Справа № 161/19620/18 Провадження №11-сс/802/228/18 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія:запобіжний захід. Доповідач: ОСОБА_2
18 грудня 2018 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06.12.2018 у кримінальному провадженні № 12018030010004471 від 04.12.2018 щодо ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець м. Луцька, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою освітою, непрацюючий, неодружений, раніше неодноразово судимий,
підозрюється в тому, що він своїми умисними протиправними діями, які виразились у відкритому викраденні чужого майна, поєднаними з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненими повторно, скоїв злочин, передбачений ч.2 ст.186 КК України.
Старший слідчий СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_10 звернувся до слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області з клопотанням, яке погоджене з із прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів відносно ОСОБА_8 ..
Клопотання умотивоване тим, що у кримінальному провадженні існують ризики, передбачені п.п.1,3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема, що ОСОБА_8 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
З метою запобігання даним ризикам та належної процесуальної поведінки підозрюваного, необхідно обрати ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06.12.2018 вказане клопотання задоволено.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, без визначення розміру застави, строк якого постановлено обчислювати з 11:00 год. 04.12.2018 року до 01.02.2019 року включно.
Взято ОСОБА_8 під варту із залу суду негайно.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що ОСОБА_8 раніше неодноразово судимий, немає постійного місця роботи, на даний час підозрюється у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, а тому з метою забезпечення належної поведінки підозрюваного під час досудового розслідування даного кримінального провадження є необхідність обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_8 просить ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нову, якою застосувати до нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Зазначає, що слідчий суддя безпідставно обрав ньому найсуворіший запобіжний захід, не мотивувавши свого рішення, в частині наявних ризиків у кримінальному провадженні, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Посилається на те, що він має постійне місце проживання, вину визнає повністю, неофіційно працює вантажником, позитивно характеризується за місцем проживання, перебуває у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_11 , з якою чекає на народження спільної дитини. Тому можна зробити висновок, що такі ризики, зазначені у клопотанні слідчого, взагалі відсутні.
Таким чином, підозрюваний вважає, що ухвала слідчого судді є необґрунтованою та не відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства України.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та основні доводи апеляційної скарги, пояснення підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 , які підтримували апеляційну скаргу та просили скасувати ухвалу слідчого судді та обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, міркування прокурора, який заперечував апеляційну скаргу та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, пояснення слідчого, перевіривши матеріали кримінального провадження за доводами апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Так, слідчий суддя встановив, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України; наявність реальних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ст.177 КПК України та недостатність застосування до ОСОБА_8 більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання його під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні слідчого.
Як убачається з матеріалів провадження, 04.12.2018 ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, яке відноситься до категорії тяжких.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення повністю стверджується зібраними у кримінальному провадженню доказами, а саме: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_12 , його заявою про вчинення злочину від 04.12.2018, довідкою КП "Луцька міська клінічна лікарня", протоколом огляду місця події від 04.12.2018, протоколом допиту свідка ОСОБА_13 , протоколом пред'явлення особи для впізнання від 04.12.2018.
Вирішуючи питання про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя в цілому мотивував своє рішення.
Апеляційний суд вважає, що слідчий у своєму клопотанні довів наявність обґрунтованої підозри, ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України та необхідність застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Характеризуючі дані про особу ОСОБА_8 , на які він посилається у поданій апеляційній скарзі, ризики у кримінальному провадженні не зменшують та на правильність висновку щодо необхідності застосування до підозрюваного саме запобіжного заходу у виді тримання під вартою не впливають.
Слідчий суддя правильно врахував те, що ОСОБА_8 раніше неодноразово судимий, знову підозрюється у вчиненні умисного злочину, який відноситься до категорії тяжких, не працює, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність підозрюваного.
За викладених обставин у сукупності апеляційний суд приходить до висновку, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Застосування більш м'яких запобіжних заходів до ОСОБА_8 є недостатнім.
Враховуючи приписи ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя правильно не застосовував альтернативний запобіжний захід у вигляді застави щодо ОСОБА_8 , оскільки останній підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення із застосуванням насильства до потерпілого.
За наведених обставин, апеляційний суд вважає ухвалу слідчого судді в цілому законною та обґрунтованою, тому підстав для її скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі підозрюваного, не знаходить.
На підставі викладеного, керуючись статтями 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_14 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06.12.2018 щодо нього - без змін.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: