Справа № 534/764/18
Провадження № 2/534/533/18
28 грудня 2018 року місто Горішні Плавні
Комсомольський міський суд Полтавської області в складі головуючого судді Крикливого В.В., з участю секретаря судового засіданні Клімової С.І., представника позивачки ОСОБА_2,
здійснивши підготовче судове засідання по справі за цивільним позовом ОСОБА_3 до відділу Державної виконавчої служби міського управління юстиції міста Горішні Плавні, третя особа - нотаріус Комсомольського міського нотаріального округу Красильнікова О.В., про зняття арешту на майно,
В червні 2018 року ОСОБА_3 звернулася до суду із згаданим позовом, в якому прохала зняти арешт з квартири АДРЕСА_1, накладений постановою заступника начальника відділу державної виконавчої служби Комсомольського міського управління юстиції Миргородською О.Л. від 12.05.2011 року.
Свої вимоги мотивує тим, що згадану квартиру вона придбала у ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 03.12.2010 року.
В ході підготовчого судового засідання представник позивачки ОСОБА_2 наполягав на задоволенні позову. Позивачка ОСОБА_3, представники відповідача та третьої особи, будучи належно повідомленими про час і місце розгляду справи, в судове засідання не прибули.
Заслухавши думку представника позивачки, перевіривши позовну заяву та додані до неї докази, судом встановлено, що арешт та згадану квартиру накладено в рамках розслідування кримінального провадження, відкритого стосовно її власника ОСОБА_6, якого згодом було вироком суду від 26.03.2012 було засуджено за ч.2 ст.146, ч.3 ст. 301, ч.2 ст.121, ч.1 ст.309, ч.1 ст.263, ч.1 ст.119 КК України до 12 років позбавлення волі. Згаданим вироком задоволено цивільні позови потерпілих на загальну суму більше 350000 грн.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 03.06.2016 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.
При цьому згідно з пунктом 9 розділу XI «Перехідні положення» КПК питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
На рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства.
Пунктом 5 згаданої постанови ППВС передбачено, що у разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, а якщо такі дії вчинялися при виконанні вироку суду щодо цивільного позову у кримінальному провадженні, то відповідна скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства відповідно до вимог статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 Закону про виконавче провадження.
Разом з тим з набранням чинності КПК України від 2012 року права власника, який не є учасником кримінального провадження, якщо при проведенні дізнання чи попереднього слідства були порушені його права власника, стали більш захищеними саме заходами кримінально-процесуального закону.
Відповідно до пункту 10 розділу XI "Перехідні положення" КПК України від 2012 року кримінальні справи, які до дня набрання чинності цим Кодексом не направлені до суду, розслідуються згідно з положеннями цього Кодексу.
Ця норма узгоджується з вимогами частини першої статті 5 КПК України від 2012 року, що процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Оскільки кримінальне провадження у справі, у якій ухвалена постанова про накладення арешту на квартиру, розглянуто з ухваленням вироку, то вирішення питання щодо зняття арешту чи оскарження дій чи бездіяльності слідчого у кримінальному провадженні здійснюються за правилами КПК України від 2012 року.
Згідно зі статтею 174 КПК України від 2012 року інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.
Зазначені вимоги співпадають з положеннями частини четвертої статті 21 КПК України (згідно з якою здійснення кримінального провадження не може бути перешкодою для доступу особи до інших засобів правового захисту, якщо під час його здійснення порушуються права і свободи людини, гарантовані Конституцією і міжнародними договорами України) та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка передбачає право особи на ефективний засіб правового захисту на національному рівні від порушень прав і свобод, гарантованих цією Конвенцією.
Крім того, відповідно до пункту першого частини першої статті 303 КПК України від 2012 року передбачено право оскарження під час досудового провадження рішення, дії чи бездіяльності слідчого володільцем тимчасово вилученого майна іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Тобто чинним кримінальним процесуальним законом передбачено способи захисту прав власника, який не є учасником кримінального провадження і, разом з тим, чинним цивільно-процесуальним законом не передбачена можливість такого захисту у порядку цивільного судочинства.
У зв'язку із цим боржник (учасник кримінального провадження, на майно якого накладено арешт) не може пред'являти такий позов, оскільки у судовому процесі він є відповідачем та законом для нього встановлений інший порядок вирішення питання.
У разі пред'явлення до суду такого позову в порядку цивільного судочинства суддя має відмовити у відкритті провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 122 ЦПК, а, помилково прийнявши позов до розгляду, під час судового розгляду суд має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 205 ЦПК.
З огляду на викладене, суд вважає, що вимога ОСОБА_3 про зняття арешту на нерухоме майно, накладеного в кримінальному провадженні, не може бути розглянута в порядку цивільного судочинства, а провадження у справі за позовом ОСОБА_3 підлягає закриттю.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст.255 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Провадження у справі за цивільним позовом ОСОБА_3 до відділу Державної виконавчої служби міського управління юстиції міста Горішні Плавні, третя особа - нотаріус Комсомольського міського нотаріального округу Красильнікова О.В., про зняття арешту на майно - закрити.
Роз'яснити позивачу ОСОБА_3 право звернення до суду із аналогічною вимогою в порядку кримінального судочинства.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду у п'ятнадцятиденний строк з моменту її проголошення. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Полтавського апеляційного суду через Комсомольський міський суд Полтавської області.
Суддя В.В.Крикливий