не оспорюються. Тому колегія суддів виходить з того, що було встановлено вироком місцевого суду.
У відповідності до зібраних по справі доказів, дії ОСОБА_7 кваліфіковані судом за ч.1 ст. 286 КК України, що також ніким не оспорюються.
На думку колегії суддів, призначене ОСОБА_7 покарання, відповідає вимогам ст. 65 КПК України та судом першої інстанції правильно застосовано до останньої положення п. «г» ст. 1 ЗУ «Про амністію у 2016 році».
Перевіривши матеріали провадження в межах поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає безпідставними доводи ОСОБА_7 щодо неправомірного задоволення місцевим судом цивільного позову прокурора.
Відповідно до положень п. 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Зокрема, частиною 3 статті 128 КПК України передбачено, що цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через фізичний чи матеріальний стан, неповноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права.
З матеріалів провадження вбачається, що комунальне некомерційне медичне підприємство «Лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька» фінансується з міського бюджету за бюджетною програмою 07 і 2010 «Багатопрофільна стаціонарна медична допомога населенню», тобто вказаний заклад охорони здоров'я є одержувачем бюджетних коштів.
Згідно реєстраційної картки розпорядника бюджетних коштів комунального некомерційного медичного підприємства «Лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька», найменування розпорядника бюджетних коштів вищого рівня - Управління охорони здоров я виконавчого комітету Кремечуцької міської ради.
Відповідно до довідки № 01-16/125, потерпіла ОСОБА_9 перебувала на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні Третьої міської лікарні (станом на день розгляду справи лікарнею інтенсивного лікування «Кременчуцька )з 18.10.2016 по 02.11.2016 року з діагнозом закрита черепно-мозкова травма. Забій головного мозку, легкого ступеню. Субарахноідальний крововилив. Ретробульбарна гематома лівого ока. Забій тазу. Витрати на лікування ОСОБА_9 становлять 8 235, 87 грн та складаються : вартість лабораторних досліджень 202, 05 грн., вартість одного ліжко дня в умовах відділення інтенсивної терапії в реанімації 2631, 92 грн., вартість чотирнадцяти ліжко днів в умовах нейрохірургічного стаціонар становлять 5401, 90 грн.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» №11 від 37.07.1995 (далі - Постанова), питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України 545 від 16.07.1993 (далі - Порядок).
Зокрема, як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.
У зв'язку з тим, що на лікування потерпілого установою, яка фінансується за рахунок держави були витрачені кошти, які підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила кримінальне правопорушення, прокурором у кримінальному провадженні, пред'явлений був позов в інтересах держави в особі фінансового управління виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області.
Чинним кримінально - процесуальним законодавством не передбачено надання прокурором будь - яких документів для представництва інтересів держави в суді, окрім належного обґрунтування позову в чому саме відбулося порушення матеріальних або інших інтересів держави, із зазначенням органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
За цих обставин, колегія суддів вважає, що позов прокурора вірно визнано таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі на підставі ст.1206 ЦК України оскільки особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Вина обвинуваченої ОСОБА_7 у вчиненні інкримінуємого діяння доведена та вартість витрат понесених лікарнею інтенсивного лікування «Кременчуцька », яка є некомерційним медичним підприємством та перебуває на державному забезпеченні.
Таким чином доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 стосовно того, що позов до суду подано не в інтересах держави, а в інтересах органу місцевого самоврядування є неспроможними.
Крім того, не заслуговують на увагу доводи апелянта стосовно недопустимості доказу, а саме: довідки головного лікаря № 01-16/125 та твердження стосовно того на підставі яких документів розраховувалася вартість витрат на стаціонарне лікування потерпілої, яка вказана у позовній заяві прокурора.
Так, законодавець визначає, що згідно ч.1 ст. 128 КПК України, до початку судового розгляду цивільний позов може пред'явити особа, якій кримінальним правопорушеннями або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової або моральної шкоди.
При цьому право прокурора на цивільний позов у кримінальному проваджені регламентовано частиною третьою вказаної статті Закону, яка не містить такого обмеження для останнього.
Водночас, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що на момент ознайомлення ОСОБА_7 з матеріалами провадження, а саме 24.05.2017 року, що не заперечує ї сама обвинувачена, цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі фінансового управління Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради в матеріалах справи дійсно відсутній, однак прокурором подано позовну заяву до початку судового розгляду, як це передбачено КПК України.
Відповідно до «Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України 545 від 16.07.1993 року, передбачено що, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.
Довідка № 01-16/125 міститься в матеріалах провадження та оформлена належним чином.
З врахуванням викладеного, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченої ОСОБА_7 та вважає, вирок суду щодо в частині вирішення цивільного позову прокурора, законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування не вбачає.
Керуючись ч.2 ст. 376, статтями 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука від 22.11.2017 року щодо ОСОБА_7 - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга на судові рішення може бути подана до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим який утримується під вартою в той самий строк з дня вручення копії ухвали.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4