Постанова від 19.12.2018 по справі 534/1860/18

Провадження № 1кс /534/589/18

Справа №534/1860/18

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2018 року Комсомольський міський суд

Полтавської області

в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

слідчого ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

потерпілої ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Горішні Плавні Полтавської області клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 Кременчуцького ВП ВП ГУНП України в Полтавській області ОСОБА_8 ( за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12018170080001351 від 16 грудня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення , передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України) про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Дмитрівка Кременчуцького району Полтавської області,

освіта середньо - спеціальна, зареєстрованого та проживаючого за

адресою :

АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

ВСТАНОВИВ:

До Комсомольського міського суду Полтавської області звернувся слідчий ВП №2 КВП ГУНП України в Полтавській області ОСОБА_8 з клопотанням, погодженим прокурором, в якому прохає застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вмотивована слідчим тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 16.12.2018 ОСОБА_5 перебував за місцем свого проживання у квартирі АДРЕСА_2 , разом зі своєю матр'ю ОСОБА_9 . Знаходячись у вказаній квартирі , близько 09 год 30 хв 16.12.2018 між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків виникла сварка, під час якої ОСОБА_5 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свої дій , передбачаючи їх настання, діючи умисно, наніс щонайменше два удари рукою стиснутою в кулак в область голови ОСОБА_9 , від яких остання впала на підлогу. Своїми умисними діями ОСОБА_5 , спричинив потерпілій ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді крововиливів під оболонку та в речовину головного мозку , множинних травм голови. Від нанесених ОСОБА_5 тілесних ушкоджень ОСОБА_9 померла.

Окрім того, ОСОБА_5 не має постійного джерела доходу та у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, йому загрожує покарання до десяти років позбавлення волі, що свідчить про те, що останній під загрозою покарання може переховуватись від органів досудового слідства та суду, тобто існує ризик, передбачений ст. 177 ч. 1 п. 1 КПК України. Також те, що ОСОБА_5 є здоровою, працездатною особою, та може незаконно впливати на свідків, тобто існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відомості про вказане кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.121 КК України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань .

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом чергового ВП №2 КВП ГУНП в Полтавській області від 16.12.2018; протоколом огляду місця події від 16.12.2018 , пртоколами допиту свідків, потерпілої, лікарське свідоцтво про смерть.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання з викладених ньому підстав.

Прокурор, підтримуючи клопотання слідчого, наголосивши про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, наполягав на обранні щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те ,що підозрюваний може переховуватись від органів досудового слідства та суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, здійснювати тиск на свідків.

Підозрюваний ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання щодо взяття його під варту посилаючись на те ,що він не мав і не має наміру ухилятися від слідства і суду. Про те, що матір не подає ознак життя особисто повідомив сусідів, які викликали лікарів та працівників поліції. При цьому зазначив, що конфлікти у нього іноді виникали лише з матір'ю , з іншими особами конфлікти не виникають, мати хворіла і в неї були проблеми пов'язані із психічним здоров'ям.

Захисник підозрюваного ОСОБА_6 підтримав думку свого підзахисного і заперечував проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив відмовити у задоволенні клопотання , посилаючись на його необґрунтованість, а також відсутність доказів щодо причин смерті потерпілої ОСОБА_9 .

Вислухавши доводи слідчого та прокурора, пояснення підозрюваного та захисника, ознайомившись з матеріалами справи, суд приходить до висновку, що клопотання не підлягає до задоволення.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, яке відповідно до ч.4 ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів і за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє до Франції» від 26 червня 1991р. зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини в справі Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те що можна вважати обґрунтованим , залежить від обставин.

У справі Феррарі-Браво проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.

При розгляді клопотання суд ґрунтуючись на принципі презумпції невинуватості, не ставить ціллю передбачити можливе покарання за інкриміноване діяння та звертає увагу на те, що прокурором не наведено жодних доказів того, що інший запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваному.

Також, відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та який застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення тощо.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який відповідно до ч.1 ст.183 КПК України , застосовується виключно у разі , якщо прокурор доведе , що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам , передбаченим статею 177 цього кодексу,крім випадків , передбачених ч.5 ст.176 цього кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя щоразу зобов'язаний, у тому числі, здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування і судового розгляду, діяти відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, щоб вирішити питання про застосування запобіжного заходу у відповідності до вимог міжнародного та національного законодавства, необхідно належним чином оцінити характер справи, тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення та наслідки вчинення протиправних діянь.

Вирішуючи питання щодо необхідності застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд звертає увагу на те, що в клопотання слідчого лише вказаний перелік ризиків, зазначених в ст.177 КПК України, без обґрунтування їх існування та відсутнє обґрунтування того, що інші запобіжні заходи, окрім взяття під варту, є недостатніми для запобігання ризикам, перелік яких вказаний в клопотанні. Проте, одного лише зазначення в клопотанні про це недостатньо, вказане має бути підтверджено відповідними матеріалами, які повинні досліджувати слідчий суддя при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу.

Суд вказує, що при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших запобіжних заходів» (п.80 рішення у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011р.).

Згідно ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

За показами підозрюваного, котрі обґрунтовано вмотивовані доводами його захисника і узгоджуються з дослідженими матеріалами клопотання та не спростованими прокурором у судовому засіданні, ОСОБА_5 тривалий час проживає за адресою зазначеною у клопотанні та не уникає слідства, що було також підтверджено слідчим в судовому засіданні.

З огляду на викладене, суд вважає, що в ході розгляду клопотання не знайшло свого підтвердження наявність такого ризику, як можливість переховування підозрюваним від органів досудового розслідування, рівно як і перешкоджання кримінальному провадженню. По справі проведено першочергові слідчі дії, як то огляд місця події, допитані, свідки,потерпіла.

Суд також враховує, що підозрюваний має постійне місце проживання ,він зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що не заперечувалось слідчим та прокурором.

Припущення слідчого та прокурора про те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, здатний впливати на свідків з метою примушування їх до зміни показань, можливість здійснення насильства відносно свідків, зроблені лише на підставі власних суб'єктивних тверджень, що не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання.

Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Виходячи із загальних положень про запобіжні заходи, враховуючи норми ст.194 КПК України, встановлені під час розгляду клопотання обставини та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, враховуючи наявність у підозрюваного постійного місця проживання, вік та стан здоров"я підозрюваного , який є працездатною особою, думку потерпілої , яка заперечує проти обрання її батькові ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд вважає за необхідне застосувати щодо нього більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, як достатній для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Керуючись ст.ст.5,7,177,179,194 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У клопотанні старшого слідчого СВ ВП № 2 Кременчуцького ВП ВП ГУНП України в Полтавській області ОСОБА_8 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 - відмовити .

Застосувати щодо ОСОБА_5 дію запобіжного заходу у вигляді особистого зобовязання.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 строком до 16 лютого 2019 року такі обовязки: прибувати до слідчого , прокурора або суду за першою вимогою. Повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання; не відлучатися із м. Горішні Плавні Полтавської області без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Роз'яснити ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого ВП №2 КВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_8 .

Строк дії ухвали закінчується 16 лютого 2019 року.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному ОСОБА_5 , направити на виконання начальнику ВП № 2 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області.

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 (п'яти) діб з дня її оголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Суддя підпис ОСОБА_1

Згідно з оригіналом:

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
78828529
Наступний документ
78828531
Інформація про рішення:
№ рішення: 78828530
№ справи: 534/1860/18
Дата рішення: 19.12.2018
Дата публікації: 02.03.2023
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); В порядку КПК України; Подання про обрання, зміну запобіжного заходу та продовження строків тримання під вартою, про проведення обшуку