Справа № 761/24466/18
Провадження № 6/761/521/2018
29 жовтня 2018 року Шевченківський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді: Волошина В.О.
при секретарі: Яриновській Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого документу по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Тринадцята зарплатня» про стягнення боргу,
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 18 січня 2010р. по цивільній праві № 2-12737/09, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Тринадцята зарплатня» про стягнення боргу - задоволено. Стягнуто з Кредитної спілки «Тринадцята зарплатня» на користь ОСОБА_1 суми цільових внесків у розмірі 7500,0 грн. за договорами цільового внеску № 1350408 від 11 квітня 2008р., №1410408 від 14 квітня 2008р.; судовий збір у розмірі 75,0 грн.; 120,0 грн. - збору за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.
В липні 2018р. заявник ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаною заявою про видачу дублікату виконавчого документу.
Свої вимоги сторона заявника обгрунтовувала тим, що виконавчий документ було втрачено при поштовій пересилці, а тому заявник вимушений був звернутись до суду з вказаною заявою, оскільки рішення суду боржником не виконано.
В судове засідання учасники справи не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку. Сторона заявника (стягувача) подала на адресу суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Сторона боржника Кредитна спілка «Тринадцята зарплатня» подала на адресу суду письмові заперечення на заяву про видачу дублікату виконавчого документу, зазначаючи, що рішенням Господарського суду м. Києва від 16 вересня 2014р. у справі № 44//472-Б, заявника було визнано конкурсним кредитором ТОВ «Кінгз Кепітал», яке зазначеним рішенням було покладено відповідальність за виконання Кредитною спілкою «Тринадцята зарплатня» своїх зобов'язань перед заявником відповідно до умов договорів цільових внесків № 1410408 від 14 квітня 2008р. та № 1350408 від 11 квітня 2008р.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 433 ЦПК України неявка учасників процесу не є перешкодою для вирішення питання про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Суд, дослідивши і перевіривши матеріали справи, вважає, що подана заява про видачу дублікату виконавчого документу підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 26 серпня 2010р. Шевченківським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист за заявою стягувача, який було пред'явлено до примусового виконання.
Як вбачається з матеріалів справи, заявником, як було отримано довідку про втрату виконавчого документа (а.с. 32), а саме виконавчий лист було втрачено при поштовій пересилці.
Положеннями п. 9) ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Сферою регулювання ст. 6 Конвенції є також виконання судового рішення. Зокрема Європейський суд з прав людини зазначає, що п. 1 ст. 6 Конвенції («Право на справедливий суд») гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на доступ до суду, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 Конвенції детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.
В рішенні Європейського суду «Горнсбі проти Греції» від 10 березня 1997р. (п. 40) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «суду».
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і також зазначено, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013.
З огляду на вищезазначене, з метою захисту законних прав стягувача та виконання судового рішення, яке набрало законної сили, суд вважає, що подана заява підлягає задоволенню. Доводи боржника є безпідставними та необґрунтованими, в силу того, що заочне рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 18 січня 2010р. по цивільній праві № 2-12737/09, набрало законної сили, а рішенням Господарського суду м. Києва від 16 вересня 2014р. у справі № 44//472-Б не містить відомостей про визнання заявника конкурсним кредитором саме за наведеним заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 18 січня 2010р. по цивільній праві № 2-12737/09.
Керуючись ст. ст. 18, 258-261, 268, 353-355, 433 ЦПК України; ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»; ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -
Заяву ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого документу по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Тринадцята зарплатня» про стягнення боргу - задовольнити.
Видати дублікат виконавчого листа, виданого Шевченківським районним судом м. Києва по справі № 2-12737/09 за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Тринадцята зарплатня» про стягнення боргу.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали суду складено 02 листопада 2018р.
Суддя: