Справа № 761/42013/18
Провадження № 1-кс/761/28457/2018
05 грудня 2018 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання представника володільця майна Будівельно-виробничої фірми «Дністер» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, -
до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва звернувся представник володільця майна Будівельно-виробничої фірми «Дністер» - адвоката ОСОБА_3 із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного м. Києва від 01.12.2017 року.
В обгрунтування заявленого клопотання зазначає, що 28.11.2017 слідчим в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_4 у рамках кримінального провадження №42016000000004101 від 28.12.2016 за ч. 4 ст. 110-2, ч. 2 ст. 364 КК України, проведено обшук в цілісному майновому кoмплексі, загальною площею 6220,9 кв. м., за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Ізмаїльська, 106.
Обшук проведено на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09.11.2017 (у справі №761/40284/17). Цією ухвалою надано дозвіл на вилучення первинної фінансово-господарської документації ТОВ "Південний РКК", що підтверджує фінансування окупаційної влади АР Крим, походження море продукції, яка виготовляється ТОВ "Південний РКК", ТОВ "Рибоконсервний завод "Південний", довіреностей на представництво у податкових органах АР Крим, печаток та штампів, комп'ютерної техніки.
Під час описаного вище обшуку 28.11.2017 року серед іншого вилучено, зокрема: дві печатки з пристроєм для проставлення відбитків Будівельно-виробничої фірми «Дністер»; чекові книжки Будівельно-виробничої фірми «Дністер».
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09.11.2017 (у справі № 761 /40284/17) не надано дозволу на відшукання та вилучення під час обшуку вказаних вище предметів.
Таким чином, вилучене майно, що належать Будівельно-виробничій фipмі "ДНІСТЕР" очевидно не входить до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09.11.2017, а тому має статус «тимчасово вилученого майна».
Старший слідчий в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ Украйни ОСОБА_5 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із клопотанням про арешт вказаного вище тимчасово вилученого майна.
01.12.2017 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва задоволено клопотання про накладення арешту у тому числі на вище вказані предмети.
Заявник вважає, що є підстави для скасування арешту, накладеного на тимчасово вилучене майно Будівельно-виробничої фірми «Дністер» оскільки арешт накладено необґрунтовано та в подальшому застосуванні арешту відпала потреба.
Так, Будівельно-виробнича фірма "ДНІСТЕР", яка не є юридичною особою щодо якої здійснюється досудове розслідування, та службові особи якого не мають процесуального статусу підозрюваних у даному провадженні, набуло прав третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт.
Будівельно-виробнича фірма "ДНІСТЕР", яка не має іншого процесуального статусу у даному провадженні, набуло прав третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт.
Отже, з клопотанням про арешт майна Будівельно-виробничої фірми "ДНІСТЕР", як третьої особи, до суду мав право звернутися тільки прокурор.
З матеріалів судової справи № 761/43361/17 вбачається, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді звернувся саме слідчий ГСУ СБУ ОСОБА_5 (а не прокурор) - тобто, не належний суб'єкт.
Не погоджуючись із існуванням потреби у застосуванні арешту майна Будівельно-виробничої фірми «ДНІСТЕР» об'єктивні обставини досудового розслідування свідчать про очевидну відсутність потреби у такому арешті з огляду на наступне.
Як вбачається з витягу з ЄРДР, досудове розслідування розпочате ще 28.12.2016. У витягу з ЄРДР та у всіх процесуальних документах слідчим стверджується звинувачення конкретних осіб (не службових осіб Будівельно-виробничої фірми "ДНІСТЕР") у вчиненні кримінальних правопорушень.
Проте, за більше ніж півтори роки розслідування жодній особі повідомлення про підозру не вручене.
В т.ч. пройшло одинадцять місяців з моменту тимчасового вилучення майна, яке є предметом даного клопотання. Проте, із таким майном жодних слідчих дій не проводилося і не проваляться.
Вказане свідчить, що арешт печаток та чекових книжок Будівельно-виробничої фірми "ДНІСТЕР" жодним чином не забезпечує дане кримінальне провадження, а потреби досудового розслідування аж ніяк не виправдовують такий ступінь втручання у права приватного підприємства, його господарську діяльність.
В судове засідання представник володільця майна не з'явився, однак подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, клопотання підтримав в повному обсязі, просить таке задовольнити.
Слідчий та прокурор в судове засідання не з'явились, причини неявки не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду клопотання.
Їх неявка не є перешкодою у розгляді заявленого клопотання.
Дослідивши надані докази та матеріали, оцінивши їх в сукупності, слідчим суддею встановлено наступне.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01.12.2017 року накладено арешт на майно, що було вилучено в ході обшуку приміщень, що мав місце 28.11.2018 року, зокрема дві печатки з пристроєм для проставлення відбитків Будівельно-виробничої фірми «Дністер»; чекові книжки Будівельно-виробничої фірми «Дністер».
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із наступного.
Згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.
За приписами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також недоторканості права власності, відповідно до якої позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
За вимогами ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення, в тому числі, збереження речових доказів; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
За приписами ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи вищенаведені обставини, та те, що Будівельно-виробнича фірма «Дністер», яка не є юридичною особою щодо якої здійснюється досудове розслідування, та службові особи якого не мають процесуального статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженні, а набули право третьої особи, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про скасування арешту майна є підставним та підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 2, 7-9, 170, 173, 174, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
клопотання представника володільця майна Будівельно-виробничої фірми «Дністер» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01.12.2017 року на майно, саме: дві печатки з пристроєм для проставлення відбитків Будівельно-виробничої фірми «Дністер»; чекові книжки Будівельно-виробничої фірми «Дністер».
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1