Справа № 545/3109/18
Провадження № 2/545/1751/18
"27" грудня 2018 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Кіндяк І.С.,
з участі секретаря Лабовкіної Г.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкасівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, треті особи, що не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: Полтавська районна Державна нотаріальна контора, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, -
Позивач, ОСОБА_1, звернулася до Полтавського районного суду з позовом до відповідача Черкасівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.
В обгрунтування позовних вимог зазначила, що в березні 2000 року придбала у ОСОБА_6 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 82,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1., та земельну ділянку загальною площею 0,25 га. за адресою АДРЕСА_2, Черкасівської сільської ради, Полтавського району, Полтавської області. Придбання нерухомого майна відбулася 05.03.2000 року в присутності чоловіка колишньої власниці ОСОБА_6 - ОСОБА_4, та її синів - ОСОБА_3 та ОСОБА_5. З березня 2000 року позивач оселилася у вищезазначений будинок і постійно проживає в ньому. За власні кошти позивач здійснила газифікацію будинку, підтримує будинок у належному стані здійснюючи поточний ремонт покрівлі даху будинку. У 2018 році вирішила зареєстрували право власності на нерухоме майно у якому проживає. 14 серпня 2018 року позивач виявила намір юридично оформити право власності на вищевказаний будинок, з чим звернулася до Черкасівської сільської ради Полтавського району, Полтавської області. Згідно довідки № 243 виданої виконком Черкасівської сільської ради Полтавського району Полтавської області зазначено що, ОСОБА_1, придбала земельну ділянку та будинок з господарськими будівлями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, але без юридичного оформлення права власності на вищевказане майно, що є перешкодою у державній реєстрації права власності на таке майно.
Просила суд визнати за нею право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, а саме: житловий будинок літ А-1, загальною площею 82,1 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами, до складу якого входять сарай «Б», «б», колодязь № 1, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1., та земельну ділянку загальною площею 0,25 га, за адресою АДРЕСА_1.
Позивач та її представник в судове засідання не з'явилися, попередньо надавши до суду заяву про розгляд справи без їх участі, позов підтримали просили його задовольнити.
Від відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника не заперечуючи проти позову.
Від третіх осіб до суду надійшли заяви про розгляд справи без їх учасник не заперечуючи проти задоволення позову.
Розглянувши подані заяви, дослідивши матеріали по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Набувальна давність визначається як засіб закріплення майна за суб'єктами, що ним володіють, у випадках, коли вони не мають можливості через певні обставини підтвердити підстави виникнення прав, а також в інших ситуаціях. Право власності за набувальною давністю може бути набутим як на безхазяйні речі, так і на майно, яке належить за правом власності іншій особі.
Згідно статті 119 ЗК України громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади (п. 13 Постанови).
Виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК України, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв'язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
У Конституції України закріплені основні правові принципи регулювання відносин власності, головними з яких є принцип рівного визнання й захисту рівним чином усіх форм власності (статті 13, 14, 41).
Конституційні положення про право власності відображені в нормах діючого законодавства, зокрема в статті 344 ЦК України, якою встановлені правила застосування набувальної давності як одного зі способів набуття права власності.
Набувальна давність визначається як засіб закріплення майна за суб'єктами, що ним володіють, у випадках, коли вони не мають можливості через певні обставини підтвердити підстави виникнення прав, а також в інших ситуаціях.
Відповідно до ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває права власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Виходячи із змісту вказаної статті, обставинами, які мають значення для справи і які повинен довести позивач, є такі: добросовісність володіння, відкритість володіння, давність володіння та його безперервність, відсутність інших осіб, які претендують на це майно, відсутність титулу (підстави) у позивача для володіння майном та набуття права власності.
Згідно із ч.4 ст.344 ЦК України право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 05 березня 2000 року році позивач ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_6 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 82,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1., та земельну ділянку загальною
площею 0,25 га, за адресою АДРЕСА_2, Черкасівська сільська рада, Полтавського району, Полтавської області. Купівля та нерухомого майна та передача документів на будинок і земельну ділянку відбулася в присутності чоловіка колишньої власниці ОСОБА_6, яка є нині померла (свідоцтво про смерть НОМЕР_1 від 08.09.2001 року)- ОСОБА_4, та її синів - ОСОБА_3 та ОСОБА_5.
Також встановлено, що з березня 2000 року позивач оселилася у вищезазначений будинок і постійно проживає в ньому до цього часу. За власні кошти підтримує будинок у належному стані здійснюючи поточний ремонт.
Таким чином, ОСОБА_1 проживає в будинку в с.Опішняни Полтавського району Полтавської області як фактичний власник, добросовісно, відкрито безперервно користується, володіє і розпоряджається на власний розсуд нерухомим майном, що придбала у померлої ОСОБА_6
Якщо врахувати період, з якого потрібно починати рахунок набувальної давності згідно діючого законодавства, а саме, з 05.03.2000 року, то нерухоме майно знаходиться у користуванні позивача понад 18 років.
Оскільки спірний будинок перебуває у власності померлої ОСОБА_6, та вважаючи, що в у позивача виникло право власності на будинок та господарські будівлі, що розташовані по АДРЕСА_1, остання звернулася до Черасівської сільської ради Полтавського району, Полтавської області з проханням допомогти оформити право власності на нерухоме майно.
Згідно довідки № 243 виданої виконком Черкасівської сільської ради Полтавського району Полтавської області зазначено що, ОСОБА_1, придбала земельну ділянку та будинок з господарськими будівлями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, але без юридичного оформлення права власності на вищевказане майно.
Згідно технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 від 15.08.2018 року, скаладається з: житлового будинку літ. А-1, загальною площею 82,1 кв.м., житловою площею, 51,5 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами, а саме: сарай «Б», «б», колодязь №1.
Відповідно звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки № 1018-0955 та звіту про оцінку майна 1018-0954 ринкова вартість вищевказаного нерухомого майна становить 90 940 грн.
Згідно п.п. 9, 11, 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» при вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, що володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.
Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ.
Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.
Можливість пред'явлення досуду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.
Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади
З наведеного можна зробити висновок, що встановлюючи, чи є володіння добросовісним, насамперед слід встановити, що володілець не знав і не міг знати про те, що володіє чужою річчю, тобто обставини, у зв'язку з якими виникло володіння чужою річчю, не давали найменшого сумніву щодо правомірності набуття майна.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач знав, що житловий будинок, господарські будівлі та споруди, що знаходяться в АДРЕСА_1, на які просить визнати право власності за набувальною давністю, належали нині померлій ОСОБА_6.
Згідно роз'яснень, що містяться у п.6 узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 28 січня 2013 року за набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.
Тому в даному випадку можна вважати володіння нерухомим майном, а саме: житловим будинком, господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в селі Опішняни по вул. Новоселівській, буд. 44, Полтвського району Полтвської області на яке позивач просить визнати право власності, добросовісним.
Вказані у позові обставини можуть бути прийняті судом в якості належних доказів доведеності підстав для набуття права власності.
Таким чином, судом вважає, що позивачем доведено обставини, необхідні для набуття права власності, які перелічені положеннями ст.344 ЦК України.
З огляду на вищенаведене, беручи до уваги всі докази подані сторонами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 9-13, 17, 81, 200, 206, 258-259, 263-265, 280-283 ЦПК України, ст.ст. 11, 15-16, 321, 328, 344, 392 ЦК України, суд,-
Позов, ОСОБА_1 до Черкасівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, треті особи, що не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: Полтавська районна Державна нотаріальна контора, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, а саме: житловий будинок літ А-1, загальною площею 82,1 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами, до складу якого входять - сарай «Б», «б», колодязь № 1, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1., та земельну ділянку загальною площею 0,25 га, за адресою АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя Полтавського районного суду І.С.Кіндяк