Справа № 534/375/18
Провадження № 5/534/1/18
21 грудня 2018 року м.Горішні Плавні
Комсомольський міський суд Полтавської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання органу пробації про звільнення засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання,
До Комсомольського міського суду Полтавської області надійшло подання заступника начальника Кременчуцького міськрайонного відділу з питань пробації ОСОБА_5 , в якому порушується питання про звільнення ОСОБА_4 від покарання призначеного вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 12.01.2001 на підставі ст.461 КК України (1960 року). Наразі орган пробації перейменовано на Кременчуцьку філії ДУ «Центр пробації».
Будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, засуджений та представник органу пробації в судове засідання не з'явились, що відповідно до ч.4 ст.359 КПК України не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Прокурором внесене подання було підтримано повністю.
Дослідивши матеріали подання та особової справи засудженого судом встановлено наступне.
Вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 12.01.2001, ОСОБА_4 засуджений за вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст.2296, ч.2 ст.2296, ст.17 ч.3 ст.140 КК України, в порядку ст.42 КК України до 3 років позбавлення волі із конфіскацією частини належного йому майна. Одночасно за вироком суду до засудженого ОСОБА_4 застосовано ст.461 КК України та відстрочено виконання вироку в частині основного покарання на два роки зі сплатою штрафу.
Вирішуючи питання щодо застосування норм Закону про кримінальну відповідальність, суд зазначає наступне.
У відповідності до ст.4 КК України, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність, або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі (стаття 5 КК України).
За змістом ст.461 КК України (в редакції 1960 року), по закінченні строку відстрочки виконання вироку, суд за подання органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, залежно від ставлення до праці або навчання засудженого, його поведінки протягом встановленого судом строку відстрочки виконання виносить ухвалу про звільнення засудженого від покарання або про направлення засудженого для відбування позбавлення волі, призначеного вироком.
Аналогічну правову норму містить Кримінальний кодекс України від 05.04.2001. Так, згідно із ст.78 КК України, після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання.
Таким чином, з огляду на дію Закону про кримінальну відповідальність у часі до застосування підлягає Кримінальний кодекс України від 28.12.1960.
Суд акцентує увагу, що основним критерієм для звільнення особи від відбування покарання, призначеного із застосуванням ст.461 КК України, є належна поведінка засудженого протягом встановленого судом строку відстрочки.
Виходячи із змісту внесеного подання, у період відстрочки виконання вироку суду засуджений ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності не притягувався. Зазначена обставина підтверджується відповідною довідкою ДІТ ГУНП України в Полтавській області №281-04012018/53833.
Як убачається з матеріалів особової справи засудженого, ОСОБА_4 13.02.2001 був під особистий підпис ознайомлений із порядком та умовами відбування покарання, 06.06.2001 останній отримав попередження за не з'явлення на реєстрацію та перебував у розшуку. Наразі провадження по оперативно-розшуковій справі стосовно розшуку ОСОБА_4 закрито.
За постановами слідчого від 14.10.2001, 31.10.2001 та 31.10.2001 стосовно ОСОБА_4 були порушені кримінальні справи за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.307 КК України. Згідно із постановою слідчого СВ відділення поліції №2 порушене стосовно ОСОБА_4 кримінальне провадження було закрито.
Враховуючи всі обставини справи, те, що протягом встановленого судом строку відстрочки засуджений до кримінальної відповідальності не притягувався, беручи до уваги позицію органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, та положення Закону про кримінальну відповідальність щодо давності виконання обвинувального вироку, суд знаходить можливим звільнити засудженого ОСОБА_4 від основного покарання, призначеного вироком суду від 12.01.2001.
На підставі викладеного та керуючись ст.461 КК України (1960 року), ст.ст.537,539 КПК України, суд, -
Подання Кременчуцького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області - задовольнити повністю.
Звільнити ОСОБА_4 від покарання призначеного вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 12 січня 2001 року за ч.1 ст.2296, ч.2 ст.2296, ст.17 ч.3 ст.140 КК України у виді 3 років позбавлення волі.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до Полтавського апеляційного суду. Апеляційна скарга подається через Комсомольський міський суд Полтавської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя підпис ОСОБА_1
Згідно з оригіналом.
Суддя ОСОБА_1