Рівненський апеляційний суд
_________________________________________________копія:______
Іменем України
20 грудня 2018 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;
розглянувши у відкритому судовому засіданні об'єднане кримінальне провадження №12017180010002339 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився та проживає у АДРЕСА_1 , раніше судимого, востаннє вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 15 липня 2014 року за ст..391, ч.1 ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 1 (один) місяць, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України;
За участі:
секретаря судових засідань - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого-адвоката - ОСОБА_7 ;
за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 04 квітня 2018 року;
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_4 просить вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 04 квітня 2018 року у частині призначеного покарання за вчинений, передбачений ч.3 ст.185 КК України, злочин змінити та призначити більш м'яке покарання.
Згідно оскаржуваного вироку, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки. Початок відбуття покарання визначено рахувати з 24 жовтня 2017 року, тобто з моменту затримання. Цивільний позов ОСОБА_8 задоволено повністю та прийнято рішення про стягнення із ОСОБА_4 на її користь грошових коштів у сумі 21451 (двадцять одна тисяча чотириста п'ятдесят одна) грн. 16 (шістнадцять) коп. Також прийнято рішення про стягнення із ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення експертиз в сумі 5692 (п'ять тисяч шістсот дев'яносто дві) грн.. 62 (шістдесят дві) коп.. Крім того, до набрання вироком
законної сили, міру запобіжного заходу ОСОБА_4 залишено попередню - тримання під вартою та, відповідно до ст.72 КК України, зараховано у строк відбутого покарання ОСОБА_4 термін попереднього ув'язнення, починаючи з 24 жовтня 2017 року по 03 квітня 2018 року включно. Судом також було вирішено питання щодо речових доказів.
В обгрунтувння доводів апеляційної скарги обвинувачений ОСОБА_4 доводить, що окрім врахованих судом першої інстанції пом'якшуючих йому покарання обставин, а саме: щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочину та добровільного часткового відшкодування завданої кримінальних правопорушенням шкоди, при призначенні покарання та у ході перегляду оскаржуваного вироку, на даний час слід врахувати те, що його було обстежено у медичній частині державної установи «Рівненський слідчий ізолятор», де він перебуває з 24 жовтня минулого року та виявлено тяжкі захворювання, такі як ВІЛ-інфекція та гепатит «С», а тому просить визнати дані обставини такими, що пом'якшують йому покарання за вчинений злочин.
За вироком суду, ОСОБА_4 визнаний винним та засуджений за те, що у період з квітня по вересень місяць 2017 року у м.Рівне вчинив ряд крадіжок, а саме 03 квітня 2017 року, близько 01-ї год. 00 хв., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, повторно, з метою власного матеріального збагачення, шляхом пошкодження навісного замка вхідних дверей, проник до підвального приміщення будинку АДРЕСА_2 , звідки таємно викрав велосипед марки «ALU-Trekking», вартістю 4000 (чотири тисячі) грн., належний потерпілій ОСОБА_9 , чим завдав останній майнової шкоди у вищевказаному розмірі, та близько 01-ї год. 15 хв. цього ж дня, з єдиним умислом, аналогічним способом, попередньо проникнувши до цього підвального приміщення, таємно викрав перфоратор марки «Bosh-GBH-2-20D», вартістю 1860 (одна тисяча вісімсот шістдесят) грн. 40 (сорок) коп. та телескопічну штангу марки «Bosh ТР 320», вартістю 1027 (одна тисяча двадцять сім) грн. 87 (вісімдесят сім) коп.. що належать на праві власності потерпілій ОСОБА_10 , чим завдав останній майнової шкоди в загальному розмірі 2888 (дві тисячі вісімсот вісімдесят вісім) грн. 27 (двадцять сім) коп.
Крім того, ОСОБА_4 у період часу з 13-ї год. 30 червня 2017 року по 08 год. 20 хв. 03 липня 2017 року, точної дати та часу судовим слідством не встановлено, шляхом віджиму вікна приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , проник до розміщеного у цьому приміщенні центру дитячого розвитку «Сімейка» та викрав побутову техніку, що належить потерпілій ОСОБА_11 , після чого зник з місця вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном, завдавши потерпілій майнової шкоди на загальну суму 8911 (вісім тисяч дев'ятсот одинадцять) грн. 21 (двадцять одна) коп..
Також, ОСОБА_4 , у період часу з 09-ї год. 00 хв. 01 вересня 2017 року по 21 год. 00 хв. 02 вересня 2017 року, точної дати та часу судовим слідством не встановлено, маючи єдиний умисел, шляхом пошкодження вікна проник до квартири АДРЕСА_4 , звідки таємно викрав відеокамеру «Logitech Webkam Pro 9000», вартістю 896 (вісімсот дев'яносто шість) грн. та грошові кошти в сумі 800 (вісімсот) доларів США, що станом на 02 вересня 2017 року, згідно офіційного курсу Національного Банку України, становить 20555 (двадцять тисяч
п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 16 (шістнадцять) коп., які належать потерпілій ОСОБА_8 , після чого з місця вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном зник, завдавши потерпілій майнової шкоди на загальну суму 21451 (двадцять одна тисяча чотириста п'ятдесят одна) грн. 16 (шістнадцять) коп..
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 , які повністю підтримали апеляційну скаргу та просили змінити вирок, призначивши більш м'яке покарання, пояснення прокурора, який просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги обвинуваченого та запропонував залишити вирок суду першої інстанції без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши, наведені в апеляційній скарзі обвинуваченого доводи, колегія суддів прийшла до висновку постановити рішення про залишення оскаржуваного вироку суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_4 без задоволення та щодо зарахування обвинуваченому строку попереднього ув'язнення у строк відбування призначеного покарання, на підставі ч.5 ст.72 КК України, з таких підстав.
Вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, за наведених в оскаржуваному вироку обставин, грунтується на сукупності зібраних у матеріалах кримінального провадження доказах, дослідження яких суд першої інстанції визнав недоцільним, оскільки ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні злочину, а обставини кримінального провадження ніким із учасників судового провадження не оспорювались, а тому суд прийняв рішення про дослідження документів, які стосуються особи обвинуваченого, характеризуючих даних на нього та прийняв рішення відносно заявленого цивільного позову по справі.
При призначенні покарання, як убачається із вироку, суд враховував тяжкість вчиненого злочину, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання ОСОБА_4 , особу винного, який раніше був неодноразово судимий, має задовільний стан здоров'я, на «Д» обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.
Разом з тим, суд визнав обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , до яких відніс щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне часткове відшкодування збитків та не встановив обставин, що обтяжують таке покарання.
У відповідності до вимог ст.12 КК України, злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України, - є тяжким, покарання за вчинення якого передбачене у виді позбавлення волі на строк від 3 (трьох) до 6 (шести) років.
У даному кримінальному провадженні, суд першої інстанції дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_4 неможливе без ізоляції його від суспільства, а тому визнав за необхідне призначити покарання у межах санкції частини статті вищевказаної норми закону України про кримінальну відповідальність, а саме у виді позбавлення волі на певний строк із відбуванням у кримінально-виконавчій установі.
Частина друга ст.65 КК України передбачає, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а частиною другою ст.50 КК України встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.
З приводу призначення покарання особі за вчинений злочин, Пленум Верховного Суду України у п.3 постанови (з наступними змінами і доповненнями) «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року надав роз'яснення, згідно яких при визначенні ступеня тяжкості вчиненого злочину, суд повинен виходити з класифікації злочинів, а також із особливостей конкретного злочину та обставин його вчинення обвинуваченою особою (форми вини, мотивів, способу, стадій, наслідків, що настали тощо), досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати також його вік, стан здоров'я, поведінку, минуле (зокрема наявність не знятих чи непогашених судимостей), склад сім'ї, матеріальний стан тощо.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.65 КК України, на думку колегії суддів, врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, його особу, який раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності, відсутність обтяжуючих покарання обставин, і дійшов до вірного висновку про призначення ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, визначений у санкції частини статті закону України про кримінальну відповідальність, а саме за ч.3 ст.185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, врахувавши в даному випадку також кількість епізодів вчинених крадіжок.
З апеляційної скарги не вбачається будь-яких об'єктивних даних, які не були враховані судом першої інстанції при призначенні обвинуваченому покарання, і які б спростували його висновки та надали би суду апеляційної інстанції призначити ОСОБА_4 більш м'яке покарання, ніж призначив суд першої інстанції.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції в цій частині є повністю обгрунтованим та законним, а покарання ОСОБА_4 , яке визначив суд, буде цілком необхідним та достатнім для обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Між тим, Законом України № 838-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року внесені зміни до ст.72 КК України, згідно яких строк попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Так, Велика Палата Верховного Суду в абз.106 постанови від 29 серпня 2018 року по справі №663/537/17 зазначила, що якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом №2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону №838-VIII. В такому разі Закон № 838-VIII має переважаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону №2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія Закону № 2046-VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч.2 ст.5 КК України не допускається.
У ч.1 ст.1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» (зі змінами і доповненнями) зазначено, що попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується до підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Зі змісту ч.1 ст.4 цього Закону слідує, що установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, є слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних силах України. В окремих випадках, що визначаються потребою в проведенні слідчих дій, ці особи можуть перебувати в ізоляторах тимчасового тримання.
За вимогами ч.4 ст.532 КПК України, судові рішення суду апеляційної та касаційної інстанцій, Верховного Суду України набирають законної сили з моменту їх проголошення.
Із вироку суду вбачається, що ОСОБА_4 перебував під вартою з моменту затримання, тобто з 24 жовтня 2017 року, а у зв'язку із тим, що частина епізодів злочинної діяльності ОСОБА_4 здійснилась до 20 червня 2017 року, то колегія суддів уважає зарахувати йому строк попереднього ув'язнення у строк відбування покарання з розрахунку: один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі з дня затримання до дня набрання вироком законної сили, тобто до 20 грудня 2018 року, оскільки вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 04 квітня 2017 року відносно ОСОБА_4 вступає в законну силу з дня проголошення ухвали колегії суддів апеляційного суду, тобто з 20 грудня 2018 року.
А тому, колегія суддів вважає за необхідне зарахувати ОСОБА_4 у строк відбування призначеного покарання строк його попереднього ув'язнення з 24 жовтня 2017 року по 20 грудня 2018 року з розрахунку: один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 04 квітня 2018 року відносно ОСОБА_4 в об'єднаному кримінальному провадженні №12017180010002339 за ч.3 ст.185 КК України - залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 - без задоволення.
Відповідно до ч.5 ст.72 КК України, зарахувати ОСОБА_4 у строк відбування покарання із розрахунку: один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі строк, починаючи з 24 жовтня 2017 року по 20 грудня 2018 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення цим судом та може бути оскаржена в касаційному порядку до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим ОСОБА_4 - у той самий строк з дня вручення йому копії цієї ухвали.
Суддя-доповідач - підпис ОСОБА_1
Судді підписи ОСОБА_2
ОСОБА_3
Згідно з оригіналом: суддя-доповідач: ОСОБА_1