Житомирський апеляційний суд
Справа №278/2704/18 Головуючий у 1-й інст. Зубчук І. В.
Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Ляшук В. В.
27 грудня 2018 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду області Ляшук В.В., за участю: секретаря судового засідання Кусковської Т.А., захисника Раєцького А.О., правопорушника ОСОБА_3, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, щодо
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, мешканця АДРЕСА_1,
встановив:
Постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 28.11.2018 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 10200 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в сумі 352 гривні 40 копійок.
Згідно постанови, 04 вересня 2018 року о 09 годині 40 хвилин ОСОБА_3 на 168 км. ад Виступовичі-Житомир керував автомобілем НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння від проходження медогляду відмовився в присутності двох понятих, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.
Не погоджуючись з постановою суду, адвокат Раєцький А.О., який діє в інтересах ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, а справу закрити за відсутності в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що дана постанова є незаконною на його думку вона постановлена з грубим порушенням процесуальних норм.
Вказує, що з письмових пояснень свідків не вбачається який саме порядок огляду водію було запропоновано, які були дії водія щодо ухилення від проходження огляду.
Вказує, що в матеріалах справах відсутні будь-які докази вчинення ОСОБА_3 правопорушення, проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння здійснено з порушенням вимог законодавства, а тому протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно нього, не може вважатись доказом винуватості у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП оскільки правопорушення не мало місця.
Зазначає, що лікар, який проводив огляд водія, дав в судовому засіданні пояснення, які суперечать викладеним у постанові суду, оскільки чітко вказав що на момент огляду водія жодних ознак будь-якого сп'яніння (алкогольного, наркотичного чи іншого) не було виявлено, а канабіноїди, виявлені в сечі можуть виходити з організму тривалий час (щонайменше тиждень після вживання).
Заслухавши захисника та правопорушника ОСОБА_3, які просили задовольнити подану апеляційну скаргу, пояснення свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Суд першої інстанції при розгляді даної справи всебічно та повно дослідив всі наявні у справі докази, дав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винність ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується, доказами, які досліджувались в суді першої інстанції, а зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії БР № 034337 (а.с.2), письмовими поясненнями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_5 з яких вбачається, що ОСОБА_3 у їх присутності було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, від якого останній відмовився, а також власноручними поясненнями ОСОБА_3 зі змісту яких вбачається, що він керував транспортним засобом та відмовився від проходження огляду і йому зрозумілий зміст п. 2.5 ПДР та ст. 130 КУпАП.
Підтвердили ці обставини, в суді апеляційної інстанції і опитані свідки.
Так, ОСОБА_5 пояснив, що був запрошений свідком та засвідчив в своїх поясненнях відмову ОСОБА_3 від проходження медичного огляду.
Свідок ОСОБА_4, вказав, що у ОСОБА_3, після зупинки автомобіля було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, він вів себе неадекватно, сміявся, а тому йому неодноразово пропонувалось пройти огляд в медичному закладі, оскільки провести такий огляд на місці зупинки не представлялось за можливе у зв'язку з відсутність відповідних технічних засобів. ОСОБА_3 відмовився від проходження огляду у зв'язку з чим були запрошені свідки та він особисто підтвердив свою відмову у поясненні.
Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку від проходження медичного огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Сукупність доказів досліджених судом першої інстанції, а також судом апеляційної інстанції спростовують доводи апеляційної скарги захисника про те, що в суді не була доведена вина ОСОБА_3 у відмові в проходженні медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Що стосується доводів захисту про порушення при проведенні огляду на стан наркотичного чи іншого сп'яніння в Житомирському обласного диспансері та не встановлення у нього ознак сп'яніння то зазначені доводи не виключають наявність в його діях складу правопорушення, оскільки зазначений огляд проводився не в рамках справи про адміністративне правопорушення, а проводився майже через 5 годин після виявлення ознак сп'яніння у кримінальному провадження № 12018060170000766 від 04.09.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України у зв'язку з виявленням у ОСОБА_3 наркотичного засобу.
Крім того, висновки щодо результатів зазначеного огляду проведеного у Житомирському обласному диспансері № 693 від 04.09.2018 року додатково свідчать про обґрунтованість вимог працівників поліції, оскільки в сечі ОСОБА_3 було виявлено канабіноїди.
За таких обставин висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП суд апеляційної інстанції вважає правильними та такими, що обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Даних, які б ставили під сумнів рішення суду першої інстанції щодо винності ОСОБА_3 у вчиненні вказаного правопорушення, в матеріалах справи не має, не надані такі дані і при апеляційному розгляді справи.
Стягнення ОСОБА_3 судом першої інстанції призначено у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин апеляційний суд вважає постанову суду законною і обґрунтованою та не знаходить підстав для її скасування, не дають підстав для скасування постанови і інші доводи апеляційної скарги, оскільки вони є формальними та не вказують, що при провадженні у справі були допущені такі порушення, які перешкодили чи могли б перешкодити прийняти суду законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
постановив:
Апеляційну скаргу адвоката Раєцького А.О., який діє в інтересах ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Житомирського районного суду Житомирської області від 28 листопада 2018 року щодо ОСОБА_3 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її винесення є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Житомирського
апеляційного суду В.В. Ляшук