Справа № 761/41392/17
Провадження № 2/761/6525/2018
13 липня 2018 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва, Волошин В.О., розглянувши питання про прийняття позовної заяви ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій незаконними; відшкодування коштів,-
встановив:
У листопаді 2017р. року позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаною позовною заявою.
Ухвалою суду від 17 листопада 2017р. позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
06 лютого 2018р. ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва позовну заяву ОСОБА_2 визнано неподаною та повернуто позивачу в зв'язку з невиконанням вимог ухвали від 17 листопада 2017р.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 04 липня 2018р. ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому, судом апеляційної інстанції, вказав на необхідність перевірки судом першої інстанції підстав щодо питань пов'язаних з її прийняттям, поверненням або відмовою у відкритті апеляційного провадження за наявності законодавчо визначених підстав та встановлених судом обставин.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Акти, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність) можуть бути оскаржені до суду відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.
У відповідності до п.1 ч.І ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно- владні функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
В пункті 7 ч.І ст. 4 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно п.1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Пунктом 25 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013р. №8 «Про деякі питання юрисдикції адміністративних судів» передбачено, що відповідно до ч.1,2 ст. З Закону України від 23 лютого 2012р. «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права. Оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, то спір, що виник між сторонами є публічно-правовим та підлягає розгляду за правилами КАС України.
Як вбачається з матеріалів справи, обсяг та зміст конкретних обставин цієї справи та їх нормативне регулювання дають підстави вважати, що не включення рахунку позивача до переліку рахунків, за яким вона зможе отримати відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, спричиняють публічно-правовий спір, пов'язаний зі здійсненням владних управлінських функцій, що підпадає під юрисдикцію адміністративних судів.
Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 квітня 2018р. у справі №820/1 1591/15, відповідно якої відсутні підстави вважати, що правовідносини між вкладниками та Фондом щодо формування переліку осіб, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок коштів Фонду, складаються за участі банку. Тому ці правовідносини не стосуються безпосередньо процедури ліквідації банку. Юридичний факт неплатоспроможності банку є лише підставою для виникнення правовідносин щодо відшкодування вкладникам їх вкладів за рахунок коштів Фонду, проте процес ліквідації має окремий перебіг і не впливає на обсяг відшкодування вкладникам. Наведене свідчить, що спір стосовно права на відшкодування вкладів фізичних осіб за рахунок коштів Фонду є публічно-правовим і не є спором у зв'язку з процесом ліквідації банку, а має окремий характер і стосується виконання окремої владної функції Фонду, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами (п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб).
Таким чином, справа за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій незаконними; відшкодування коштів не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
Вивчивши матеріали позовної заяви та зважаючи на вищезазначене, суд прийшов до висновку про необхідність відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за зазначеним позовом, оскільки згідно ст. 19 ЦПК України та ст.ст. 4, 19 КАС України, позов повинен розглядатись в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст. 255, 256, 263, 352, 353, 355 ЦПК України, ст.ст. 4, 19 КАС України (в редакції від 03 жовтня 2017р.), суд -
ухвалив:
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій незаконними; відшкодування коштів.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: