Справа № 545/2765/18
Провадження 2/545/1605/18
27.12.2018 р. Полтавський районний суду Полтавської області в складі:
головуючого судді Кіндяк І.С.
з участю секретаря Лабовкіної Г.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Полтаві в приміщенні суду мирову угоду, укладену між сторонами в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про розірвання шлюбу та розподіл майна, -
Позивач звернувся до Полтавського районного суду Полтавської області із позов до відповідача про розірвання шлюбу та розподіл майна.
Від позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 надійшла спільна заява та мирова угода щодо розподілу майна від 27.12.2018р.
Суд дослідивши матеріали мирової угоди та матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Із змісту поданої до суду заяви про затвердження мирової угоди, вбачається, що сторони дійшли згоди про таке, а саме:
1. Про визнання права власності на автомобілі, які не мають товарино-грошової оцінки з невідомих підстав.
2. В мировій угоді заявлено про поділ сімейного бізнесу подружжя у виді: «так званих торгових островків» у торгових центрах «Екватор», «Київ», «Конкорд», однак при цьому не надають до суду документів які б підтверджували право власності на таке майно у сторін, що позбавляє суд можливості визнати право власності за кожним із них.
3. В мировій угоді сторони дійшли згоди щодо визнання права власності на «закінчений будівництвом індивідуальний гараж № 21 по вул. Комарова, 3 г в с. Розсошенці Полтавського району», однак матеріали справи не містять доказі про те, що такий гараж є закінченим будівництвом та є прийнятим в експлуатацію.
Відповідно до п.1 ч.5 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд,якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є не виконуваними.
При вирішенні питання щодо визнання мирової угоди суд звертає увагу її сторін, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд при здійсненні судочинства не може підміняти собою інші органи, зокрема органи, які вчиняють нотаріальні дії, а судові рішення не можуть підміняти нотаріальне посвідчення правочинів, зокрема щодо переходу права власності на нерухоме майно.
За таких підстав, суд вважає, що у визнанні мирової угоди укладеної від 27.12.2018р. між позивачем, - ОСОБА_1 та відповідачем, - ОСОБА_2 , - слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 207 ЦПК України ЦПК України , суд, -
У затвердженні мирової угоди, укладеної 27.12.2018 року між позивачем, ОСОБА_1 та відповідачем,- ОСОБА_2, - відмовити.
Закрити підготовче провадження та призначити справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про розірвання шлюбу та розподіл майна, - до судового розгляду по суті на 17 січня 2019 року о 14 год. 00 хв. в залі судових засідань Полтавського районного суду Полтавської області, за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 154-А.
Справу розглядати одноособово.
Зобов'язати ОСОБА_2 надати до суду оригінал «Свідоцтва про шлюб», а також позивачу та відповідачу оцінку майна на яке просять визнати право власності.
Ухвала не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від судового рішення.
Суддя Полтавського районного суду І.С. Кіндяк