Справа № 761/45742/18
Провадження № 1-в/761/560/2018
30 листопада 2018 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши клопотання засудженого ОСОБА_2 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк відбування покарання,
До Шевченківського районного суду м. Києва звернувся засуджений ОСОБА_2 з клопотанням про застосування до нього положень Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання».
Заявник на обґрунтування свого клопотання зазначив, що він засуджений 10.03.2017 Голосіївським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі. Також, 16.05.2016 ОСОБА_2 засуджений Голосіївським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 307 Кк України до 4 років позбавлення волі.
Зазначені судові рішення набрали законної сили
У зв'язку з тим, що на теперішній час ОСОБА_2 перебуває у ДУ «Київський слідчий ізолятор», останній просив перерахувати йому період попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Суддя, дослідивши клопотання та додані до нього відомості, дійшов висновку про таке.
У силу ч. 5 ст. 72 КК України (у ред. Закону від 26.11.2015 № 838-VIII) зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Як зазначено у листі ДУ «Київський слідчий ізолятор» від 26.11.2018 № Г-8118 ОСОБА_2 вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 10.03.2017 засуджений за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі. По іншій справі вироком Голосіївського районного суду м. Києва за ч.2 ст. 307 КК України до 4 років позбавлення волі. Вироки набрали законної сили.
Пунктом 14 частини 1 статті 537 КПК визначено, що питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають під час виконання вироку, розглядаються судом, визначеним частиною 2 статті 539 КПК.
У той же час, згідно з положеннями ст. 539 КПК усунення всякого роду сумнівів та протиріч при виконанні вироку віднесене до компетенції місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання (п.1 ч.2 ст. 539 КПК), або суду, який ухвалив вирок (п. 4 ч. 2 ст. 539 КПК).
На підставі ст. 89 Кримінально-виконавчого кодексу України особа, вперше засуджена до покарання у виді позбавлення волі за злочини невеликої або середньої тяжкості, може бути залишена у слідчому ізоляторі для роботи з господарського обслуговування.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_2 засуджений за вчинення тяжких злочинів, долучена до клопотання засудженого інформація Київського СІЗО від 26.11.2018 не містить даних про залишення засудженого ОСОБА_2 у слідчому ізоляторі для роботи з господарського обслуговування, вказана особа в умовах Київського СІЗО покарання не відбуває.
Крім того, вирок щодо ОСОБА_2 Шевченківським районним судом м. Києва не ухвалювався.
Наведене приводить до висновку, що суд, до якого надійшло клопотання ОСОБА_2 , не є судом, визначеним п.1, 4 ч.2 ст.539 КПК, отже, ініційоване засудженим питання не віднесене до компетенції Шевченківського районного суду м. Києва.
Розгляд цього клопотання належить до повноважень місцевого суду, який ухвалив вирок, або ж суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений буде відбувати покарання.
Зазначений висновок має наслідком поверненням клопотання заявнику з роз'ясненням передбаченого законодавством порядку його подання.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 537, 539 КПК України, ст. 89 КВК України, суддя
Клопотання засудженого ОСОБА_2 про перерахунок строку попереднього ув'язнення повернути заявнику, роз'яснивши, що розгляд цього питання віднесений до компетенції місцевого суду, який ухвалив вирок, або місцевого суду за місцем відбування засудженим призначеного покарання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1